1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/955/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.В., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явились,

відповідача - Скаржинського М.В.,

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги - Павленко О.В.,

третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 (суддя Ягічева Н.І.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 (головуючий суддя - Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Шапран В.В. )

у справі №910/955/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз"

до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість"

про визнання недійсним рішення

та за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість"

про визнання засідання таким, що проведене неправомочним складом та визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" (далі - ТОВ "Меридіан Союз") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (далі - ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова) про визнання недійсним рішення наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, оформленого протоколом засідання наглядової ради від 23.12.2021 №94.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані прийняттям оскаржуваного рішення наглядової ради неправомочним складом та без повідомлення позивача про скликання відповідного засідання, що порушує права позивача, як акціонера відповідача, на участь в управлінні товариством.

1.3.Заперечення відповідача проти позову мотивовані тим, що (1) наглядова рада уповноважена приймати рішення про скликання загальних зборів навіть за умови закінчення повноважень її членів, якщо їхня кількість становитиме менше половини обраного складу; (2) положення статуту, які встановлюють порядок скликання і роботи наглядової ради, були чинними у редакції, яка діяла на дату прийняття оспорюваного рішення; (3) позивач не довів взаємозв`язок між прийняттям рішень на засіданні наглядової ради відповідача, оформлених протоколом №94 від 23.12.2021, та порушенням будь-яких його прав на участь в управлінні товариством відповідача.

1.4.Державний концерн "Укроборонпром", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" (далі - АТ "Українська оборонна промисловість", третя особа без самостійних вимог), заперечуючи порити позовних вимог, стверджує, що (1) питання порядку денного засідання наглядової ради товариства, яке відбулось 23.12.2021, стосуються виключно підготовки, скликання і проведення загальних зборів, а отже члени наглядової ради діяли в межах повноважень, визначених абзацом 3 частини першої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон про АТ); (2) засідання наглядової ради від 23.12.2021 є правомочним, оскільки кількість членів наглядової ради становила більше половини її складу; (3) твердження позивача про його неповідомлення про проведення засідання не відповідає дійсності.

1.5. ОСОБА_1, як третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова про (1) визнання засідання наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, яке відбулось 23.12.2021, таким, що проведено неправомочним складом; (2) визнання недійсним рішення наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, оформленого протоколом від 23.12.2021 №94.

1.6.Позовні вимоги третьої особи обґрунтовані тим, що станом на 23.12.2021 склад наглядової ради відповідача не приведено у відповідність із вимогами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" та частини четвертої статті 53 Закону про АТ. Голова наглядової ради відповідача обраний неправомочним складом, а тому не мав належних повноважень на затвердження порядку денного та скликання засідань наглядової ради відповідача.

1.7.Заперечення АТ "Українська оборонна промисловість" проти позову третьої особи мотивовані тим, що ОСОБА_1 не наводить, які саме негативні наслідки для його прав та законних інтересів мають оспорювані рішення, а відтак не доводить взаємозв`язок між прийнятим рішенням та порушенням будь-яких прав третьої особи на управління товариством; без обрання голови наглядової рад неможливо прийняти рішення про підготовку, скликання та проведення загальних зборів за ініціативою наглядової ради для приведення установчих документів товариства у відповідність до законодавства та обрання нового складу наглядової ради, у тому числі незалежних директорів.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.ТОВ "Меридіан Союз" є власником акцій ВАТ "Меридіан", частка якого у статутному капіталі акціонерного товариства становила 40,0753%. 503718 штук акцій, що складає 50,0001%, у статутному капіталі ВАТ "Меридіан" належить державі.

2.2.23.12.2021 відбулося засідання Наглядової ради ВАТ "Меридіан", на якому прийняті рішення, оформлені протоколом від 23.12.2021 №94, про: скликання позачергових загальних зборів акціонерів товариства, визначення дати, місця їх проведення; затвердження проєкту порядку денного і проєктів рішень з питань, включених до проєкту порядку денного; затвердження повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства та способу повідомлення акціонерів; визначення дати складання переліку акціонерів, яким будуть надіслані повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства; визначення дати складання переліку акціонерів, які мають право на участь у позачергових загальних зборах акціонерів товариства; обрання реєстраційної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства; обрання тимчасової лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства; обрання тимчасової лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

2.3.На вищевказаному засіданні були присутні члени наглядової ради товариства: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 повноваження члена наглядової ради ОСОБА_6 припинено у зв`язку зі смертю.

2.4.Як зазначено у протоколі від 23.12.2021 №94, з урахуванням норм статей 55 та 57 Закону України "Про акціонерні товариства", а також пункту 3 Розділу II "Перехідні положення" Закону України від 19.03.2015 №272-VIII ("статути акціонерних товариств до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону"), засідання наглядової ради товариства є правомочним, оскільки кількість членів наглядової ради товариства, які беруть участь у даному засіданні наглядової ради, становить 4 особи.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 09.11.2022 у справі №910/955/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023, відмовив у задоволенні позовів ТОВ "Меридіан Союз" та третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 .

3.2.Судові рішення мотивовані тим, що станом на дату прийняття оспорюваного рішення склад наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова не був приведений у відповідність до норм чинного законодавства, зокрема Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", що свідчить про прийняття оскаржувано рішення наглядової ради неправомочним складом.

3.3.Разом з цим суди виснували, що оскільки позивач не довів взаємозв`язок між прийняттям рішення наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, оформленого протоколом від 23.12.2021 №94, та порушенням будь-яких прав позивача на участь в управлінні товариством відповідача, позовні вимоги, як такі, що не відповідають ефективному способу захисту його права чи інтересу, не підлягають задоволенню.

3.4.Відмовляючи в задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самотній вимоги на предмет спору, суди зазначили, що ОСОБА_1 не вказав зміст його порушеного права та/або законного інтересу, та яким чином визнання недійсним вказаних рішень може захистити (відновити) порушене право чи інтерес третьої особи із самостійними вимогами.

3.5.При цьому, суди врахували, що норми чинного законодавства України не передбачають такого способу захисту прав та законних інтересів як визнання засідання наглядової ради таким, що проведене неправомочним складом.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 і ухвалити нове рішення, яким: (1) визнати засідання наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, яке відбулось 23.12.2021, таким, що проведено неправомочним складом; (2) визнати недійсним рішення наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, оформлене протоколом від 23.12.2021 №94.

4.2.Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.04.2019 у справі №912/1469/18, щодо застосування норм права в подібних правовідносинах.

4.3.За твердженнями третьої особи з самостійними вимогами, порушення оскаржуваним рішенням наглядової ради корпоративних прав полягає у ненаданні можливості бути обраним та стати членом такої наглядової ради всупереч приписам Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" та частини четвертої статті 53 Закону про АТ, якими визначено необхідність приведення складу наглядових рад акціонерних товариств у відповідність до чинного законодавства.

4.4.Третя особа з самостійними вимогами вважає, що оскільки голова наглядової ради відповідача обраний неправомочним складом, тобто не мав належних повноважень на затвердження порядку денного та скликання засідань наглядової ради відповідача, засідання наглядової ради, яке відбулось 23.12.2021, та рішення, оформлені протоколом від 23.12.2021 №94, прийняті у складі, який не відповідав вимогам статті 53 Закону про АТ, а отже прийняті неправомочним складом наглядової ради та є недійсними в силу закону.

4.5.АТ "Українська оборонна промисловість" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якій просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4.6.За твердженнями третьої особи без самостійних вимог, питання порядку денного засідання наглядової ради товариства, яке відбулось 23.12.2021, стосуються виключно підготовки, скликання і проведення загальних зборів, а отже члени наглядової ради діяли в межах повноважень, визначених абзацом 3 частини першої статті 53 Закону про АТ. При цьому зазначає, що на засіданні позачергових загальних зборів 23.02.2022, скликаних на підставі оскаржуваного рішення наглядової ради від 23.12.2021, було обрано новий склад наглядової ради, який включає у тому числі 2 незалежних директорів, тобто загальними зборами було приведено склад наглядової ради у відповідність до вимог частини четвертої статті 53 Закону про АТ.

4.7.Третя особа без самостійних вимог вважає, що рішення наглядової ради, оформлене протоколом від 23.12.2021 №94, не порушує та не може порушувати права та законні інтереси акціонера, зацікавленого у приведенні статуту товариства у відповідність до вимог закону, обранні членів наглядової ради та включенні до її складу незалежних директорів.

4.8.Зазначаючи про порушення корпоративних права, яке полягає у ненаданні можливості бути обраним та стати членом такої наглядової ради, скаржник не надає та не надавав судам першої та апеляційної інстанцій доказів, що він взагалі виявляв бажання та вчиняв будь-які дії (наприклад подання заяви) для того, щоб бути обраним до складу наглядової ради товариства.

