1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 640/18727/18

адміністративне провадження №К/9901/27801/20, №К/9901/28009/20, №К/9901/31582/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод", Приватного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія", Міністерства аграрної політики та продовольства України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2020 (суддя Патратій О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 (колегія суддів: Оксененко О.М., Лічевецький І.О., Мельничук В.П.)

у справі №640/18727/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро", Приватного акціонерного товариства "Південна винокурня"

до Міністерства аграрної політики та продовольства України,

треті особи: Приватне акціонерне товариство "Одеський коньячний завод", Українська корпорація по виноградарству і виноробній промисловості "Укрвинпром", Приватне акціонерне товариство "Дім марочних коньяків "Таврія", Орендне підприємство "Ужгородський коньячний завод"

про визнання протиправними та скасування в частині Правил виробництва коньяків України, затверджених наказом від 27.12.2017 № 702,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, в якому просило суд визнати протиправними і скасувати Правила виробництва коньяків України, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 грудня 2017 року № 702 (далі - Правила № 702") в частині:

1) абзаців 3-7 пункту 2 розділу IV "Класифікація коньяків України", а саме: "Під час виробництва ординарних коньяків України допускається використання витриманих не менше 3 років спиртів коньячних невітчизняного походження за умови, що частка використання спиртів коньячних вітчизняного походження у перерахунку на 1 літр 100-відсоткового спирту виробленої продукції має бути не менше ніж: 15 % - у 2019 році; 20 % - у 2020 році; 25 % - у 2021 році; 30 % - у 2022 році; 40 % - у 2023 році; 50 % - у 2024 році; 60 % - у 2025 році; 70 % - у 2026 році; 85 % - з 2027 року.

Спирти коньячні, в тому числі молоді, придбані у вітчизняних виробників коньячного спирту та закладені для витримки, належать до спиртів коньячних вітчизняного походження за умови використання 100 % вітчизняної сировини для їх виробництва.

Інші спирти коньячні належать до спиртів коньячних невітчизняного походження.

Частка використання спиртів коньячних вітчизняного походження у готовій продукції під час виробництва ординарних коньяків України обраховується за період календарного року, починаючи з 01 січня відповідного року.

Виробник ординарного коньяку України має право закладати на подальшу витримку вітчизняні та імпортні спирти коньячні, в тому числі молоді, придбані у вітчизняних виробників спиртів коньячних, з врахуванням попереднього віку витримки (до моменту продажу) у виробника спирту коньячного";

2) в частині фрази "виключно вітчизняного походження" в абзаці 1 пункту 3 розділу IV "Класифікація коньяків України";

3) в частині абзацу 1 пункту 4 розділу IV "Класифікація коньяків України", а саме: "Виготовлення спиртів коньячних для марочних коньяків України та їх витримка у дубових бочках здійснюється за місцем виробництва марочних коньяків України".

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказані положення Правил виробництва коньяків України є протиправними, прийняті без врахування, зокрема: Угоди між Урядом Азербайджанської Республіки і Урядом України про вільну торгівлю, що підписана в м. Баку 28 липня 1995 року, яку ратифіковано Законом України від 12 липня 1996 року № 335/96-ВР, Угоди про створення зони вільної торгівлі між державами - учасницями ГУУАМ, що підписана 20 липня 2002 року, яку ратифіковано Законом України від 28 листопада 2002 року № 321-IV, Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі (Генеральної угоди з тарифів та торгівлі) (система ГАТТ/СОТ), що ратифікований Законом України від 10 квітня 2008 року № 250-VI "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі", Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-XII, Господарського кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Закону України "Про захист економічної конкуренції".

3. Крім того Приватне акціонерне товариство "Південна винокурня" також звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, в якому просило: визнати протиправним (таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили) та нечинним пункт 2 розділу ІV Правил виробництва коньяків України, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 702 від 27 грудня 2017 року, в частині встановлення відсоткових часток використання спирту коньячного вітчизняного походження при виробництві коньяків України.

4. Вказані позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті Правил № 702 відповідачем було порушено процедуру, визначену Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема: проект Правил № 702 не був внесений до плану діяльності відповідача та плану діяльності Кабінету Міністрів України та був поданий на повторне погодження без доопрацювання та без врахування зауважень та пропозицій Державної регуляторної служби України.

5. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 26.02.2019 вказані адміністративні позови об`єднано для спільного розгляду в одне провадження -адміністративну справу № 640/18727/18.

6. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" задоволено частково.

Позов Приватного акціонерне товариство "Південна Винокурня" задоволено повністю.

Визнано протиправними і нечинними Правила виробництва коньяків України, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 грудня 2017 року № 702 в частині:

- абзаців 3-7 пункту 2 розділу IV "Класифікація коньяків України", а саме:

"Під час виробництва ординарних коньяків України допускається використання витриманих не менше 3 років спиртів коньячних невітчизняного походження за умови, що частка використання спиртів коньячних вітчизняного походження у перерахунку на 1 літр 100-відсоткового спирту виробленої продукції має бути не менше ніж: 15 % - у 2019 році; 20 % - у 2020 році; 25 % - у 2021 році; 30 % - у 2022 році; 40 % - у 2023 році; 50 % - у 2024 році; 60 % - у 2025 році; 70 % - у 2026 році; 85 % - з 2027 року.

Спирти коньячні, в тому числі молоді, придбані у вітчизняних виробників коньячного спирту та закладені для витримки, належать до спиртів коньячних вітчизняного походження за умови використання 100 % вітчизняної сировини для їх виробництва.

Інші спирти коньячні належать до спиртів коньячних невітчизняного походження.

Частка використання спиртів коньячних вітчизняного походження у готовій продукції під час виробництва ординарних коньяків України обраховується за період календарного року, починаючи з 01 січня відповідного року.

Виробник ординарного коньяку України має право закладати на подальшу витримку вітчизняні та імпортні спирти коньячні, в тому числі молоді, придбані у вітчизняних виробників спиртів коньячних, з врахуванням попереднього віку витримки (до моменту продажу) у виробника спирту коньячного."

- в частині фрази "виключно вітчизняного походження" в абзаці 1 пункту 3 розділу IV "Класифікація коньяків України";

- в частині абзацу 1 пункту 4 розділу IV "Класифікація коньяків України", а саме: "Виготовлення спиртів коньячних для марочних коньяків України та їх витримка у дубових бочках здійснюється за місцем виробництва марочних коньяків України".

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Зобов`язано Міністерство аграрної політики та продовольства України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено Правила виробництва коньяків України, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 грудня 2017 року № 702, після набрання рішенням законної сили.

7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2020 залишено без змін.

8. Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач та треті особи - Приватне акціонерне товариство "Одеський коньячний завод", Українська корпорація по виноградарству і виноробній промисловості "Укрвинпром", подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

9. Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

10. Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

11. Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

12. Від позивачів надійшли відзиви, в яких вони просять залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення - без змін.

13. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

14. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами встановлено, що 27.12.2017 Міністерство аграрної політики та продовольства України Наказом № 702 "Про затвердження Правил виробництва коньяків України" затвердило Правила виробництва коньяків України (далі - Правила № 702).

16. Пунктом 3 Наказу № 702 передбачено, що він набуває чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування. Вказаний Наказ № 702 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2018 за № 875/32327 та опублікований 10.08.2018 в Офіційному віснику України № 61, що підтверджується листом Мін`юсту № 15004-26-18/10.1 від 31.07.2018 та інформацією з офіційного ресурсу "Законодавство України" в мережі Інтернет https://zakon.rada.gov.ua.

З огляду на викладене, Наказ Мінагрополітики № 702 від 27.12.2017 "Про затвердження Правил виробництва коньяків України" набув чинності 10.02.2019.

17. Як зазначено в преамбулі Наказу № 702, його прийнято відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виноград та виноградне вино", статей 8 та 9 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1057 "Про визначення сфер діяльності, в яких центральні органи виконавчої влади здійснюють функції технічного регулювання", підпункту 11 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119.

18. Згідно з пунктом 1 Правил № 702, ці Правила визначають порядок виробництва коньяків України та є обов`язковими для складання технологічних інструкцій, контролю коньячного виробництва всіма суб`єктами господарювання незалежно від форми власності.

