ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 363/3878/20
провадження № 61-5085св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старший державний виконавець Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіна Марина Михайлівна, начальник Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Попко Володимир Вікторович, Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року в складі судді Чіркова Г. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року в складі колегії суддів: Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Вишгородське РВ ДВС), старшого державного виконавця Вишгородського РВ ДВС Картошкіної М. М., начальника Вишгородського РВ ДВС Попка В. В., Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л. А., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсними електронних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про право власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначила, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 квітня 2016 року стягнуто з неї на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013 у розмірі 85 708,70 дол. США, що еквівалентно 2 014 154,45 грн, судові витрати у розмірі 3 654 грн, а всього - 2 017 808,45 грн.
З метою реструктуризації вказаної заборгованості між нею та банком укладено додаткову угоду № 1 від 23 червні 2016 року до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013 та договір від 30 червня 2016 року № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013.
У результаті укладення вказаних угод пункт 2 договору іпотеки викладено в новій редакції, згідно з якою іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013 з повернення кредиту, наданого у вигляді непоновлюваної кредитної лінії, в сумі 717 442,72 грн.
Однак, після реструктуризації вказаної заборгованості ПАТ КБ "ПриватБанк" не звернулося до державного виконавця із заявою про відмову від примусового виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 квітня 2016 року та укладення з ОСОБА_1 мирової угоди у справі № 363/1790/15-ц, тоді як остаточне оформлення реструктуризації (зменшення та часткове списання) встановленого рішенням суду боргу мало бути проведено відповідно до статті 434 ЦПК України.
Разом з цим, на підставі звернення банку 27 листопада 2018 року приватний нотаріус Бондар І. М. вчинив виконавчий напис № 2057 про звернення стягнення на предмет іпотеки - садовий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходяться за адресою: Садове товариство "Лотос" Садівницького масиву "Рассвет" (далі - СТ "Лотос"), будинок АДРЕСА_1, на користь стягувача АТ КБ "Приватбанк".
Вказаний виконавчий напис вважає таким, що не підлягає виконанню. Документом, за яким стягнення заборгованості проведено у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, є договір іпотеки від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013.
Однак її заборгованість виникла не виключно з одного договору, а з системно пов`язаних між собою трьох договорів: договору "Про реструктуризацію кредиту за кредитним договором від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013, укладеного в формі додаткової угоди від 23 червня 2016 року № 1 до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013, договору від 30 червня 2016 року № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013 та самого договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013 зі змінами та доповненнями, яким встановлено виключно її зобов`язання перед банком, а зобов`язання банку перед боржником вважаються (презюмуються) належним чином виконаними ще в 2006 році шляхом надання кредиту.
Проте нові зобов`язання банку щодо здійснення реструктуризації її заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013, від яких її зобов`язання погашати позику є похідними, містяться виключно у додатковій угоді від 23 червня 2016 року № 1 до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013 та в договорі від 30 червня 2016 року № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013, які нотаріус для встановлення безспірності заборгованості не застосовувала і до уваги не взяла.
Посилалася на те, що банк не здійснив реєстрацію додаткової угоди від 23 червня 2016 року № 1 до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Крім того, садовий будинок мав загальну площу 46,6 кв. м та згодом був добудований, у результаті чого його загальна площа збільшилася до 236,30 кв. м, однак ці зміни не були зареєстровані у передбаченому законом порядку.
Усупереч вимогам частини десятої статті 440 ЦПК України державний виконавець не звертався до суду з поданням для вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку під час виконання виконавчого напису, і виставив на продаж будинок, загальною площею не 236,3 кв. м, а 46,6 кв. м, що підтверджується виданим приватним нотаріусом Голуб Л. А. свідоцтвом від 08 липня 2020 року НОМЕР_1.
В акті державного виконавця від 11 червня 2020 року про реалізацію предмета іпотеки садовий будинок і земельна ділянка вказані як один об`єкт продажу, проданий за 868 400,00 грн, а в спірних свідоцтвах реалізоване майно розділене нотаріусом на два окремі об`єкти продажу.
Кредитний договір від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013 укладено в іноземній валюті, предмет іпотеки підпадає під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі - Закон № 1304-VII), оскільки використовується (використовувався) іпотекодавцем як постійне місце проживання.
