ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
справа №460/238/22
адміністративне провадження № К/990/33749/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Губської О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 460/238/22
за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування пункту довідки, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року (головуючий суддя Дуляницька С.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді: Нос С.П., Іщук Л.П.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі - НАЗК, відповідач), у якому просила визнати протиправним та скасувати пункт 4.1 розділу IV довідки НАЗК від 10 грудня 2021 року № 936/21 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік, поданої ОСОБА_1, депутатом Рівненської міської ради (по тексту - Довідка № 936/21).
У позові ОСОБА_1 покликалась на те, що відповідачем порушено строки проведення перевірки декларації, передбачені Порядком проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим наказом НАЗК від 29 січня 2021 року № 26/21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2021 року за №158/35780 (далі - Порядок № 26/21). Вказувала, що недотримання розумних строків при проведенні певних процедур суб`єктом владних повноважень порушує законні очікування особи на прийняття рішення у визначений законом строк, порушує принципи правової визначеності, викликає у особи сумніви щодо прозорості та відкритості проведення перевірки, прийняття за її наслідками безстороннього, законного рішення, а також позбавляє її можливості передбачати наслідки, а у випадку необхідності та з належною допомогою, узгоджувати свою поведінку, орієнтуватися на певний та своєчасний результат. Отже, складена відповідачем Довідка № 936/21 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки НАЗК порушено процедуру її прийняття.
Щодо недостовірності задекларованих відомостей ОСОБА_1 вказувала, що Роз`ясненнями НАЗК від 03 лютого 2021 року № 1 (надалі - Роз`яснення) передбачено право суб`єкта декларування у випадку виявлення у декларації недостовірних відомостей після семиденного строку на подання виправленої декларації, звернутися до Національного агентства через персональний електронний кабінет, деталізовано описати виявлені неточності або помилки, пояснити причини зазначення недостовірних відомостей, додати підтвердні документи (за наявності). Таким правом позивачка скористалася, звернувшись 15 квітня 2021 року до НАЗК через електронний кабінет, деталізовано описала виявлені неточності та помилки, пояснила причини зазначення недостовірних відомостей, додала підтвердні документи. Проте відповідач подану нею інформацію до уваги не взяв, а тому діяв протиправно, всупереч власних Роз`яснень. Також відповідачем не доведено в оскаржуваній Довідці № 936/21 наявність у діях позивача умислу щодо внесення недостовірних даних до декларації за 2020 рік.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано пункт 4.1 розділу IV Довідки. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань НАЗК на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн.
У вказаному рішенні суд першої інстанції зауважив, що з урахуванням положень Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII), Порядку №26/21 та Роз`яснень, позивачка правомірно очікувала, що така перевірка буде проведена відповідно до встановленої правової процедури, яка визначає чітку послідовність дій проведення повної перевірки декларації особи із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності, а також з дотриманням права на надання пояснень з питань, які виникли в процедурі перевірки, з метою їх врахування контролюючим органом.
Водночас, за результатами вирішення справи окружний суд виснував, що: Довідка № 936/21 складена поза межами визначеного Порядком № 26/21 строку; не взявши до уваги інформацію, зазначену позивачкою 15 квітня 2021 року у "Повідомленні щодо самостійно виявлених недоліків" (далі - Повідомлення), яке подано задовго до початку повної перевірки декларації, відповідач діяв протиправно, всупереч власних Роз`яснень; надання позивачкою 15 квітня 2021 року Повідомлення, ураховуючи характер допущених нею при заповненні декларації розбіжностей, не свідчить про наявність у неї умислу чи мети приховати певні дані.
На тлі цього Рівненський окружний адміністративний суд констатував, що зроблений у пункті 4.1 розділу IV Довідки № 936/21 висновок НАЗК є передчасним, здійснений без урахування усіх обставин у справі, у тому числі обставин, викладених позивачкою у Повідомленні від 15 квітня 2021 року.
Окремо, суд першої інстанції надав оцінку твердженням відповідача щодо відсутності порушеного права та охоронюваного законом інтересу позивачки.