4.9.Крім цього, третя особа без самостійних вимог вважає, що при наданні оцінки чи порушує прийняте наглядовою радою рішення права та інтереси акціонера необхідно враховувати також наслідки прийняття такого рішення. У даному випадку на підставі рішення наглядової ради від 23.12.2021 скликано позачергові загальні збори, на яких було приведено склад наглядової ради у відповідність до вимог законодавства та включено до її складу незалежних директорів, що з огляду на підстави позову ОСОБА_1 задовольняє його інтерес.

4.10.Також третя особа зазначає, що постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №912/1469/18 не є рішенням, прийнятим у подібних правовідносинах, оскільки у справі №912/1469/18 підставою позову про визнання недійсним рішення наглядової ради було скасування рішенням суду у справі №912/2562/16 про визнання недійсним рішення загальних зборів, на яких було обрано склад наглядової ради, яким приймалося оскаржуване рішення, водночас у цій справі №910/955/22 склад наглядової ради було обрано рішенням загальних зборів від 26.03.2010 №12, яке не оскаржувалося та є чинним. У справі №912/2562/16 підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів про обрання складу наглядової ради було те, що пропозиції позивача щодо кандидатів до складу наглядової ради останньою не розглядались та рішень з цього приводу не приймалось, у цій справі скаржник не довів, що ним було виявлено бажання та вчинено будь-які дії (наприклад подання заяви) для того, щоб бути обраним до складу наглядової ради товариства. У справі №910/955/22 підставою позову є невідповідність складу наглядової ради вимогам частини четвертої статті 53 Закону про АТ, а саме невключення до її складу незалежних директорів, водночас у справі №912/1469/18 питання застосування цієї норми взагалі не досліджувалося.

4.11.ТОВ "Меридіан Союз" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Меридіан Союз", прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.

4.12.Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктами 2 та 3 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи: (1) про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 13, 41, 116 Конституції України, статей 2, 25, 52, 53 Закону про АТ, статті 11-2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та статей 15 та 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК); (2) про відступлення від висновку щодо застосування Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, оскільки існуючий висновок потребує тлумачення в контексті застосування Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" до акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу, що не є учасником ДК "Укроборонпром" та не входять до його складу.

4.13.За твердженнями позивача, у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у взаємозв`язку статей 2, 25, 52, 53 Закону про АТ, статті 11-2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та статей 15, 16 ЦК, в аспекті того, що: (1) право акціонера на участь в управлінні товариством, в якому державі належить 50%+1 акція, реалізується через діяльність наглядової ради, до складу якої включено більшість незалежних членів, що є складовою корпоративного права такого акціонера; (2) діяльність неправомочного складу наглядової ради, в тому числі прийняття таким неправомочним органом управління рішень, що стосуються справ товариства, порушує законні права акціонера, що виражені в правомірних очікуваннях на управління товариством у відповідності до вимог Закону про АТ, Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

4.14.Позивач вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність порушеного права позивача на участь в управлінні товариством, вказуючи на те, що такі висновки по суті нівелюють необхідність дотримання статті 53 Закону про АТ, статті 11-2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" щодо імперативних вимог про включення до складу наглядової ради незалежних директорів та неможливість пролонгації повноважень наглядової ради, чим по суті узаконюють діяльність неправомочного органу управління товариства без права акціонера впливати на діяльність такого органу.

4.15.Також позивач зазначає про неправильне застосування судами статті 53 Закону про АТ у співвідношенні зі статтею 11-2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", а також про помилковість висновків стосовно того, що оскільки частина четверта статті 53 Закону про АТ встановлює вимоги щодо кількості незалежних членів наглядової ради для акціонерних товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, частина друга статті 11- 2 Закону України "Про управління об`єктами державною власністю" - для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, а Закон України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" не регулює це питання, то застосуванню підлягають положення частини четвертої статті 53 Закону про АТ як спеціальної норми.

4.16.На переконання позивача, Закон про АТ, як загальний закон, що регулює питання створення та діяльності акціонерних товариств, встановлює вимоги щодо мінімальної кількості незалежних членів у складі наглядової ради відповідача з відсилкою на встановлення особливостей у спеціальному законі, в той час як Закон України "Про управління об`єктами державної власності" конкретизує чітку кількість незалежних членів, що мають бути включені до складу наглядової ради акціонерних товариств з державною часткою у статному капіталі більше 50%. Тобто, до складу наглядової ради відповідача має бути включена більшість незалежних членів від її кількісного складу.

4.17.Крім цього, позивач зазначає про необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.06.2022 по справі № 910/6685/21, в частині застосування Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" до таких акціонерних товариств як відповідач, вказуючи на те, що цей Закон не регулює аспекти створення, діяльності і припинення господарських товариств, які не є учасниками Державного концерну "Укроборонпром".

