ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2024 року
м. Київ
справа № 723/3902/20
провадження № 61-7633св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.
учасники справи за первісним позовом:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_3,
треті особи: Великокучурівська сільська рада Сторожинецького району Чернівецької області, приватний нотаріус Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан Віра Данилівна, ОСОБА_4,
розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про припинення права особи на частку у спільному майні та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: Великокучурівська сільська рада Сторожинецького району Чернівецької області, приватний нотаріус Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан Віра Данилівна, ОСОБА_4, про визнання недійсним заповіту та визнання права на 1/3 частки спадкового майна
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Височанської Н. К., Литвинюк І. М.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у вересні 2020 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
-припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку літера "А" загальною площею 77,39 кв. м, житловою площею 47,2 кв. м, на 1/6 частку літньої кухні літера "Б", на 1/6 частку сараїв літери "В", "Г", на 1/6 частку гаража літера "Д", на 1/6 частку вбиральні літера "Е", на 1/6 частку криниці № 1, № 2, на 1/6 частку огорожі № 3, № 4, розташовані на АДРЕСА_1, та виплати ОСОБА_2 вартість частки у сумі 19 206 грн;
- визнати за ним право власності на 1/6 частку житлового будинку літера "А" загальною площею 77,39 кв. м, житловою площею 47,2 кв. м, на 1/6 частку літньої кухні літера "Б", на 1/6 частку сараїв літери "В", "Г", на 1/6 частку гаража літера "Д", на 1/6 частку вбиральні літера "Е", на 1/6 частку криниці № 1, № 2, на 1/6 частку огорожі № 3, № 4 на АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 серпня 2020 року № 219952725 житловий будинок під літерою "А" загальною площею 77,39 кв. м, житловою площею 47,2 кв. м станом на 09 липня 2020 року належить на праві власності ОСОБА_5, частка якого становить - 1/2, та належить станом на 12 липня 2017 року йому, частка якого становить - 1/2 .
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після його смерті відкрилася спадщина за законом, яка складається з 1/2 частки житлового будинку літера "А" загальною площею 77,39 кв. м, житловою площею 47,2 кв. м, на 1/2 частку літньої кухні літера "Б", на 1/2 частку сараїв літери "В", "Г", на 1/2 частку гаража літера "Д", на 1/2 частку вбиральні літера "Е", на 1/2 криниці № 1, № 2, на 1/2 частки огорожі № 3, № 4 на АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями за законом першої черги майна, що залишилося після смерті ОСОБА_5, є дружина спадкодавця ОСОБА_2 та син ОСОБА_1, які прийняли спадщину та подали до нотаріуса відповідні заяви.
Спадкоємець за законом першої черги майна, що залишилося після смерті ОСОБА_5, його син ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини на його користь.
Отже, сторони у справі набули право власності на спірний житловий будинок з часу відкриття спадщини у таких частках:
- ОСОБА_1 належить 5/6 часток спірного житлового будинку, літньої кухні, сараїв, гаража, вбиральні, криниці, огорожі;
- ОСОБА_2 належить 1/6 часток спірного житлового будинку літньої кухні, сараїв, гаража, вбиральні, криниці, огорожі.
Вважає, що право власності ОСОБА_2 на 1/6 частку зазначеного майна повинно бути припинено, оскільки її частка є незначною і не може бути виділена в натурі; спірний будинок є неподільним, оскільки його неможливо поділити у натурі між сторонами відповідно до їх часток; спільне користування та володіння житловим будинком також є неможливим, оскільки житловий будинок станом на 17 травня 2008 року належав матері ОСОБА_5 - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за життя ОСОБА_6 вчиняли щодо неї неправомірні дії, а саме: здійснювали погрози фізичною розправою, побої та мордування, насильство, нанесення тілесних ушкоджень, забирали грошові кошти, що підтверджується зверненнями ОСОБА_6 до правоохоронних органів, тому між ним та відповідачем виникли та тривають неприязні відносини, які є підставою для конфлікту.
