ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 804/3765/16
адміністративне провадження № К/9901/39528/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
за участю секретаря судового засідання Лопушенко О.В.,
за участю: представника позивача - Лопатнікової А.В., представників відповідача - Дроздюк А.В., Басана О.О.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 (суддя Турова О.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 (головуючий суддя Круговий О.О., судді: Лукманова О.М., Божко Л.А.) у справі №804/3765/16 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Міністерства фінансів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (перейменоване в подальшому на Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"; далі - АТ КБ "ПриватБанк", Товариство, Банк, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС, Інспекція, податковий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2016 №0000074300.
Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало на необґрунтованість та безпідставність висновків акта документальної планової виїзної перевірки від 28.12.2015 №169/28-01-43-14360570 щодо порушення ним положень законодавства, що регулює питання утримання та сплати податку на доходи нерезидентів з джерелом їх походження з України до бюджету. Стверджувало, що грошові кошти, перераховані ним на користь нерезидента - Компанії "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" (резидент Великої Британії), є процентами, сплаченими на виконання кредитних договорів, укладених із вказаним нерезидентом, а Компанія "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" є кінцевим бенефіціарним отримувачем процентних доходів від позики, тому АТ "КБ "ПриватБанк" правомірно застосувало ставку податку у розмірі 0% при оподаткуванні сум таких виплачених процентів. Вважає, що твердження податкового органу про те, що Компанія "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" являється лише посередником у процедурі перерахунку коштів є припущенням, не ґрунтується на належних і допустимих доказах та спростовується обставинами наявності у Компанії права на отримання процентів від позивача та включення їх до свого оподатковуваного доходу в країні резидентства.
Позивач заперечував також проти наведеного в акті перевірки висновку Інспекції щодо виникнення у нього обов`язку нарахувати та утримати із суми виплачених на користь іноземного видавництва "THE FINANCIAL TIMES LTD" (Великобританія) за надання послуги з розміщення у номері журналу "The Banker" статті під заголовком "Інновації Приватбанку" валютних коштів податок з доходів нерезидента за ставкою 20%, оскільки такі послуги не є рекламними та були надані за межами території України.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеними вище рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, АТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Доводи касаційної скарги зводяться до посилань на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме: статей 72, 103, 127, 160 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і приріст вартості майна, ратифікованої Законом України від 11.08.1993 №337/93-ВР, статті 1 Закону України "Про рекламу", та, в той же час, до неврахування положень статей 82, 83 і 86, пункту 46 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України при формуванні висновків щодо наявності підстав для відмови у позові.
В своїй касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, посилаючись, зокрема, на те, що:
- відповідно до умов кредитних договорів Компанія "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" є кредитодавцем, а Банк - позичальником. АТ КБ "ПриватБанк" сплачувало проценти на рахунок названого нерезидента в іноземному банку. При цьому саме Компанія "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" мала право на отримання процентів за умовами таких кредитних договорів, а не треті особи, як помилково вважає контролюючий орган;
- факт включення Компанією "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" процентів, отриманих від позивача, до своїх доходів, що оподатковуються на території Великобританії, підтверджується сертифікатами податкової резидентності цієї компанії, які видані Податковим органом Їі Величності;
- характер діяльності Компанії "UK SPV CREDIT FINANCE PLC", як то: наявність у неї з одного боку зобов`язань перед власниками розміщених на міжнародних ринках капіталу облігацій, а з іншого - права вимоги до власних боржників за кредитними договорами не свідчить про відсутність у Компанії статусу бенефіціарного (фактичного) власника отримуваних нею процентних доходів;
- взята до уваги контролюючим органом під час проведення документальної перевірки інформація з мережі Інтернет (тобто з офіційного веб-сайту Реєстраційної палати Великобританії - "Companies House"), яка слугувала твердженню про "транзитний характер" процентних доходів, не відноситься до жодної із визначених у статті 83 ПК України податкової інформації, що може бути використана податковим органом під час проведення перевірок, а тому посилання на неї у акті перевірки позивача є неприпустимим. Також з тексту акта перевірки незрозуміло, яким чином відповідачем опрацьована фінансова та податкова звітність Компанії "UK SPV CREDIT FINANCE PLC", оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, яка конкретна інформація з сайту Реєстраційної палати фактично застосовувалась перевіряючими, однак суди зробили свої висновки у цій справі лише на підставі тексту акта перевірки;
