ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/4109/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Комісар С. П., Коцюба В. О., Ларькін М. М.,
відповідача - Гвоздецький А. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 (судді: Тищенко А. І. - головуючий, Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.) та рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 (Турчин С. О.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
про стягнення 607 736 075, 75 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У червні 2022 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - ТОВ "Євро-Реконструкція") (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, прийнятої судом) про стягнення з відповідача 607 736 075,75 грн, з яких: 489 415 107,76 грн - основний борг, 57 519 627,56 грн - пеня, 5 853 862,88 грн - 3 % річних, 54 947 477,55 грн - інфляційні втрати.
1.2. Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на положення статей 173-175, 193 Господарського кодексу України, статей 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 692 Цивільного кодексу України, а також Закони України "Про теплопостачання", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про ціни і ціноутворення" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором про надання послуг з транспортування теплової енергії від 01.06.2017 № 5 (далі - договір від 01.06.2017 № 5; спірний договір) щодо повної оплати коштів за договором за період з жовтня 2021 року по березень 2022 року.
Так, згідно з наданими відповідачем звітами про виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, позивач склав та направив на підписання акти надання спірний у період, згідно з якими вартість наданих відповідачу послуг з транспортування теплової енергії за жовтень 2021 року по березень 2022 року становила 489 415 107,76 грн.
Проте відповідач оплату наданих позивачем за договором послуг не здійснив, висловивши заперечення щодо тарифів, застосованих позивачем при нарахуванні вартості послуг.
При цьому КП "Київтеплоенерго" щодо застосованих ним тарифів посилався на те, що ТОВ "Євро-Реконструкція" здійснює ліцензовану діяльність лише з виробництва і постачання теплової енергії, а ліцензована діяльність з транспортування теплової енергії здійснюється саме КП "Київтеплоенерго" і органом ліцензування цієї діяльності позивача є Київська міська державна адміністрація (далі - КМДА), отже тарифи на транспортування теплової енергії встановлюються саме позивачу розпорядженнями КМДА.
1.3. ТОВ "Євро-Реконструкція" у відзиві на позовну заяву просило відмовити в її задоволенні повністю, вказуючи на те, що витрати на транспортування власної теплової енергії тепловими мережами позивача, є складовою тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання й, відповідно, на послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) для ТОВ "Євро-Реконструкція".
Відповідач зазначав, що тариф на транспортування теплової енергії не застосовується окремо, а є частиною тарифу на теплову енергію (комунальну послугу), який застосовується до споживачів такої послуги.
Проте позивач намагається застосувати нові тарифи, встановлені йому для надання комунальної послуги споживачам його зони відповідальності до теплогенеруючої та теплопостачальної організації якою є відповідач, а отже і до споживачів відповідача. У той же час ТОВ "Євро-Реконструкція" не є споживачем теплової енергії у розумінні Закону України "Про теплопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
ТОВ "Євро-Реконструкція" акцентувало увагу на тому, що розпорядженням КМДА № 2145 встановлені тарифи на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води для КП "Київтеплоенерго". Такі тарифи застосовуються КП "Київтеплоенерго" при наданні комунальної послуги власним споживачам у випадку здійснення відповідачем оплати позивачу за транспортування у більшому розмірі, ніж закладено у кінцевому тарифі на послугу з постачання теплової енергії, відбудеться порушенням структури витрат, що, в свою чергу, призведе до порушення відповідачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії.
Водночас відповідач наголошує, що тарифи на теплову енергію, постачання теплової енергії, послугу з постачання теплової енергії для споживачів категорії "населення" КМДА ТОВ "Євро-Реконструкція" не встановлені досі, а відтак, при наданні послуг населенню відповідач користується тарифами, встановленими чинними постановами НКРЕКП.
ТОВ "Євро-Реконструкція" також на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України заявило клопотання про зменшення пені на 75 %, вказуючи на те, що відповідач здійснює виробництво та постачання теплової енергії тепловими мережами та надає послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання для населення, бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів м. Києва. Наразі підприємство перебуває у ситуації складного фінансово-економічного становища, основною причиною якого є значна заборгованість споживачів та їх неплатоспроможність на яку, у тому числі, вплинуло оголошення в Україні воєнного стану. Враховуючи інтереси обох сторін, обставини справи та правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах відповідач просив зменшити розмір пені на 75 %.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023, позов КП "Київтеплоенерго" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Євро-Реконструкція" на користь КП "Київтеплоенерго" заборгованість у сумі 326 719 337,72 грн, пеню у сумі 19 043 563,46 грн, 3 % річних у сумі 3 719 149,87 грн, інфляційні втрати у сумі 37 390 215,30 грн та судовий збір у сумі 579 983,69 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що послуга транспортування теплової енергії, яка надається на підставі договору, не споживається самим відповідачем, а тарифи на такі послуги визначаються саме НКРЕКП відповідними нормативними актами.