Він має намір здійснити ремонтні роботи у відповідній частині житлового будинку, щоб покращити власні умови проживання; збереження частки ОСОБА_2 призведе до використання нею житлового будинку з покращеними умовами проживання, що не відповідає його інтересам; припинення права власності ОСОБА_2 на 1/6 частки житлового будинку не завдасть істотної шкоди відповідачу та членам її сім`ї; члени сім`ї відповідача не були зареєстровані у спірному житловому будинку, а тому їх права та інтереси не порушуються.
ОСОБА_2 у листопаді 2020 року звернулася до суду з вищевказаним зустрічним позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, і остаточно просила:
- визнати недійсним заповіт від 26 березня 2015 року ОСОБА_6, посвідчений секретарем Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області Тодераш І. А. та зареєстрований в реєстрі за № 78;
- визнати за нею право власності на 1/3 частки всього майна за законом, яке належало спадкодавцю ОСОБА_5 за заповітом від 02 березня 2015 року, а саме - 1/3 частки житлового будинку літера "А" загальною площею 77,39 кв. м, житловою площею 47,2 кв. м, літньої кухні літера "Б", сараїв літери "В", "Г", гаража літера "Д", вбиральні літера "Е", криниці № 1, № 2, огорожі № 3 на АДРЕСА_1 ;
- визнати за нею право власності на 1/3 частки земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:3727, яка розташована на АДРЕСА_1 ;
- визнати за нею право власності на 1/3 частки земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:1203, яка розташована на АДРЕСА_1 власником якої на день відкриття спадщини був спадкодавець - ОСОБА_5 .
На обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що заповіт складений 26 березня 2015 року ОСОБА_6 не підписувала, вказаний заповіт є підробленим.
Дійсним є заповіт складений ОСОБА_6 02 березня 2015 року, яким все своє майно крім земельної ділянки з кадастровим номером 7324582000:01:001:0854 вона заповіла сину ОСОБА_5, а зазначену земельну ділянку заповіла онуку ОСОБА_6 .
Зазначає, що фактично утримання житлового будинку та господарських споруд, де проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зі своєю дружиною ОСОБА_2 здійснювалося за кошти подружжя, ними було здійснена реконструкція житлового будинку та господарських споруд, вони оплачували послуги електроенергії та газопостачання, оскільки матір такі витрати була неспроможна нести. Іншої фінансової допомоги ні від іншого сина, ні від онуків вона не отримувала.
ОСОБА_6 багато років страждала на різного роду захворювання, перебувала на обліку у лікаря психіатра.
Також зазначила, що ОСОБА_1 від народження не проживав із спадкодавцем ОСОБА_5 та не спілкувався з ним; вони з чоловіком знали про складений ОСОБА_6 02 березня 2015 року заповіт, який остання до дня смерті не змінювала та не скасовувала.
ОСОБА_5 своєчасно вступив у право спадкування і зареєстрував право на житловий будинок на своє ім`я в цілому 12 липня 2017 року; спірний житловий будинок та земельна ділянка є спадковим майном після смерті ОСОБА_5 і воно підлягає успадкуванню за законом в рівних частинах по 1/3 частки спадкоємцями померлого, а саме дружиною спадкодавця ОСОБА_2, сином ОСОБА_1, з урахуванням того, що спадкоємець за законом першої черги майна, син ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Сторожинецький районний суд Чернівецької області рішенням від 30 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку спадкового майна, а саме на 1/6 частку житлового будинку літера "А", 1/6 частку літньої кухні літера "Б", 1/6 частку сараїв літери "В" та "Г", 1/6 частку гаража літера "Д", 1/6 частку вбиральні літера "Е", 1/6 частку криниці №1, № 2, 1/6 частку огорожі № 3 та № 4 на АДРЕСА_1 .
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість1/6 частки будинковолодіння АДРЕСА_1, що складає 121 000 грн.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість 1/6 частки земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:1203, розташованої на АДРЕСА_1, що складає 35 470 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку спадкового майна, а саме на 1/6 частку земельної ділянки кадастровий номер 7234582000:01:001:3727 для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1 .
Зняв арешт з 1/3 частки житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташований в АДРЕСА_1 .
Задовольняючи частково первісний позов місцевий суд виходив з того, що спільне користування та володіння житловим будинком є неможливим оскільки сторони знаходяться в неприязних відносинах; припинення права власності ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку не завдасть істотної шкоди відповідачу та членам її сім`ї, не порушується конституційне право останньої на житло так як відповідач зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2, що свідчить про її право та постійне місце проживання за вказаною адресою; члени сім`ї відповідача не були зареєстровані у спірному житловому будинку, а тому їх права та інтереси не порушуються; позивачем внесено на депозитний рахунок суду кошти на оплату ринкової вартості частки відповідачки у спірному будинку.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що заповідач ОСОБА_6 на час складання заповіту 26 березня 2015 року мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення було вільним, відповідало її внутрішній волі та було спрямоване на настання наслідків, зазначених у заповіті на розпорядження належним їй майном на випадок смерті, а також заповіт не суперечить інтересам спадкодавця та моральним засадам суспільства, тому підстав для визнання недійсним оспорюваного заповіту ОСОБА_6 не встановлено.
Чернівецький апеляційний суд постановою від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Сторожинецького районного суду від 30 листопада 2022 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/6 частку спадкового майна, а саме на 1/6 частку житлового будинку літера "А", 1/6 частку літньої кухні літера "Б", 1/6 частку сараїв літери "В" та "Г", 1/6 частку гаража літера "Д", 1/6 частку вбиральні літера "Е", 1/6 частку криниці № 1, № 2, 1/6 частку огорожі № 3 та № 4 на АДРЕСА_1, стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартості 1/6 частки зазначеного будинковолодіння, що складає 121 000 грн, стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартості 1/6 частки земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:1203 на АДРЕСА_1, що складає 35 470 грн скасував та прийняв нову постанову про відмову у їх задоволенні.
В іншій частині рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року залишив без змін.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення місцевого суду в частині вирішення первісних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_2 з моменту укладення шлюбу з ОСОБА_5 з 2007 року, тобто більше 15 років, постійно проживала у АДРЕСА_1 і проживає до цього часу; житловий будинок ОСОБА_2 протягом всього часу перебудовувала і утримувала за кошти, які вона заробляла за кордоном. У будинку знаходяться всі її речі і тільки з метою заробітку коштів вона час від часу виїжджає за кордон; ОСОБА_1 ніколи не проживав у спірному будинку, має інше житло.
Посилання суду першої інстанції на те, що у відповідача ОСОБА_2 є інше житло, зокрема кімната у гуртожитку на АДРЕСА_3, де вона зареєстрована, отже позбавлення її частки не завдасть їй істотної шкоди, є безпідставними, оскільки судом не враховано, що її місце реєстрації у гуртожитку залишилося тільки через те, що незважаючи на факт проживання ОСОБА_2 разом з чоловіком у селі Великий Кучурів, його мати ОСОБА_6, у власності якої перебував житловий будинок, не давала згоди на реєстрацію її місця проживання у спірному будинку; кімната у гуртожитку не може бути передана у власність ОСОБА_2, на підтвердження чого у матеріалах справи міститься копія довідки від 04 березня 2021 року, а Інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що у власності ОСОБА_2 немає будь - якого нерухомого майна.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що та обставина, що ОСОБА_2 зареєстрована в іншому житловому приміщенні само по собі не є підставою для висновку про те, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, оскільки доказами по справі підтверджено, що таке припинення завдасть істотної шкоди її інтересам; позбавлення відповідача ОСОБА_2 права власності на її частку завдасть їй істотної шкоди, оскільки можливість придбання житла за вартість частки будинковолодіння є неможливим.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічних позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржувалося, тому і не переглядалося апеляційним судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Мелещука В. В. у травні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме статті 385 ЦК України та порушив норми процесуального права
Обставини, на які посилається суд мотивуючи своє рішення не підтверджені доказами, а ґрунтуються на припущеннях; апеляційний суд не врахував, що спірний житловий будинок не належав ОСОБА_2, а належав ОСОБА_6 ; у спірному будинку ОСОБА_2 проживала без реєстрації разом із своїм колишнім чоловіком; не застосовано пункт 4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України, статей 16, 17 Закону України "Про власність", не враховано роз`яснень щодо застосування норм права, які зазначені у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", які підлягали застосуванню.
