1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/8623/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

секретар судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників учасників:

позивача - Федорова С.В. (адвокат),

відповідача-1 - Кулініч В.О. (самопредставництво),

відповідача-2 - не з`явився,

третьої особи - Лінчук О.С. (самопредставництво)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Сервіс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 (у складі колегії суддів: Чорногуз М.Г. (головуючий), Мальченко А.О., Агрикова О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Сервіс"

до: 1. Фонду державного майна України,

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державна митна служба України

про включення об`єкта державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації та затвердження переліку,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Сервіс" (далі - Позивач, ТОВ "КЦ "Сервіс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі - Відповідач-1, ФДМУ) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі - Відповідач-2, Відділення ФДМУ) про включення об`єкта державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації та затвердження переліку.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач виконав всі необхідні умови які визначені частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", що надає останньому право на приватизацію орендованого об`єкта шляхом викупу. Однак, орендоване майно, органом приватизації не було включено до переліку об`єктів малої приватизації шляхом викупу та даний перелік не було затверджено (наказу про приватизацію об`єкта не прийнято).

2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022, серед іншого, залучено до участі у справі №910/8623/22 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державну митну служби України (далі - Третя особа, Митниця).

2.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №910/8623/22 позовні вимоги задоволено. Зобов`язано Відділення ФДМУ включити до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу, об`єкт державної власності - окреме майно - нежитлові приміщення загальною площею 298,6 кв.м в адміністративному будинку під літерою "А-4" за адресою: м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1.

Зобов`язано ФДМУ затвердити включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу, об`єкт державної власності - окреме майно - нежитлові приміщення загальною площею 298,6 кв.м в адміністративному будинку під літерою "А-4" за адресою: м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1 та видати відповідний наказ.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

2.3. Місцевий господарський суд виходив з того, що орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;

- орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;

- невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди;

- склад, обсяг та вартість невід`ємних поліпшень підтверджені висновком будівельної експертизи;

- матеріали справи не містять доказів будь-якої заборгованості Позивача за договором оренди, а сам договір є чинним до 30.12.2023 включно.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що Позивач виконав всі умови, передбачені частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", що надає останньому право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.

При цьому відмову Митниці у невключенні об`єкту до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, викладену в листі №21-21/21-02/14/903 від 17.06.2021, суд визнав не вмотивованою та такою, що не може породжувати настання правових наслідків таких як, відмова Позивачу у включенні об`єкта до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Також судом зауважено, що неодержання органом приватизації дозволу чи відмови у приватизації об`єкта державної власності від органу, уповноваженого управляти відповідним майном у встановлений строк, є достатньою підставою вважати, що така згода надана.

2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №910/8623/22 скасовано вищезазначене судове рішення та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

2.5. Апеляційна інстанція дійшла висновку, що згода на здійснення невід`ємних поліпшень надана не тим суб`єктом, який відповідно до вимог діючого на той момент законодавства про оренду державного майна мав право надавати вказану згоду.

Також суд вказав на те, що Відділенням ФДМУ та Митницею була дотримана процедура погодження включення державного майна в перелік об`єктів, що підлягають приватизації, а саме: у встановлений законом строк надіслано звернення Позивача до Митниці. Після отримання відповіді органу управління державним майном у встановлений законодавством строк направлено лист-відповідь Позивачу, у якому зазначено про відсутність погодження балансоутримувача на включення майна в перелік.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "КЦ "Сервіс" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків, які викладені у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №910/6319/19 (щодо застосування статті 11 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна"), від 04.06.2020 у справі №910/6319/19, від 16.02.2022 у справі №911/1642/21 (щодо вмотивованості відмови органу, уповноваженого управляти державним майном), від 23.01.2019 у справі№355/385/17, від 16.05.2018 у справі №541/2246/16-ц, від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц (щодо застосування статей 3, 629, 638, 651, 653, 654 Цивільного кодексу України), від 07.07.2021 у справі №910/6319/19 (щодо дискреційних повноважень органу приватизації).

3.3. У відзивах на касаційну скаргу Відповідачі та Третя особа просять залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

4. Обставини встановлені судами

4.1. 01.10.2003 між Західною регіональною митницею та ТОВ "КЦ "Сервіс" укладений договір оренди нежитлових приміщень в адміністративному будинку митниці за адресою: м. Львів, вул. Костюшка, 1 загальною площею 302,5 кв.м вартість якого визначена за експертною оцінкою станом на 31.08.2003 - 458 799 грн.

4.2. За доводами Позивача об`єкт оренди безперервно перебуває у нього в оренді впродовж останніх 19 років та не задіяний у безпосередній діяльності Митниці. Об`єкт оренди протягом всього часу оренди функціонував як заклад громадського харчування та не входив до об`єкту митної інфраструктури задіяного до виконання завдань і функцій митних органів та не підпадає під ознаки об`єктів, що не підлягають приватизації, визначених частиною другою статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

4.3. Листом від 15.02.2006 №11/7-30/1693 Позивач отримав від Митниці згоду на проведення невід`ємних поліпшень спірного майна.

4.4. Договором №70 від 01.10.2008 про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2003, змінено орендодавця на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області.

Зазначений договір укладений у зв`язку із внесенням 29.06.2004 змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно яких державні підприємства можуть виступати орендодавцями нерухомого державного майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м на одне підприємство та у зв`язку з ліквідацією Західної регіональної митниці.

4.5. 01.06.2021 Позивач звернувся до ФДМУ із заявою про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

4.6. 02.06.2021 Відділення ФДМУ направило Митниці лист №08-04-03071, в якому просило надати згоду на включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, або вмотивовану відмову у встановлений законодавством строк, на що отримано відповідь (лист від 17.06.2021 №21-21/21-02/14/903) про відмову у приватизації нерухомого майна, яка мотивована чинністю договору оренди та нагальним завершенням реорганізації територіальних органів Держмитслужби шляхом їх приєднання як відокремлених підрозділів до Державної митної служби України.

4.7. 23.06.2021 Відділення ФДМУ листом №11-04-03458 повідомило Позивача про відмову Митниці щодо приватизації об`єкта з посиланням на лист від 17.06.2021 №21-21/21-02/14/903.

4.8. Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач стверджував, що не включення Відповідачами об`єкту до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, є порушенням вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та порушенням його прав.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5.2. Скаржник, звертаючись з позовом до суду, просив:

1) зобов`язати Відділення ФДМУ включити до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу, об`єкт державної власності - окреме майно - нежитлові приміщення загальною площею 298,6 кв.м в адміністративному будинку під літерою "А-4" за адресою: м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1.

2) зобов`язати ФДМУ затвердити включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу, об`єкт державної власності - окреме майно - нежитлові приміщення загальною площею 298,6 кв.м в адміністративному будинку під літерою "А-4" за адресою: м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1 та видати відповідний наказ.

При цьому, свої позовні вимоги він обґрунтовував тим, що в нього виникло право на приватизацію спірного приміщення саме шляхом його викупу з посиланням на виконання ним усіх умов, передбачених частиною другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

5.3. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

5.4. Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу, обґрунтовано виходили з того, що наразі правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 №2269-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

5.5. Таким чином, суди, розглядаючи цю справу, з урахуванням предмету та підстав позову повинні були фактично надати відповідь на наступні запитання: 1) чи наявні правові підстави для включення спірних приміщень до переліку об`єктів малої приватизації?; 2) якщо так, то чи підлягають приватизації спірні приміщення шляхом викупу?; 3) якщо так, то чи належить зазначене право Позивачу?

5.6. Надаючи відповідь на питання щодо наявності правових підстав для включення спірних приміщень до переліку об`єктів малої приватизації Суд враховує наступне.

5.7. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

5.8. За змістом статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації, які здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.

5.9. Частиною першою статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" унормовано, що ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.

При цьому переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України (частина третя статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

5.10. В свою чергу, частинами сьомою та восьмою статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України. Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації. Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації. Державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувач об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.

5.11. Як вбачається зі змісту статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" законодавцем в ній було застосовано терміни "покупець" та "потенційний покупець", тобто ініціатором включення об`єкту права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації може бути будь-яка особа зацікавлена в його подальшій приватизації (придбанні).

Водночас подальший алгоритм дій уповноважених органів полягає, насамперед, у перевірці того чи може зазначений об`єкт бути об`єктом приватизації взагалі з об`єктивних чи суб`єктивних причин. Про це, зокрема, свідчать приписи частини дев`ятої статті 11 цього ж Закону де зазначено, що відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі:

коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації;

коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта;

вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації;

невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

Причому, кожна з цих підстав є самостійною та виключає можливість включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

5.12. Вирішуючи спір у справі, що розглядається господарські суди попередніх інстанцій зосередились на питання встановлення вмотивованості відмови Митниці, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

При цьому місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відмова є необґрунтованою, оскільки Митниця послалась на триваючі процеси пов`язані з реорганізацією в той час коли законодавством передбачена відмова у разі коли підприємство перебуває у процесі ліквідації, а апеляційний господарський суд фактично погодився з вмотивованістю відповіді з урахуванням приписів статей 4, 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та статті 321 Цивільного кодексу України.

5.13. Разом з тим, суди не звернули уваги та не надали правової оцінки щодо інших підстав відмови у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Так, частиною другою статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що приватизації не підлягають, зокрема, пам`ятки, включені до переліку пам`яток, що не підлягають приватизації.


................
Перейти до повного тексту