Суд із встановлених обставин дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку щодо оплати наданої позивачем на підставі договору послуги транспортування теплової енергії за тарифами 89,74 грн за 1 Гкал, 378,32 грн за 1 Гкал, 565,90 грн за 1 Гкал (у відповідності до розрахунків наведених у листах від 09.12.2021 № 09/2637, від 20.12.2021 № 09/2715, від 17.01.2022, № 09/73 від 15.02.2022 № 09/274, від 11.03.2022 № 09/356/1, від 06.05.2022 № 09/597).
Крім того суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та дату прострочення виконання грошового зобов`язання, здійснив перерахунок сум пені, 3 % річних та інфляційних, що заявлені до стягнення.
В частині зменшення розміру пені суди, враховуючи характер спірних правових відносин та причини неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором (в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні, відповідач позбавлений можливості вжиття заходів по стягненню заборгованості з окремих категорій боржників), а також компенсацію втрат від інфляції та стягнення 3 % річних, виходячи із принципу збалансованості інтересів сторін, дійшли висновку про необхідність зменшення розміру пені до 19 043 563,46 грн.
2.3. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2022 заяву КП "Київтеплоенерго" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Євро-Реконструкція" на користь КП "Київтеплоенерго" витрати на правову допомогу у сумі 66 791,46 грн.
Заяву ТОВ "Євро-Реконструкція" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат задоволено частково, стягнуто з КП "Київтеплоенерго" витрати на правову допомогу в сумі 4 615,50 грн.
2.4. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 заяву ТОВ "Євро-Реконструкція" задоволено, стягнуто з КП "Київтеплоенерго" на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" 40 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Євро-Реконструкція" у зв`язку з розглядом апеляційної скарги КП "Київтеплоенерго".
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 в частині зменшення пені на 50 % та в частині відмови у задоволенні іншої частини позовних вимог, КП "Київтеплоенерго" у касаційній скарзі просить їх скасувати і в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права судами попередніх інстанцій, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
3.1.1. Оскаржуючи судові рішення з підстав, передбачених у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зі стягнення плати за надані послуги з транспортування теплової енергії, якими регулюється:
1. Свобода договору та її межі (частина 3 статті 6 та частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України, абзац 2 частини 4 статті 179 Господарського кодексу України) щодо застосування державної регульованої ціни (тарифів) при розрахунках за послугу з транспортування теплової енергії, а саме тарифу на транспортування теплової енергії, встановленого уповноваженим органом державного регулювання у сфері теплопостачання (КМДА), що не передбачено умовами договору, якими сторони визначили, що тариф на транспортування теплової енергії встановлюється іншим органом (НКРЕКП), в умовах, коли у спірний період НКРЕКП втратив повноваження затверджувати тариф для позивача, а попередній, встановлений НКРЕКП, тариф втратив чинність.
Тобто касаційна скарга стосується питання автоматичної зміни визначеного у договорі органу державного регулювання цін (тарифів), незалежно від волі на це сторін.
2. Порядок застосування державних регульованих цін при здійсненні ліцензованої господарської діяльності з транспортування теплової енергії (частина 1 статті 632 Цивільного кодексу України, статей 189-191 Господарського кодексу України, статей 1, 11, 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення", підпункту 8 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 № 308 (далі - Ліцензійні умови з транспортування теплової енергії) стосовно: питання імперативного застосування державної регульованої ціни незалежно від встановленого договором органу регулювання цін та погоджених сторонами у договорі цін (тарифів); питання застосування державної регульованої ціни (тарифу) встановленої для надавача послуги або для замовника (споживача) такої послуги; обмеження зобов`язань замовника (споживача) послуг з транспортування розміром закладених (врахованих) у встановленому замовнику тарифі на інші його похідні послуги (у тарифі на теплову енергію, тарифі на житлово-комунальні послуги), що надаються таким замовником власним споживачам.