19. Правила містять наступні розділи: I. Загальні положення, II. Технічні регламенти, III. Виробничі регламенти, IV. Класифікація коньяків України та Додатки: № 1 "Фізико-хімічні показники виноматеріалів коньячних", № 2 "Фізико-хімічні показники спиртів коньячних молодих", № 3 Органолептичні показники коньяків України", № 4 "Фізико-хімічні показники коньяків України".

Абзацами 3-7 пункту 2 розділу IV "Класифікація коньяків України" Правил № 702 передбачено таке: "Під час виробництва ординарних коньяків України допускається використання витриманих не менше 3 років спиртів коньячних невітчизняного походження за умови, що частка використання спиртів коньячних вітчизняного походження у перерахунку на 1 літр 100-відсоткового спирту виробленої продукції має бути не менше ніж: 15 % - у 2019 році; 20 % - у 2020 році; 25 % - у 2021 році; 30 % - у 2022 році; 40 % - у 2023 році; 50 % - у 2024 році; 60 % - у 2025 році; 70 % - у 2026 році; 85 % - з 2027 року.

Спирти коньячні, в тому числі молоді, придбані у вітчизняних виробників коньячного спирту та закладені для витримки, належать до спиртів коньячних вітчизняного походження за умови використання 100 % вітчизняної сировини для їх виробництва. Інші спирти коньячні належать до спиртів коньячних невітчизняного походження.

Частка використання спиртів коньячних вітчизняного походження у готовій продукції під час виробництва ординарних коньяків України обраховується за період календарного року, починаючи з 01 січня відповідного року.

Виробник ординарного коньяку України має право закладати на подальшу витримку вітчизняні та імпортні спирти коньячні, в тому числі молоді, придбані у вітчизняних виробників спиртів коньячних, з врахуванням попереднього віку витримки (до моменту продажу) у виробника спирту коньячного".

Пунктом 3 розділу IV "Класифікація коньяків України" Правил № 702 передбачено: "Марочні коньяки України виготовляють зі спиртів коньячних виключно вітчизняного походження, витриманих у дубових бочках, середнього віку не менше 6 років і поділяють на: 1) витримані, групи "КВ" - із спиртів коньячних середнього віку не менше 6 років витримки; 2) витримані, вищої якості, групи "КВВЯ" - із спиртів коньячних середнього віку не менше 8 років витримки; 3) старі, групи "КС" - із спиртів коньячних середнього віку не менше 10 років витримки; 4) дуже старі, групи "ДС" - із спиртів коньячних середнього віку не менше 20 років витримки; 5) колекційні - спеціально відібрані марочні коньяки України, які пройшли післякупажний відпочинок та додатково витримані у дубовій тарі не менше 3 років.

Абзацом 1 пункту 4 розділу IV "Класифікація коньяків України" Правил № 702 встановлено: "Виготовлення спиртів коньячних для марочних коньяків України та їх витримка у дубових бочках здійснюються за місцем виробництва марочних коньяків України".

20. Не погоджуючись з положеннями Правил №702, зокрема з абзацами 3-7 пункту 2 розділу IV, абзацом 1 пункту 3 розділу IV, абзацом 1 пункту 4 розділу IV та пункту 2 розділу IV, вважаючи свої права порушеними, позивачі звернулись з цим позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро", а позовні вимоги ПрАТ "Південна винокурня" повністю, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржувана частина Правил № 702 порушує права позивачів, як власників ліцензій на виготовлення коньяку.

Суди дійшли висновку, що відповідач, затвердивши оскаржувану частину Правил перевищив власні повноваження, не вжив заходів для самостійного виключення оскаржуваних положень після набрання чинності (01.01.2019) Законом № 2628- VIII від 23.11.2018.

Також зазначили, що на момент затвердження Правил чинне законодавство України (Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Генеральна угоди з тарифів та торгівлі, Угода про асоціацію з Європейським Союзом, які є складовою частиною національного законодавства), забороняло встановлювати на національному рівні вимоги щодо змішування, переробки або використання вітчизняних та імпортних товарів у певних кількостях чи пропорціях.

Крім того Закон № 481/95-ВР не встановлював вимог щодо обов`язкового використання коньячного спирту українського походження при виготовленні коньяків України. Не встановлювали такої вимоги і чинні станом на 27.12.2017 норми Закону "Про виноград та виноградне вино" від 16 червня 2005 року № 2662-1V та вимоги ДСТУ 4700:20 "Коньяки України. Технічні умови".

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

22. Касаційна скарга ПАТ "Одеський коньячний завод" обґрунтована тим, що визначення часток використання спиртів коньячних вітчизняного походження при виробництві коньяків України не суперечить ст. 5 Закону України "Про виноград і виноградне вино" та не стосується поняття "повний технологічний цикл".

Вказує, що визначення часток використання спиртів коньячних вітчизняного походження при виробництві коньяків України є технічною стороною виробництва алкогольного напою "Коньяк України", яку уповноважений регулювати центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарств, тобто Міністерство аграрної політики та продовольства України, що і було ним здійснено шляхом затвердження Правил, що відповідно не потребує додаткового відображення та встановлення на рівні закону.

Невикористання часток вітчизняних спиртів при виробництві коньяків України не дозволяє визначити походження товару з України, що суперечить самій природі даного алкогольного напою, назва якого містить країну його походження, та фактично порушує національне та міжнародне законодавство, що регулює географічні зазначення походження товарів, а також вводить в оману споживача такого товару, назва якого передбачає не тільки розлив алкогольного напою у пляшку, а і переробку сировини у такому обсязі, що зумовило б його українське походження, що протиправно проігноровано судами першої та апеляційної інстанції, та призвело до порушення останніми норм Закону України "Про правову охорону географічних зазначень", Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 15.04.1994.

Посилається на пункт "b" ч. 2 ст. 118b Регламенту Ради Європейського Союзу від 25 травня 2009 року №491/2009, яким встановлено, що "географічне зазначення" означає зазначення, що посилається на регіон, конкретне місце або, у виняткових випадках, країну, що використовується для опису продукту, зазначеного в частині 1 статті 118b, який відповідає вимогам, зокрема, не менше 85% винограду, що використовується для його виробництва, походять виключно з цієї географічної зони, що повністю відповідає положенням Правил щодо визначення часток використання спиртів коньячних вітчизняного походження при виробництві коньяків України, які безпідставно скасовані оскаржуваними судовими рішеннями.

Підставою для касаційного оскарження зазначає відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування ст. 5 Закону України "Про виноград та виноградне вино" з урахуванням норм Закону України "Про правову охорону географічних зазначень" (зокрема, ст. 6, 7), Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 15.04.1994.

23. Касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" обгрунтована тим, що оскаржуваний Наказ № 702 стосується прав та обов`язків всіх виробників коньяку та спирту коньячного в Україні, через те, що вносить зміни до Правил виробництва коньяку України, проте судами не залучено власників ліцензій як третіх осіб та ухвалено рішення про права, свободи, інтереси цих підприємств, чим порушено ч. 3 ст. 353 КАС України, що є підставою касаційного оскарження судового рішення, через порушення норм процесуального права.

Зазначає, що Правила перевірені та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30.07.2018 за № 875/32327 та набрали чинності 10.02.2019, проте з позовом позивачі звернулись 15.11.2018, тобто до набрання чинності Правилами та до набрання чинності положеннями Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів", що набрали чинності 01.07.2019 відповідно до своїх Прикінцевих та перехідні положень.

Вважає звернення позивачів до адміністративного суду передчасним, що спростовує їх посилання на порушення прав та інтересів.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що Правила №702 не забороняють імпорт коньячних спиртів, їх внутрішній продаж, транспортування та подальше їх використання.

Вказані Правила встановлюють лише вимоги до виробництва коньяків України та не встановлюють вимог до імпортного спирту коньячного та/або імпортного коньяку.

Оскаржувані Правила №702, на думку ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія", чітко визначають, яка сировина використовується для виробництва коньяків України, а яка - не використовується, відтак не існує невідповідності вказаних Правил Закону України "Про виноград і виноградне вино".

