ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада2023 року
м. Київ
справа № 750/14000/21
провадження № 61-10397 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: Спеціалізована загальноосвітня середня школа № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов, управління освіти Чернігівської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 червня
2023 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов, управління освіти Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що він працює вчителем англійської мови
у Спеціалізованій загальноосвітній середній школі № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов.
Наказом Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних моввід 05 листопада 2021 року № 94-к його відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати. Підставою видачі наказу про його відсторонення від роботи зазначено наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", пункт 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", стаття 46 КЗпП України та частина друга статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".
Проте наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року
№ 2153 та пункт 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня
2020 № 1236 набрали чинності лише 08 листопада 2021 року, тому вказані положення закону не могли бути правовою підставою для його відсторонення від роботи.
Вважав, недопустимим посилання в оспорюваному наказі про відсторонення
на частину другу статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", оскільки цією правовою нормою передбачено відсторонення працівника від роботи лише у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень. Проте факту ухилення чи його відмови від щеплень не встановлено,
а вакцинація від COVID-19 не є обов`язковим профілактичним щепленням та не включена до Календаря профілактичних щеплень в Україні. Дорожньою картою з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 рр, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24 грудня 2020 року № 3018, встановлено, що вакцинація буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп.
Крім того, клінічні випробування вакцин від COVID-19 не завершено, що підтверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 06 грудня
2021 року № 2164, а відповідно до положень частини другої статті 28 Конституції України жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним чи іншим дослідам.
Вказував про те, що примушування його до обов`язкової вакцинації від COVID-19 станом на 05 листопада 2021 року є зміною істотних умов праці, тому відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України він мав бути повідомлений про це не пізніше ніж за два місяці, проте роботодавцем таких дій вчинено не було.
Крім того, правовою підставою для винесення оспорюваного наказу про його відсторонення від роботи був акт від 05 листопада 2021 року, яким зафіксовано, що він не надав документ, який підтверджує отримання ним повного курсу вакцинації або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я.
Проте Спеціалізованою загальноосвітньою середньою школою № 1 не враховано, що інформація щодо наявності протипоказань до щеплення має містити інформацію про діагнози особи та результати її медичного обстеження, тобто є медичною таємницею. Крім того, форма такого висновку затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02 лютого 2021 року № 2394 "Про внесення зміни до пункту 1 наказу Міністерства охорони здоров`я України
від 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форми первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування". Ці зміни набрали чинності лише 09 листопада 2021 року, тому він був позбавлений можливості надати такий висновок 05 листопада 2021 року.
Такими протиправними діями роботодавця його дискриміновано за ознаками стану здоров`я та наявністю/відсутністю сертифіката про вакцинацію від COVID-19, порушено його право на працю та залишено без засобів для існування, оскільки відсторонення здійснено без збереження заробітної плати. За період вимушеного прогулу на його користь підлягає стягненню середній заробіток з Управління освіти Чернігівської міської ради, як установи, що здійснює оплату його праці.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1
від 05 листопада 2021 року № 94-к про відсторонення його від роботи, стягнути з Управління освіти Чернігівської міської ради середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року по день ухвалення судового рішення.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2022 року у складі судді Супруна О. П. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов від 05 листопада 2021 року № 94-к про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати. Стягнуто з Управління освіти Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час незаконного відсторонення від роботи на підставі наказу
від 05 листопада 2021 року № 94-к у сумі 30 160,18 грн, виплату якого провести після утримання податків та інших обов`язкових платежів на користь держави. Стягнуто з Управління освіти Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 816 грн. Стягнуто з Управління освіти Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 3 000 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки рішення про відсторонення працівників прийнято у спосіб, що не відповідає вимогам пункту 1 статті 92 Конституції України, поза межами конституційних повноважень Кабінету Міністрів України, суд вирішив цей спір на підставі положень статей 43, 64,
92 Конституції України, зазначаючи про відсутність відповідного закону, який би наділяв роботодавця правом відсторонювати від роботи працівників за відмову від вакцинації проти COVID-19.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у цій справі йдеться не про повноваження на втручання держави у право на повагу до приватного життя позивача шляхом встановлення обов`язку проходження вакцинації, а про спосіб втручання у право ОСОБА_1 на працю та своєчасне одержання винагороди за працю, який не відповідає положенням Конституції України. Отже, обґрунтованими є вимоги позивача про визнання незаконним і скасування наказу відповідача
від 05 листопада 2021 року № 94-к про відсторонення його від роботи без збереження заробітної плати та про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, розмір якого визначено згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
З урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, принципів розумності та справедливості, а також відсутності заперечень відповідачів щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що ці витрати у розмірі
3 000 грн співмірні зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 червня 2023 року апеляційну скаргу Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов Управління освіти Чернігівської міської ради задоволено, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня
2022 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 за своїми посадовими обов`язками безпосередньо контактує з учнями і його посадові обов`язки не передбачають дистанційну працю. Тому індивідуальне право (інтерес) останнього відмовитися від щеплення не може бути реалізоване при одночасному збереженні його обсягу права на працю, а отже, й на заробітну плату, так як це його право протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, у тому числі дітей, які є його учнями, їх батьків, а також інших працівників цього самого закладу освіти, які мали право (інтерес) відмовитися від щеплення, але здійснили його у встановленому законом порядку до 08 листопада 2021 року з метою уникнення відсторонення їх від роботи. Тож право позивача на працю на посаді вчителя англійської мови у Спеціалізованій загальноосвітній середній школі № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов було тимчасово обмежене оспорюваним ним наказом з огляду на суспільні інтереси.