- у матеріалах справи відсутні докази того, що Реєстраційна палата "Companies House" є компетентним органом, а відомості, що оприлюднені на її веб-сайті, відповідно можуть бути використані в розумінні Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і приріст вартості майна;
- досліджені та оцінені судами під час розгляду справи листи-відповіді Податкової та митної служби Її Величності від 22.01.2016, 20.06.2016 і 24.08.2016, надані у відповідь на запит вітчизняного податкового органу від 17.11.2015, були відсутні на час складання акта перевірки, й, як наслідок, не могли бути враховані для висновків про наявність податкового правопорушення. Водночас у силу наявних недоліків при оформленні запиту від 17.11.2015 вказані відповіді іноземного податкового органу не містять достатньої інформації для встановлення податкового правопорушення як такого;
- виплачений позивачем у 2013 - 2014 роках на користь Компанії "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" дохід у вигляді процентів за фінансовим кредитом підпадає під дію норм пункту 46 підрозділу 4 розділу "Перехідні положення" ПК України (у редакції Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні"), які, як вважає скаржник, мають зворотню дію в часі й звільняють від оподаткування доходи, що сплачені нерезидентам або уповноваженим ними особам, у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року;
- публікація статті під заголовком "Інновації ПРИВАТБАНКУ" у професійному виданні "The Banker" не відповідає визначенню реклами, а тому послуги, надані Компанією "THE FINANCIAL TIMES LTD", не можуть вважатися послугами з виробництва та розповсюдження реклами. Водночас у силу положень останнього абзацу пункту 160.1 статті 160 ПК України оплата позивачем таких послуг нерезидента звільнена від оподаткування як доходи останнього у вигляді виручки або компенсації вартості наданих послуг. Також, оскільки публікація розміщувалася Компанією "THE FINANCIAL TIMES LTD" в іноземному виданні за межами території України, то виплата позивачем 17 100,00 фунтів стерлінгів не є доходом з джерелом його походження з України, а отже не підлягає оподаткуванню при виплаті з України в порядку пункту 160.7 статті 160 ПК України;
- у податкового органу не було правових підстав для застосування до позивача в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні від 16.01.2016 №0000074300 штрафної санкції у розмірі 75% від суми заниженого податку, оскільки передбачена абзацами 5, 6 пункту 127.1 статті 127 ПК України повторюваність визначення суми податкового зобов`язання з аналогічного податку відсутня.
Відповідач у свою чергу подав письмові заперечення (відзив) на касаційну скаргу, які мотивовані ненаведенням у касаційній скарзі обґрунтувань стосовно помилковості застосування судами норм матеріального права та порушення ними процесуальних норм; просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Третя особа (Міністерство фінансів України) також подала пояснення по суті вимог касаційної скарги, в яких підтримала позицію позивача.
В подальшому касаційну скаргу передано до Верховного Суду з огляду на приписи розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній з 15.12.2017.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
Під час підготовки цієї справи до касаційного розгляду Верховний Суд вирішив питання щодо заміни сторони (відповідача) у справі в порядку процесуального правонаступництва, й відповідно до ухвали від 08.11.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.11.2023) замінив первинного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС правонаступником - Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43968079).
Справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні, у яке представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час і місце касаційного розгляду, не з`явився, а тому, беручи до уваги положення частини 4 статті 344 КАС України, касаційний суд ухвалив здійснювати розгляд справи за його відсутності.
В судовому засіданні представник позивача підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити; представники відповідача проти доводів та вимог останньої заперечили, вважаючи їх безпідставними, надавши відповідні пояснення.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд виходить з такого.
Так, судами попередніх інстанцій з`ясовано, що посадовими особами - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС у період з 31.08.2015 по 14.12.2015 проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "КБ "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, про що складено акт від 28.12.2015 №169/28-01-43-14360570 (далі - акт перевірки), яким, серед іншого, встановлено порушення Банком вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пунктів 103.2 і 103.3 статті 103, пунктів 160.2 й 160.7 статті 160 ПК України, що обумовлено ненарахуванням, неутриманням та несплатою при виплаті нерезидентам сум коштів податку з доходів останніх, всього на загальну суму 100 168 402,41 грн. (в тому числі у 2013 році - 33 947 051,75 грн., в 2014 році - 66 221 350,66 грн.).