На переконання окружного суду, положеннями абзацу 2 частини четвертої статті 45 Закону №1700-VII покладено на ОСОБА_1 обов`язок у разі виявлення в декларації недостовірних відомостей подати відповідну декларацію з достовірними відомостями, а відтак, викладені відповідачем в оскаржуваній Довідці № 936/21 висновки безпосередньо породжують правові наслідки для позивачки, як для суб`єкта декларування, а тому вона є предметом судового оскарження. У зв`язку із цим суд відхилив доводи відповідача про те, що оскаржувана Довідка № 936/21 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке підлягає судовому оскарженню, а у відносинах між позивачкою та НАЗК не виникло обставин, що призвели до порушення її прав, які у свою чергу, підлягали б поновленню у судовому порядку.
Також суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 826/7667/17, оскільки висновки по даній справі не є релевантними (застосовними) відносно цієї справи. Зокрема, у справі №826/7667/17 предметом спору був акт, складений за результатами планової перевірки дотримання вимог Закону № 1700-VІІ, проведеної у відповідності до норм цього Закону та оформлений відповідно до Порядку проведення перевірок організації роботи із запобігання і виявлення корупції, затвердженого наказом НАЗК від 27 травня 2020 року №223/20, тоді як у цій справі предметом оскарження є Довідка № 936/21 за результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому, такі види перевірок, як "перевірка дотримання вимог Закону № 1700-VІI" (проводиться щодо державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб у випадках, передбачених Законом) та "повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" (проводиться щодо суб`єктів декларування та полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей) є різними заходами контролю за суб`єктним складом, наслідками, застосуванням міри відповідальності та правовим врегулювання, а тому правовідносини у цій справі та у справі, на яку посилається відповідач, не є подібними.
При цьому, в ухваленому рішенні звернуто увагу учасників справи на те, що суд не робить висновку про правильність або неправильність зазначення позивачкою відомостей у щорічній декларації за 2020 рік, а лише надає оцінку діям відповідача під час вчинення дій (прийняття рішень) на предмет відповідності критеріям, що передбачені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Іншими словами, суд не констатує факт правильного або неправильного заповнення суб`єктом декларування декларації, а лише надає оцінку діям НАЗК, як суб`єкта владних повноважень, під час проведення повної перевірки декларації.
Восьмий апеляційний адміністративний суд погодився з вищенаведеною позицією місцевого суду та постановою від 08 листопада 2022 року залишив без змін рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року.
Загалом суд апеляційної інстанції погодився з міркуваннями окружного суду по суті вирішення спору та зазначив, що таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки, як складення довідки поза межами встановленого строку зумовлює виникнення у позивачки стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати самої перевірки.
Також апеляційним судом було розглянуто клопотання НАЗК про закриття провадження у справі, в результаті чого зроблено висновок про його безпідставність з огляду на те, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із прийняттям відповідачем рішення у процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій, яке стосується прав, обов`язків та охоронюваних законом інтересів позивачки.
Відтак, суд апеляційної інстанції резюмував, що доводи апеляційної скарги НАЗК та клопотання про закриття провадження у справі не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
01 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга НАЗК, у якій скаржник просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року і ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідачем з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Автор касаційної скарги зазначає, що спір у цій справі виник з приводу реалізації Національним агентством владних повноважень визначених положеннями статті 51-3 Закону № 1700-VІI, а саме, проведення перевірок декларацій, поданих суб`єктами декларування, які безпосередньо включають у себе контроль щодо правильності та повноти їх заповнення. Предметом оскарження у даному випадку є висновки, викладені у Довідці № 936/21, складеній за результатами проведення повної перевірки декларації ОСОБА_1 яка є суб`єктом декларування. Спірна довідка являє собою документ, що фіксує факт проведення повної перевірки декларації, містить виклад систематизованої інформації, зібраної з різних достовірних джерел під час її проведення і є виключно носієм даних про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Тобто, оскаржувана позивачкою Довідка № 936/21 не є актом індивідуальної дії, а тому відповідно не підлягає оскарженню у порядку адміністративного судочинства. Такий висновок безпосередньо ґрунтується на приписах пункту 19 частини першої статті 4 КАС України.
Заявник скарги стверджує, що НАЗК в аналогічних спорах неодноразово вказувало про те, що зазначені довідки, враховуючи притаманні їм ознаки, не можуть бути предметом оскарження. Тим не менш, наразі адміністративними судами з даного питання формується різна судова практика на рівні судів першої та апеляційної інстанцій. Зокрема, деякі суди за наслідками розгляду таких спорів ухвалюють рішення по суті заявлених вимог, а деякі закривають провадження у справах з підстав, про які наголошує Національне агентство. Це зумовлено відсутністю висновку Верхового Суду з відповідного питання.
Тож оскільки Верховним Судом на даний час не сформовано практики щодо можливості оскарження довідки про результати проведення повної перевірки щорічної декларації, зазначена обставина відповідно до положень пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є самостійною підставою для касаційного оскарження судових рішень.
Щодо висновків судів першої та апеляційної інстанцій по суті вирішення спору скаржник зазначив, що суди допустили неправильне застосування норм матеріального права, що полягає у помилковому тлумаченні норм Порядку № 26/21 у частині встановленого у ньому строку проведення повної перевірки та, як наслідок, стверджуючи про його пропуск, помилково зазначили, що днем закінченням перевірки є 10 грудня 2021 року, не врахувавши, що цей день є датою реєстрації Довідки № 936/21, яка відбулася уже після її складення та підписання.
Більше того, в оскаржуваній постанові Восьмий апеляційний адміністративний суд керувався законодавством, яке втратило чинність, а саме Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням Національного агентства від 10 лютого 2017 року № 56, що є неприпустимим та суперечить принципу верховенства права.
Окрім того, скаржник не погоджується з твердженнями судів обох інстанцій з приводу протиправного неврахування відповідачем Повідомлення ОСОБА_1 від 15 квітня 2021 року, яке було подане нею за допомогою засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр). Зазначає, що викладена у Повідомленні ОСОБА_1 інформація не може вважатися самостійним виявленням недостовірних відомостей у поданій нею декларації за 2020 рік, оскільки лише 15 квітня 2021 року остання, усвідомлюючи можливе виявлення Управлінням стратегічних розслідувань у Рівненській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України недостовірних відомостей, зазначених нею у декларації за 2020 рік, подала за допомогою програмних засобів Реєстру відповідне Повідомлення. При цьому, суди попередніх інстанцій безпідставно залишили поза увагою те, що позивачка не долучила до вказаного Повідомлення своїх пояснень та копій підтвердних документів по суті кожного з виявлених нею фактів декларування недостовірних відомостей (надання яких передбачено пунктом 12 Роз`яснень), а лише повідомила, що неточності у декларації були допущені помилково, внаслідок нечіткого визначення законодавством об`єму інформації, яка повинна подаватися до декларації, а також у зв`язку із внесенням змін до законодавства, які не були враховані, при цьому навіть не конкретизуючи, які ж саме зміни до законодавства вона не врахувала. На переконання відповідача, описані обставини не можуть слугувати підставою для звільнення суб`єкта декларування від обов`язку зазначати у поданій декларації достовірні відомості.
І насамкінець касатор вказує про безпідставність суджень судів першої та апеляційної інстанцій щодо недоведеності НАЗК наявності у діях позивачки умислу на внесення недостовірних відомостей до щорічної декларації, позаяк відповідач визначає лише ознаки правопорушення, а безпосередньо умисел та інші його складові встановлюють спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.
На підставі вищенаведених аргументів і доводів НАЗК просить скасувати прийняті у справі №460/238/22 судові акти, як такі що не ґрунтуються на правильному застосування норм матеріального права, які регулюються спірні правовідносини, і постановлені з порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин справи.
Ухвалою від 14 грудня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
27 лютого 2023 року до суду касаційної інстанції надійшло клопотання НАЗК про долучення доказів, у якому скаржник просить долучити до матеріалів справи постанову Великої Палати Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі № 260/3380/21 та врахувати викладені у ній висновки при розгляді цієї справи.
07 квітня 2023 року скаржником до Суду подано клопотання про передачу справи № 460/238/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
25 квітня 2023 року до Верховного Суду від позивачки надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому вона просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу НАЗК - без задоволення.
Ухвалою від 15 вересня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року задоволено заяву члена судової колегії - судді Загороднюка А.Г. про самовідвід від участі у розгляді справи №460/238/22.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду для розгляду цієї справи у складі: головуючого судді Соколова В.М., суддів - Єресько Л.О., Губської О.А.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
16 березня 2021 року депутатом Рівненської міської ради ОСОБА_1 було подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік.
У зв`язку з самостійним виявленням недоліків у поданій декларації 15 квітня 2021 року ОСОБА_1 засобами Реєстру подала Повідомлення.
У період з 24 травня по 19 листопада 2021 року уповноваженою особою НАЗК проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік, поданої ОСОБА_1, депутатом Рівненської міської ради.
Повна перевірка вказаної декларації здійснювалася відповідачем на підставі абзацу 5 частини першої статті 51-3 Закону № 1700-VII із змінами (у редакції, яка діяла станом на момент проведення перевірки), згідно з якою Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей; підпункту 4 пункту 2 Розділу ІІ Порядку № 26/21, відповідно до якого повна перевірка проводиться щодо декларацій, відібраних Національним агентством у порядку черговості на підставі оцінки ризиків, у тому числі з таких підстав, визначених Законом: отримано інформацію від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел про можливе відображення недостовірних відомостей у декларації. Розгляд отриманої інформації здійснюється відповідно до вимог законодавства.
За результатами повної перевірки декларації ОСОБА_1 відповідачем складено Довідку № 936/21.
Як слідує зі змісту Довідки № 936/21, під час проведення повної перевірки декларації позивачки, НАЗК використовувало інформацію, в тому числі, викладену в поясненнях суб`єкта декларування та/або наданих ним документах (їх копіях), які надійшли до Національного агентства 26 серпня та 12 листопада 2021 року.
У розділі IV "Висновки" Довідки № 936/21 відповідачем зазначено наступне:
" 4.1. За результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік, унікальний ідентифікатор документа - f6966150-4d2a-4109-b882-7c1ae7688375, поданої ОСОБА_1, депутатом Рівненської міської ради, встановлено, що суб`єкт декларування при складенні та поданні декларації вказав недостовірні відомості, про що зазначено у пп. 1-8 розділу 3.1 цієї Довідки, та відомості, які не підлягали декларуванню, про що зазначено у п. 4 розділу 3.1 цієї Довідки, чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 3, 6, 7, 8, 8-1, 11 ч. 1 ст. 46 Закону.
Недостовірні відомості, зазначені у декларації (п.п. 2.5 - 2.7 п. 2, п. 3, п.п. 5.1 -5.7 п. 5, п.п. 6.1 - 6.6 п. 6 розділу 3.1 цієї Довідки) відрізняються від достовірних на суму 3386814,10 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
У діях суб`єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
4.2. Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел.
4.3. Наявність конфлікту інтересів не встановлено.
4.4. Ознак незаконного збагачення не встановлено.
4.5. Ознак необґрунтованості активів не встановлено.
4.6. Повідомити суб`єкта декларування про результати проведення повної перевірки декларації.
4.7. Уповноваженій особі Національного агентства вжити заходів для створенні в Реєстрі можливості подання суб`єктом декларування декларації з достовірними відомостями.".
ОСОБА_1, не погоджуючись з пунктом 4.1 розділу IV Довідки № 936/21, звернулася до суду з даним позовом.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції"
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом № 1700-VII (надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, депутати місцевих рад.
Частиною першою статті 4 Закону № 1700-VII визначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Відповідно до підпункту 7-1 частини першої статті 11 Закону № 1700-VIІ до повноважень Національного агентства належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування.
