Постанова
Іменем України
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 751/3024/22
провадження № 61-7296св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2023 року у складі судді Ченцової С. М.
та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року
у складі колегії суддів: Шитченко Н. В., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимоги заяви
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Заява обґрунтована тим, що із 2017 року перебував з ОСОБА_2
у фактичних шлюбних відносинах. Із 2018 до 2020 року вони проживали за адресою: АДРЕСА_1, вели спільне господарство та побут.
Наразі він перебуває у слідчому ізоляторі м. Чернігова, як засуджений до довічного ув`язнення, а ОСОБА_2 у зв`язку з військовою агресією росії вимушено виїхала за кордон.
Встановлення факту проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю необхідно для врегулювання їх особистих немайнових відносин, проте вирішити це питання в позасудовому порядку та укласти шлюб вони не мають можливості у зв`язку з перебуванням ОСОБА_2 за кордоном.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1, остаточно сформулювавши вимоги, просив суд встановити факт його спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з 2017 до 2020 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що заявник не надав доказів на підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у зазначений ним період, а також того факту, що вони були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права і обов`язки. Крім того, не надав документів на підтвердження того, що він та ОСОБА_2 на сьогодні не перебувають в інших зареєстрованих шлюбах.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2023 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Змінюючи мотиви відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції, з урахуванням заявленою метою встановлення факту, виходив з того, що немає юридичної заінтересованості у встановленні цього факту, оскільки встановлення факту проживання ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 однією сім`єю у період 2017-2020 років не створюватиме жодних юридичних наслідків для заявника. Сторони не позбавлені можливості звернутися із заявами про реєстрацію шлюбу за місцем утримання ОСОБА_1 відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 (далі - Правила).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10 травня 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У липні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року відмовлено
ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Справупризначено до розгляду
у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує порушення судами норм процесуального правата наявність передбачених окремими пунктами частин першої, третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зазначає, що висновки судів не відповідають обставинам справи, оскільки суди не дослідили усі докази. Суд апеляційної інстанції помилкового застосував статтю 74 СК України, оскільки він ув`язнений, а ОСОБА_2 перебуває за кордоном. Крім того, змінивши рішення суду, суд апеляційної інстанції в порушення частини першої статті 265 ЦПК України не зазначив конкретну редакцію мотивувальної частини рішення.
Під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про повернення заяви, суд апеляційної інстанції у постанові від 08 листопада 2022 року вказував, що заявник та заінтересована особа подали всі необхідні для встановлення юридичного факту документи, отже висновок судів про недоведеність його вимог є необґрунтованим.
Наголошував на відсутності можливості надати чеки або квитанції на підтвердження придбання меблів та техніки через перебування в слідчому ізоляторі та неможливість потрапити до свого житла. У зв`язку
з військовими подіями на території Чернігівської області приміщення магазинів можуть бути пошкоджені, а документація - втрачена. Те, що заявник не реєстрував шлюб у період перебування під вартою, підтверджується довідкою слідчого ізолятора.
Звертає увагу, що разом з ОСОБА_2, як засновники ГО "За реальні зміни", брали участь у сесіях міської ради та спільно займалися діяльністю громадської організації. Наголошує, що жодних майнових претензій вони один до одного не мають.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Городнянським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області, 06 листопада
2001 року зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 .
Згідно із копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24 лютого 2017 року ОСОБА_2 зареєстрована на АДРЕСА_2 . Фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_2 зазначено АДРЕСА_3 .
25 лютого 2021 року Виконавчий комітет Батуринської міської ради видав довідку-характеристику на ОСОБА_1, згідно із якою він зареєстрований
у АДРЕСА_1, у громадському житті міста участі не брав, скарг від сусідів та жителів громади до міської ради не надходило, до адміністративної відповідальності не притягувався, не є депутатом міської ради.
У листі директора Департаменту нотаріату та державної реєстрації МЮУ
від 22 квітня 2021 року вказана інформація про те, що відповідно до відомостей Реєстру громадських об`єднань ГО "За реальні зміни" зареєстрована ГТУЮ у Чернігівській області 23 травня 2019 року, місцезнаходження якої: АДРЕСА_1, головою організації є ОСОБА_1, код ЄДРПОУ 43016218.
Згідно листа начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 25 серпня 2021 року станом на 18 серпня 2021 року на території Чернігівської області зареєстровано громадське формування зі статусом юридичної особи - ГО "За реальні зміни". Головою організації є ОСОБА_1, засновниками: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 . За матеріалами реєстраційної справи до складу керівних органів організації входять: ОСОБА_1 - голова організації, голова правління; ОСОБА_2 - член правління; ОСОБА_4 - член правління, яких обрано на установчих зборах засновників Організації 11 травня 2019 року.
Відповідно до повідомлення начальника ДУ "Чернігівський слідчий ізолятор" від 18 травня 2022 року ОСОБА_1 затримано 02 січня 2021 року як підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 115 КК України. Із 06 січня 2021 року по час надання відповіді ОСОБА_1 утримується під вартою в ДУ "Чернігівський слідчий ізолятор".
25 січня 2022 року в.о. начальника ДУ "Чернігівський слідчий ізолятор" посвідчив довіреність, яка зареєстрована у реєстрі за № 6, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси
у різних установах та організаціях, в тому числі з правом розпоряджатися належним йому нерухомим та рухомим майном і коштами.
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області
від 02 березня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 13 частини другої статті 115 КК України, і призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою. Вирок суду першої інстанції оскаржено ОСОБА_1 в апеляційному порядку.
Відомості про наявність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільних неповнолітніх дітей в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до копії листа-підтвердження, надісланого на адресу
ДУ "Чернігівський слідчий ізолятор", який містить підписи від імені громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та на якому міститься печатка Митченської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, вказані громадяни підтверджують факт проживання ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_2
із весни 2019 року до жовтня 2019 року, та з весни 2020 року до жовтня
2020 року.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.