Враховуючи зазначене та уточнивши позовні вимоги, позивачка просила суд:
- визнати недійсним і таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення, виконавчий напис від 27 листопада 2018 року № 2057, вчинений приватним нотаріусом Бондар І. М.;
- визнати недійсними електронні торги, проведені 29 травня 2020 року ДП "СЕТАМ", протокол проведення електронних торгів від 29 травня 2020 року № 482504 в частині продажу лоту за реєстраційним номером 419866, а саме садового будинку з надвірними будівлями площею 236,3 кв. м. та земельної ділянки площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, переможцем яких є ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним акт старшого державного виконавця Вишгородського РВ ДВС від 11 червня 2020 року про реалізацію предмета іпотеки;
- визнати недійсним свідоцтво від 08 липня 2020 року НОМЕР_1, видане приватним нотаріусом Голуб Л. А., про посвідчення права власності ОСОБА_2 на садовий будинок, загальною площею 46,6 кв. м, літ. " А" з надвірними будівлями: вбиральня літ. "Б", душ літ. "В", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним свідоцтво від 08 липня 2020 року № 803, видане приватним нотаріусом Голуб Л. А., про посвідчення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- витребувати з чужого незаконного володіння у приватну власність ОСОБА_1 вказані садовий будинок та земельну ділянку;
- зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" здійснити реєстрацію додаткової угоди від 23 червня 2016 року № 1 до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013 (реєстрацію договору від 30 червня 2016 року про внесення змін до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та подати зазначені договори уповноваженому державному виконавцю як мирову угоду між ОСОБА_1 і АТ КБ "ПриватБанк" в процесі виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області (виконавчий лист від 12 серпня 2016 року № 363/1790/15-ц) для передачі на затвердження до Вишгородського районного суду Київської області в порядку статті 434 ЦПК України.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності позовних вимог.
Судові рішення мотивовані тим, що факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною. Жодних належних, допустимих та достатніх доказів, на підтвердження того, що на момент вчинення виконавчого напису, позивачка мала іншу заборгованість, ніж ту, про яку йдеться в останньому, суду не надано.
Укладена між сторонами додаткова угода №1 від 23 червня 2016 року до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013 зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та є частиною основного договору. Цим договором змінено валюту зобов`язання з доларів США на гривні, тому підстава заявлена позивачем як валюта кредитування, для застосування мараторію є необгрунтованою.
Не підлягає задоволенню вимога про зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" здійснити реєстрацію Додаткової угоди № 1 від 23 червня 2016 року до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 116142142 від 05 березня 2018 року відомо, що після підписання додаткової угоди до вказаних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30 червня 2016 року внесено відповідну відмітку про перенесення запису на об`єкти нерухомого майна, які є предметом іпотеки.
Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком підлягають оскарженню в спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження". Оскільки позивачка не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження, правові підстави для визнання електронних торгів недійсними відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
10 квітня 2023 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема положень речення першого частини другої статті 8, пункту 9 частини другої статті 129, статті 129-1 Конституції України, частини першої статті 18 ЦПК України та положень абзацу другого частини третьої статті 6 ЦК України і частини першої статті 434 ЦПК України в контексті застосування положень статті 538 ЦК України та статті 87 Закону України "Про нотаріат"; положень частини третьої статті 131 ЦК України, положень абзацу третього частини четвертої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", частини десятої статті 440 ЦПК України в контексті застосування частини другої статті 19 Конституції України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", частини першої статті 215 ЦК України, частин другої, п`ятої статті 203 ЦК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що додаткова угода від 23 червня 2016 року № 1 до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013, укладена між ОСОБА_1 і АТ КБ "ПриватБанк", стосується реструктуризації визначеної судовим рішенням заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013 (85 708,70 дол. США, що еквівалентно 2 014 154,45 грн) та встановлює порядок і умови погашення цієї заборгованості боржником. Сторони погодили зміну валюти кредитування (з доларів США у гривні) та розміру заборгованості, який визначили у сумі 771 442,72 грн. Ця додаткова угода укладена сторонами до звернення банку до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки, тому зазначена у оскаржуваному документі сума заборгованості у розмірі 1 012 737,90 грн є безпідставною.
На думку заявниці, укладену додаткову угоду від 23 червня 2016 року № 1 після ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості можна розглядати як договір про укладення сторонами мирової угоди в процесі виконання рішення суду у справі № 363/1790/15-ц або як договір про надання банком кредиту у розмірі 771 442,72 грн.