4.18.АТ "Українська оборонна промисловість" подало відзив на касаційну скаргу ТОВ "Меридіан Союз", в якій просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4.19.За твердженнями третьої особи без самостійних вимог, питання порядку денного засідання наглядової ради товариства, яке відбулось 23.12.2021, стосуються виключно підготовки, скликання і проведення загальних зборів, а отже члени наглядової ради діяли в межах повноважень, визначених абзацом 3 частини першої статті 53 Закону про АТ. При цьому зазначає, що на засіданні позачергових загальних зборів 23.02.2022, скликаних на підставі оскаржуваного рішення наглядової ради від 23.12.2021, було обрано новий склад наглядової ради, який включає у тому числі 2 незалежних директорів, тобто загальними зборами було приведено склад наглядової ради у відповідність до вимог частини четвертої статті 53 Закону про АТ.

4.20.Стосовно доводів позивача про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування наведених позивачем норм права, третя особа без самостійних вимог зазначає, що Верховний Суд неодноразово розглядав справи у подібних правовідносинах за позовом ТОВ "Меридіан Союз" до ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова про скасування рішень наглядової ради товариства. Так, у постановах від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, від 07.07.2022 у справі №910/6682/21, від 28.07.2022 у справі №910/2607/21 та від 29.11.2022 у справі №910/2606/21 Верховний Суд зазначив, що статут та положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан" імені С.П. Корольова, які регулюють питання складу та порядку формування наглядової ради товариства, не відповідають вимогам частини четвертої статті 53 Закону про АТ і, відповідно, склад наглядової ради на момент ухвалення оскаржуваного рішення був сформований не у відповідності до вимог закону (не включав незалежних директорів), проте у кожній конкретній справі суди повинні з`ясувати у чому полягало порушення прав та/або законних інтересів ТОВ "Меридіан Союз" з урахуванням змісту ухваленого рішення та яким чином визнання недійсним вказаних рішень могло захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача. Верховний Суд зазначив, що акціонер не може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи наглядової ради тільки через наявність у нього статусу акціонера без обґрунтування, чим саме оспорюване ним рішення органу управління акціонерного товариства порушує його права та/або законні інтереси.

4.21.Третя особа без самостійних вимог вважає, що рішення наглядової ради товариства, до складу якої не входять незалежні директори, про скликання позачергових загальних зборів з метою, у тому числі, приведення установчих документів товариства та складу наглядової ради у відповідність із законодавством не можуть порушувати будь-яких прав акціонера, оскільки направлені на приведення діяльності товариства у відповідність до законодавства, у чому добросовісний акціонер повинен бути зацікавленим.

4.22.Оскільки частина четверта статті 53 Закону про АТ встановлює вимоги щодо кількості незалежних членів наглядової ради для акціонерних товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, частина друга статті 11-2 Закону України "Про управління об`єктами державною власністю" - для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, а Закон України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" не регулює це питання, третя особа без самостійних вимог погоджується з висновками Верховного Суду, що застосуванню в такому випадку підлягають положення частини четвертої статті 53 Закону про АТ як спеціальна норма. При цьому зазначає, що позивач не наводить обґрунтування необхідності відступити від таких висновків Верховного Суду.

4.23.Також третя особа без самостійних вимог вважає, що норми Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" щодо складу наглядової ради застосовуються виключно до акціонерного товариства, створеного шляхом реорганізації ДК "Укроборонпром", акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю, створених шляхом реорганізації державних та казенних підприємств, що входять до складу ДК "Укроборонпром", та не поширюються на ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова.

4.24.В наданих Верховному Суду додаткових поясненнях відповідач та третя особа без самостійних вимог просять змінити мотивувальну частину оскаржуваних судових рішень, відступивши від правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, стосовно застосування норми статті 6 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

5.Позиція Верховного Суду

Щодо визначеної ТОВ Меридіан Союз" підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК

Щодо порушеного права акціонера через прийняття оспорюваного рішення неправомочним складом наглядової ради, а саме за відсутності незалежних директорів у її складі, що забезпечують право на управління акціонерів

5.1.Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

5.1.Стаття 15 ЦК передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.3.Відповідно до частин першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5.4.Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

5.5.Законодавець у частинах першій та другій статті 4 ГПК встановив, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.6.При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

5.7.Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

5.8.Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 ЦК, статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК), або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

5.9.Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

5.10.Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

5.11.Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" зазначено, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Таким чином, виходячи зі змісту статей 15, 16 ЦК, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність); відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відтак, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20, пункт 52), від 22.06.2021 у справі №220/606/18 (провадження №14-125цс20, пункт 76)

