ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 503/1512/21
провадження № 61-11865св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -комунальний заклад "Опорний заклад "Кодимській ліцей № 2" Кодимської міської ради Подільського району Одеської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального закладу "Опорний заклад "Кодимській ліцей № 2" Кодимської міської ради Подільського району Одеської області на постанову Одеського апеляційного суд від 12 липня 2023 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецької М. М., Дришлюка А. І.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального закладу "Опорний заклад "Кодимській ліцей № 2" Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про скасування наказу про відсторонення у відповідній частині, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Позовна заява мотивована тим, що він з 08.11.2017 року працює на посаді вчителя фізичної культури КЗ "Опорний заклад "Кодимський заклад загальної середньої освіти № 2".
3. 04 жовтня 2021 року Міністерством охорони здоров`я України було прийнято наказ № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", згідно змісту якого на період дії карантину обов`язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники: центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їхніх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
4. 05 листопада 2021 року директором комунального закладу Мажаєвим В. В. видано наказ № 419, яким його було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19.
5. Вказував, що вважає згаданий вище наказ в частині щодо себе протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки був прийнятий за відсутності належних правових підстав внаслідок того, що стаття 46 КЗпП України містить вичерпний перелік підстав для відсторонення працівника від роботи, а підстава "в інших випадках, передбачених законодавством" до спірної ситуації не може бути застосована, бо: наказом МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153 не передбачено, що діяльність перелічених в ньому працівників може призвести до зараження працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб; щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не передбачене Календарем профілактичних щеплень, який є єдиним нормативним актом, який передбачає види обов`язкових щеплень в Україні; подання про усунення від роботи не було внесене єдиним компетентним органом з цього питання - посадовою особою санітарно-епідеміологічної служби, згідно статті 7 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"; стаття 46 КЗпП України та стаття 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" не містять порядку відсторонення працівників, які не щепленні від COVID-19; норма пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 не містить імперативного припису щодо здійснення відсторонення; згідно статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" відсторонення відбувається в порядку, встановленому законом, в той час як постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 є підзаконним нормативним актом, який не може собою підмінювати сам закон; Конституцією України не передбачено обмеження права на працю, пов`язаного з відсутністю щеплення від COVID-19, а встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить Конституції України.
6. Також ОСОБА_1 зазначав, що зазнав протиправного втручання у реалізацію свого права на працю через примушування до щеплення, яке проводиться в порушення закону, через що був позбавлений можливості заробляти собі на життя власною працею, а також був підданий дискримінації за ознакою стану здоров`я.
7. Враховуючи наведене просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ директора КЗ "Опорний заклад "Кодимський заклад загальної середньої освіти № 2" Мажаєвим В. В. від 05 листопада 2021 року № 419 в частині його відсторонення від роботи; зобов`язати КЗ "Опорний заклад "Кодимський заклад загальної середньої освіти № 2" поновити його на роботі шляхом допуску до роботи на посаді вчителя фізичної культури даного закладу; стягнути з КЗ "Опорний заклад "Кодимський заклад загальної середньої освіти № 2" на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; допустити негайне виконання рішення в частинах поновлення допуску до роботи та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 19 січня 2022 року у складі судді Вороненка Д. В. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відсторонення роботодавцем позивача відбулось відповідно до вимог законодавства. При цьому судом зазначено, що відсторонення від роботи за своїм змістом є лише тимчасовим призупиненням трудових правовідносин, за працівницом зберігається його робоче місце.
10. Враховуючи те, що інші позовні вимоги є похідними від вимоги про скасування наказу про відсторонення, тому у їх задоволенні також відмовлено.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
11. Постановою Одеського апеляційного суду від 12 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
12. Рішення Кодимського районного суду Одеської області від 19 січня 2022 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
13. Визнано протиправним і скасовано наказ директора КЗ "Опорний заклад "Кодимський заклад загальної середньої освіти №2" Кодимської міської ради Одеської області Мажаєва В. В. № 419 від 05 листопада 2021 року в частині відсторонення від роботи ОСОБА_1 .
14. Зобов`язано КЗ "Опорний заклад "Кодимський заклад загальної середньої освіти №2" Кодимської міської ради Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з часу його відсторонення, із 08 листопада 2021 року по день його фактичного поновлення на роботі.
15. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до КЗ "Опорний заклад "Кодимський заклад загальної середньої освіти №2" Кодимської міської ради Одеської області про скасування наказу про поновлення на посаді закрито.
16. Допущено негайне виконання судового рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку за один місяць.
17. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи наказ про відсторонення ОСОБА_1, виходив із того, що хоча відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачено законом, проте у конкретному випадку щодо застосування до позивача, який обіймав посаду вчителя фізичної культури, такого заходу як відсторонення від роботи не передбачало жодної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, можливості дистанційного режиму роботи.
18. Враховуючи те, що позивач допущений до роботи з 01 березня 2022 року, тому провадження у справі в частині позовних вимог про поновлення на роботі необхідно закрити.
19. У зв`язку із наведеним, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20. У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга комунального закладу "Опорний заклад "Кодимській ліцей № 2" Кодимської міської ради Подільського району Одеської області
21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23. У касаційній скарзі комунальний заклад, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
24. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі від № 755/6458/15-ц, 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18, від 10 березня 2021 року у справі№ 331/5291/19, від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21, від 14 червня 2023 року у справі № 943/2356/21, від 24 квітня 2023 року у справі № 163/2878/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
25. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що держава, встановивши певним категоріям працівників, які не мають щеплення проти COVID-19, заборону працювати, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всього колективу працівників певного закладу, а також осіб, яких такі заклади обслуговують, тому право позивача на працю тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки він не вакцинувався проти гострої распіраторної хвороби COVID-19, яке у цьому випадку для нього є обов`язковим, та не надав медичну довідку належної форми про абсолютні протипоказання для вакцинації.
26. При цьому керівник комунального закладу під час винесення наказу про відсторонення позивача від роботи повною мірою надав індивідуальну оцінку виконуваних позивачем трудових обов`язків, у тому числі врахував кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих), форму організації праці.
27. Позивач працював вчителем фізичної культури, тобто мав значну кількість соціальних контактів, у тому числі з дітьми та колегами по роботі.
28. Переведення позивача на дистанційний режим роботи, як альтернативу відстороненню, не передбачалось можливим, оскільки він не зміг би забезпечити здійснення повного, всебічного освітнього процесу, перебуваючи на дистанційному режимі роботи, коли учні перебували в закладі освіти.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29. ОСОБА_1 працює на посаді вчителя фізичної культури КЗ "Опорний заклад "Кодимський заклад загальної середньої освіти № 2" Кодимської міської ради Одеської області, про що свідчить копія трудової книжки серії НОМЕР_1 заведеної 07 липня 2006 року.
30. 04 жовтня 2021 року Міністерством охорони здоров`я України було прийнято наказ № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", згідно змісту якого на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року № 2070), обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники, зокрема закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
31. 05 листопада 2021 року (06-07 листопада 2021 року були вихідними днями) директором КЗ "Кодимський заклад загальної середньої освіти № 2" Мажаєвим В. В. було видано наказ № 419, копія якого додана до позову, яким вказаних у ньому працівників, зокрема позивача ОСОБА_1, було відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19.
32. Зі змістом вище згаданого наказу ОСОБА_1 було ознайомлено у день його видання, а саме 05 листопада 2021 року, що підтверджує копія акту про оголошення останньому змісту наказу внаслідок його відмови від підпису на підтвердження свого ознайомлення ним.
Позиція Верховного Суду
33. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
34. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
35. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
36. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
37. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 відповідно до закону
38. Частиною шостою статті 12 Закону № 1645-ІІІ передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення; якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
39. Згідно із частиною сьомою цієї статті відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
40. Системний аналіз норм права дає підстави для висновку, що для отримання профілактичного щеплення, в тому числі проти COVID-19, необхідна згода працівника, який отримав повну й об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього тощо. Роботодавець має довести до відома працівника наслідки для виконання трудових обов`язків відмови чи ухилення працівника від обов`язкового профілактичного щеплення, а лікар - надати об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього для здоров`я та можливі поствакцинальні ускладнення.
41. Відмова поінформованого працівника від проведення обов`язкового профілактичного щеплення чи факт ухилення від останнього мають бути належно підтвердженими (див.: пункт 10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21).
Щодо відсторонення від роботи працівника, який не пройшов обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, на підставі закону
42. Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;
- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажуі перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
43. Згідно з пунктами "б", "г" статті 10 Закону № 2801-XII громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
44. Закон № 1645-ІІІ визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
45. За статтею 1 Закону № 1645-ІІІ протиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.
46. Стаття 11 цього Закону визначає, що організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.
47. Частиною першою статті 12 Закону № 1645-ІІІ передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.
48. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (речення перше та друге частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
49. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (речення третє частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
50. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (частина третя статті 12 Закону № 1645-ІІІ).