Заперечуючи проти наведених висновків акта перевірки як таких, Банк надіслав відповідні заперечення (вих. №Е.0007.0.0.0/3-21, датовані 04.01.2016), розглянувши які, контролюючий орган залишив їх без задоволення, про що повідомив позивача листом від 13.01.2016 вих. №784/10/28-01-43-15.
На підставі висновків акта перевірки Управлінням 16.01.2016 прийнято оспорюване у цій справі податкове повідомлення-рішення форми "Р" за №0000074300, яким визначено АТ "КБ "ПриватБанк" до сплати грошове зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 175 294 704,22 грн. (з них за податковим зобов`язанням - 100 168 402,41 грн., за штрафними санкціями (у розмірі 75%) - 75 126 301,81 грн.).
Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку й рішеннями Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 30.03.2016 №6789/10/28-10-10-4-33 та Державної фіскальної служби України від 07.06.2016 №12511/6/99-99-11-01-02-25 за результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення від 16.01.2016 №0000074300 залишено без змін.
Не погоджуючись із таким податковим повідомленням-рішенням від 16.01.2016, АТ "КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом у даній справі.
Перевіряючи правильність податкового повідомлення-рішення від 16.01.2016 №0000074300, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що між АТ "КБ "ПриватБанк" (як позичальником) і Компанією "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" (що створена за законодавством Англії та офіс якої зареєстрований у місті Лондоні, як кредитодавцем) були укладені 17.09.2010 та 25.02.2013 кредитні договори, які, у свою чергу, зареєстровані в Управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області.
За умовами цих кредитних договорів кредитодавець погодився надати позичальнику відповідно до положень таких договорів строкові кредити, що здійснюються кожен однією виплатою, у сумах 200 000 000,00 й 175 000 000,00 доларів США, в той же час позичальник зобов`язався сплачувати кредитодавцю комісійні виплати та проценти, з яких останні нараховуються двічі на рік (починаючи з дати отримання і до дати погашення кредиту: 23.09.2015 та 28.02.2018 відповідно) на непогашену основну суму кредиту за ставками: 9,375% річних (для кредитного договору від 17.09.2010) і 10,875% річних (для кредитного договору від 25.02.2013). Також позичальник повинен використовувати кредити для цілей загальної банківської та корпоративної діяльності.
При цьому за змістом пункту 3 статті 3 Кредитних договорів однієї із умов для надання вказаних кредитних коштів визначено, що кредитодавець отримав (і) в повному обсязі кошти від емісії облігацій відповідно до договору про підписку, та такі кошти будуть та залишатимуться повністю доступними для надання позичальнику, та (і) в повному обсязі сплачені позичальником суми комісійних. В розумінні положень даних кредитних договорів вживаний в них термін "облігації" означає: облігації участі в кредиті на суму 200 000 000,00 доларів США зі ставкою доходності 10,875 відсотків, належні до погашення у 2018 році, які плануються до випуску кредитодавцем відповідно до договору про довірче управління від 28.02.2013 або дату, близьку до зазначеної, виключно з метою фінансування кредиту; облігації участі в кредиті на суму 175 000 000,00 доларів США зі ставкою доходності 9,375 відсотків, належні до погашення у 2015 році, які плануються до випуску кредитодавцем відповідно до договору про довірче управління від 24.09.2010 або дату, близьку до зазначеної, виключно з метою фінансування кредиту.
В кредитних договорах, серед іншого, визначений податковий статус кредитодавця, як фінансової установи, що є резидентом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії для цілей Угоди про уникнення подвійного оподаткування та підлягає оподаткуванню у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії на підставі своєї реєстрації як юридичної особи, місцезнаходження свого органу управління або іншого подібного критерію (а не у зв`язку лише з отриманням доходів з джерелом їх походження зі Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії або з власністю, що знаходиться у тій країні), та що він одержав та зможе отримати підтвердження цьому від податкового органу Її Величності, (і) не має постійного представництва в Україні.