З огляду на це АТ КБ "ПриватБанк" відповідно до статті 434 ЦПК України після укладення з позивачкою зазначеної угоди зобов`язане було звернутися до державного виконавця із заявою про укладання мирової угоди або заявою про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення.
У будь-якому випадку, на момент вчинення виконавчого напису від 27 листопада 2018 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ "ПриватБанк" не була безспірною в розумінні статті 88 Закону України "Про нотаріат".
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦК України самовільно добудована частина будинку, який є предметом іпотеки, не зареєстрована у встановленому законом порядку, до моменту державної реєстрації не є нерухомістю. Тобто до моменту державної реєстрації позивачка є власницею реконструйованого будинку - матеріалів, обладнання, виконаних робіт тощо, які використані в процесі реконструкції.
Державний виконавець під час вчинення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію предмета іпотеки, усупереч вимог частини десятої статті 440 ЦПК України до суду з поданням для вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно позивачки, право власності на частину якого не зареєстровано в установленому законом порядку, не звернувся, що вплинуло на правильність визначення вартості предмету іпотеки.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у вересні 2023 року, представник ОСОБА_2 - адвокат Череда Т. М. заперечує проти доводів ОСОБА_1, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що реалізацію спірного майна здійснено відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5. Дії державного виконавця, пов`язані з підготовкою та передачею на реалізацію арештованого майна, також узгоджуються з вимогами законодавства України.
Враховуючи, що прилюдні торги відбулись 29 травня 2020 року, строк для їх оскарження сплив 29 серпня 2020 року. Водночас позивачка звернулась до суду з указаним позовом 08 жовтня 2020 року, тобто з пропуском строку, визначеного законом, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір про надання споживчого кредиту № KIY0GК00830013, згідно з яким банк надав, а ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 30 000,00 дол. США з кінцевим терміном повернення до 09 серпня 2021 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором того ж дня, 08 серпня 2006 року, сторони уклали договір іпотеки, згідно з пунктом 7 якого іпотекодавець надав в іпотеку банку нерухоме майно а саме: садовий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0509 га, кадастровий номер: 3221888800371710007, розташовану в СТ "Лотос" на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, з цільовим призначенням для ведення садівництва.
Згідно з відомостями, що містяться у технічному паспорті, що є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа, садовий будинок - цегляний, збудований в 1990 році, загальною площею 46,6 кв. м, 15 % зносу, до нього прилягають надвірні будівлі: убиральня літ. "Б", душ літ. "В", огорожа №1-3, колонка літ. "І".
Відповідно до пункту 10 договору іпотеки іпотека за цим договором поширюється і на частину об`єкта предмета іпотеки, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмету іпотеки після укладення цього іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.
Відповідно до пункту 18.8.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
Пунктом 18.10 договору іпотеки визначено, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з пунктом 18.8 цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмету іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.
Відповідно до пунктів 24, 26, 27 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених пунктоми 18.8.1. 18.8.2, 18.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в цьому договорі.
У разі звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку сторони погодились, що початкова ціна предмету іпотеки встановлюється в розмірі 50% від його загальної вартості згідно з пунктом 13 цього договору. Іпотекодержатель має право реалізувати предмет іпотеки за ціною, вище зазначеної в цьому пункті.
Реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України. Іпотека за цим договором підлягає державній реєстрації в порядку та строки, передбачені чинним законодавством України.
13 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ "ПриватБанк" із заявою про внесення змін до договору про надання споживчого кредиту від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013 (реструктуризація/зміна валюти виконання зобов`язання), в якій просила здійснити перерахунок залишку боргу в національну валюту України - гривню, згідно з курсом Національного банку України на момент прийняття Закону України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", а саме 8 грн. за 1 дол. США, дозволити виплату залишку заборгованості за договором у сумі 416 700,05 грн та продовжити строк кредитування до 09 серпня 2026 року під обумовлені договором 18 % річних.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 квітня 2016 року у справі №363/1790/15-ц, яке набрало законної сили 01 серпня 2016 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013 у розмірі 85 708,70 дол. США, що еквівалентно 2 014 154,45 грн, судові витрати у розмірі 3 654 грн, а всього - 2 017 808,45 грн.
На виконання вказаного рішення суду 12 серпня 2016 року Вишгородським районним судом Київської області видано виконавчий лист №363/1790/15-ц.
23 червня 2016 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 підписано додаткову угоду № 1 до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013, відповідно до пункту 1 якої, у зв`язку з проведенням банком реструктуризації кредиту, кредитний договір від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013, про що сторонами була укладена додаткова угода від 23 червня 2021 року № 1, сторони узгодили внести зміну в договір, виклавши пункт 2 в наступній редакції: "За цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором № KIY0GK00830013 від 08 серпня 2006 року з:
- повернення кредиту, наданого у вигляді непоновлюваної кредитної лінії, в сумі 717 442,72 грн на наступні цілі: на споживчі потреби у розмірі 700 136,82 грн, і на оплату страхових платежів у сумі 17 305,90 грн у строк до 14 червня 2026 року включно;
- сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік у період сплати з 08 до 14 числа кожного місяця;
- сплати комісії в розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати;
- щомісячного надання грошових коштів (щомісячний платіж) у період сплати сумою не менше 12 759,79 грн згідно з графіком погашення кредиту додатку до додаткової угоди до кредитного договору для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість за кредитом та відсотками;
- сплати відсотків за користування кредитом за порушення іпотекодавцем зобов`язань з погашення кредиту у розмірі 36% на рік від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом;
- сплаті пені у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день просрочки, але не менше 1 грн. При цьому відсотки за користування кредиту на суму простроченої заборгованості додатково до вищезгаданої пені банком не нараховується. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається у іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на дату сплати. Виконання зобов`язань зі сплати відсотків, винагороди за надання фінансового інструменту, а також сплати інших винагород, штрафів, пень та інших платежів, відшкодувати збитки, витрати у відповідності порядку та строки, зазначені у кредитному договорі".
Згідно з пунктом 3 вказаної додаткової угоди вона є невід`ємною частиною договору та вступає в дію з моменту нотаріального посвідчення та реєстрації в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна.
30 червня 2016 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013, посвідченого приватним нотаріусом Голуб Л. А. за реєстровим № 8164, згідно з пунктом 1 якого у зв`язку з проведенням банком реструктуризації кредиту, кредитний договір від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013, про що сторонами укладена додаткова угода № 1 від 23 червня 2016 року, сторони узгодили внести зміну в договір, виклавши пункт 2 в редакції додаткової угоди № 1 до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013.
Відповідно до пунктів 3, 4 договору № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № КІY0GК00830013 вказаний договір про внесення змін є невід`ємною частиною договору іпотеки, набирає чинності з дати його нотаріального посвідчення та припиняє свою дію з дня припиненням дії договору іпотеки.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 116142142 від 05 березня 2018 року після підписання додаткової угоди 30 червня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідну відмітку про перенесення запису на земельну ділянку та будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою старшого державного виконавця Вишгородського РВ ДВС Хмелевої М. В. від 04 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 363/1790/15-ц, виданого 12 серпня 2016 року Вишгородським районним судом Київської області на підставі рішення суду від 18 квітня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013 у загальному розмірі 2 017 808,45 грн, копію якої направлено ОСОБА_1 04 жовтня 2016 року.
13 вересня 2018 року постановою державного виконавця Вишгородського РВ ДВС Картошкіної М. М. виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 363/1790/15-ц приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_3, яке перебувало на виконанні у Вишгородському РВ ДВС, копію якої направлено ОСОБА_1 13 вересня 2018 року.
Відповідно до інформації про виконавче провадження від 20 липня 2020 року до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_3 входять виконавчі провадження № № НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_7, НОМЕР_14, НОМЕР_15 (т. 1, а. с. 46, 47).
27 листопада 2018 року приватний нотаріус Бондар І. М. вчинила виконавчий напис № 2057 про звернення стягнення на предмет іпотеки - садовий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,0509 га, кадастровий номер: 3221888800:37:171:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 . Зазначене майно на підставі договору іпотеки № KIY0GK00830013, посвідченого 08 серпня 2006 року приватним нотаріусом Голуб Л. В., за реєстровим № 8164, передане в іпотеку АТ КБ "ПриватБанк". За рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі: заборгованість за кредитом - 672 071,63 грн; заборгованість за відсотками - 233 119,06 грн; пеня - 104 047,21 грн, що всього становить 1 009 237,90 грн. Витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису, становлять 3 500,00 грн. Всього з урахуванням витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису, розмір заборгованості становить 1 012 737,90 грн. Строк за який проводиться стягнення - одинадцять років одинадцять місяців шістнадцять днів, з 08 серпня 2006 року до 24 липня 2018 року.