Постанова
Іменем України
19 липня 2023 року
м. Київ
справа № 337/5443/21
провадження № 61-10245св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Хопти С.Ф.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталя Григорівна, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2022 року, ухвалене у складі судді Сидорової М. В., та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 вересня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Дашковської А. В., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна з незаконного володіння.
Позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 мотивована тим, що вони є батьками ОСОБА_5, який з 05 березня 2010 року перебував у шлюбі зі ОСОБА_3 . У шлюбі у ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_4 . На утримання неповнолітньої дочки їх син ОСОБА_5 за життя сплачував аліменти, зокрема, протягом 2017-2019 років сплатив 10 210,00 грн.
З 28 листопада 2005 року їм (позивачам) та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1, у якій вони усі постійно проживали та були зареєстровані.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Після його смерті вони як спадкоємці першої черги за законом звернулися до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав, проте постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Гура М. Г. від 23 вересня 2021 року їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири, що належала спадкодавцю, оскільки 13 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н. Г. видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на вказану частку квартири на підставі акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, який складений 04 березня 2020 року державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в межах виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_5 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 .
Зазначали, що ОСОБА_3 протиправно набула у власність 1/3 частку квартири, яка належала їх сину ОСОБА_5, і це порушує їх права як спадкоємців, які набули права на 1/9 частку вказаної квартири кожний. Вважали, що ОСОБА_3, яка є законним представником дитини у справі про стягнення аліментів, протиправно отримала у власність спірне нерухоме майно, оскільки аліменти, в рахунок погашення заборгованості за якими відповідачка прийняла у власність 1/3 частку квартири, є власністю дитини, а не відповідачки, та є зобов`язаннями їх померлого сина перед його дочкою, а не перед матір`ю дитини, що визначено статтям 179, 180 СК України. Таким чином відповідачка позбавила дочку можливості отримати аліменти, які є власністю дитини, а також порушила її права та законні інтереси, зокрема, на успадкування майна разом з іншими спадкоємцями.
Крім того, свідоцтво про придбання нерухомого майна від 13 жовтня 2020 року видано з порушенням вимог статті 72 Закону України "Про нотаріат" та частини дев`ятої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки воно видано на підставі акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 04 березня 2020 року, в той час коли про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець ще виносить відповідну постанову. Свідоцтво про придбання нерухомого майна від 13 жовтня 2020 року видано після смерті ОСОБА_5, у той час, коли його частка квартири увійшла у спадкову масу та фактично перейшла у власність спадкоємців, а зобов`язання зі сплати аліментів припинились.
Таким чином відповідачка у будь-якому випадку не могла набути (зареєструвати) спірну частку квартири після смерті їх сина. Прийнявши в установленому законом порядку спадщину, позивачі набули речові права на успадковану частку - право володіння та право користування нею і, відповідно, право на захист цих прав.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили витребувати на їх користь з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 по 1/9 частці у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, які успадковані ними після смерті їх сина ОСОБА_5 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 05 жовтня 2021 року у справі № 337/5443/21, а саме скасовано арешт, накладений на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 .
Постановою Запорізького апеляційного суду від 13 вересня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2022 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_3 набула право власності на спірну частку квартири у рахунок боргу як стягувач у зведеному виконавчому провадженні відповідно з вимогами Закону України "Про виконавче провадження". Відсутність постанови державного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна стягувачем лише на підставі акта про передачу майна не є підставою для витребування майна, оскільки акт, який видається (надсилається) державним виконавцем стягувачу, і є підставою для отримання ним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо вони не відбулися.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що державним виконавцем порушені права неповнолітньої дитини, на утримання якої стягувалися аліменти зі спадкодавця, та про недоведеність розміру заборгованості за аліментами, апеляційний суд виходив із того, що платник аліментів у передбаченому законом порядку не оспорював розмір заборгованості, судові рішення про стягнення з нього пені за несплату аліментів не оскаржував, дії державного виконавця під час виконання судових рішень і реалізації арештованого майна не оспорював. ОСОБА_3 була стягувачем у виконавчому провадженні, а тому останній як стягувачу і було передано нереалізоване з прилюдних торгів майно боржника. Позивачі не є законними представниками неповнолітньої ОСОБА_4, з відповідним позовом в інтересах неповнолітньої онуки не зверталися, а тому їх доводи про порушення відповідачкою спадкових прав неповнолітньої дитини не заслуговують на увагу.
Апеляційний суд посилався на те, що спірне нерухоме майно не увійшло до спадкової маси, оскільки боржник ОСОБА_5 помер після передачі державним виконавцем стягувачу ОСОБА_3 нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна у рахунок погашення його боргу, тобто після фактичного відчуження майна.