За змістом частин першої - четвертої статті 51-1 Закону № 1700-VІІ, Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.
Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.
Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.
Проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до частини першої статті 51-3 Закону № 1700-VІІ повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Обов`язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім`ї суб`єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.
Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення обов`язкової повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також порядок автоматизованого розподілу обов`язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства.
Національне агентство за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забезпечує ведення черги декларацій, відібраних для проведення їх повної перевірки, та інформує суб`єкта декларування про включення поданої ним декларації до зазначеної черги декларацій.
Згідно з частинами другою, третьою статті 51-3 Закону № 1700-VІІ, у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування, та спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.
У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів Національним агентством надається можливість суб`єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб`єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі Національне агентство інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
За правилом абзацу 2 частини четвертої статті 45 Закону №1700-VІІ, у разі притягнення суб`єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб`єкт декларування зобов`язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений наказом НАЗК від 29 січня 2021 року №26/21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2021 року за № 158/35780
Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок № 26/21.
Так, пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 26/21 установлено, що складовими предмета повної перевірки декларації є: 1) з`ясування достовірності задекларованих відомостей; 2) з`ясування точності оцінки задекларованих активів; 3) перевірка на наявність конфлікту інтересів; 4) перевірка на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку №26/21 достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки декларації.
Згідно з пунктом 18 розділу ІІ Порядку №26/21, днем початку строку проведення повної перевірки декларації вважається наступний робочий день за днем автоматизованого розподілу обов`язку щодо її проведення на уповноважену особу.
Повна перевірка повинна бути завершена у строк не більше ніж 120 календарних днів з дня початку строку перевірки.
За наявності підстав, визначених в цьому Порядку, керівник структурного підрозділу за погодженням із заступником Голови Національного агентства може продовжити строк проведення повної перевірки на підставі обґрунтованої доповідної записки уповноваженої особи, яка здійснює повну перевірку декларації, на загальний сукупний строк не більше ніж 60 календарних днів.
У разі продовження строку повної перевірки його перебіг розпочинається наступного календарного дня після спливу строку.
Як передбачено пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №26/21, за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб`єкту декларування.
Довідка складається та підписується не пізніше ніж на 10 робочий день з дня закінчення основного або продовженого строку повної перевірки.
Довідка може бути складена і підписана до закінчення основного або продовженого строку повної перевірки.
Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №26/21 закріплено, що довідка повинна містити таку інформацію: підстави для проведення повної перевірки; дату початку та завершення строку повної перевірки; відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився); джерела інформації, що були використані під час проведення повної перевірки; перелік запитів, на які на дату завершення строків проведення повної перевірки не отримано відповіді; виявлені недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів, з наведенням відповідного обґрунтування та посиланням на джерела інформації, врахування пояснень суб`єкта декларування (у разі їх надання); висновок за результатами повної перевірки.
Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №26/21 передбачено, що у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції Національного агентства та повноважень посадових осіб структурного підрозділу, який проводив перевірку, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі наявності зазначених підстав уповноважена особа складає відповідний протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції посадових осіб інших структурних підрозділів апарату Національного агентства, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, передає інформацію та матеріали перевірки до такого структурного підрозділу.
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції інших органів, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, у двох примірниках.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №26/21 передбачено, що у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.
Відповідно до пунктів 9-11 розділу ІІІ Порядку №26/21 у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування.
На офіційному вебсайті Національного агентства оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки, у тому числі повторної, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження, а також інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інші вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації про фізичну особу та з дотриманням вимог статті 52-1 Закону.
У разі внесення виправлень у довідку відповідний акт оприлюднюється на офіційному вебсайті Національного агентства упродовж 10 робочих днів з дня його затвердження.
Про необхідність подання декларації з достовірними відомостями відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 45 Закону в разі виявлення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство повідомляє суб`єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру або електронного зв`язку.
Кодекс адміністративного судочинства України
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому: 1) хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або 2) хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або 3) хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.