ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 520/5445/21
адміністративні провадження № К/990/15110/23, № К/990/15294/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
секретаря судового засідання Рудницького І.В.,
представника позивачки Кузнецова В.О.,
представника відповідача 1 Волошиної Н.Л.,
представника відповідача 2 Колотілової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства юстиції України, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року (суддя: Мельников Р.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року (судді: Бартош Н.С., Подобайло З.Г., Григоров А.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі - відповідач 2), у якому просила:
визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №7 від 18 лютого 2021 року;
визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 26 лютого 2021 року №775/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_2";
визнати протиправним і скасувати наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09 березня 2021 року №40/В "Про припинення нотаріальної діяльності ОСОБА_1".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що правовою підставою для прийняття оскаржуваних рішень та наказів слугувало подання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 18 листопада 2020 року № 28307/06-15/20, формування якого, на переконання позивачки, здійснено з порушенням вимог Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року № 357/5 (далі - Порядок № 357/5). Також позивачка заперечила допущення порушень при здійсненні нотаріальної діяльності, наведених у поданні. У зв`язку з викладеним, позивачка уважала, що оскаржувані рішення та накази прийнято за відсутності передбачених законом підстав.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що нормами чинного законодавства визначено чіткий алгоритм дій територіального органу Міністерства юстиції, визначений Порядком №357/5, щодо перевірки звернення фізичної особи стосовно діяльності приватного нотаріуса, результатом вчинення яких є прийняття відповідних рішень.
Проте, як установив суд першої інстанції, відповідач в порушення вимог Порядку № 357/5, без дотримання обов`язку щодо проведення відповідної перевірки, лише за результатами отриманих від позивачки усних та письмових пояснень, склав відповідне подання, яке в подальшому направив для розгляду до Міністерства юстиції України. Крім того, відповідач до застосування спірного заходу у виді анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю не надсилав позивачці наказ, у якому б встановлювався строк для усунення виявлених порушень та помилок.
З огляду на наведені порушення порядку проведення перевірки та не дотримання порядку винесення рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України № 7 від 18 лютого 2021 року, наказу Міністерства юстиції України від 26 лютого 2021 року №775/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_2" та наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09 березня 2021 року №40/В "Про припинення нотаріальної діяльності ОСОБА_1", суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що такі рішення суб`єктів владних повноважень підлягають скасуванню.
Такі висновки судами попередніх інстанцій сформовано на підставі правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 23 травня 2019 року у справі №804/243/18 та від 22 квітня 2021 року у справі №640/7675/20.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Міністерство юстиції України, покликаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Мотивуючи касаційну скаргу скаржник зазначає, що наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду стосовно застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме положень:
статей 10, 12 Закону України "Про нотаріат" у сукупності з пунктами 3 та 4 Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства 28 липня 2011 року № 1904/5 (далі - Порядок № 1904/5) стосовно можливості внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльності у разі наявності підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону, в тому числі якщо такі підстави були виявленні контролюючим органом під час отримання відповідних документів від правоохоронних органів, під час розгляду скарги фізичної особи та під час отримання пояснень самого нотаріуса;
підпункту "ж" пункту 2 частини першої статті 12 у сукупності зі статтями 5, 8, 14 Закону України "Про нотаріат" та приписами Порядку № 357/5 щодо необхідності складання довідки у випадку розголошення приватним нотаріусом нотаріальної таємниці, обставини розголошення якої стали відомі під час розгляду звернення фізичної особи;
підпункту "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" у сукупності зі статтями 5, 6, 8, 14 Закону України "Про нотаріат", приписами Порядку № 357/5 та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року №923 у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин щодо можливості анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю у разі втрати приватним нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса чи окремих його документів, якщо про таке порушення стало відомо у ході розгляду звернення фізичної особи, а за результатами розгляду такого звернення довідка не складалася.
статей 10, 12 Закону у сукупності з пунктом 14 та підпунктом 5 пункту 22 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 923, якими чітко встановлено, що за результатами розгляду подання Вища кваліфікаційна комісія нотаріату більшістю голосів присутніх на засіданні членів, у разі встановлення неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства може ухвалити лише одне з двох рішення: 1) анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 2) відмовити в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Скаржник уважає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано наведені норми матеріального права.
