ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 873/230/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників:
ТОВ "Енкібуд" - Гордієнко Т.В.,
ТОВ "Будівельна компанія "Будальянс груп" - Луценка В.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2023
у справі № 873/230/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Захист корпоративних прав "АТТОРНЕЙ" від 05.06.2023 у третейській справі №Т-02/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс груп"
про стягнення заборгованості.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" (далі - ТОВ "Енкібуд", позивач) звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Захист корпоративних прав "АТТОРНЕЙ" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс груп" (далі - ТОВ "БК "Будальянс груп", відповідач) про стягнення 1 501 955,00 грн, з урахуванням понесених інфляційних збитків - 628 568,17 грн та процентів річних за користування коштами - 128 022,96 грн, що разом складає 2 258 546,13 грн, у зв`язку з неналежним виконанням умов укладеного між сторонами 31.07.2020 договору № 22/28К купівлі-продажу.
Позивач вказував, що договір № 22/28К, укладений сторонами з третейським застереженням, а саме, в пункті 6.1. договору сторони погодили, що усі спори та суперечки, що виникли або можуть виникнути між сторонами, по яким не досягнуто згоди, у тому числі пов`язані з укладенням, виконанням, зміною або припиненням цього Договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків або визнанням його недійсним, підлягають вирішенню у постійно діючому третейському суді при Асоціації "Захист корпоративних прав "АТТОРНЕЙ" (далі - Третейський суд) у відповідності до його Регламенту.
Пунктом 6.1.2. договору передбачено, що справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду. Підписанням договору сторони надають згоду на такий порядок призначення Третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними у зв`язку з даним договором.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Захист корпоративних прав "АТТОРНЕЙ" від 05.06.2023 у третейській справі № Т-02/23 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "БК "Будальянс груп" на користь ТОВ "Енкібуд" суму основного боргу у розмірі 1 501 955,00 грн, суму інфляційних збитків у розмірі 628568,17 грн, суму трьох процентів річних за користування грошовими коштами у розмірі 127 960,55 грн та третейські витрати в розмірі 45 169,66 грн.
ТОВ "Енкібуд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання вищенаведеного рішення Третейського суду.
Заперечуючи проти поданої заяви, ТОВ "БК "Будальянс груп" стверджувало про порушення порядку призначення третейської судді Василевської К. М. для розгляду третейської справи № Т-02/23, оскільки рішення про її призначення було прийнято не головою Третейського суду, як це передбачено договором, а не уповноваженою особою - головою Асоціації "Захист корпоративних прав "АТТОРНЕЙ"- засновника Третейського суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 у задоволенні заяви ТОВ "Енкібуд" про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Захист корпоративних прав "АТТОРНЕЙ" від 05.06.2023 у третейській справі №Т-02/23 відмовлено.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що склад Третейського суду, яким здійснено розгляд третейського спору, за наявності відповідних обставин (третейський суддя Василевська К.М. була призначена (обрана) не головою Третейського суду, а іншою особою - головою Асоціації "Захист корпоративних прав "Атторней"), не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди", а тому наявні підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, оскільки склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону (пункт 6 частини першої статті 355 ГПК України).
За висновками суду, при розгляді даного спору наявні ознаки втручання голови Асоціації "Захист корпоративних прав "АТТОРНЕЙ" у діяльність Третейського суду шляхом видання саме головою Асоціації розпорядження про призначення третейського судді у конкретній справі, що заборонено положеннями пункту 2.2 Положення про Третейський суд.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ТОВ "Енкібуд" звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ "Енкібуд" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Захист корпоративних прав "АТТОРНЕЙ" від 05.06.2023 задовольнити.
В обґрунтування доводів посилається на неправильне застосування Північним апеляційним господарським судом положень статті 355 ГПК України та статей 16-19 Закону України "Про третейські суди".
Скаржник вважає, що суд першої інстанції допустив надмірну упередженість та формалізм, адже зміст розпорядження Голови Асоціації "Захист корпоративних прав "АТТОРНЕЙ", що міститься в матеріалах третейської справи, а саме його 3-й абзац, свідчить про те, що прийняття справи, обрання судді та передання справи до розгляду здійснювалось Головою Третейського суду при Асоціації "Захист корпоративних прав "АТТОРНЕЙ", який одночасно є головою Асоціації "Захист корпоративних прав "АТТОРНЕЙ".
Скаржник стверджує, що займання одночасно цих двох посад однією особою не заборонено чинним законодавством та не розцінюється як ймовірно можливе втручання у діяльність суду.
