П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 760/16390/15-к
провадження № 51-4950км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100090005704, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 9 місяців.
2. Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 6232, 80 грн на відшкодування матеріальної та 20 000 грн моральної шкоди.
3. Вироком установлено, що 11 червня 2015 року близько 06:00 біля бювету, що поруч із будинком № 83 на бульварі Івана Лепсе в м. Києві, ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин умисно завдав ОСОБА_9 декілька ударів руками по голові, після чого той упав. Потім завдав потерпілому ще декілька ударів руками та ногами по голові та тілу, кинув на землю, заподіявши ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть 13 червня 2015 року о 07:25 у Київській обласній лікарні.
4. Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задоволено частково, вирок змінено, виключено з його мотивувальної частини посилання суду на протокол огляду місця події від 12 червня 2015 року, як на доказ вини ОСОБА_6 . Також, вирок місцевого суду змінено в порядку ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Постановлено відповідно до ч. 2 ст. 72 КК у редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 12 червня по 16 липня 2015 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
5. У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_6 судових рішень через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та закриття кримінального провадження з підстав не встановлення достатніх доказів для доведення його винуватості і вичерпанням можливостей їх отримати (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК).
6. Вважаючи, що вина ОСОБА_6 в умисному заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, від яких той помер, не доведена поза розумним сумнівом, обґрунтовує свої вимоги так:
6.1. висновки експертів № 43-ТР, № 751, № 499 є недопустимими доказами, оскільки експертизи проведені за відсутності постанови слідчого про їх призначення, з порушеннями Інструкції про проведення судово-медичної експертизи та Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року N 6 (далі - Інструкція, Правила), неуповноваженими експертами. Також захисник, вважаючи висновок експерта № 43-ТР необ`єктивним, наводить доводи про те, що експертизу проведено без дослідження трупа ОСОБА_9, який з письмового дозволу прокурора був виданий потерпілій та кремований; експертом не вивчались результати судово-гістологічного дослідження; кількість вилученого гістологічного матеріалу у цьому висновку експерта відрізняється від кількості такого матеріалу, зазначеної у висновку № 751; медична карта стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_9, яка вивчалась експертом, у передбачений процесуальним законом спосіб слідчим не надавалася;
6.2. пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення згідно обвинувального акта, не відповідає вимогам ст. 291 КПК;
6.3. було порушено право ОСОБА_6 на розгляд справи незалежним та безстороннім судом, оскільки мало місце втручання в автоматизовану систему документообігу суду під час визначення судді для розгляду кримінального провадження;
6.4. виключивши з вироку посилання суду на протокол огляду місця події від 12 червня 2015 року, як на доказ винуватості ОСОБА_6, апеляційний суд не надав оцінку зазначеному доказу в сукупності з показаннями потерпілої ОСОБА_8 ;
6.5. апеляційний суд не надавши вичерпних відповідей на доводи апеляційної скарги, порушив вимоги ст. 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
7. Засуджений та захисник підтримали доводи касаційної скарги.
8. Прокурор вважала, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а судові рішення щодо ОСОБА_6 мають бути залишені без зміни.
Мотиви Суду
9. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
10. За правиламич. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
11. У касаційній скарзі захисник, не погоджуючись із судовими рішеннями та вважаючи, що ОСОБА_6 засуджено необґрунтовано, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, висуваючи свою версію стосовно обставин події, зокрема, щодо іншого місця та способу заподіяння ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до його смерті.
12. У зв`язку із цим колегія суддів наголошує на тому, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК).
13. Таким чином, неповнота та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, з огляду на наведені вимоги закону, не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.
14. Водночас, перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо ОСОБА_6, з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність і дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції, з урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 370 КПК обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК.
15. Такими доказами, зокрема, є показання свідка ОСОБА_10 та дані протоколу пред`явлення особи для впізнання за його участю, з яких вбачається, що біля бювету, що поряд із будинком № 83 на бульварі І. Лепсе в м. Києві, ОСОБА_6 під час конфлікту завдав ОСОБА_9 удари, в тому числі по голові, а також показання свідка ОСОБА_11 про те, як він, ідучи на роботу, бачив як ОСОБА_9 лежав на тротуарі, а ОСОБА_6 поливав його водою.
16. Із досліджених місцевим судом показань потерпілої ОСОБА_8 видно, що, дізнавшись від сусідки про побиття чоловіка, вона вибігла на вулицю та побачила ОСОБА_9 біля бювету без свідомості, з рота потерпілого йшла кров, обличчя було в синцях, а сорочка - в крові. В той день потерпілому двічі викликали швидку, останній раз його госпіталізували в реанімаційне відділення, а ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 в лікарні помер.
17. Згідно з даними карти виїзду швидкої медичної допомоги № 937 від 11 червня 2015 року ОСОБА_9 був поставлений попередній діагноз: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, кома, судомний синдром.
18. Згідно з висновком експерта № 43-ТР у потерпілого були виявлені тілесні ушкодження, в тому числі тяжкі - відкрита черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів у м`які тканини голови, крововиливів під оболонки головного мозку, забою мозолистого тіла, прориву крові у шлуночкову систему, перелому кісток основи черепа та розвитку набряку-набухання головного мозку, що стало причиною смерті ОСОБА_9 ; тілесні ушкодження є прижиттєвими; утворилися від дії тупого (-их) предмету (-ів), можливо 11 червня 2015 року; наносилися в короткий проміжок часу, від декількох хвилин до декількох десятків хвилин, не виключали можливість деякий час виконувати активні дії; після отриманих тілесних ушкоджень прожив близько 2-3 діб, малоймовірним є їх утворення при падінні з висоти власного зросту на тупі предмети.
19. У висновку експерта № 751, яким підтверджено судово-медичний діагноз, констатовано, що у корі головного мозку потерпілого розповсюджені, а в мозжечку осередкові субарахноїдальні крововиливи із нечисленними лейкоцитами по периферії; набряк-набухання головного мозку.
20. Місцевим судом надано належну оцінку і показанням ОСОБА_6, який вважав, що своїми діями не міг заподіяти ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті останнього, та показав, що під час конфлікту лише ударив потерпілого долонею по обличчю, в плече та відштовхнув, внаслідок чого той упав на землю біля лавочки, потім вилив на ОСОБА_9 воду, привівши до тями.
21. Водночас показання потерпілої, свідків, а також письмові докази (за винятком протоколу огляду місця події від 12 червня 2015 року), на які суд послався у вироку та яким надав оцінку як кожному окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку, свідчать про обґрунтованість висновків про те, що за обставин цієї справи, саме діями ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_9 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.