На переконання скаржника, встановлення підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат", є достатнім для направлення обґрунтованого подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату. При цьому скаржник зазначає, що залежно від виявлених та встановлених підстав для направлення подання, до нього долучаються документи (докази), що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення, зокрема, копії документів на підставі яких воно внесено, пояснення нотаріуса, документи органів дізнання і слідства, тощо.
За наведених мотивів скаржник доводить, що суди попередніх інстанцій помилково зазначили, що до подання обов`язково має долучатися довідка, складена за результатами перевірки нотаріальної діяльності нотаріуса.
В частині порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій в порушення частини четвертої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України не надано оцінки вчиненню позивачкою дисциплінарного проступку, його тяжкості та наслідкам, а тому не повно з`ясовано обставини цієї справи.
У касаційній скарзі Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків), покликаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме положень:
статей 10, 12 Закону України "Про нотаріат" у сукупності з пунктами 3 та 4 Порядку № 1904/5 стосовно можливості внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльності у разі наявності підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону, в тому числі якщо такі підстави були виявленні контролюючим органом під час розгляду звернень (скарг) фізичних або юридичних осіб на дії приватного нотаріуса;
підпункту "ж" пункту 2 частини першої статті 12 у сукупності зі статтями 5, 8, 14 Закону України "Про нотаріат" та приписами Порядку № 357/5 щодо необхідності складання довідки у випадку розголошення приватним нотаріусом нотаріальної таємниці, обставини розголошення якої стали відомі під час розгляду звернення фізичної особи.
Скаржник уважає, що судами попередніх інстанцій сформовано помилковий висновок про те, що у разі наявності підстав для направлення подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату має бути складена довідка про перевірку нотаріальної діяльності нотаріуса.
За доводами скаржника, вимоги пунктів 3 та 4 Порядку № 1904/5 не містять чітко визначеного переліку документів, який має бути доданий до подання територіального органу. Відтак, з погляду скаржника, такий перелік документів визначається в залежності від підстав для направлення подання, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат".
З урахуванням наведених міркувань скаржник уважає, що суди попередніх інстанцій неправильно трактували статті 10, 12 Закону України "Про нотаріат" у сукупності з пунктами 3 та 4 Порядку №1904/5.
В доповнення скаржник указує на помилкове застосування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, сформованих у справах №804/243/18, № 640/7675/20, зазначаючи про те, що правовідносини у цих справах не є подібними до розглядуваної справи, зокрема підстави для анулювання нотаріальної діяльності у вказаних справах є різними, як і обставини їх виникнення та встановлення.
Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права скаржник убачає у тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не надавалась оцінка вчиненим приватним нотаріусом порушенням, що, з погляду скаржника, свідчить про поверхневий розгляд справи та наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень.
Позиція інших учасників справи
Від позивачки - ОСОБА_1 надійшли відзиви на касаційні скарги, у яких остання просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Одночасно з відзивами на касаційні скарги позивачкою заявлені клопотання про закриття касаційних проваджень за касаційними скаргами Міністерства юстиції України та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).
Від скаржників - Міністерства юстиції України та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) надійшли заперечення проти закриття касаційних проваджень, у яких останні зазначають, що підстави вказані скаржниками при зверненні з касаційними скаргами є такими, що виключають можливість застосування положень статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржники наголошують, що правовідносини у вказаних позивачкою справах № 804/243/18, №640/7645/20, № 520/5993/21, №320/5840/21 не є подібними до тих правовідносин, які склалися між сторонами у цій справі.
Від скаржників також надійшли додаткові пояснення по справі, у яких останні наполягають на обґрунтованості касаційних скарг. Зокрема, вказують, що за змістом положень Порядку №357/5, в залежності від виду перевірки та підстав для її проведення, перевірка може бути проведена без видання відповідного наказу та створення комісії, та як наслідок, без оформлення довідки. Тобто перелік документів, які додаються до подання, не є вичерпним та залежить від підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат". Виходячи з цього скаржники переконують, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень Закону України "Про нотаріат", Порядку №357/5 та Порядку №1904/5.