Заявник касаційної скарги зазначає, що відповідно до підпункту 8 пункту 3.2. Ліцензійних умов з транспортування теплової енергії при провадженні ліцензованої діяльності КП "Київтеплоенерго" як ліцензіат повинен здійснювати транспортування теплової енергії відповідно до умов договорів, укладених у встановленому порядку, за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.
Ціна послуги КП "Київтеплоенерго" з транспортування теплової енергії є державною регульованою ціною та встановлюється відповідним органом в межах наданих законом повноважень у вигляді тарифу на транспортування теплової енергії і не потребує додаткового узгодження сторін.
Приписами абзацу 2 частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 190 Господарського кодексу України та частини 1 статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" в імперативному порядку встановлено, що вільні ціни (ціни, встановлені за домовленістю сторін) застосовуються лише у випадках, коли не застосовуються державні регульовані ціни (тарифи, ставки), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з абзацом 5 частини 3 статті 15 Закону України "Про теплопостачання" державне регулювання у сфері теплопостачання здійснюється, зокрема, КМДА відповідно до закону.
За змістом чинного законодавства повноваження із встановлення тарифів на транспортування теплової енергії в імперативному порядку визначаються виключно законодавством, а не умовами господарських договорів.
КМДА як орган ліцензування господарської діяльності КП "Київтеплоенерго" з транспортування теплової енергії наділена повноваженнями на встановлення тарифів на транспортування підприємством теплової енергії.
При цьому скаржник вважає необґрунтованим та безпідставним висновок судів про те, що виходячи з пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", КМДА встановлює тарифи на транспортування теплової енергії, за винятком тарифів, які встановлюються НКРЕКП, і тому КМДА не уповноважена на встановлення тарифів для суб`єктів, що відносяться до сфери діяльності (відання) НКРЕКП.
Однак, господарська діяльність КП "Київтеплоенерго" з транспортування теплової енергії за договором від 01.06.2017 № 5 ліцензується КМДА, а не НКРЕКП. Тобто у спірних правовідносинах підлягають застосуванню тарифи на транспортування теплової енергії, встановлені КМДА.
Крім того, виходячи із норм Закону України "Про теплопостачання" (статті 1, частини 2 статті 15, частини 3 статті 20, статті 23) та постанови НКРЕКП від 22.03.2017 № 308 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання" (якою затверджено ліцензійні умови провадження господарської діяльності окремо з виробництва, окремо з транспортування, окремо з постачання теплової енергії), виробництво, транспортування, постачання теплової енергії є різними (окремими) видами ліцензованої господарської діяльності у сфері теплопостачання. Згідно з пунктом 1 Порядку № 869, тарифи на транспортування теплової енергії формуються і встановлюються для суб`єктів, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з транспортування теплової енергії.
Заявник наголошує, що жоден тариф на транспортування теплової енергії (ціна транспортування одиниці теплової енергії, грн/Гкал) ТОВ "Євро-Реконструкція" не встановлювався і не може встановлюватись, оскільки ТОВ "Євро-Реконструкція" не здійснює ліцензовану діяльність з транспортування теплової енергії, що також підтверджено листом НКРЕКП від 15.11.2021 № 13134/18.2/7-21.
Натомість розпорядженнями КМДА від 23.09.2020 № 1487 (зі змінами, внесеними Розпорядженням КМДА від 29.12.2020 № 2077) та від 13.10.2021 № 2145 встановлено тарифи, у тому числі, на транспортування КП "Київтеплоенерго" теплової енергії.
Скаржник зазначає, що у спірних правовідносинах господарську діяльність з транспортування теплової енергії здійснює виключно КП "Київтеплоенерго" як ліцензіат, а ТОВ "Євро-Реконструкція" у спірні правовідносини вступає як споживач (замовник) таких послуг.
З огляду на викладене, при наданні ТОВ "Євро-Реконструкція" послуг з транспортування теплової енергії витрати на такі послуги несе виключно КП "Київтеплоенерго", а тому для КП "Київтеплоенерго" як надавача послуг, затверджуються тарифи на його господарську діяльність. Оскільки споживання послуг не є господарською діяльністю, таке споживання може здійснюватися для здійснення іншої господарської діяльності.
Отже, КП "Київтеплоенерго" у касаційній скарзі зазначало, що оскільки імперативними нормами законодавства встановлено, що ціна послуги з транспортування КП "Київтеплоенерго" теплової енергії є державною регульованою ціною і встановлюється уповноваженим законом органом, то умовами договору від 01.06.2017 № 5 не може визначатися ні розмір тарифу на транспортування теплової енергії, ні орган державного регулювання (встановлення) такого тарифу.