Також апеляційний суд вважав, що обставина, що свідоцтво про передачу майна стягувачу отримано останньою після смерті боржника, не є підставою для задоволення позову і витребування майна боржника із володіння стягувача, оскільки фактично передача майна стягувачу за постановою державного виконавця від 04 березня 2020 року на підставі акта від 04 березня 2020 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу відбулася за життя спадкодавця.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою ту обставину, що на час смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) він був власником 1/3 частки квартири, а тому після його смерті відкрилась спадщина на вказану частку квартири, яку у встановленому законом порядку прийняли позивачі, звернувшись з відповідною заявою до нотаріальної контори. 13 жовтня 2020 року, тобто після смерті ОСОБА_5, за відповідачем незаконно зареєстровано право власності на зазначену частку квартири, оскільки 1/3 частки квартири, яка належала ОСОБА_5, вважається належною його спадкоємцям з часу відкриття спадщини.
Крім того, постанова державного виконавця від 04 березня 2020 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акт державного виконавця від 04 березня 2020 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, на підставі яких суди встановили належність відповідачці на праві власності спірної частки майна (до отримання нею свідоцтва та реєстрації за відповідачем права власності на це майно) не є допустимими доказами, що підтверджують право власності на майно. Вони не є документами, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, і на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності (частина перша статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
При цьому відповідачка, яка була стягувачем з виконання виконавчого листа № 2/337/2971/2013 (ВП НОМЕР_3), отримувала за ним аліменти та зобов`язана була утримувати неповнолітню дочку відповідно до закону. Суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідачка, відповідно до приписів статті 179 СК України, є лише отримувачем, але не власником аліментів, тому спірне нерухоме майно не могло бути стягнуто на користь відповідачки у рахунок боргу зі сплати аліментів на дитину.
Також згідно з актом про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 04 березня 2020 року (ВП № НОМЕР_2) майно в рахунок боргу у сумі, встановленій судом апеляційної інстанції (91 448,00 грн) не передавалось. В акті взагалі відсутня сума боргу, у рахунок якого було передано майно.
Сума боргу (91 448,00 грн), в рахунок погашення якої нібито відповідачці передано спірну часту квартири, визначена державним виконавцем вже після смерті ОСОБА_5 та після відкриття провадження у цій справі (19 жовтня 2021 року), що підтверджується розрахунком заборгованості за виконавчим листом, складеним державним виконавцем Фуклєвою І. Ф. 19 жовтня 2021 року.
У вказаному розрахунку заборгованості вказаний борг за трьома виконавчими листами. При цьому за виконавчим листом зі стягнення аліментів (№ 2/337/2971/2013) сума боргу не визначена. Разом із тим, у розрахунку вказано, що "залишок грошових коштів з нереалізованого майна становить 39 301,92 грн, які були зараховані як сплату боргу з аліментів". Грошові кошти у сумі 45 824,69 грн, 6 091,99 грн та 229,40 грн були спрямовані на погашення пені - 45 824,69 (хоча така пеня не стягувалась); пені у сумі 6 091,99 грн та невизначеного виду боргу за виконавчим листом № 2/337/2971/2103. Отже, якщо довіряти цьому розрахунку, фактично спірне майно передано відповідачці для погашення боргу за аліментами у сумі 39 301,92 грн, а не як встановлено судами 91 448,00 грн.
У справі № 337/763/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, правонаступником якого є ОСОБА_1, про поділ спільного майна подружжя, видано новий виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_5, правонаступником якого є ОСОБА_1, на користь ОСОБА_6 17 500,00 грн, хоча насправді, як вбачається з розрахунку державного виконавця від 19 жовтня 2021 року, борг у сумі 45 824,69 грн, за виданим раніше у тій самій справі виконавчим листом, було погашено, тобто має місце видача виконавчого листа за вже виконаним рішенням суду, що залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій.
Суд першої інстанції незаконно та необґрунтовано установив такі обставини: 1) вартість нереалізованого майна не перевищувала загальної суми боргу ОСОБА_5 перед ОСОБА_3 ; 2) у ОСОБА_3 не виникло обов`язку вносити на відповідний рахунок органу ДВС різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на її користь, оскільки позивачі не обґрунтовували свої вимоги вказаними обставинами та вони не мали значення для вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2022 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 13 вересня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 922/476/20, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 20 травня 2020 року у справі № 303/6974/16 (провадження № 61-39511св18), від 01 серпня 2019 року у справі № 527/330/16-ц (провадження № 61-32551св18); відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме частини першої, другої статті 179 СК України, зокрема щодо неможливості або можливості того з батьків, який одержує аліменти на дитину та є стягувачем за виконавчим листом про стягнення аліментів, отримати у свою власність майно платника аліментів у рахунок погашення заборгованості за аліментами (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 листопада 2005 року Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_5
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_5
ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з 05 березня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_4, яка після припинення шлюбних відносин подружжя залишилась проживати разом з матір`ю та на утримання якої з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 в судовому порядку були стягнуті аліменти.
