ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/14389/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
Хомуйло Павліни Семенівни - Крестинської Л. А.,
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях - Качан О. М.,
Національної поліції України - Старощук М. В.,
Головного управління Національної поліції в Рівненській області - Раєвської В. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Хомуйло Павліни Семенівни
на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023
(суддя Приходько І. В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023
(судді Євсіков О. О., Корсак В. А., Ходаківська І. П.)
у справі за позовом Хомуйло Павліни Семенівни
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях і Національної поліції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Рівненській області,
про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити дії.
ВСТАНОВИВ:
Суть спору:
1. Позивачка мала намір приватизувати орендовану нею з 2018 року будівлю, що є державною власністю, і подала про це відповідну заяву до Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (далі - РВ ФДМУ).
2. Однак РВ ФДМУ відмовив у приватизації, пояснивши, що задоволенню заяви перешкоджає наявність вмотивованої відмови Національної поліції України (далі - Нацполіції), як органу, уповноваженого управляти спірним державним майном.
3. Позивачка ж подала позов у цій справі, вважаючи відмову у її заяві незаконною та протиправною з тих підстав, що РВ ФДМУ як орган приватизації не міг покладатися на мотивацію відмови Нацполіцією без відповідного її обґрунтування та доведення, чого не дотримано.
4. Суди попередніх інстанцій відмовили у позові.
5. Не примирившись з судовими рішеннями, позивачка подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
6. Перед Верховним Судом постало питання того, коли відмова органу приватизації, зумовлена відмовою органу, уповноваженого управляти майном, у погодженні щодо включення майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, може вважатися обґрунтованою.
7. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Хомуйло Павліна Семенівна (далі - Хомуйло П. С. ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення РВ ФДМУ і Нацполіції, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Нацполіції, викладену у листі від 07.09.2022 №6281/09/31-2622, у погодженні внесення об`єкта - Будівлі інспекції у справах неповнолітніх загальною площею 86,3 кв. м, що розташована за адресою: вул. Грушевського, 65, смт Володимирець, Рівненська обл. - до Переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (далі - Перелік), та відмову РВ ФДМУ, викладену в листі від 08.09.2022 № 18-03-2091, у внесенні вищезазначеного об`єкта до Переліку;
- зобов`язати РВ ФДМУ прийняти рішення про внесення об`єкта - Будівлі інспекції у справах неповнолітніх загальною площею 86,3 кв. м, що розташована за адресою: вул. Грушевського, 65, смт Володимирець, Рівненська обл. до Переліку.
1.2. На обґрунтування заявлених вимог Хомуйло П. С. посилається на протиправність та необґрунтованість відмови РВ ФДМУ та Нацполіції у включенні орендованого Хомуйло П. С. нерухомого майна до Переліку.
1.3. Позивачка вважає, що спірне майно не забезпечує виконання органами поліції передбачених законом завдань. Нацполіція жодним чином не обґрунтувала, що саме змінилося у її діяльності з часу передання майна в оренду та викликало потребу у додатковій площі. При цьому орган приватизації не зв?язаний позицією органу, уповноваженого на управління державним майном, що додатково свідчить про обов?язок Нацполіції як суб?єкта господарських правовідносин довести потребу у використанні спірного майна.
1.4. Відповідачі у своїх відзивах на позовну заяву вказали на безпідставність доводів позивачки та просили повністю відмовити у задоволенні вимог позову. За доводами відповідачів, вони діяли на підставі та у спосіб, що визначені законом. Зокрема, Нацполіція належним чином мотивувала відмову у наданні дозволу щодо приватизації спірного майна, тоді як відповідно до чинного законодавства відсутні чіткі критерії мотивування відмови, що висловлюється уповноваженим органом управління, щодо потреби у використанні підпорядкованого йому майна.
1.5. Головне управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУНП України в Рівненській області) вважає суб`єктивною думкою Хомуйло П. С твердження про те, що передане в оренду майно не використовувалося Нацполіцією для здійснення своїх функцій, а також про відсутність раніше у Нацполіції потреби у використанні цього майна. На баланс спірне майно було передано ГУНП України в Рівненській області 11.01.2019, а до того було у сфері управління МВС України. Крім того, умовами договору оренди вказано про неможливість приватизації орендованого майна, про що Хомуйло П. С. була обізнана.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
2.1. 16.07.2018 ФОП Хомуйло П. С. (орендар) та РВ ФДМУ (орендодавець) уклали договір оренди державного майна від 16.07.2018 № 1619-2018, за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно) - будівлю ІДН площею 86,3 кв. м, що розташована за адресою: вул. Грушевського, 65, смт Володимирець, Рівненська обл., та перебуває на балансі Кузнецовського МВ (з обслуговування м. Кузнецовськ та Володимирецького району) УМВС України в Рівненській області (балансоутримувач). Вартість будівлі визначена згідно з висновком про вартість майна на 30.04.2018 і становить за незалежною оцінкою 233 700,00 грн без урахування ПДВ.