Тому застосування тарифів, встановлених КМДА без внесення змін до умов договору № 5 не є ані односторонньою зміною його умов, ані порушенням принципу обов`язковості договору, що відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постановах від 05.10.2022 у справі № 910/6306/21 та від 01.11.2022 у справі № 910/18914/20 за результатом касаційного перегляду справ між сторонами цієї справи за договором від 01.06.2017 № 5 за попередні періоди.
3.1.2. Оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, КП "Київтеплоенерго" зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права (статей 189, 191 Господарського кодексу України, статей 10-12 Закону України "Про ціни і ціноутворення", статей 1, 15, 20 Закону України "Про теплопостачання") та ухвалення рішень без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у таких постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 15.10.2019 у справі № 917/1324/18, від 15.07.2019 у справі № 917/743/18, від 21.01.2020 у справі № 925/1391/18, від 03.07.2019 у справі № 917/2094/17.
КП "Київтеплоенерго" також наголосило на тому, що Верховним Судом постановами від 05.10.2022 у справі № 910/6306/21 та від 01.11.2022 у справі № 910/18914/20 вже були скасовані повністю ідентичні судові рішення у спорах між сторонами цієї справи за спірним договором від 01.06.2017 № 5 за попередні періоди (справа № 910/18914/20 - період 01.05.2020-30.09.2020 та справа № 910/6306/21 - період 01.10.2020-28.02.2021).
Зокрема Верховний Суд зазначив, що згідно з положеннями норм права, тарифи на послуги із транспортування теплової енергії не можуть встановлюватись на розсуд сторін. Тобто, вартість транспортування теплової енергії не є договірною, а тариф на транспортування теплової енергії відповідно до статті 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" є державною регульованою ціною. При цьому правовий аналіз норм законодавства дає підстави для висновку, що затверджений уповноваженим органом тариф на послуги із транспортування теплової енергії є обов`язковим та має застосовуватись учасниками таких правовідносин. Разом з тим, з урахуванням зазначених законодавчих положень та правових висновків Верховного Суду, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам позивача, що у спірний період, за який заявлено до стягнення заборгованість за послуги з транспортування теплової енергії саме КМДА є уповноваженим органом, який законодавчо наділений повноваженнями на формування тарифів для суб`єкта господарювання (ліцензіата, позивача), який має відповідну ліцензію на транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами.
3.2. Крім того КП "Київтеплоенерго" подало до суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вказуючи на те, що наразі відсутній єдиний підхід Верховного Суду до застосування норм законодавства, якими регулюються правовідносини між теплотранспортуючими організаціями як виконавцями (надавачами) послуги з транспортування теплової енергії та теплогенеруючими організаціями як замовниками (отримувачами такої послуги), вказуючи на відсутність правових висновків Верховного Суду у справах № 910/18914/20 та № 910/6306/21.
3.3. ТОВ "Євро-Реконструкція" зазначає, що наведені позивачем аргументи для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в розумінні приписів частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему, адже: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах як раз і є підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою КП "Київтеплоенерго"; позивач чітко не зазначає про різність якого підходу і щодо застосування яких саме норм матеріального права йде мова; питання, які просить вирішити позивач можуть бути вирішені Верховним Судом і у складі колегії суддів; наявність інших судових спорів у яких так чи інакше зазначалося про оцінку певних договорів на транспортування теплової енергії, де сторони намагались врегулювати спір щодо тарифу на транспортування теплової енергії, при чому, як у досудовому порядку, так і шляхом звернення до суду, не свідчить про те, що розгляд саме цієї справи має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду, а позивач веде мову саме про надання оцінки фактам, а не про правильність застосування правових норм.
3.4. ТОВ "Євро-Реконструкція" також подало клопотання про передачу справи № 810/4109/22 на розгляд судової плати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду у зв`язку із необхідністю відступу від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 910/16781/21 про правовий статус теплогенеруючої організації як споживача послуги транспортуючої організації при транспортуванні теплової енергії, виробленої теплогенеруючою організацією, споживачами такої теплогенеруючої організації, оскільки такий висновок ґрунтується на безпідставному, довільному і помилковому тлумаченні терміну щодо якого наявне нормативне визначення.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.