Від представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 червня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) визнано поважними причини пропуску Міністерством юстиції України строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі №520/5445/21.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 червня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) визнано поважними причини пропуску Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Харків) строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі №520/5445/21.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 12 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про зупинення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі №520/5445/21.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 12 вересня 2023 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) задоволено клопотання представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про розгляд справи в режимі відеоконференції у справі №520/5445/21.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про закриття касаційних проваджень за касаційними скаргами Міністерства юстиції України та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у справі №520/5445/21.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
13 грудня 1996 року Головним управлінням юстиції у Харківські області зареєстровано приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1. по Харківському міському нотаріальному округу, реєстраційне посвідчення видане 10 квітня 2007 року Головним управлінням юстиції в Харківській області.
18 листопада 2020 року Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) внесено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_3 згідно із статтею 10 Закону України "Про нотаріат" з підстав, передбачених підпунктами "ж" та "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат".
За змістом подання міжрегіонального управління: "Підставою порушення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_3 є встановлення управлінням 20 жовтня 2020 року факту втрати з вини нотаріуса документів архіву за період з 2013 року по 2018 рік та порушення вимог статті 8 Закону України "Про нотаріат".
Так, 12 жовтня 2020 року та 23 жовтня 2020 року до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) через Міністерство юстиції України надійшли скарги ОСОБА_4 щодо дій приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1. при посвідченні нею 02 березня 2018 року договору дарування частки у праві власності на житловий будинок.
Міжрегіональним управлінням листом від 13 жовтня 2020 року за вих. № 24726/06.1-34/20, на підставі частини 12 статті 8 Закону України "Про нотаріат", для повного та всебічного розгляду скарги витребувані письмові пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_1., копії договору дарування від 02 березня 2018 року №701 та документів, на підставі яких він був посвідчений, інші документи нотаріального діловодства, що стосуються посвідчення даного правочину.
До управління 20 жовтня 2020 року за вх. № 70199/4/20 надійшли письмові пояснення позивачки, в яких вона повідомила, що надати копії договору дарування 5/12 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та документів, що стали підставою для його укладання, немає можливості, у зв`язку з проведеним обшуком та виїмкою документів за період з 2013 року по 2018 рік зі справ згідно з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року (справа №757/5972/19-к) та протоколу обшуку від 13 лютого 2019 року прокурора відділу Генеральної прокуратури України В.В. Коновод і додатку до нього від 13 лютого 2019 року. Також, позивачка повідомила, що вказані документи були повернуті з Генеральної прокуратури України її представнику ОСОБА_5 для перевезення, однак документи нотаріального архіву до офісу нотаріуса не повернулися, оскільки були викрадені, у зв`язку з чим у Шевченківському відділу поліції ГУНП в Харківській області відкрито кримінальне провадження № 12019220480001977 від 23 травня 2019 року.
06 листопада 2020 року з метою з`ясування усіх обставин, було проведено оперативну нараду міжрегіонального управління за результатами розгляду скарги ОСОБА_6, на яку була запрошена ОСОБА_1, під час якої остання відповіла на ряд питань щодо втрати архіву за період з 2013 року по 2018 рік.
На підставі наданих документів та пояснень ОСОБА_1, в тому числі під час оперативної наради, управлінням було з`ясовано наступне.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 лютого 2019 року №757/5972/19-к було надано дозвіл прокурору третього відділу процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим центрального апарату Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України на проведення обшуку приміщень, за місцем розташування нотаріальної контори, за адресою: АДРЕСА_2, другий поверх в літ. "А-2", що належить на праві власності ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
При цьому, приміщення, в якому здійснювала приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1, і в якому зберігався архів приватного нотаріуса, відповідно до договору, оренди приміщення № 4836-Н від 31 січня 2011 року та додаткової угоди до нього № 4 від 08 вересня 2017 року, є нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 на першому поверсі та кімн. №№ 41, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6 на другому поверсі двоповерхової частини 7-ми поверхової адміністративної будівлі, літ. "А-7", що перебувала на балансі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".