В акті перевірки перевіряючими підтверджено надходження від Компанії "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" на адресу Банку кредитних коштів у сумах 200 000 000,00 та 175 000 000,00 доларів США. На виконання умов зазначених кредитних договорів АТ "КБ "ПриватБанк" здійснювало нарахування та перерахування на певний банківський рахунок Компанії "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" процентів, з них: по кредитному договору від 17.09.2010 - всього за 2013 рік: нараховано процентів на суму 18 709 170,97 доларів США та у цьому ж році сплачено - 18 759 600,00 доларів США; загалом за 2014 рік нараховано процентів на суму 18 810 029,03 доларів США й сплачено у вказаному році - 18 759 600,00 доларів США; по кредитному договору від 25.02.2013 - всього за 2013 рік нараховано процентів у сумі 15 866 375,00 доларів США та у цьому ж році сплачено - 9 519 825,00 доларів США; в загальному за 2014 рік нараховано процентів в сумі 19 090 831,81 доларів США й сплачено у вказаному році - 19 039 650,00 доларів США.
Нарахування процентів відображалось позивачем у бухгалтерському обліку проводкою: Дт 7061 Кт 2708, а виплата процентів іншою проводкою: Дт 2708 Кт1500.
У підсумку за перевіряємий період Банк сплатив на користь кредитодавця проценти за користування кредитними коштами в розмірі 66 078 675,00 доларів США (що в еквіваленті на національну валюту становить 667 513 115,03 грн.). Згідно позиції платника податків при виплаті доходу названому нерезиденту Банком податок на доходи нерезидентів із джерелом їх походження з України не нараховувався, не утримувався та не сплачувався, так як використано пільгу згідно міжнародної Угоди про уникнення подвійного оподаткування.
У розрахунках (звітах) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (що є додатками "ПН" до поданих Банком податкових декларацій з податку на прибуток банку за 2013 та 2014 роки), позивач задекларував виплату доходів нерезиденту Компанії "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" із джерелом їх походження з України в сумі 667 513 115,00 грн. (в тому числі за 2013 рік - 226 037 444,00 грн., за 2014 рік - 441 475 671,00 грн.), з оподаткуванням таких за нульовою відсотковою ставкою.
Також в акті перевірки зафіксовано, що за результатами опрацювання отриманої з офіційного сайту Реєстраційної палати Великобританії - "Companies House" (а саме за посиланням: https://beta.companieshouse.gov.uk/search/companies") фінансової та податкової звітності Компанії "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" за 2013 і 2014 роки встановлено наступне: метою діяльності Компанії є випуск облігацій, кошти від розміщення яких будуть використані для забезпечення надання Компанією позик (кредитів) на користь АТ "КБ "ПриватБанк". Зокрема, за результатами 2013 року обсяг процентних доходів Компанії склав 35,005 млн. доларів США, з них всі за кредитами, наданими Банку, а обсяг процентних витрат нерезидента становив 34,991 млн. доларів США, з них всі витрати по облігаціях, що були випущені з метою фінансування позик, наданих АТ "КБ "ПриватБанк". По завершенню 2014 року обсяг процентних доходів Компанії становив 37,798 млн. доларів США, з яких всі доходи виникли за кредитами, наданими позивачу, а обсяг процентних витрат іноземної фінансової установи складав 37,781 млн. доларів США та виник за облігаціями, випущеними з метою фінансування кредитів АТ "КБ "ПриватБанк". Таким чином, прибуток Компанії "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" до оподаткування за підсумками 2013 року (із врахуванням інших операційних витрат/доходів) склав менше 15 тис. доларів США, а за 2014 рік - більше 6 тис. доларів США.
З огляду на наведене, контролюючий орган за наслідком проведеної документальної перевірки дійшов висновку, що Компанія "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" не є бенефіціарним отримувачем процентних доходів, сплачених позивачем, а лише виконує функцію утримувача (номінального власника) таких до моменту їх перерахування на користь власників облігацій, випущених Компанією з метою фінансування кредитів за кредитними договорами від 17.09.2010 і 25.02.2013, а тому АТ "КБ "ПриватБанк" мало при виплаті зазначених процентів нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок з доходів нерезидента за ставкою 15%, всього у сумі 100 126 967,26 грн.