15 січня 2014 року постановою державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2/337/2971/2013, який виданий 14 січня 2014 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 листопада 2013 року і до повноліття дитини.
26 березня 2014 року в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 накладений арешт на все майно боржника ОСОБА_5 .
Згідно з даними, які містяться в матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_3, на примусовому виконанні Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, правонаступником якого є Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_4, в якому боржником був ОСОБА_5, стягувачем - ОСОБА_3, до складу якого входили такі виконавчі листи:
- № 2/337/2971/2013, який виданий 14 січня 2014 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- № 2/337/2971/2013, який виданий 16 січня 2014 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 229,40 грн;
- № 337/3920/16-ц, який виданий 12 січня 2017 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 6 091,99грн.;
- № 337/763/17, який виданий 30 листопада 2017 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 45 824,69грн.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2019 року у справі № 337/6871/13-ц задоволено подання державного виконавця Хортицького ВДВС у м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4, та визначено належну ОСОБА_5 частку у квартирі АДРЕСА_1, якою він володіє спільно з іншими особами, як таку, що становить 1/3.
30 серпня 2019 року постановою державного виконавця у ЗВП № НОМЕР_4 описано та накладено арешт на майно: 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, яка належить боржнику ОСОБА_5 .
Постановою державного виконавця ЗВП № НОМЕР_4 від 16 вересня 2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ОСОБА_8 для проведення оцінки 1/3 частки вищевказаної квартири.
Згідно з даними, які містяться у звіті від 25 вересня 2019 року № 92/19, вартість 1/3 частки спірної квартири становить 130 640,00 грн.
Згідно з довідкою державного виконавця від 12 грудня 2019 року за виконавчим листом № 2/337/2971/2013, який виданий 14 січня 2014 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 01 грудня 2019 року заборгованість за аліментами становила 88 120,59 грн.
19 листопада 2019 року до Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ на виконання пункту 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, надійшло повідомлення директора Запорізької філії ДП "СЕТАМ" про внесення до системи "СЕТАМ" інформації про арештоване майно (формування лота), яке належить боржнику ОСОБА_5, а саме 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, з оціночною вартістю 130 640,00 грн, лот № 388870, із визначенням дати торгів 04 грудня 2019 року.
Згідно з протоколом № 450187 проведення електронних торгів від 04 грудня 2019 року з реалізації майна вищевказаного майна за ціною 130 640,00 грн не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.
Відповідно до протоколу № 455947 проведення електронних торгів від 26 грудня 2019 року торги з реалізації майна - 1/3 частки квартири за уціненою ціною 111 044,00 грн не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.
Згідно з протоколом № 460988 проведення електронних торгів від 17 січня 2020 року торги з реалізації майна - 1/3 частки квартири за уціненою ціною 91 448,00 грн не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.
19 лютого 2020 року ОСОБА_3 отримала від державного виконавця повідомлення про те, що торги з реалізації майна боржника ОСОБА_5, а саме 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, не відбулись. Стягувачу запропоновано залишити за собою описане та арештоване майно.
02 березня 2020 року до Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) надійшла заява ОСОБА_3 від 27 лютого 2020 року про згоду залишити за собою нереалізоване майно боржника ОСОБА_5
04 березня 2020 року державним виконавцем Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про передачу стягувачу ОСОБА_3 у рахунок заборгованості за виконавчим листом № 2/337/2971/2013, який виданий 14 січня 2014 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, майна: 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
04 березня 2020 року державним виконавцем Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) складено акт про передачу стягувачу ОСОБА_3 у власність майна: 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості у розмірі 91 448,00 грн за виконавчим листом № 2/337/2971/2013, який виданий 14 січня 2014 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамула Н. Г. на підставі акта державного виконавця Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про передачу майна стягувачу від 04 березня 2020 року видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 1408, яким підтверджується, що ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
13 жовтня 2020 року право власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер у м. Раменське московської області російської федерації.
22 квітня 2021 року ОСОБА_1 подала до Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5
23 квітня 2021 року державним виконавцем Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 на підставі пункту 3 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".