Відповідно до протоколу обшуку від 13 лютого 2019 року з архіву приватного нотаріуса ОСОБА_1 вилучено документи з 2013 року по 2018 рік, які містять відомості про фізичних осіб та адреси житлових комплексів, зазначених в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 лютого 2019 року, а саме: ЖК "Уютный дворик" за адресою: АДРЕСА_7 ; ЖК "АлексеевскиеАкварели" за адресою: АДРЕСА_14; ЖК "Воробьевы горы-1" за адресою: АДРЕСА_8 ; ЖК "Воробьевы горы-2" за адресою: АДРЕСА_8 ; ЖК "Воробьевы горы-3" за адресою: АДРЕСА_9 ; ЖК "Воробьевы горы-4" за адресою: АДРЕСА_9 ; ЖК "Воробьевы горы-5" за адресою: АДРЕСА_10 ; ЖК "Воробьевы горы-6" за адресою: АДРЕСА_9 ; ЖК "Воробьевы горы-7" за адресою: АДРЕСА_9 ; ЖК " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_11 ; ЖК " ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_12, а також документи, пов`язані з діяльністю ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 .
Проте, з пояснень приватного нотаріуса ОСОБА_1, які вона надала при проведенні оперативної наради, встановлено, що фактично, крім вищевказаних документів, з її архіву були вилучені і інші нотаріальні документи, зокрема, і примірник договору дарування частки житлового будинку від 02 березня 2018 року №701, та документи на підставі яких він посвідчений.
У протоколі обшуку від 13 лютого 2019 року зазначено про те, що ОСОБА_11 заявила, що готова добровільно видати документи та речі, зазначені в ухвалі слідчого судді, і на кожній сторінці протоколу обшуку та додатків до нього власноручно проставила свій підпис.
ОСОБА_1 не були в установленому порядку оскаржена ухвала щодо проведення обшуку та процесуальні дії прокурора.
З пояснень приватного нотаріуса ОСОБА_1., наданих під час оперативної наради, вбачається що звірка документів не проводилась ні під час вилучення документів з нотаріального архіву, ані після її проведення, переліку всіх вилучених документів вона не має.
Зі слів приватного нотаріуса ОСОБА_1. вона повідомила керівництво Головного територіального управління юстиції у Харківській області у телефонному режимі про виїмку документів, але письмово повідомити не могла, у зв`язку з підпискою про нерозголошення відомостей досудового розслідування.
При цьому у порушення вимог абзацу другого пункту 16.2 розділу XVI Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 за № 3253/5 (зі змінами та доповненнями), копії вилучених документів в архіві нотаріуса не залишені.
ОСОБА_1 було повідомлено, що вказані документи були повернуті з Генеральної прокуратури України її представнику, адвокату ОСОБА_5., для перевезення, при цьому ці документи було викрадено, у зв`язку з чим у Шевченківському відділу поліції ГУНП в Харківській області відкрито кримінальне провадження № 12019220480001977 від 23 травня 2019 року, на підтвердження чого нею було надано копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкрите кримінальне провадження.
Однак, під час вивчення наданого витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань було встановлено, що ОСОБА_5 22 травня 2019 року звернувся до Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з повідомленням, що в період з 30 квітня 2019 року по 11 травня 2019 року не встановлені особи з гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_13, таємно викрали майно, що належить ОСОБА_5 .
При цьому будь-яких документів, які б підтверджували зв`язок викраденого майна з гаражу та архівних документів приватного нотаріуса ОСОБА_1., останньою до управління не надані.
Під час оперативної наради ОСОБА_1 було надано копію договору про надання правової допомоги від 31 березня 2016 року на підтвердження повноважень ОСОБА_5 .
Однак, вищезазначений договір про надання правової допомоги не може вважатися документом на представництво інтересів приватного нотаріуса ОСОБА_1. з питань отримання та перевезення документів нотаріального архіву, оскільки такі дії не є правовою допомогою в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", тобто, вбачається, що договір на надання правової допомоги не міг взагалі уповноважувати ОСОБА_5 на отримання документів нотаріального архіву приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
Крім того, відповідно до вимог статей 5, 8, 14 Закону України "Про нотаріат" на нотаріуса покладено обов`язок щодо збереження документів нотаріального діловодства та архіву, оскільки саме нотаріус володіє та користується ним у зв`язку із здійсненням нотаріальної діяльності, зберігає нотаріальну таємницю.
Таким чином, приватний нотаріус ОСОБА_1. надала доступ третій особі до архівних документів, чим порушено вимоги статті 8 Закону України "Про нотаріат" щодо збереження нотаріальної таємниці.
Під час оперативної наради також з`ясовано, що ОСОБА_1 не зверталась до будь-яких правоохоронних органів чи інших установ щодо факту втрати документів.