5.12.Отже, рішення наглядової ради товариства можуть бути оскаржені в судовому порядку акціонером товариства шляхом пред`явлення позову про визнання їх недійсними, якщо такі рішення не відповідають вимогам законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства або, якщо порушено порядок прийняття такого рішення, а також, якщо вони порушують права чи законні інтереси такого акціонера товариства. Водночас, позивач за таким позовом має довести спроможність судового рішення про визнання недійсним рішення наглядової ради призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити його права та законні інтереси, на захист яких було подано такий позов. Також, виснуючи, чи підлягає захисту порушене право, суд має дати оцінку чи не спричинить задоволення позову порушення прав інших осіб, та чи не завдасть їм шкоди (частина третя статті 16, частини друга, третя статті 13 ЦК).

5.13.Як зазначалось, однією з підстав оскарження ТОВ "Меридіан Союз" визначило пункт 3 частини другої статті 287 ГПК, вказуючи на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у взаємозв`язку статей 2, 25, 52, 53 Закону про АТ, статті 11-2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та статей 15, 16 ЦК, в аспекті того, що: (1) право акціонера на участь в управлінні товариством, в якому державі належить 50%+1 акція, реалізується через діяльність наглядової ради, до складу якої включено більшість незалежних членів, що є складовою корпоративного права такого акціонера; (2) діяльність неправомочного складу наглядової ради, в тому числі прийняття таким неправомочним органом управління рішень, що стосуються справ товариства, порушує законні права акціонера, що виражені в правомірних очікуваннях на управління товариством у відповідності до вимог Закону про АТ, Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

5.14.Верховний Суд відхиляє такі доводи скаржника з огляду на таке.

5.15.Справи, у яких ТОВ "Меридіан Союз" зверталося з позовами про визнання недійсними низки рішень наглядової ради ВАТ "Меридіан" імені С.П. Корольова, посилаючись як на ключовий довід на відсутність в її складі незалежних директорів, неодноразово переглядалися Верховним Судом.

5.16.У постанові від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, мотивувальна частина якої містить окремий підрозділ "Щодо порушення права позивача", Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду (далі - Корпоративна палата) зазначив:

"Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого товариства і його інших учасників, тобто дотримуватися балансу інтересів учасників товариства і самого товариства, про що неодноразово зазначав Верховний Суд.

У зв`язку з агресією з боку російської федерації відповідно до Закону "Про оборону України" з 2014 року в Україні триває особливий період, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово подовжувався та діє на даний час. В умовах особливого періоду та воєнного стану стабільне функціонування ДК "Укроборонпром" та товариств оборонно-промислового комплексу, пакетами акцій яких він керує, набуває особливого значення, оскільки цей концерн є стратегічним виробником озброєння та військової техніки в Україні. Захист приватних прав (корпоративних прав акціонерів), має забезпечуватися із дотриманням розумного балансу і врахуванням інтересів держави і всього українського народу щодо забезпечення обороноздатності України в умовах воєнної агресії з боку російської федерації.

Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес акціонера для його співставлення з інтересами інших учасників та товариства, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд доходить висновку, що при розгляді позовних вимог про визнання недійсними рішень органів управління господарських товариств суд має враховувати належність товариства до підприємств оборонно-промислового комплексу і завдань, які покладені на підприємства цього комплексу в особливий період, включаючи період воєнного стану, запроваджений відповідно до Закону "Про оборону України", неприпустимість блокування господарської діяльності таких товариств.

У цій справі позивач (акціонер товариства) стверджує про порушення порядку формування наглядової ради, що, на думку акціонера, є підставою для визнання незаконними будь-яких рішень цього органу, незалежно від їх змісту. Такий підхід може суттєво дестабілізувати та заблокувати роботу товариства у випадку триваючого корпоративного конфлікту між двома акціонерами, він може призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства.

У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства. Такі висновки Верховного Суду можна застосувати і до спорів про визнання недійсними рішень наглядової ради (з урахуванням різниці у обставинах справ).

Однак суди попередніх інстанцій, вирішуючи корпоративний спір та визнаючи недійсним рішення наглядової ради, не оцінили усі докази у сукупності, не перевірили наявність у позивача порушеного суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано цей позов, а також не з`ясували, в чому полягає порушення його корпоративних прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, а також, які саме негативні наслідки можуть настати для товариства, яке належить до оборонно-промислового комплексу, у зв`язку з визнанням рішення наглядової ради недійсним.


................
Перейти до повного тексту