Крім того, апеляційним судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що тимчасове відсторонення позивача від роботи становило непропорційне втручання у його приватне життя. Таке втручання ґрунтувалося на законі, має легітимну мету, є пропорційним до досягнення цієї мети та є цілком необхідним у демократичному суспільстві. Разом з тим, за позивачем на період відсторонення від роботи зберігається робоче місце, так як трудовий договір з ним не припинений, нарахування заробітної плати відновлюється після усунення ОСОБА_1 причин, що зумовили його відсторонення від роботи та після його допуску до роботи. Отже, суд апеляційної інстанції не встановив порушення права позивача на працю, передбаченого положеннями статті 43 Конституції України.
Оскільки правові підстави для скасування наказу про відсторонення ОСОБА_1 від роботи відсутні, тому також відсутні підстави для стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 750/14000/21
з Деснянського районного суду м. Чернігова. Підставою відкриття касаційного провадження були пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2023 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відсторонення позивача від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому, у силу положень пункту 1 частини першої
статті 92 Конституції України, таке втручання дозволено виключно законами України, а не відповідними підзаконними актами.
Оспорюваний наказ Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов від 05 листопада 2021 року № 94-к про відсторонення позивача від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати прийнятий на підставі нормативно-правових актів, які не діяли на момент прийняття такого наказу, а саме підставою видачі цього наказу зазначено наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", пункт 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", стаття 46 КЗпП України та частина друга статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб". Проте наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року
№ 2153 та пункт 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня
2020 № 1236 набрали чинності лише 08 листопада 2021 року.
Календар профілактичних щеплень в Україні є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає вичерпний перелік обов`язкових профілактичних щеплень на території України, однак вакцинація від COVID-19 до такого переліку не входить. Не є обов`язковими такі щеплення і відповідно до вимог Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".
Запровадження вакцини від COVID-19 у постанові Кабінету Міністрів України
від 09 грудня 2020 року № 1236 не свідчить про наявність відповідного закону, яким передбачена така обов`язкова вакцинація, разом з тим, центральний орган виконавчої влади може встановлювати лише порядок виконання норми закону, а не визначати самого переліку обов`язкових щеплень.
Спеціалізованою загальноосвітньою середньою школою № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов не надано доказів на підтвердження того, що при відстороненні позивача від роботи у зв`язку з відсутністю у нього щеплення проти СОVІD-19 дотримано вимоги статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" у частині отримання письмового підтвердження лікаря про відмову від обов`язкового профілактичного щеплення чи акта, складеного у присутності свідків, а також вимог частини другої статті 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" щодо недопуску позивача до роботи саме на підставі подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.
Доводи особи, яка подала відзив
Спеціалізована загальноосвітня середня школа № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов та Управління освіти Чернігівської міської ради подали відзиви на касаційну скаргу, які не були направлено усім учасникам справи, а відповідно до вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Таким чином, відзиви на касаційну скаргу не беруться до уваги Верховним Судом й залишаються без розгляду. Подібні висновки викладені у постанові
від 07 серпня 2019 року у справі № 757/43793/18-ц (провадження № 14-311 цс 19).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працює вчителем англійської мови у Спеціалізованій загальноосвітній середній школі № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов.
На засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 27 жовтня 2021 року на території Чернігівської області з 00 год 00 хв 30 жовтня 2021 року встановлено "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та запроваджено обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені для червоного рівня епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Станом на 08 листопада 2021 року на території Чернігівської області рівень епідемічної небезпеки залишався "червоним". Червоний рівень епідемічної небезпеки - це найвищий рівень небезпеки захворювання, що відповідно до пункту 3-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлюється рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за ініціативою Міністра охорони здоров`я протягом 48 годин з моменту настання підстав, передбачених пунктом 3-3 цієї постанови, яке розміщується безпосередньо на офіційному порталі Кабінету Міністрів України.
Відповідно до копії наказу директора Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 від 19 жовтня 2021 року № 152 працівників цього закладу ознайомлено під підпис зі змінами, внесеними до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, в тому числі і ОСОБА_1 (а.с. 65, 66-68).
Наказом директора Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1
від 02 листопада 2021 року № 155 створено комісію з перевірки наявності у працівників закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти СОVID-19, виданого закладом охорони здоров`я; затверджено Положення про комісію Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з перевірки наявності у працівників закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти СОVID-19, виданого закладом охорони здоров`я (а.с. 69, 70-71).
З копії акта від 05 листопада 2021 року, складеного комісією з перевірки наявності у працівників Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти СОVID-19, виданого закладом охорони здоров`я, вбачається, що ОСОБА_1 не пред`явив документ, який
підтверджує отримання ним повного курсу вакцинації, або медичний висновок про наявність протипоказань щодо вакцинації проти СОVID-19, повідомив комісію про медичну таємницю відносно його здоров`я відповідно до положень статті 39-1 Закону України "Про охорону здоров`я" (а.с. 72-75).
Наказом директора Спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1
від 05 листопада 2021 року № 94-к позивача відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 року до усунення причин, що його зумовили (а.с. 76).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.