Суд апеляційної інстанції оцінював докази, які регулюють спірні правовідносини, що виникли у минулому часі.
Також апеляційний суд не застосував висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-81цс11, від 02 липня 2014 року у справі № 6-68цс14, від 15 травня 2013 року у справі № 6-37цс13, та постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 643/8583/16-ц, від 18 липня 2019 року у справі № 210/2236/15-ц.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Представник ОСОБА_2 - адвокат Мельник С. Г. ужовтні 2023 року подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Постанову апеляційного суду хвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, висновки суду є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Апеляційним судом правомірно застосовано до спірних правовідносин постанову Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 736/659/19 (провадження № 61-4489св21), в якій зроблено висновок про неможливість виділення частки в натурі в окреме жиле приміщення та неприязні відносини між співвласниками не є безумовними підставами для примусового припинення права власності на частину належного особі майна, якщо таке припинення завдасть істотної шкоди інтересах співвласника та членам його сім`ї.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 13 вересня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Сторожинецького районного суду Чернівецької області.
Справа № 723/3902/20 надійшла до Верховного Суду 04 жовтня 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 серпня 2020 року № 219952725 житловий будинок літера "А" загальною площею 77,39 кв. м, житловою площею 47,2 кв. м, літня кухня літера "Б", сараї літери "В", "Г", гараж літера ""Д", вбиральня літера "Е", криниця № 1, № 2 огорожа № 3, № 4 на АДРЕСА_1, належав станом на 09 липня 2020 року на праві власності ОСОБА_5, частка якого становить 1/2, та належав станом на 12 липня 2017 року ОСОБА_1, частка якого становить 1/2 .
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого відкрилася спадщина за законом, яка складається з 1/2 частки житлового будинку літера "А" загальною площею 77,39 кв. м, житловою площею 47,2 кв. м, 1/2 частки літньої кухні літера "Б", 1/2 частки сараїв літери "В", "Г", 1/2 частки гаража літера "Д", 1/2 частки вбиральні літера "Е", 1/2 частки криниці № 1, № 2, 1/2 частки огорожі № 3, № 4 на АДРЕСА_1 .
Сторони у справі набули право власності на житловий будинок літера "А" загальною площею 77,39 кв. м, житловою площею 47,2 кв. м, літню кухню літера "Б", сараї літера "В", "Г", гараж літера "Д", вбиральню літера "Е", криницю № 1, № 2, огорожу № 3, № 4 на АДРЕСА_1, з моменту відкриття спадщини у таких частках:
- ОСОБА_1 належить 5/6 часток житлового будинку літера "А" загальною площею 77,39 кв. м, житловою площею 47,2 кв. м, 5/6 часток літньої кухні літера "Б", 5/6 часток сараїв літери "В", "Г", 5/6 часток гаража літера "Д", 5/6 часток вбиральні літера "Е", 5/6 часток криниці № 1, № 2, 5/6 часток огорожі № З, № 4 на АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_2 належить 1/6 частка житлового будинку літера "А" загальною площею 77,39 кв. м, житловою площею 47,2 кв. м, 1/6 частка літньої кухні літера "Б", 1/6 частка сараїв літери "В", "Г", 1/6 частка гаража літера "Д", 1/6 частка вбиральні літера "Е", 1/6 частка криниці № 1, № 2, 1/6 частка огорожі № 3, № 4 на АДРЕСА_1 .