До апеляційної скарги ТОВ "Енкібуд" додано клопотання про долучення доказів, а саме, копії відповіді на адвокатський запит від 28.08.2023 та копії наказу №02/23 від 04.05.2023, з яких вбачається, що Головою Третейського суду є Кравець Ростислав Юрійович, а також те, що Головою Третейського суду приймався внутрішній наказ про прийняття справи до розгляду та призначення складу суду, що власне і відображено у розпорядженні за підписом Кравця Р.Ю. Вказаних документів у розпорядженні заявника станом на 17.08.2023 не було, отже долучити їх раніше не вбачалось за можливе з об`єктивних причин.
Узагальнений виклад позиції іншого учасника справи
ТОВ "БК "Будальянс груп" подало відзив на апеляційну скаргу, просить відмовити в її задоволенні, оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 залишити без змін як законну та обґрунтовану.
Відповідач погоджується із висновками апеляційного господарського суду, що призначення судді Василевської К. М. у третейській справі відбулось неуповноваженою особою, посилаючись на те, що перебування Кравця Р. Ю. на посаді голови Асоціації та на посаді голови Третейського суду покладає на нього різні обов`язки та надає різні за своїм характером повноваження, тож підписуючи розпорядження від 04.05.2023 Кравець Р.Ю. сам визначив свій правовий статус як голови Асоціації, а не голови Третейського суду.
Відповідач просить в задоволенні клопотання ТОВ "Енкібуд" про долучення до матеріалів справи копії відповіді на адвокатський запит від 28.08.2023 та копії наказу №02/23 від 04.05.2023 відмовити, посилаючись на відсутність поважних причини пропуску строку на подання доказів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
Оцінивши наведені в апеляційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відтак, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів.
Щодо поданої заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду
Згідно з положеннями статті 352 ГПК України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
Аналогічні положення закріплені в частині першій статті 56 Закону України "Про третейські суди".
Відповідно до частини третьої статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
У статті 355 ГПК України наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а саме: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналогічні підстави наведені у ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди".
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та по суті заявлених та розглянутих вимог, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України.
Частиною шостою статті 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (п. 5 рішення Конституційного Суду України від 24.02.2004 №3-рп/2004).
Функціонування третейських судів в Україні та можливість передачі на їх розгляд спорів у сфері цивільних і господарських правовідносин базується не лише на принципах національного, а й міжнародного права (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008 №1-рп/2008).
Одним із таких принципів (гарантій) є розгляд справи законним складом суду, який виражає правомірність участі судді у розгляді конкретної справи.
Законодавчі вимоги до складу третейського суду та порядку його формування у третейській справі урегульовані Законом України "Про третейські суди".
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).
Згідно з положеннями частини четвертої статті 10 Закону України "Про третейські суди" порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється цим Законом та регламентом третейського суду.
Наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди" є першочерговою, обов`язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, як і не підтвердження її укладення, виключає можливість розгляду такої спору третейським судом, тобто засвідчує непідвідомчість справи цьому суду.
Суд першої інстанції встановив, що у п. 6.1 договору № 22/28К купівлі-продажу від 31.07.2020, укладеного між ТОВ "Енкібуд" та ТОВ "БК "Будальянс груп", сторони погодили третейське застереження, відповідно до якого усі спори та суперечки, що виникли або можуть виникнути між сторонами по яким не досягнуто згоди, у тому числі пов`язані з укладення, виконанням, зміною або припиненням цього договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням договору збитків, або визнанням його недійсним, підлягають вирішенню у постійно діючому третейському суді при Асоціації "Захист корпоративних прав "АТТОРНЕЙ" у відповідності до його регламенту.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що положеннями частини першої статті 11 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.
Відтак, законодавцем на третейські суди при здійсненні судочинства покладено обов`язок дотримання не лише загальних вимог, передбачених положеннями Закону, але також і вимог, які передбачені іншими нормативно-правовими актами України та безпосередньо регламентом третейського суду щодо окремих питань діяльності цього органу саме як суду. Водночас недотримання третейським судом нормативно-правових актів та власного Регламенту дає підстави для сумнівів у законності та незалежності діяльності такого суду, а також щодо рівності сторін перед таким судом.
Регламент третейського суду повинен визначати, зокрема, порядок формування складу третейського суду. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (частина п`ята статті 10 Закону України "Про третейські суди").
Відповідно до частини першої третьої, четвертої статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.