4.2. Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами під час розгляду справи, 01.06.2017 між КП "Київтеплоенерго" (підприємство) та ТОВ "Євро-Реконструкція" (товариство) укладено договір № 5 про надання послуг з транспортування теплової енергії, відповідно до пункту 1.1 якого підприємство зобов`язується транспортувати теплову енергію, яка виробляється товариством і постачається споживачам зони теплопостачання товариства, тепловими мережами, які перебувають у господарському віданні підприємства, а товариство зобов`язується оплачувати послуги з транспортування теплової енергії у порядку та на умовах, визначених договором.
За умовами підпункту 3.3.3 договору від 01.06.2017 № 5 сторони погодили, що товариство зобов`язується щомісяця підписувати та повертати підприємству один екземпляр акта про надання послуг з транспортування теплової енергії протягом 4 календарних днів з дня їх отримання або в цей же термін надати обґрунтовані письмові заперечення. Заперечення не можуть стосуватися визначення обсягу теплової енергії, що транспортувалась мережами підприємства, якщо цей обсяг співпадає з фактичним корисним відпуском теплової енергії, згідно пункту 1 (код рядка 005) форми № 2-НКП-тепло (місячна), форми акту про надання послуг з транспортування теплової енергії, якщо вона співпадає з затвердженою Договором формою і датою акту про надання послуг з транспортування теплової енергії, якщо вона співпадає з останнім днем календарного місяця, в якому надавалися послуги.
У розділі 4 сторони визначили умови і порядок розрахунків та передбачили такі умови:
- тариф на транспортування теплової енергії за 1 Гкал встановлюється НКРЕКП (пункту 4.1);
- сторони погодили, що загальна сума вартості транспортування теплової енергії товариства за цим договором складається із сум вартості щомісячного транспортування теплової енергії товариства мережами підприємства, яка визначається згідно з пунктом 4.7 договору (пункт 4.2);
- товариство зобов`язується до 8 числа місяця, наступного за звітним місяцем, надавати нарочно підприємству форму № 2-НКП-тепло (місячна), що подається до НКРЕКП, підписану уповноваженою особою (пункт 4.3);
- підприємство протягом 4 календарних днів після отримання форми № 2-НКП-тепло (місячна) передає нарочно товариству акт про надання послуг з транспортування теплової енергії у двох екземплярах. Товариство протягом 4 календарних днів розглядає проект акту про надання послуг з транспортування теплової енергії за звітний місяць та підписує його зі своєї сторони і один примірник надсилає підприємству або у цей же строк надає обґрунтовані заперечення, з урахуванням пункту 3.3.3. договору (пункту 4.4);
- товариство зобов`язалось до 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому здійснювалось транспортування теплової енергії, сплачувати підприємству 30 % від вартості місячного транспортування теплової енергії, який визначається на підставі прогнозного обсягу теплової енергії, передбаченого пунктом 1.2. договору. Остаточну оплату за надані за відповідний місяць послуги з транспортування теплової енергії товариство здійснює протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту про надання послуг з транспортування теплової енергії за вирахуванням здійсненої попередньої оплати.
Сторони погоджують, що у випадку не підписання акта на надання послуг з транспортування теплової енергії з причин наявності заперечень, передбачених абзацом 2 пункту 3.3.3. договору, остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування теплової енергії за звітний місяць повинен бути здійснений товариством не пізніше 26 числа місяця наступного за звітним на підставі ціни транспортування однієї гігакалорії теплової енергії, затвердженої уповноваженим органом, та кількості теплової енергії у відповідному місяці, визначеної відповідно до форми № 2-НКП-тепло (пункт 4.5);
- місячний обсяг теплової енергії, що транспортується тепловими мережами підприємства є фактичним корисним відпуском теплової енергії, обсяг якої встановлюється згідно з пунктом 1 (код рядка 005) форми № 2-НКП-тепло (місячна) (пункт 4.7);
Згідно з додатковою угодою від 01.06.2018 № 1 до договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.05.2019 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання. Якщо протягом 30 днів до терміну закінчення цього договору жодна із сторін не попередить письмово іншу сторону про намір його розірвати, договір вважається автоматично продовженим на тих же умовах на кожний наступний календарний рік.
4.3. Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх інстанції, КП "Київтеплоенерго" направляло ТОВ "Євро-Реконструкція" акти про надання послуг з транспортування, на які товариство висловлювало заперечення.
Так, суди установили такі обставини: