ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 260/1127/19
провадження № К/9901/6442/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року (у складі Головуючого судді - Гебеш С.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів: Судової-Хомюк Н.М., Гуляка В.В.), у справі №260/1127/19,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), у якому із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 24.05.2019 № 1967/7 "Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1";
скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12.08.2019 про припинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1, оформлене протоколом № 14 від 12.08.2019.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 19 грудня 2018 року директором Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту О. Воробйовим затверджено Графік проведення планових перевірок діяльності приватних виконавців на 2019 рік, відповідно до якого графіка планова перевірка діяльності позивача по справі була призначена з 11.03.2019 року по 15.03.2019 року включно. З метою проведення цієї перевірки та згідно із пунктом 3 розділу III Порядку, Міністерством юстиції України видано наказ від 15.02.2019 № 491/7 "Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1".
3. Позивач вказував, що 11.03.2019 робоча група прибула до офісу приватного виконавця та розпочала перевірку; 12.03.2019 року в процесі здійснення планової перевірки ОСОБА_1 повідомив членам робочої групи про необхідність виїзду за місцем проживання боржника для проведення виконавчих дій, які були призначені за клопотанням стягувача ще до отримання повідомлення про проведення планової перевірки; 12.03.2019, на другий день проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця та за три дні до завершення такої планової перевірки, передбаченої Графіком проведення планових перевірок діяльності приватних виконавців на 2019 рік, робочою групою складено акт про ухилення від проведення планової перевірки ОСОБА_1 .
4. Позивач у позовній заяві зазначав, що відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Порядку, у разі складання акту про ухилення приватного виконавця від проведення планової перевірки - перевірка вважається закінченою, натомість, згідно змін до графіка проведення планових перевірок діяльності приватних виконавців на 2019 рік затверджених 07.05.2019, директором Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту О. Воробйовим внесено зміни щодо проведення планової перевірки приватного виконавця ОСОБА_1 та заплановано проведення такої на 24.06.2019 - 27.07.2019; у зв`язку з наведеним, Міністерством юстиції України видано наказ від 24.05.2019 № 1967/7 "Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1", яким перенесено строки проведення планової перевірки, встановлені наказом Міністерства юстиції України від 15.02.2019 № 491/7 "Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1" та визначено проведення планової перевірки діяльності позивача з 24.06.2019 по 27.06.2019.
5. Позивач вважає Наказ Міністерства юстиції України від 24.05.2019 № 1967/7 "Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1" прийнятим з порушенням норм чинного законодавства та таким, що порушує його законні права та інтереси, оскільки відповідачем в даному випадку при винесені вказаного наказу порушено пункти 2, 8, 10 Розділу III Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5, так як у разі складання акту про ухилення приватного виконавця від проведення планової перевірки така перевірка вважається закінченою, а призначення повторної перевірки протягом року не допускається.
6. Крім цього, позивач в заяві про збільшення позовних вимог зазначав, що 12.08.2019 Дисциплінарною комісією приватних виконавців було розглянуто подання Міністерства юстиції України щодо притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за ухилення від проведення планової перевірки діяльності, що призначена згідно наказу Міністерства юстиції України №1967/7 від 24.05.2019, який оскаржується та є предметом розгляду даної справи.
7. Позивач вказував, що в разі скасування в судовому порядку наказу від 24.05.2019 № 1967/7 Міністерства юстиції України не зможе в повній мірі відновити порушені права, а тому просив суд скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12.08.2019 про припинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 оформлене протоколом № 14 від 12.08.2019, що прийняте на виконання оскаржуваного наказу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
8. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.09.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019, в задоволенні позову відмовлено.
9. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачу було відомо про затверджений графік проведення планової перевірки, і такий був опублікований на офіційному сайті відповідача, і позивач міг не призначати проведення виконавчих дій за місцем проживання боржника, які саме були призначені на день проведення відповідачем перевірки, тоді як дії позивача на думку суду першої інстанції свідчать про ухилення позивача від проведення відповідачем вказаної перевірки та невиконання ним пункту 9 розділу III Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців. Суд першої інстанції зазначав, що позивач, знаючи про існування оскаржуваного наказу та отримавши такий завчасно, видає наказ про надання йому відпустки, що, на думку суду, дає обґрунтовані підстави вважати, що такими діями позивач фактично ухилявся від проведення у нього перевірки відповідачем; крім того, вказаний наказ про надання відпустки, як з`ясовано судом першої інстанції в ході судового розгляду, позивач відповідачу не направляв і не повідомляв відповідача про те, що він у вищевказаний період буде знаходитися у щорічній відпустці. За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку мала місце планова перевірка, а не повторна протягом року, як про це зазначав позивач. Ухилення приватного виконавця ОСОБА_1 від проведення планової перевірки, на переконання суду першої інстанції, свідчить про невиконання ним своїх обов`язків.
10. Зважаючи на встановлені обставини, суди попередніх інстанцій вважали, що відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством.
11. Суд апеляційної інстанції додатково зазначав, що аргументи скаржника щодо проведення виконавчих дій за місцем проживання боржника та перебування у відпустці з 20.06.2019 по 24.06.2019 відповідно до наказу про надання відпустки від 27.05.2019, є безпідставними, оскільки приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, діяти виключно відповідно до закону; зокрема, перебування у відпустці не перешкоджало позивачу доручити виконання обов`язків іншому приватному виконавцю на підставі договору про заміщення, що не перешкоджало б проведенню планової перевірки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
12. Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями у цій справі, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
13. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:
щодо абзацу третього пункту 15 розділу III Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 3284/5 від 22.10.2018, що стосується правомірності дій приватного виконавця щодо недопущення членів робочої групи до планової перевірки діяльності;
щодо пункту 9 розділу III Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 3284/5 від 22.10.2018 та статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо визначення обов`язків приватного виконавця;
щодо абзацу 3 пункту 3 розділу III Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 3284/5 від 22.10.2018;
щодо пункту 12 Розділу II Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 3284/5 від 22.10.2018.
щодо абзацу 1 пункту 10 Розділу III Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 3284/5 від 22.10.2018.
щодо частини 1 статті 5 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
14. Окрім того, посилаючись на порушення норм процесуального права, позивач вказує на наявність порушень, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 353 КАС України щодо встановлення судом обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції в судовому засіданні зобов`язано відповідача подати додаткові докази належного повідомлення приватного виконавця про перевірку його діяльності з 11.03.2019 та обґрунтування правомірності складення акту про ухилення, так як відповідачем таких на час перегляду рішення в суді апеляційної інстанції не надавались, що, на переконання позивача, свідчить про порушення "вимог статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України"; при цьому судом не надано оцінку відмінностям поданих додаткових доказів та доказів, що містились в матеріалах справи, не надано оцінку поданим доказам на вимогу суду апеляційної інстанції.
15. Посилаючись на наявність порушень, передбачених пунктом 4 частини 3 статті 353 КАС України щодо прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, позивач зазначає, що в заяві про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом у підготовчому судовому засіданні, позивач просив скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12.08.2019; за таких обставин, Дисциплінарна комісія приватних виконавців мала виступати співвідповідачем у справі, оскільки, як вбачається із Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.11.2017 № 3791/5, саме Дисциплінарна комісія наділена правом щодо дачі оцінки наявності чи відсутності в діях виконавця складу дисциплінарного проступку, застосовує той чи інший вид дисциплінарного стягнення, яке в подальшому вводиться в дію Наказом Міністерства; тобто, Комісія наділена адміністративно-процесуальною правосуб`єктністю в частині притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності, її рішення тягнуть наслідки для осіб, яких вони стосуються, а тому комісія може виступати відповідачем у справах про оскарження їх рішень. Однак, як вказує позивач, судом не залучено Дисциплінарну комісію приватних виконавців як співвідповідача у справі, що на переконання скаржника, грубо порушує норми процесуального права.
16. Окрім того, посилаючись на порушення норм процесуального права, позивач зазначає, що в судовому засіданні 19.09.2019 о 11:57:22 год. ним було подано заяву про збільшення позовних вимог, після чого о 12:01:02 год. представник відповідача усно повідомила суд про завчасне отримання копії такої заяви ще до судового засідання; однак судом о 12:01:22 год. було повернено заяву про збільшення позовних вимог у зв`язку з відсутністю доказів направлення такої заяви відповідачу; про повернення заяви про збільшення позовних вимог не вказано в рішенні суду першої інстанції, з даного приводу судом не виносилась окрема ухвала. На переконання позивача, суддя допустив надмірний формалізм, а приховування судом факту повернення заяви про збільшення позовних вимог є грубим порушенням частини 7 статті 47 КАС України.
17. Посилаючись на необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, скаржник вказує про помилковість висновків щодо того, що зміни до графіка проведення планових перевірок діяльності приватних виконавців були розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України протягом п`яти робочих днів із дня затвердження, а саме 07.05.2019, оскільки розміщення на сайті Мінюсту відбулось 13.05.2019, при цьому сформульоване судом твердження не може бути однозначно розтлумачено, тобто є юридично невизначене, неможливо зрозуміти: було розміщено публікацію 07.05.2019 чи її було розміщено в п`ятиденний строк з цієї дати.
18. Позивач вважає необґрунтованими також висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивачу було відомо про затверджений графік проведення планової перевірки його діяльності і він міг не призначати проведення виконавчих дій за місцем проживання боржника; вказані дії (призначення виконавчих дій на час проведення перевірки) позивача на думку судів свідчать про ухилення від проведення планової перевірки.
19. Спростовуючи такі висновки, скаржник зазначає, що позивач не підтверджував про обізнаність з графіком проведення планових перевірок; наказ про проведення перевірки не було надіслано приватному виконавцю згідно з вимогами Порядку проведення перевірок діяльності органів державно виконавчої служби, приватних виконавців; акт про ухилення не містить доказів про доведення до відома приватному виконавцю наказу про проведення планової перевірки; у приватного виконавця відсутній обов`язок ознайомлюватися з графіком проведення планових перевірок на сайті Міністерства юстиції; завчасно призначаючи виконавці дії на 12.03.2019 приватному виконавцю не було відомо про наказ Міністерства юстиції України від 15.02.2019 № 491/7.
20. Позивач зауважує, що строки проведення виконавчих дій визначені Законом, а тому 12.03.2019 був останнім днем проведення перевірки майнового стану боржника, проведення опису та арешту нерухомого мана, і своїм висновком суд фактично надав перевагу обов`язку приватного виконавця бути присутнім під час проведення перевірки його діяльності, який визначений підзаконним нормативно-правовим актом, над професійним обов`язком своєчасно виконувати судові рішення покладеним на приватного виконавця Законом.
21. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано абзац третій пункту 15 розділу II Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців (в редакції, що діяла станом на березень 2019), згідно якого приватний виконавець має право не допускати робочу групу до проведення планової перевірки, якщо приватного виконавця не повідомлено про проведення такої перевірки (про перенесення строків проведення перевірки) у порядку, визначеному абзацами четвертим, п?ятим пункту 2 цього розділу, а також у випадках, якщо планова перевірка проводиться з порушенням вимог щодо періодичності проведення планових перевірок або не передбачена графіком проведення планових перевірок.
22. Позивач вважає, що у зв`язку з несвоєчасним повідомленням приватного виконавця про планову перевірку його діяльності на підставі наказу Міністерства юстиції України від 15.02.2019 № 491/7 недопущення робочої групи до перевірки в силу абзацу 3 пункту 15 розділу III Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, не може вважатись ухиленням від проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця.
23. Вважаючи помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що 24 травня 2019 року приватний виконавець ухилився від проведення планової перевірки діяльності, позивач, окрім іншого, зазначає, що акт про ухилення приватного виконавця від проведення планової перевірки діяльності підписано двома членами з трьох; 24.06.2019 приватний виконавець перебував у щорічній відпустці, яка була запланована до повідомлення приватного виконавця про внесення змін до графіку; дана обставина виключає відсутність у приватного виконавця умислу на ухилення від проведення планової перевірки, що спростовує твердження суду.
24. Позивач зауважує, що встановлення факту ухилення не було підставою позову чи предметом доказування, а тому даний висновок суду не ґрунтується на фактичних обставинах справи; ним оскаржувався наказ Міністерства юстиції України від 24.05.2019 № 1967/7, на підставі якого мала проводитись перевірка його діяльності, за наслідками якої було складено акт про ухилення, та ухилення від проведення планової перевірки не має жодного юридичного значення та не доводить факту правомірності винесення такого наказу.
25. Спростовуючи висновки судів попередніх інстанцій про те, що приватний виконавець порушив обов`язки приватного виконавця, визначені пунктом 9 розділу III Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, позивач, окрім іншого, зазначає, що порушення обов`язків п. 9 може мати місце лише у випадку належного повідомлення приватного виконавця про проведення планової перевірки; суд не врахував передбачене абзацом 3 пунктом 15 розділу III Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців право виконавця не допустити робочу групу до перевірки у зв`язку з несвоєчасним повідомленням приватного виконавця про планову перевірку його діяльності.
26. Позивач звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки пункту 10 розділу III Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, за яким у разі складення акту про ухилення від проведення планової перевірки діяльності перевірка вважається закінченою, і не надано оцінку діям відповідача щодо правомірності перенесення строків закінченої перевірки.
27. Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції, вийшовши за межі позовних вимог позивача щодо вимоги про скасування рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, наводив доводи щодо правомірності такого рішення, при цьому для забезпечення об`єктивності не надав оцінку правомірності складення акту про ухилення приватного виконавця від проведення панової перевірки 24.06.2019 під час обідньої перерви виконавця (з 12:00 до 14:00), підписання акту про ухилення двома з трьох членів тощо.
28. До Верховного Суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
29. Касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 06 березня 2020 року.
30. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2020 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
31. Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі №260/1127/19.
32. Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 грудня 2018 року директором Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту Воробйовим О. затверджено Графік проведення планових перевірок діяльності приватних виконавців на 2019 рік, відповідно до якого планова перевірка діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 призначена з 11.03.2019 по 15.03.2019 включно.
34. З метою проведення вказаної перевірки Міністерством юстиції України видано наказ від 15.02.2019 № 491/7 "Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1", яким доручено провести планову перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 з 11 по 15 березня 2019 року.
35. 11.03.2019 робоча група прибула до офісу приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 та розпочала перевірку.
36. 12.03.2019 робочою групою складено акт про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1 від проведення планової перевірки в якому зазначено, що приватний виконавець виконавчого ОСОБА_1 о 14:10 12.03.2019 відмовився відкривати двері офісу для доступу робочої групи з метою проведення перевірки. Вказано, що 12.03.2019 о 10:00 робоча група прибула у офіс приватного виконавця, однак ОСОБА_1 повідомив, що виїжджає на вчинення виконавчих дій за місцем проживання боржника і просив робочу групу покинути приміщення офісу. На вимогу робочої групи надати документи, які стосуються перевірки, пояснив, що зайнятий і не може надати відповідні матеріали. Просив робочу групу приїхати після закінчення виконавчих дій, однак в подальшому на робочому місці був відсутній, повідомив, що знову виїхав для вчинення виконавчих дій і не відомо, коли буде на робочому місці.
37. 07.05.2019 директором Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту Воробйовим О. затверджено зміни до Графіка проведення планових перевірок діяльності приватних виконавців на 2019 рік, відповідно до якого планова перевірка діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 призначена з 24.06.2019 по 27.06.2019.
38. 24.05.2019 Наказом Міністерства юстиції України №1967/17, з метою проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1, наказано перенести строки проведення вказаної перевірки та провести таку з 24 по 27 червня 2019 року.