2.2. Сторони у договорі також передбачили такі умови:
- майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об`єкта з продажу непродовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи (пункт 1.2 договору);
- передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Забороняється приватизація орендованого майна, передача в суборенду, перехід права власності на майно третім особам (пункт 2.2 договору);
- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2018 року - 3505,50 грн (пункт 3.1 договору);
- договір укладено строком на 2 (два) роки 11 місяців, що діє з 16.07.2018 до 16.06.2021 включно (пункт 10.1 договору).
2.3. Сторони підписали 16.07.2018 акт прийому-передачі нерухомого майна, згідно з яким РВ ФДМУ передало, а ФОП Хомуйло П. С. прийняла майно, яке є предметом договору оренди. Зазначений акт підписаний сторонами без заперечень та зауважень.
2.4. 28.08.2019 внесені зміни до пункту 1.1. договору оренди, якими визначено балансоутримувачем майна - ГУНП України в Рівненській області.
2.5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 у справі № 918/567/21 внесені зміни до договору оренди державного майна від 16.07.2018 № 1619-2018, укладеного ФОП Хомуйло П. С. та РВ ФДМУ, та викладено пункт 10.1 в редакції, за якою цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 16.07.2018 до 15.07.2023 включно. Постановлено вважати договір зміненим з 16.06.2021.
2.6. 15.08.2022 Хомуйло П. С. звернулася до РВ ФДМУ із заявою від 11.08.2022 про включення об?єкта права державної власності - будівлі площею 86,3 кв. м, розташованої за адресою: вул. Грушевського, 65, смт Володимирець, Рівненська обл. - до Переліку.
2.7. РВ ФДМУ листом від 08.09.2022 № 18-03-2091 повідомило Хомуйло П. С., що звернулося до уповноваженого органу управління спірним державним майном - Нацполіції - з листом про надання згоди на включення об`єкта права державної власності до Переліку.
2.8. Відповідно до пункту 7 Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної та комунальної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, що затверджений наказом Фонду державного майна України 22.05.2018 № 675 (далі - Порядок № 675), у зв`язку з надходженням вмотивованої відмови від органу управління (лист від 07.09.2022 № 6281/09/31-2622) щодо погодження включення об`єкта до Переліку, РВ ФДМУ повідомило Хомуйло П. С. про відмову у включенні зазначеного об`єкта до Переліку.
2.9. У листі від 07.09.2022 № 6281/09/31-2622 Нацполіція повідомила, що відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" майно правоохоронних органів не підлягає приватизації. Крім того, на цей час є потреба в подальшому використанні зазначеного приміщення у службовій діяльності. Тому відсутні правові та фактичні підстави для надання згоди на включення вказаного об`єкта до Переліку.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 31.05.2023 відмовив у задоволенні позову.
3.2. Суд дійшов висновку, що позивач не довів порушення власних прав та інтересів незаконними діями відповідачів, які діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
3.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.09.2023 залишив рішення суду без змін. Зазначив додатково, що зобов`язання судом лише РВ ФДМУ включити відповідне майно до Переліку не є ефективним способом захисту порушеного права і це також свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. Хомуйло П. С. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
4.2. Скаржниця зазначає, що суди порушили норми матеріального права і висновок Верховного Суду щодо питання їх застосування у подібних правовідносинах відсутній. Такою нормою є частина дев`ята статті 11 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", якою передбачено, що державний орган приватизації може відмовити у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, у разі, зокрема, мотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації.
4.3. Йдеться про відмову органу приватизації у включенні об`єкта до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, у разі, коли орган, уповноважений управляти державним майном, вказав у загальному про потребу у власному використанні майна без надання відповідних доказів, що підтверджують таку потребу.
