ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/1978/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
прокурора - Гриненко А.Є.,
позивача - Хоменка П.В.,
відповідача - Козуба Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 (головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А., Кропивна Л.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 (суддя Привалов А.І.)
у cправі №910/1978/22
за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"
про стягнення 29 046 271,26 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - Фонд) до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - АТ "ОГХК", Товариство) про стягнення пені за несвоєчасну сплату дивідендів у сумі 29 046 271,26 грн.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на обставини порушення відповідачем положень частини п`ятої статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" щодо строків сплати частини дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році.
Оскільки Фонд державного майна України, як орган, якому безпосередньо належать функції з управління державними корпоративними правами у статутному фонді АТ "ОГХК", не вжив жодних заходів, спрямованих на стягнення неотриманих коштів до державного бюджету, прокурор вважав за необхідне в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звернутися з цим позовом до суду на захист інтересів держави.
1.3.Фонд в наданих суду письмових поясненнях підтримав позовні вимоги прокурора.
1.4.Заперечення відповідача проти позову мотивовані тим, що АТ "ОГХК" цілком правомірно і без порушень встановлених законодавством строків сплатило 17.09.2021 частину дивідендів у сумі 68 932 200,00 грн, а тому нарахування пені за період з 02.07.2019 по 17.09.2021 є безпідставним.
Також, відповідач зазначив: (1) про помилковість дій прокуратури з визначення Фонду, як особи, в інтересах якої подано позов; (2) що жодним нормативно-правовим актом Фонду не надано повноважень на звернення до суду щодо стягнення дивідендів на користь Державного бюджету України.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.Згідно з відомостями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником АТ "ОГХК" є держава в особі Фонду, 100 відсотків акцій товариства належить державі в особі Фонду.
2.2..Постановою від 24.04.2019 №364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" (далі - постанова №364), у редакції, чинній до 04.12.2019, Кабінет Міністрів України затвердив АТ "ОГХК" базовий норматив у розмірі 30 відсотків.
2.3.На виконання зазначених вимог законодавства АТ "ОГХК" згідно з платіжним дорученням від 25.06.2019 №183 сплатило до Державного бюджету України дивіденди у сумі 34 466,10 тис грн за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році у розмірі базового нормативу, а саме 30% чистого прибутку.
2.4.Постановою від 04.12.2019 №1015 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (далі - постанова №1015), Кабінет Міністрів України виніс зміни до постанови №364, а саме:
1) в абзаці першому слова і цифри ʼякі за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у розмірі 50 відсотків" замінити словами і цифрами "у розмірі 90 відсотків";
2) абзац другий виключити;
3) в абзаці третьому слова "приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", акціонерних товариств "Українська залізниця" та "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" виключити;
4) доповнити пункт абзацом такого змісту: "Суб`єктам управління корпоративними правами держави разом із суб`єктами господарювання забезпечити сплату до державного бюджету дивідендів на державну частку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році у розмірі, визначеному абзацом першим цього пункту.".
2.5.Постановою від 04.12.2019 №1015 Кабінет Міністрів України збільшив базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році АТ "ОГХК" до 90%.
Вказана постанова №1015 набула чинності 17.12.2019.
2.6.Наказом від 04.06.2021 №964 Фонд затвердив загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи АТ "ОГХК" за 2018 рік у розмірі 103 398,3 тис грн, у зв`язку із приведенням у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №364 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1015).
Врахував сплату Товариством дивідендів за результатами діяльності за 2018 рік у розмірі 34 466,1 тис грн та зобов`язав Товариство сплатити дивіденди за результатами діяльності Товариства за 2018 рік у розмірі 68 932,2 тис, грн.
2.7.Платіжним дорученням від 17.09.2021 №480 АТ "ОГХК" сплатило частину дивідендів у сумі 68 932 200 грн, тобто здійснило сплату дивідендів, які були донараховані АТ "ОГХК" згідно з постанови №1015 у повному обсязі.
2.8.26.10.2021 Міністерство економіки України видало наказ №829-21 "Про нарахування пені Акціонерному товариству "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", яким затвердило розрахунок пені АТ "ОГХК" за несвоєчасно сплачені до Державного бюджету України дивіденди.
Відповідно до вказаного розрахунку пені, що додається до названого наказу, сума пені АТ "ОГХК" за несвоєчасно сплачені дивіденди за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році становить 29 046 271,26 грн. Нарахування пені здійснено за період з 02.07.2019 по 17.09.2021 на суму 68 932 200,00 грн.
2.9.Фонд листом від 05.11.2021 №10-51-26200 направив до АТ "ОГХК" наказ Мінекономіки від 26.10.2021 №829-21, яким затверджено розрахунок пені АТ "ОГХК" за несвоєчасно сплачені дивіденди до Державного бюджету України, наданий до Фонду листом Мінекономіки від 01.11.2021 №3222-06/52539-03, та повідомив АТ "ОГХК" про необхідність вжиття відповідних заходів щодо сплати пені за несвоєчасно сплачену частину дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році.
2.10.Відповідач листом від 15.11.2021 за №112/1581 повідомив Фонд, що нарахування АТ "ОГХК" наказом Мінекономіки від 26.10.2021 №829-21 пені за несвоєчасно сплачені до Державного бюджету України дивіденди за результатами діяльності у 2018 році є необґрунтованим з огляду на повне виконання товариством своїх зобов`язань відповідно до вимог законодавства.
2.11.На запит Київської міської прокуратури від 14.01.2022 №15/2-30вих-22 Фонд листом від 26.01.2022 №10-51-1553 надав інформацію щодо несплати пені АТ "ОГХК" та зазначив, що у разі звернення Київської міської прокуратури до суду з метою захисту інтересів держави, Фонд підтримає позицію прокуратури.
2.12.28.01.2022 Заступник керівника Київської міської прокуратури надіслав Фонду повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про звернення до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Фонду до АТ "ОГХК" про стягнення пені, оскільки Фондом не вжито заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист інтересів держави та стягнення пені з АТ "ОГХК".
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 13.10.2022 у справі №910/1978/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023, в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
3.2.Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав на безпідставність нарахування відповідачу пені, а також зазначив, що визначений прокурором позивач є неналежним.
3.3.Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо неправильного визначення прокурором органу, в інтересах якого подано позов, зокрема виходив з того, що: (1) право вимоги сплати дивідендів дійсно належало учаснику (акціонеру) товариства, який, як учасник корпоративних відносин, набуває суб`єктивного права вимагати відновлення своїх прав у разі їх порушення, зокрема, притягнення до відповідальності порушника, у т.ч. шляхом стягнення з того неустойки, якою забезпечувалося виконання порушеного зобов`язання; (2) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" органом, уповноваженим на проведення стягнення до Державного бюджету України дивідендів та пені, є контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 Податкового кодексу України.
3.4.Поряд з цим, оскільки висновки місцевого господарського суду про те, що нарахування відповідачу пені, як штрафної санкції, на суму зобов`язання, яке у період з 02.07.2019 по 17.12.2019 у товариства не існувало і не могло бути сплачено, є безпідставним та незаконним, не призвели до неправильного вирішення спору, апеляційний суд не вбачав підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі №910/1978/22 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, прокурор посилається на пункти 1, 2 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи, що:
(1) суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 (пункт 8.5), від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі №915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі №553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 80, 81), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справі №923/199/21 (підпункти 8.16, 8.18), від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.3), від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 08.04.2021 у справі №910/10890/19, щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 4 та 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" ;
(2) апеляційний суд в оскаржуваному рішенні, при оцінці здійснення прокурором інтересів держави в особі Фонду державного майна України, застосував до спірних правовідносин судову практику Верховного Суду (від 20.11.20218 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16, від 27.02.2019 у справі №761/3884/18), яка не підлягає такому застосуванню, оскільки правовідносини не є подібними;
(3) суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не дослідили зібрані у цій справі докази, зокрема, листи Міністерства економіки України від 09.12.2021 №2821-08/58081-05, від 11.01.2022 №3222-6/945-05 (повноваження щодо нарахування пені) (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).
4.3.Доводи прокурора зводяться до того, що:
(1) оскільки предметом цього позову є стягнення пені за несвоєчасно сплачені дивіденди, нараховані на державну частку за результатами фінансово-господарської діяльності AT "ОГКХ" у 2018 році, то податковий орган не був уповноважений та не міг здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою нарахування дивідендів за вказаний період, адже такі повноваження виникли у нього лише з лютого 2020 року, а саме з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" - 27.02.2020;
(2) суди не врахували, що пеня нараховувалась Міністерством економіки України, а не податковим органом, про повноваження якого вказують суди у справі, зокрема не дослідили зібрані у справі докази, а саме листи Міністерства економіки України від 09.12.2021 №2821-08/58081- 05, від 11.01.2022 №3222-6/945-05, з яких вбачається, що повноваження щодо нарахування спірної пені належать Міністерству економіки України, а тому податковий орган не уповноважений вживати заходів щодо її стягнення;
(3) нарахування пені здійснювалось у 2021 році відповідно до Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2013 №725, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, на момент пред`явлення позову та ухвалення судами попередніх інстанцій рішення у справі, був та залишається чинним;
(4) суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання щодо наявності у суб`єкта управління представницьких повноважень, не застосував висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 18.06.2021 у справі 927/491/19, від 08.04.2021 у справі №910/10890/19, застосував положення Законів України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" та "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", які не підлягають застосуванню та не застосував абзац 7 частини п`ятої статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" щодо суб`єкта нарахування пені та відповідно її стягнення;
(5) Фонд, як орган, якому безпосередньо належать функції з управління державними корпоративними правами держави у статутному фонді AT "ОГКХ", є повноважним суб`єктом управління у правовідносинах щодо стягнення з AT "ОГКХ" пені за несвоєчасно сплачені дивіденди до державного бюджету, а пред`явлення позову прокурором у даній справі в інтересах держави в особі Фонду є правомірним та обґрунтованим;
(6) дійшовши висновку про неналежного позивача у цій справі, суд не врахував, що спірні кошти стягуються не на користь позивача у справі, а в інтересах держави до Державного бюджету України, що в умовах воєнного стану та дефіциту бюджету має важливе значення для функціонування бюджетної системи України;
(7) відмова у задоволенні позову у зв`язку із зверненням до суду в інтересах, на думку судів, неналежного позивача фактично позбавила державу права на судовий захист та поновлення порушених інтересів у бюджетній сфері;
(8) судова практика, застосована апеляційним судом при вирішенні питання здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді в особі Фонду, є незастосовною до спірних правовідносин.
4.4.Фонд подав пояснення, в яких просив задовольнити касаційну скаргу прокурора, оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
4.5.Позиція позивача зводиться до того, що: (1) Фондом в межах компетенції постійно здійснюються заходи щодо забезпечення надходження до Державного бюджету України дивідендів на корпоративні права держави господарських товариств, які перебувають у сфері управління Фонду; (2) Фонд на постійній основі проводить моніторинг сплати дивідендів до Державного бюджету України господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та подає Міністерству економіки України за встановленою формою відповідну узагальнену інформацію, на підставі якої затверджено розрахунок пені за несвоєчасно сплачені до Державного бюджету України дивіденди; (3) оскільки відповідач у встановлений законодавством строк дивіденди не сплатив, Міністерством економіки України правомірно нараховано пеню у заявленій до стягненні сумі в розмірі 29 046 271,26 грн.
4.6.АТ "ОГХК" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
4.7.Відповідач стверджує, що:
(1) вчасно та в повному обсязі виконав свій обов`язок зі сплати дивідендів до Держаного бюджету України, що в свою чергу свідчить про безпідставність та незаконність нарахування пені на зобов`язання, яке було виконане AT "ОГХК" належним чином, та є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову;
(2) жодним нормативно-правовим актом не надано Фонду повноважень на звернення до суду щодо стягнення дивідендів на користь Державного бюджету України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" - 27.02.2020 органом уповноваженим на проведення стягнення до Державного бюджету України дивідендів та пені є контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 Податкового кодексу України;
(3) звернення Фонду та/або прокурора до суду в інтересах Фонду є порушенням норм Конституції України, профільних Законів України "Про управління об`єктами державної власності", "Про Фонд державного майна України", та прямо заборонено пунктом 41.6 статті 41 Податкового кодексу України;
(4) позиція Фонду у цій справі зводилась до того, що Фонд у межах своєї компетенції здійснює заходи щодо забезпечення надходження до Державного бюджету України дивідендів на корпоративні права держави господарських товариств, які перебувають у сфері управління Фонду, проте, у подібній справі №921/229/22 (постанова Верховного Суду від 24.05.2023) позиція Фонду була наступною "08.02.2022 листом №2359-22 Фонд зазначив, що контроль за повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна частка, здійснює Державна податкова служба України";
(5) законодавець відніс контроль за сплатою, а також стягнення дивідендів у дохід Державного бюджету України на дату звернення прокурора до суду з даним позовом виключно до компетенції податкових органів, проте, прокурор не звертався до органів ДПС України, як компетентного органу в межах даних правовідносин, для вжиття заходів щодо звернення до суду;
(6) звернення прокурора в інтересах держави в особі неналежного позивача також є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
5.2.Отже, норма пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
5.3.Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
5.4.Відповідно до абзаців 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
5.5.Водночас згідно з положеннями частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
5.6.Системне тлумачення положень частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
5.7.Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).
5.8.Відповідно до частини першої статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
5.9.Корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами (пункт 8 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства").