ПОСТАНОВА
Іменем України
01 серпня 2023 року
Київ
справа №826/4205/18
адміністративне провадження №К/990/4803/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №826/4205/18 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2022 року (суддя Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року (головуючий суддя Епель О.В., судді: Губська Л.В., Карпушова О.В.), -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, яке судом першої інстанції було замінено на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 травня 2017 року №5759053-13, №5759051-13, податкову вимогу від 13 грудня 2017 року №475-56.
Після відкриття провадження у справі ГУ ДПС повідомило суд, що оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення були скасовані податковим органом 30 травня 2018 року з огляду на невідповідність тарифу, який використовувався під час їх формування, а податкова вимога є відкликаною відповідно до вимог підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 ПК України. Також повідомив, що за наслідками скасування спірних податкових повідомлень-рішень податковим органом 30 травня 2018 року було прийнято податкові повідомлення-рішення №17.2017.1038-5601-1008, №18.2017.1038-5601-1008. З урахуванням викладеного відповідач просив закрити провадження у справі (а.с.43-45, 58-59).
Враховуючи повідомлену відповідачем інформацію ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмету позову, в якій просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 травня 2018 року №17.2017.1038-5601-1008, №18.2017.1038-5601-1008 і закрити провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 13 грудня 2017 року №475-56 (а.с.69-70).
З урахуванням заяви про зміну предмета позову ОСОБА_1 вважала, що оскаржені рішення податкового органу слід визнати протиправними та скасувати з огляду на те, що відповідач не додав до них відповідного розрахунку податкового зобов`язання. Крім того, відповідне нарахування здійснено за відсутності інформації, необхідної для визначення таких зобов`язань, отриманої від уповноваженого органу, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, або отримана ним за його ж запитом.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 05 листопада 2018 року прийняв заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову. Ухвалив здійснювати подальший розгляд справи №826/4205/18 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2018 року №17.2017.1038-5601-1008, №18.2017.1038-5601-1008, податкової вимоги від 13 грудня 2017 року №475-56 (а.с.90-91).
Ухвалою від 05 листопада 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив клопотання позивача і закрив провадження у цій справі в частині позовних вимог про визнання протиправною і скасування податкової вимоги від 13 грудня 2017 року №475-56. Таке рішення вмотивоване тим, що зазначена вимога була самостійно відкликана контролюючим органом (а.с.97-98).
Ухвалою від 17 червня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва витребував у Міськрайонного управління в Бородянському районі та м. Бучі Головного управління Держгеокадастру у Київській області витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку ділянок із цільовим призначенням землі промисловості, комерційного призначення і громадського призначення, що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями державних актів на право власності на земельні ділянки, які розташовані на території Бучанської міської ради, площею 4,2196 га, кадастровий номер 3210800000:01:139:0011, та площею 2,3815 га, кадастровий номер 3210800000:01:139:0033 (а.с.114-115).
На виконання вказаної ухвали листом від 18 січня 2022 року №9-10-0.62-550/2-22 Головне управління Держгеокадастру у Київській області надіслало до суду першої інстанції витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із запитуваними кадастровими номерами. Так, нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 3210800000:01:139:0033 становить 5257531 грн, із кадастровим номером 3210800000:01:139:0011 - 9315422,13 грн (а.с.126-128).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 24 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року, позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 30 травня 2018 року №17.2017.1038-5601-1008, №18.2017.1038-5601-1008. Здійснив розподіл судових витрат.
Вирішуючи спір, суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 4,2196 га, кадастровий номер 3210800000:01:139:0011, та площею 2,3815 га, кадастровий номер 3210800000:01:139:0033, із цільовим призначенням землі промисловості, комерційного призначення і громадського призначення, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями державних актів на право власності на земельні ділянки (а.с.29, 30).
29 травня 2017 року ГУ ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Ф":
- №5759053-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 181060,68 грн;
- №5759051-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 320807,75 грн.
В подальшому відповідач виявив помилки у розрахунку вказаних податкових зобов`язань та 30 травня 2018 року прийняв податкові повідомлення-рішення форми "Ф":
- №17.2017.1038-5601-1008, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 267337,82 грн;
- №18.2017.1038-5601-1008, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 150882,79 грн.
Розрахунок суми земельного податку з фізичних осіб за 2017 рік, що підлягає сплаті ОСОБА_1 за належні їй земельні ділянки, ГУ ДПС здійснило на підставі листа відділу Держгеокадастру у м. Бучі Київської області ГУ Держгеокадастру у Київській області (далі - відділ Держгеокадастру у м. Бучі) від 23 травня 2016 року №01-5/17-16, в якому зазначено, що станом на 01 січня 2016 року середня нормативна грошова оцінка земельних ділянок на території Бучанської міської ради становить, зокрема землі промисловості - 298,85 грн/кв.м (а.с.84).
У матеріалах справи міститься Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №758 від 18 травня 2012 року, відповідно до якого належна позивачу земельна ділянка площею 4,2196 га знаходиться у м. Буча, середня вартість земельної ділянки - 65,56 грн/кв.м, економіко-планувальна зона - 22, коефіцієнт Км2 - 0,86, коефіцієнт Кф - 0,5, коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки К(і) - 1,22, нормативно грошова оцінка (далі - НГО) кв.м. земельної ділянки під забудовою - 53,74 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 2770825,66 грн (а.с.31).
Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №б/н від 18 травня 2012 року належна позивачу земельна ділянка площею 2,3815 га знаходиться у м. Буча, середня вартість земельної ділянки - 65,56 грн/кв.м., економіко-планувальна зона - 22, коефіцієнт Км2 - 0,86, коефіцієнт Кф - 0,5, коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки К(і) - 1,22, НГО кв.м. земельної ділянки під забудовою - 53,74 грн. НГО земельної ділянки - 1561311,40 грн (а.с.51).
Під час вирішення спору між сторонами суди попередніх інстанцій також врахували відомості листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №22-28-0.222-171/2-21 від 06 січня 2021 року, відповідно до якого коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення НГО. Коефіцієнти індексації НГО земель становлять: 2010 рік - 1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 - для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб є неправильним, оскільки відповідач у 2017 році не звертався до відділу Держгеокадастру у м. Бучі для отримання даних державного земельного кадастру, необхідних для нарахування земельного податку позивачу. Суд першої інстанції також врахував те, що 13 липня 2015 року на позачерговій 73 сесії VI скликання Бучанської міської ради прийнято рішення №2336-73-VI "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Буча". За таких обставин у податкового органу були відсутні підстави для обчислення розміру земельного податку, який належить до сплати позивачем у 2017 році, використовуючи НГО земель, зазначеної у витягах №758, №б/н від 18 травня 2012 року з урахуванням зазначених коефіцієнтів індексації НГО земель, оскільки на підставі рішення №2336-73-VI від 13 липня 2015 року розміру НГО належних позивачу земельних ділянок міг змінитися. Крім того, в порушення вимог Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (далі - Порядок №1204) ГУ ДПС не долучило до спірних податкових повідомлень-рішень розрахунок щодо встановлених сум нарахованого земельного податку з фізичних осіб.
Апеляційний суд погодився з такими висновками та залишив без змін рішення суду першої інстанції. Додатково зазначив, що законодавство не передбачає отримання, зокрема податковим органом, відомостей з Державного земельного кадастру у формі листа і, відповідно, здійснення нарахування земельного податку на підставі листа. При цьому в листі відділу Держгеокадастру у м. Бучі, на який посилається ГУ ДПС, відсутня інформація про НГО земельних ділянок, які належать саме ОСОБА_1, нормативно грошову оцінку яких проведено, а лише містяться відомості про середню НГО всіх земельних ділянок на території Бучанської міської ради. За висновком апеляційного суду, зазначені у вказаному листі відомості підлягають застосуванню виключно для розрахунку суми земельного податку щодо земельних ділянок, нормативно грошова оцінка яких не проведена. Посилання ГУ ДПС на можливу зміну розміру НГО належних позивачу земельних ділянок апеляційний суд визнав безпідставними з огляду на положення частини другої статті 77 КАС України.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи ГУ ДПС, що процедурні порушення при складанні спірних податкових повідомлень-рішень (відсутність розрахунку визначених у них зобов`язань, інформації, на підставі якої таких розрахунок проводився, відсутність періоду нарахування та нормативно-грошової оцінки землі) не є підставою для їх скасування. Так, не встановлення відповідачем дійсної НГО земельних ділянок в порядку, визначеному законодавством, не можна вважати процедурним та/або формальним порушенням. Інші ж порушення, допущені ГУ ДПС при прийнятті оспорюваних рішень, були оцінені судом у сукупності з іншими фундаментальними порушеннями.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просило скасувати судові рішення із прийняттям нового про відмову в позові.
За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження вказано пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
На переконання скаржника, при вирішенні цього спору суди попередніх інстанцій не правильно застосували підпункт 14.1.125 пункту 14.1 статті 14, пункт 286.1 статті 286 ПК України, пункт 5 Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року №1066 (далі - Порядок №1066), підпункт 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок №1051). Застосовуючи наведені норми права, суди попередніх інстанцій помилково не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 21 вересня 2021 року у справі №826/12232/16, від 07 лютого 2019 року у справі №826/22642/15.
Скаржник наполягає, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень він правомірно використовував інформацію, надану відділом Держгеокадастру у м. Бучі, а саме НГО земельних ділянок з призначенням "землі промисловості" на території Бучанської міської ради, яка становить 298,85 грн/кв.м. Суди попередніх інстанцій не врахували довід ГУ ДПС, що витяги з технічної документації про НГО окремих земельних ділянок, належних позивачу, від 18 травня 2012 року №758, №б/н, були дійсні до 31 грудня 2012 року. Процедурні порушення, допущені податковим органом при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не можуть бути підставою для скасування законних по суті рішень.
Верховний Суд ухвалою від 03 квітня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не є перешкодою для здійснення касаційного перегляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою виникнення спору між сторонами у цій справі слугувала незгода позивача із нарахуванням відповідачем земельного податку з фізичних осіб за 2017 рік на підставі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на території Бучанської міської ради, що містились у листі відділу Держгеокадастру у м. Бучі від 23 травня 2016 року №01-5/17-16. На переконання позивача, зазначений документ не може бути використаний як підстава для донарахування спірного податку.
Отже, ключовим питанням, яке належало вирішити судам у спірній частині, було прийнятність/неприйнятність використання податковим органом при донарахуванні платнику податків податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб відомостей про нормативну грошову оцінку, що містились у листі територіального органу Держгеокадастру.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
За правилами пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.