ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 873/49/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників: ОСОБА_1 - Майора І.В., Борсенка О.В.; АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" - Грищенка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023
за заявою Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк"
про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021
у третейській справі №07/21
за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк"
до ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Свинець."
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
1. До Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків із позовною заявою звернулося АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
2. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21 позов АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі; стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" (код ЄДРПОУ 35810511, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул.Лаврська, буд.16) в рахунок часткового виконання зобов`язань ТОВ "Свинець." за Кредитним договором №00091.13-СВD від 08.08.2013р. 2000000,00 (два мільйони) доларів США; стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" (код ЄДРПОУ 35810511, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул.Лаврська, буд.16) третейський збір у сумі 25500,00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.
3. АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали
4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 задоволено заяву АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21; видано виконавчі документи (накази) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21.
5. Ухвала суду мотивована тим, що як вбачається з наявних у справі документів, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
6. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла апеляційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 у справі №873/49/21 та відмовити АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021 у третейській справі №07/21.
7. В обґрунтування підстав для задоволення апеляційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
7.1. Суд попередньої інстанції не врахував обставини незаконного складу третейського суду.
7. 2. Третейський суд ухвалив рішення у спорі, який не стосується ОСОБА_1 .
Відзиви на апеляційну скаргу:
8. Від АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому наводяться заперечення проти її задоволення.
Інші заяви та клопотання
9. Від АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у справі.
10. Від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відзив.
11. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про вилучення доказу з справи та про винесення окремої ухвали.
Позиція Верховного Суду
Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції
12. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
13. Відповідно до частин першої та другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
14. Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.
15. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
16. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо видачі наказів на примусове виконання рішень третейських судів.
17. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
18. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
19. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
20. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши позицію скаржника, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.
21. Предметом судового розгляду у цій справі є заява АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21.
22. Відповідно до ст.355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
23. Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст.327 ГПК України та п.1-1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.
24. Згідно з ч.1 ст.56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.
25. Відповідно до ч.6 ст.56 Закону України "Про третейські суди" компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; 2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
26. У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст.56 Закону України "Про третейські суди" та ст.355 ГПК України.
27. За частиною шостою статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
28. Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (пункт 5 рішення Конституційного Суду України від 24.02.2004 № 3-рп/2004).
29. Функціонування третейських судів в Україні та можливість передачі на їх розгляд спорів у сфері цивільних і господарських правовідносин базується не лише на принципах національного, а й міжнародного права (пункт 3.2 рішення Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008 № 1-рп/2008).
30. Одним із таких принципів (гарантій) є розгляд справи законним складом суду, який виражає правомірність участі судді у розгляді конкретної справи.
31. Законодавчі вимоги до складу третейського суду та порядку його формування у третейській справі урегульовані Законом України "Про третейські суди".
32. Статтею 4 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейський суд утворюється та діє на принципах законності; незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові; рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; обов`язковості для сторін рішень третейського суду; добровільності утворення третейського суду; добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; арбітрування; самоврядування третейських суддів; всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів; сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.
33. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).
34. Згідно з частиною четвертою статі 10 Закону України "Про третейські суди" порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється цим Законом та регламентом третейського суду.
35. Регламент третейського суду повинен визначати, зокрема, порядок формування складу третейського суду. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (частина п`ята статті 10 Закону України "Про третейські суди").
36. Крім того положеннями частини першої статті 11 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.
37. Відтак, законодавцем на третейські суди при здійсненні судочинства покладено обов`язок дотримання не лише загальних вимог, передбачених положеннями Закону, але також і вимог, які передбачені іншими нормативно-правовими актами України та безпосередньо регламентом третейського суду щодо окремих питань діяльності цього органу саме як суду. Водночас недотримання третейським судом нормативно-правових актів та власного Регламенту дає підстави для сумнівів у законності та незалежності діяльності такого суду, а також щодо рівності сторін перед таким судом.
38. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.
39. Згідно із частинами першою, другою статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.
40. Отже, визначення та призначення судді у конкретній третейській справі має відбуватися з дотриманням порядку призначення судді для розгляду справи, визначеного Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Тобто вимога щодо розгляду справи судом, встановленим законом, яка, застосовна до розгляду справ третейським судом, окрім іншого, передбачає дотримання вимог щодо призначення складу суду у конкретній справі, а, отже, вимагає перевірки легітимності участі судді у розгляді відповідної.
41. Згідно із пунктом 1 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею.
42. Пунктом 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків визначено, що якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви голова третейського суду або заступник повинен призначити суддю.