ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня2024 року
м. Київ
справа № 750/3888/22
провадження № 61-4236 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Чернігівської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у складі колегії суддів: Шитченко Н. В.,Висоцької Н. В., Мамонової О. Є.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДКСУ в Чернігівській області) про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява обґрунтована тим, що рішеннями Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 червня 2007 року, від 22 березня 2012 року та від 04 травня 2012 року з ОСОБА_2 на його користь стягнуто відповідно 1 000 грн, 3 000 грн та 3 000 грн у відшкодування моральної шкоди. Станом на день звернення з даним позовом наведені судові рішення не виконані.
У зв`язку з тривалим невиконанням боржником рішень судів у грудні 2012 року він звернувся до прокуратури м. Чернігова з повідомленням про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, і зазначені відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Незважаючи на достатність зібраних досудовим слідством доказів умисного ухилення боржника від виконання судових рішень, всі заявлені ним клопотання про оголошення та вручення ОСОБА_2 повідомлення про підозру, про вчинення інших процесуальних дій необґрунтовано відхилялися, у зв`язку з чим порушені процесуальні строки щодо розгляду клопотань та проведення досудового розслідування.
Стверджував, що тривала протиправна бездіяльність службових осіб Чернігівської обласної прокуратури, до повноважень яких чинним законодавством віднесено здійснення організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а також нагляд за слідчими і розшуковими діями органів правопорядку, завдала йому значних моральних страждань. Незважаючи на всі здійснені ним заходи стосовно належного проведення досудового розслідування, працівники прокуратури, на його переконання, не спромоглися належним чином організувати та проконтролювати проведення досудового розслідування у розумні строки, що унеможливило притягнення боржника до кримінальної відповідальності за умисне невиконання судових рішень.
Наголошував на тому, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, йому протипоказані психоемоційні перенавантаження. У зв`язку з тривалим та неналежним проведенням досудового розслідування впродовж дев`яти років він зазнав численних психоемоційних перевантажень, оскільки кожного разу, коли отримував від органів досудового розслідування чергову відписку, мусив звертатися до слідчого судді зі скаргою про зобов`язання слідчого чи прокурора розглянути клопотання. Розмір завданої моральної шкоди оцінив у 686 000 грн, який розрахував, виходячи із загального розміру відшкодування, стягнутого судовими рішеннями (7 000 грн), помноженого на 98 місяців, протягом яких тривало досудове розслідування.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України на свою користь 686 000 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю службових осіб Чернігівської обласної прокуратури.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2022 року у складі судді Логвіної Т. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання прокуратурою свого обов`язку, визначеного приписами КПК України, під час кримінального провадження. Виходячи із засад розумності та справедливості, суд першої інстанції дійшов висновку, що достатньою компенсацією відшкодування позивачу моральних збитків буде стягнення на його користь 30 000 грн.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Чернігівської обласної прокуратури задоволено.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2022 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають у зв`язку з недоведеністю позивачем незаконності бездіяльності працівників Чернігівської обласної прокуратури, яка є наглядовим органом у досудовому розслідуванні, у ході здійснення контролю досудового розслідування кримінального провадження № 12013260010006039, що є одним із необхідних та обов`язкових елементів для відшкодування моральної шкоди. Також позивачем не надано суду належних та допустимих доказів фактичного погіршення стану здоров`я та/або порушення нормальних життєвих зв`язків, на яке посилається позивач у позовній заяві, як на підставу для відшкодування моральної шкоди.
Апеляційний суд зазначив, що з часу відкриття вказаного кримінального провадження (03 грудня 2013 року) позивачем неодноразово подавалися до прокуратури та слідчого відділу поліції клопотання, за результатами розгляду яких органами прокуратури та досудового розслідування приймалися відповідні рішення та надавалися письмові відповіді. Звернення позивача з різними клопотаннями до органу, який здійснював досудове розслідування, як і оскарження ним рішень, прийнятих за результатом розгляду таких клопотань, не підтверджують жодним чином факт завдання йому моральної шкоди, а є лише реалізацією потерпілим прав, передбачених статтею 56 КПК України, зокрема права на контроль за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій досудового розслідування. При цьому незважаючи на неодноразові звернення ОСОБА_1 зі скаргами та заявами щодо неналежного та тривалого розслідування кримінального провадження, бездіяльність слідчих та працівників прокуратури неправомірною у судовому порядку не визнавалась, а наявність певних недоліків у процесуальній діяльності посадових осіб сама по собі не може свідчити про її незаконність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 березня 2023 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказує, що суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 800/433/17, постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 201/7621/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 750/3888/22 із Деснянського районного суду м. Чернігова.
У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно продовжено Чернігівській обласній прокуратурі, Головному управлінню Державної казначейської служби України у Чернігівській області процесуальний строк для усунення недоліків апеляційних скарг щодо сплати судового збору.