Приватним нотаріусом ОСОБА_1. були порушені вимоги п. 3.4 р. III Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, оскільки остання не повідомила начальнику управління юстиції та не вжила необхідних заходів для розшуку чи відновлення втрачених документів.
За результатами оперативної наради було вирішено про необхідність надання приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1. детальних пояснень по факту обшуку, виїмки та втрати архівних документів у строк до 13 листопада 2020 року.
ОСОБА_1 надала додаткові пояснення від 06 листопада 2020 року №53/01-16, які надійшли до управління 09 листопада 2020 року за вх. № 76383/4/20, у яких зазначено, що станом на 06 листопада 2020 року їй ніякі відомості відносно кримінального провадження від 23 травня 2019 року № 12019220480001977 невідомі.
Для отримання повної та об`єктивної інформації, міжрегіональним управлінням було 27 жовтня 2020 року за вих. № 26068/06.1-25/20 направлено запит до Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо звернення приватного нотаріуса ОСОБА_1 з приводу втрати окремих документів нотаріального діловодства (архіву) останньої, їх переліку, руху кримінальної справи №12019220480001977, у тому числі переліку вкраденого майна за вказаним кримінальним провадженням, а також 12 листопада 2020 року за вих. № 27758/06.1-25/20 направлено запит до Офісу Генерального прокурора щодо отримання інформації, на підставі яких документів були повернуті Генеральною прокуратурою України оригінали документів нотаріального діловодства (архіву) приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, у тому числі з проханням зазначення переліку нотаріальних документів (архіву), які повернуто, з зазначенням відомостей про особу, яка була уповноважена на отримання вилучених представниками Генеральної прокуратури України документів нотаріального діловодства (архіву) та документи, які підтверджували її (його) повноваження. Однак, станом на 18 листопада 2020 року відповіді до управління не надійшли".
Судами з`ясовано, що листом Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області № 60/12770 від 04 грудня 2020 року повідомлено міжрегіональне управління, що в заяві ОСОБА_5 про викрадення майна не зазначено, які саме документи викрадено та в якій кількості. Разом з тим, в рамках розслідування вищевказаного кримінального провадження №12019220480001977 приватний нотаріус ОСОБА_1. про викрадення документів нотаріального діловодства (архіву) до слідчого не зверталась.
У зв`язку з вищевикладеними обставинами, Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) було направлено до Міністерства юстиції України подання №28307/06-15/20 від 18 листопада 2020 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
У зв`язку з направленням до Міністерства юстиції України вказаного подання Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) видано наказ №1593/АГ від 18 листопада 2020 року про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1., яким, зокрема, тимчасово зупинено нотаріальну діяльність по Харківському міському нотаріальному округу приватного нотаріуса ОСОБА_1 з 23 листопада 2020 року до розгляду Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання та вирішення питання по суті, але не більше як на шість місяців.
Розгляд подання було поставлено на порядок денний засідання Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, яке відбулося 18 лютого 2021 року в адміністративній будівлі Міністерства юстиції України за адресою: м. Київ, провулок Рильський. 10, каб.202.
18 лютого 2021 року Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату прийнято рішення №7, яким вирішено на підставі підпунктів "ж" й "и" п.2 ч.1 ст. 12 Закону України "Про нотаріат" анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 01 жовтня 1996 року №2423 на ім`я ОСОБА_2 .
Відповідно до вказаного рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату №7 від 18 лютого 2021 року Міністерством юстиції України видано наказ від 26 лютого 2021 року №775/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_2".
На підставі вказаного наказу Міністерства юстиції України від 26 травня 2021 року №775/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_2" Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Харків) видано наказ №40/В від 09 березня 2021 року "Про припинення нотаріальної діяльності ОСОБА_1", яким, зокрема, припинено приватну нотаріальну діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_1 по Харківському міському нотаріальному округу з 09 березня 2021 року та припинено дію реєстраційного посвідчення від 13 грудня 1996 року №31, повторно виданого Головним управлінням юстиції в Харківській області 10 квітня 2017 року.
Уважаючи вказані вище рішення та накази протиправними, а свої права порушеними, позивачка звернулась з цим позовом до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначає Закон України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закон України "Про нотаріат").
За визначенням наведеним у статті 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
На нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про нотаріат" правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Статтею 2-1 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.