На момент затвердження Правил № 702 (27.12.2017) були чинні "Основні правила виробництва і зберігання коньяків України" КДУ 00011050-15.91.10:2008, які передбачали використання 100% вітчизняної сировини при виробництві марочних коньяків.

Звертає увагу, що положення Правил №702 не порушують жодних міжнародних угод.

Таким чином Правила № 702 відповідно до вимогу Закону № 2662-ІУ та вимог Закону №481/95-ВР встановлюють вимоги до виробництва коньяків України, та не протирічать положенням зазначених законів України, а лише їх доповнюють.

24. Касаційна скарга Мінагрополітики обгрунтована тим, що Правила № 702 прийняті ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України та з дотриманням положень міжнародних договорів, ратифікованих Україною.

Зазначає, що ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" не визначено обставин, за яких на нього поширюються оскаржувані положення Правил №702 та не надано доказів використання у своїй підприємницькій діяльності Правил №702, так як вказаним позивачем не доведено здійснення виробництва ординарних коньяків України.

Крім того, вказує, що ПрАТ "Південна винокурня" також не наведено обставин застосування до нього положень Правил №702, так як останній не здійснює виробництво ординарних коньяків України.

Більш того, прийняття Наказу не порушує міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, адже затверджені Правила виробництва коньяків України встановлюють виключно відсоткове співвідношення коньячних спиртів вітчизняного та невітчизняного походження у виробленій підприємствами України продукції, а саме "коньяків України".

25. У відзиві на касаційні скарги ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" зазначено, що їх доводи не ґрунтуються на дійсних обставинах справи, спрямовані на введення суду в оману шляхом підміни понять, зокрема зазначення, що нормування відсотку сировини певного походження не є кількісним регулюванням, та не призводить до надання товару національного походження більш сприятливого режиму в порівнянні з товарами іноземного походження.

26. У відзиві на касаційні скарги ПАТ "Південна винокурня" вказує, що на момент затвердження Правил, Закон №481/95-ВР не встановлював вимог щодо використання коньячного спирту українського походження при виготовленні коньяків України, як і не містили таких вимог Закон України "Про виноград і виноградне вино" та ДСТУ 4700:20 "Коньяки України".

Відтак, оскаржувані Правила не відповідають положенням нормативно-правових актів, які є актами вищої юридичної сили.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Щодо наявності у позивачів права на звернення до суду із цим позовом колегія суддів зазначає таке.

29. Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

30. За правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

31. У відповідності до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З системного аналізу положень наведених норм вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

32. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України.

33. У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

34. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таким чином, суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

При цьому, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

35. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачі є виробниками коньяків, зокрема ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" має ліцензію на виробництво алкогольних напоїв № 323 терміном дії з 29.11.2016 до 29.11.2021, видану ДФС України на товарні позиції УКТ ЗЕД 2208201200 (коньяки України в посудинах місткістю 2 л та менше) та 2208206200 (коньяки України в посудинах місткістю більше як 2 л), та ПАТ "Південна винокурня" має ліцензію на виробництво алкогольних напоїв № 282 терміном дії з 05.09.2016 до 05.08.2021, видану ДФС України на товарні позиції УКТ ЗЕД 2208201200 (коньяки України в посудинах місткістю 2 л та менше) та 2208206200 (коньяки України в посудинах місткістю більше як 2 л).

36. На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачі є суб`єктами правовідносин, щодо яких застосовуються Правила № 702, тому оскаржувані пункти цих Правил безпосередньо стосуються їх прав та інтересів, у разі порушення яких можуть звернутися до суду із відповідним позовом.

37. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

38. Наказом Мінагрополітики від 27.12.2017 № 702, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2018 за № 875/32327, затверджено Правила виробництва коньяків України,

Вищезазначений наказ Мінагрополітики прийнято відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виноград та виноградне вино", статей 8 та 9 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1057 "Про визначення сфер діяльності, в яких центральні органи виконавчої влади здійснюють функції технічного регулювання", підпункту 11 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1119.

39. Частиною першою статті 8 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" визначено, що відповідні центральні органи виконавчої влади в межах їх компетенції:

розробляють та переглядають технічні регламенти і процедури оцінки відповідності у визначених сферах діяльності;


................
Перейти до повного тексту