39. 24.06.2019 робочою групою складено акт про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1 від проведення планової перевірки в якому зазначено, що 24.06.2019 робочою групою здійснено вихід за адресою офісу приватного виконавця ОСОБА_1 та встановлено, що біля входу до офісу наявна вивіска з інформацією про графік роботи. Встановлено, що приватний виконавець ОСОБА_1 не перебуває в офісі, на дзвінки за телефонними номерами, вказаними в Єдиному реєстрів приватних виконавців, не відповідає, двері офісу відчинені, працює охоронна сигналізація. Під час здійснення виходу за адресою офісу приватного виконавця доступ робочої групи до офісу, робочого кабінету або приміщення архіву не надавався, документи, що стосуються плану перевірки надано не було, приватний виконавець був відсутній в офісі у визначений строк проведення планової перевірки.
40. 12.08.2019 Дисциплінарною комісією приватних виконавців розглянуто подання Міністерства юстиції України щодо притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за ухилення від проведення планової перевірки діяльності, що призначена згідно наказу Міністерства юстиції України №1967/7 від 24.05.2019, вирішено застосувати до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді припинення діяльності.
41. Вважаючи наказ Міністерства юстиції України від 24.05.2019 № 1967/7 та рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12.08.2019 протиправними, такими, що підлягають скасуванню, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
42. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
43. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
44. Згідно з частиною 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
45. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
46. В касаційній скарзі, як на обов`язкову підставу для скасування оскаржуваних судових рішень, позивач зазначає, про прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, а саме Дисциплінарної комісії приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія).
47. Так, відповідно до пункту 4 частини 3 статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
48. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
49. Згідно пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
50. Матеріалами даної справи підтверджується, що питання щодо залучення Дисциплінарної комісії до участі в справі, зокрема, в якості співвідповідача, неодноразово обговорювалось під час судового розгляду в місцевому адміністративному суді.
51. Так, як видно із протоколу судового засідання від 19.08.2019 на питання головуючого судді "чому ви не зазначаєте дисциплінарну комісію, як сторону у справі у зв`язку із збільшенням позовних вимог?" позивач відповів: "бо вона є структурним підрозділом відповідача". На інше питання головуючого судді "ви не ставите питання щодо комісії?" позивач відповів: "не ставлю".
52. Верховним Судом враховується, що у частині 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України принцип диспозитивності передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Отже, обсяг позовних вимог та їх формулювання належить виключно позивачу.
53. За правилами частини 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
54. Повноваження адміністративних судів перевіряти законність прийняття рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних можуть бути реалізовані лише в межах заявлених позовних вимог.
55. Верховним Судом також зауважується, що в силу вимог частини 4 статті 341 КАС України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
56. З урахуванням наведеного, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги в частині посилань скаржника на порушення, передбачені пунктом 4 частини 3 статті 353 КАС України, як обов`язкових підстав на скасування оскаржуваних судових рішень.
57. Щодо доводів касаційної скарги в частині, що стосується процедури прийняття заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.
58. Як передбачено частиною 1 статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
59. Поряд з цим, частина 7 статті 47 КАС України встановлює, що у разі у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
60. Як підтверджується матеріалами справи, позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, та підставою повернення якої слугувало відсутність доказів направлення такої заяви іншій стороні, попри те, що сторона відповідача усно повідомила про це головуючого суддю під час судового розгляду.
61. Згодом, після оголошення перерви в судовому засіданні, позивачем були долучені відповідні докази про направлення стороні відповідача згаданої вище заяви про збільшення позовної заяви, після чого вказане клопотання було розглянуто в судовому засіданні.
62. Верховний Суд критично оцінює доводи позивача, що судом першої інстанції приховано факт повернення його заяви про збільшення позовних вимог і допущено надмірний формалізм, оскільки, як видно зі змісту оскаржуваних позивачем судових рішень, в описовій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року судом висвітлено про факт подання заяви про збільшення позовної вимоги і її зміст, а в мотивувальній частині вказаного судового рішення містяться висновки щодо всіх позовних вимог.
63. З наведеного висновується, що судом першої інстанцій заяву про збільшення позовних вимог прийнято, враховано і надано правову оцінку усім позовним вимогами, включаючи ту, що була заявлена позивачем у згаданій заяві.
64. Таким чином, Верховним Судом відхиляються доводи касаційної скарги в частині посилань скаржника на процесуальні порушення при прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.