Крім того, апеляційним судом не взято до уваги положення статей 2, 8, 9, 28 КПК України, пункту 3.2. наказу Генеральної прокуратури України "Про основні засади організації роботи в органах прокуратури України" від 19 січня 2017 року № 15 щодо діяльності органів прокуратури, а також пункту 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року № 51, статті 131-1 Конституції України, статті 2 Закону України "Про прокуратуру" щодо повноважень прокурора у кримінальному провадженні при здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Також апеляційний суд не взяв до уваги пункт 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі "Михалкова та інші проти України", у якому вказано, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов`язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування.
Апеляційний суд не врахував позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 04 листопада 2020 року у справі № 201/7621/17, відповідно до якої надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо.
На думку заявника, психологічне напруження, розчарування, внаслідок порушення органом держави прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчити про заподіяння моральної шкоди.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року Чернігівська обласна прокуратура подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Вказувала, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався ОСОБА_1 у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними, а тому касаційне провадження підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Разом із цим колегія суддів вважає, що відповідним правовим висновкам Верховного Суду, на які посилається заявник касаційної скарги та які стали підставою для відкриття касаційного провадження, необхідно дати правову оцінку під час касаційного перегляду справи, а тому Верховний Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 червня 2007 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 1 000 грн у відшкодування завданої моральної шкоди та зобов`язано відповідача вибачитися перед позивачем за образу честі, гідності та ділової репутації.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 травня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
Наведені рішення суду звернуто до примусового виконання.
У зв`язку з ухиленням боржника від виконання судових рішень 21 грудня 2012 року ОСОБА_1 подав до прокуратури м. Чернігова повідомлення про злочин, в якому просив порушити кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого статтею 382 КК України, та доручити слідчим ЧМВ УМВС України в Чернігівській області провести досудове розслідування (а. с. 11, т. 1)
Указані відомості внесено до ЄРДР за № 42012260010000078 (а. с. 12, т. 1).
Постановою прокурора прокуратури м. Чернігова від 21 березня 2013 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про оголошення та вручення боржнику ОСОБА_2 повідомлення про підозру за частиною першою статті 382 КК України (а. с. 13, т. 1). Відмова прокурора мотивована тим, що на час розгляду клопотання відсутні підстави для повідомлення про підозру.
Листом від 17 липня 2013 року слідчий СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області повідомив ОСОБА_1 про те, що на даний час ОСОБА_2 повістками не викликався, так як не встановлено його точне місце проживання, тому в матеріалах справи немає документів, які б підтверджували його неявку до слідчого. Клопотання про привід не може бути подане до суду через його необґрунтованість (а. с. 14, т. 1).
Листом від 30 липня 2013 року, наданим прокуратурою м. Чернігова за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 щодо неналежного проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42012260010000078, заявника повідомлено про відсутність підстав для вжиття заходів прокурорського реагування (а. с. 15, т. 1).
На клопотання позивача від 05 вересня 2013 року про вчинення слідчої дії, а саме виклик боржника ОСОБА_2 на допит, листом слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 09 вересня 2013 року заявника повідомлено, що клопотання задоволено та направлено боржнику повістки про виклик на допит (а. с. 16, т. 1).
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2013 року зобов`язано слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області негайно розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 28 жовтня 2013 року про вчинення слідчої дії, а саме: вручити письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 (а. с. 17,т. 1).
Оскільки ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2013 року не була виконана, цього ж дня позивачем подано клопотання до прокуратури м. Чернігова про притягнення слідчого ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, у задоволенні якого постановою старшого прокурора прокуратури м. Чернігова від 18 листопада 2013 року було відмовлено (а. с. 18, т. 1).
Постановою старшого прокурора прокуратури м. Чернігова від 29 листопада 2013 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про оголошення та вручення ОСОБА_2 повідомлення про підозру за частиною першою статті 382 КК України (а. с. 19, т. 1). Своє рішення прокурор обґрунтував тим, що на даний час відсутні підстави для повідомлення ОСОБА_2 підозри у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України.
Відповідно до повідомлення прокуратури м. Чернігова від 13 грудня 2013 року кримінальне провадження № 42012260010000078 від 19 червня 2013 року об`єднано з кримінальним провадженням № 42012260010000034.
03 грудня 2013 року з кримінального провадження № 42012260010000034 виділено матеріали перевірки за фактом невиконання ОСОБА_2 рішення суду (№ 12012260010006039) (а. с. 20, т. 1).
Дорученням першого заступника прокурора м. Чернігова від 03 грудня 2013 року доручено СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області провести досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013260010006039, яке 03 грудня 2013 року виділено в окреме провадження (а. с. 21, т. 1).
Постановою старшого прокурора прокуратури м. Чернігова від 03 лютого 2014 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про оголошення та вручення боржнику ОСОБА_2 повідомлення про підозру за частиною першою статті 382 КК України (а. с. 22, т. 1). Відмова прокурора мотивована тим, що зібраних слідчим доказів недостатньо для повідомлення ОСОБА_2 про підозру.
З листа прокуратури м. Чернігова від 21 лютого 2014 року вбачається, що органами досудового розслідування вживаються заходи щодо встановлення місця перебування ОСОБА_2 . Також зазначено, що слідчим не в повному обсязі виконані вказівки прокурора і у разі повторного їх невиконання у встановлений строк буде поставлено питання щодо притягнення слідчого ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності (а. с. 23, т. 1).
Листом прокуратури Чернігівської області від 05 березня 2014 року ОСОБА_1 повідомлено, що його скарга від 28 лютого 2014 року скерована до органу, дії якого оскаржуються заявником, для перевірки викладених у скарзі доводів та вжиття заходів реагування (а. с. 24, т. 1).
З відповіді прокурора м. Чернігова від 19 березня 2014 року вбачається, що зібраних слідчим доказів на даний час недостатньо для повідомлення ОСОБА_2 про підозру, у зв`язку з чим прокуратурою міста повторно надані письмові вказівки щодо необхідності проведення слідчих дій у кримінальному провадженні (а. с. 25, т. 1).
Постановою слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 15 квітня 2014 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо надання до слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова клопотання про примусовий привід ОСОБА_2 для дачі показів у кримінальному провадженні № 12012260010006039 (а. с. 26, т. 1).
Постановою старшого прокурора прокуратури м. Чернігова від 10 червня 2014 року за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про примусовий привід ОСОБА_2 відмовлено у його задоволені (а. с. 27, т. 1). Свою відмову прокурор обґрунтовував тим, що вручити ОСОБА_2 повістку або ознайомити його з її змістом іншим шляхом не виявилося можливим у зв`язку з тим, що місце його фактичного перебування невідоме.
Постановою старшого прокурора прокуратури м. Чернігова від 04 серпня 2014 року частково відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про примусовий привід свідка ОСОБА_2 та допит державного виконавця Деснянського ВДВС (а. с. 28, т. 1). Вказане рішення обґрунтовано тим, що на даний час вручити ОСОБА_2 повістку про виклик або ознайомити його з її змістом іншим шляхом не виявилось можливим у зв`язку з тим, що місце його фактичного перебування невідоме, а підстави для звернення до слідчого судді з клопотанням про привід ОСОБА_2 відсутні. Стосовно допиту державного виконавця прокуратурою міста повторно надані вказівки слідчому, зокрема, щодо допиту державного виконавця, на виконанні у якого перебувало рішення суду.
Постановами старшого прокурора прокуратури м. Чернігова від 02 жовтня 2014 року та від 28 жовтня 2014 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вручення повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України (а. с. 29, 31, т. 1). Вказане рішення прокурора мотивовано тим, що зібраних слідчим у кримінальному провадження доказів недостатньо для повідомлення ОСОБА_2 про підозру. У постановах зазначено, що досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі дії.
Постановою прокурора Чернігівської області від 18 травня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12013260010006039 від 03 грудня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, слідчим слідчого управління УМВС (а. с. 35, т. 1). Прокурор указав, що вивченням матеріалів провадження порушень вимог кримінального процесуального законодавства щодо забезпечення його повного та неупередженого розслідування не встановлено.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 червня 2015 року задоволено скаргу ОСОБА_1 та зобов`язано слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області розглянути клопотання позивача від 23 лютого 2015 року у порядку, передбаченому статтею 220 КПК України (а. с. 34, т. 1).
Постановою прокурора прокуратури м. Чернігова від 12 червня 2015 року частково відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вчинення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні (а. с. 36, т. 1). Мотивами такого висновку є відсутність ОСОБА_2 за місцем реєстрації та неможливість встановлення точного його місця перебування, у зв`язку з чим здійснити примусовий привід боржника не представляється можливим. Постанова містить посилання про відсутність достатніх доказів для повідомлення ОСОБА_2 про підозру.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2015 року за скаргою ОСОБА_1 скасовано постанову слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 21 серпня 2015 року про закриття кримінального провадження № 12013260010006039 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України (а. с. 37, т. 1). Скасовуючи вказану постанову, слідчий суддя наголосив, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню було проведено не в повному обсязі. Крім того не виконано судове рішення щодо допиту ОСОБА_2, як свідка.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2015 року зобов`язано слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013260010006039, розглянути клопотання ОСОБА_1 від 16 вересня 2015 року у порядку, передбаченому статтею 220 КПК України (а. с. 40, т. 1).
Відповідно до повідомлення заступника начальника УМВС України в Чернігівській області від 16 жовтня 2015 року, наданого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 вересня 2015 року щодо неналежного розслідування кримінального провадження № 12013260010006039, слідчий СВ Чернігівського МВС Чернігівської області підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, але управління вирішило обмежитись оголошенням слідчому догани. Кримінальне провадження № 12013260010006039 направлено до СВ ЧМВ УМВС в Чернігівській області для подальшого проведення слідчих (розшукових) дій, досудове розслідування триває (а. с. 38, т. 1).