4.4. На думку скаржниці, Нацполіція не обґрунтувала належним чином потребу у подальшому використанні спірного приміщення у службовій діяльності. Орендоване приміщення знаходиться поруч Володимирецького відділення поліції Вараського району Рівненської області, яке налічує у собі три поверхи службових приміщень, в яких є фойє, актові зали та багато інших приміщень, що не використовуються. Принаймні Нацполіція жодним чином не вмотивувала такої нововиниклої потреби: що саме змінилося у діяльності цього органу з часу передання майна в оренду, що викликало потребу у додатковій площі. Площа орендованого приміщення мізерно мала у порівнянні до тої площі, яка наразі є у використанні місцевого відділку поліції.
4.5. Не взявши це до уваги, суди порушили принцип захисту економічної конкуренції, принцип рівності всіх учасників господарських відносин (стаття 7 ГПК України) та принцип змагальності, що передбачає обов`язковість доказування обставин, на які посилається кожна сторона (частина третя статті 13 ГПК України), у той час як відповідачі були необґрунтовано звільнені судами від обов`язку доказувати обставини щодо потреби у використанні спірного майна та від наслідків недоведення такої обставини.
4.6. Крім того, суд апеляційної інстанції помилково врахував позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 911/1642/21, мотивуючи, що обґрунтованою може вважатися відмова органу, уповноваженого управляти державним майном, яка містить посилання на норми законодавства України. Однак такий висновок касаційного суду не можна вважати як такий, що зроблений у подібних правовідносинах, оскільки предметом розгляду в справі №911/1642/21 була лише обґрунтованість/необґрунтованість відмови органу приватизації, в той час як в цій справі оскаржується як відмова органу приватизації, так і відмова уповноваженого органу на управління державним майном.
4.7. Водночас суд апеляційної інстанції не врахував пункт 64 постанови Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 911/1642/21, у якому протлумачено, що відповідно до частини третьої статті 4 Закону про приватизацію у разі якщо майно … правоохоронних органів безпосередньо не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об`єктом, що підлягає приватизації. Отже, пункт 2.2 договору оренди, яким забороняється приватизація орендованого майна, є нікчемним, так як суперечить нормам Закону, тому суд не міг обґрунтовувати своє рішення серед іншого і наявністю такої норми у договорі.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзивах на касаційну скаргу відповідачі та третя особа просять судові рішення залишити без змін. Зазначають, що відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
5.2. Нацполіція також зазначила, що Верховний Суд вже формував висновки у подібних правовідносинах щодо питання застосування частини дев?ятої статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у постанові від 16.02.2022 у справі № 911/1642/21.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
6.2. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна врегульовані Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом частини першої статті 4 якого до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
6.3. За змістом частини другої статті 4 цього Закону, крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (військове майно), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, правоохоронних органів та податкових органів, митних органів, що безпосередньо забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, майно закладів охорони здоров`я системи екстреної медичної допомоги.
6.4. Частина третя статті 4 зазначеного Закону встановлює випадки виключень із загального правила про заборону приватизації певних об`єктів. Так, у разі якщо майно, зокрема, що належить до сфери управління правоохоронних органів, не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно належить до об`єктів, що підлягають приватизації.
6.5. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації, які здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства (частина перша статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
6.6. Статтями 10, 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" врегульовані питання порядку приватизації, формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації.
6.7. Так, відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" порядок приватизації державного і комунального майна передбачає:
формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації;
опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на офіційному вебсайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;
прийняття рішення про приватизацію;
прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності;
опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта;
проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства;
проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації;
перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом;
затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання;
затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією;
опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації;
проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу;
укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу;
опублікування інформації про результати приватизації;
прийняття рішення про завершення приватизації.
6.8. За частиною третьою статті 11 цього Закону перелік об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
6.9. Заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України (абзац перший частини сьомої статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
6.10. Процедуру подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до переліків об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації визначено Порядком № 675.
6.11. Так, Порядком № 675 врегульовано, що:
- уповноважені органи управління державним майном надають до Фонду та державного органу приватизації, до якого надійшла заява, згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з дати надходження звернення від державних органів приватизації (пункт 5 розділу IV);
- у разі надходження від органу, уповноваженого управляти державним майном, вмотивованої відмови погодити включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, результати розгляду заяви доводить до заявника державний орган приватизації, до якого надійшла заява, у письмовій формі або за проханням заявника - засобами електронного зв`язку (пункт 7 розділу IV);
- державний орган приватизації, який прийняв рішення про включення об?єкта до переліку об?єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, не пізніше наступного дня інформує Фонд про прийняте рішення (пункт 9 розділу IV);