Крім того, Інспекція, керуючись Порядком обміну інформацією за спеціальними письмовими запитам з компетентними органами іноземних країн, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 №1247 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2012 за №2171/22483), а також на підставі статей 3 "Загальні визначення", 4 "Резидент", 27 "Обмін інформацією" Конвенції (Угоди), укладеної між Урядом Україною та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії щодо усунення подвійного оподаткування, та статті 5 "Обмін інформацією на прохання" Конвенції про взаємну адміністративну допомогу з податкових питань Ради Європи/ОЕСР, надіслала спеціальний запит від 28.09.2015 №9271/8/28-01-43-15 до Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників для подальшого його скерування до компетентного органу Сполученого Королівства Великобританії щодо визначення бенефіціарного власника (процентів) Компанії "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" (Fifth Floor, 6 St. Andrew Street. London EC4A 3AE).
У листі-відповіді компетентного органу Великобританії (HM Revenue & Customs) від 22.01.2016 вих. №Eol/F25157/TR (офіційний переклад якого наявний у матеріалах справи) було вказано, що "Компанія "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" зареєстрована 24.01.2007 у Великобританії як товариство з обмеженою відповідальністю під реєстраційним номером 6065720, офіс останньої зареєстрований за адресою: 5th Floor, 6 St. Andrew Street, London EC4A 3AE; основний вид діяльності - підприємство спеціального призначення, засноване для того, щоб видавати акції з фіксованою та плаваючою ставкою, кошти від яких використовуються для надання кредитів приватним банкам в Україні. Згідно даних Реєстраційної палати Великобританії - "Companies House" глобальним кінцевим власником коштів та процентів від користування кредитними коштами є Компанія "Hanson Richard P & The Estate of Doughty Nigel".
Також до листа компетентного органу Великобританії від 02.06.2016 №ЕоI/F25157/TP доданий лист Компанії "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" від 14.04.2016 №480/41407 02036, в якому останньою надано відповіді на частину запитань, поставлених у спеціальному запиті. У пункті 1 та 2 Компанія підтвердила обставини укладання нею із АТ "КБ "ПриватБанк" кредитних договорів від 17.09.2010 та 25.02.2013 на суми позик 200 000 000,00 і 175 000 000,00 доларів США та зазначила про їх виконання і завершення; у пункті 4 пояснила, що сторонами кредитних договорів є позичальник і компанія, кредити за такими договорами були профінансовані через облігації, а відсотки, що нараховані на ці облігації, виплачуються зі сплачених відсотків за кредитами; у пунктах 7 і 9 вказала, що основні суми кредитів залишаються несплаченими, а розміри відсотків, які були отримані Компанією за період до 31.12.2015, становлять: по кредиту 2010 року - 84 413 888,89 доларів США, по кредиту 2013 року - 57 846 843,79 грн.; у пунктах 8 і 10 зауважила, що Компанія "UK SPV CREDIT FINANCE PLC" є єдиним бенефіціарним отримувачем відсотків, отриманих відповідно до обох контрактів, та, що такі відсотки третім особам не передавались.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд вказує на наступне.
За змістом підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) під доходом з джерелом походження з України розуміється будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.
В свою чергу за змістом підпункту 14.1.206 пункту 14.1 статті 14 ПК України під "процентами" розуміють дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів, серед інших, включається платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.
У відповідності до підпункту 134.1.2 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Особливості оподаткування нерезидентів на момент спірних правовідносин було регламентовано статтею 160 ПК України.
Пунктами 160.1, 160.2 статті 160 ПК України визначено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею; для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов`язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Таким чином законодавством України передбачено, що оподаткуванню податком на прибуток за ставкою в розмірі 15% підлягають виплачені резидентом на користь нерезидента проценти як плата за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.
Статтею 103 ПК України регламентовано порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.
За приписами пункту 103.1 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Відповідно до пункту 103.2 статті 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
В розумінні пункту 103.3 статті 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України, зокрема, до процентів нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.