Постанова
Іменем України
07 липня 2023 року
м. Київ
справа № 524/4498/22
провадження № 61-4963св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - Полтавська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Служби безпеки України, 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України, Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ульянової Юлії Анатоліївни на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2023 року у складі колегії суддів:
Чумак О. В., Дорош А. І., Пилипчук Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2022 року Полтавська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Служби безпеки України, 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України, Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, - ОСОБА_2, про витребування майна від добросовісного набувача.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01 вересня 2009 року, зареєстрованого за № 4187, Державною іпотечною установою придбано у ТОВ "МЖК Житлобуд" квартиру АДРЕСА_1, яка в подальшому безоплатно передана Службі безпеки України.
У 2010 році зазначена квартира у статусі службової була надана ОСОБА_2, проте у 2014 році була виключена з числа службових житлових приміщень без дотримання процедури, передбаченої Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Служби безпеки України № 792 від 06 листопада 2007 року, а саме без погодження з житлово-побутовою комісією Центрального Управління Служби безпеки України, яке має бути затверджене заступником Голови СБУ.
Вказував, що ОСОБА_2 було видано ордер №18 серії "Д"
від 15 вересня 2014 року на спірну квартиру, а у подальшому він отримав її у власність шляхом приватизації і у жовтні 2017 року відчужив за договором купівлі-продажу від 23 жовтня 2017 року ОСОБА_1 .
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 серпня 2019 року у справі №524/6324/17, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року та постановою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року, задоволено позовну заяву військової прокуратури Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі СБУ, 5 Управління "Міжвідомчий центр спеціальної підготовки" Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_1, визнано нечинним та скасовано рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 22 серпня 2014 року № 463 "Про виключення з числа службових приміщень квартири АДРЕСА_2", визнано недійсним та скасовано ордер на жиле приміщення №18 серії "Д"
від 15 вересня 2014 року, виданий ОСОБА_2 на вказану квартиру, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на житло серії НОМЕР_1 від 10 березня 2015 року, видане на ім`я
ОСОБА_2 .
З огляду на вказане вважав, що Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, як власник комунальної квартири, та СБУ в особі 5 Управління "Міжвідомчий центр спеціальної підготовки" Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ, як орган, за яким спірна квартира закріплена як службова, мають право витребувати її від добросовісного набувача ОСОБА_1, оскільки вона вибула з комунальної власності незаконно, внаслідок порушення вимог законодавства, що встановлено рішення Автозаводського районного суду
м. Кременчука від 23 серпня 2019 року у справі № 524/6324/17.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 серпня 2022 року у складі судді Предоляк О. С. позовну заяву повернуто прокурору на підставі пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством виключних підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не доведено, що компетентні органи, яких прокурор зазначає як позивачів, не здійснюють своїх повноважень щодо захисту інтересів держави, зважаючи на підстави скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради
від 22 серпня 2014 року № 463 "Про виключення з числа службових приміщень квартири АДРЕСА_2".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2023 року апеляційну скаргу керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону Владислава Зубка задоволено.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 серпня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний суд виходив з того, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Прокурор зазначав, що у зв`язку з бездіяльністю уповноважених органів, які пропонують прокурору захистити порушені інтереси держави, та тривалим порушенням інтересів держави, існують законні підстави для вжиття заходів представницького характеру щодо витребування спірної квартири від добросовісного набувача.
Враховуючи те, що як у позовній заяві, так і в заяві на виконання вимог ухвали місцевого суду про усунення недоліків прокурором належним чином обґрунтовано підстави представництва держави у суді в особі Служби безпеки України, 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України, Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", апеляційний суд дійшов висновку, що районним судом помилково повернуто позовну заяву прокурору з підстав, визначених пунктом 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ульянової Ю. А. на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Ульянова Ю. А., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 201/5279/18,
від 04 вересня 2019року у справі № 372/1688/17-ц, від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що всупереч висновкам апеляційного суду ані з позову, ані з додаткових пояснень прокурора не вбачається жодних обставин та доказів, які б підтверджували або давали суду підстави для висновку про те, що Кременчуцька міська рада, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, не могла виконувати своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Сама по собі обставина незвернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави. Відповідний уповноважений орган держави не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.
Крім того, зазначає, що з позовом звернувся прокурор спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, який подав цивільний позов в інтересах одночасно трьох позивачів, один з яких є органом місцевого самоврядування - Кременчуцькою міською радою, другий - Службою безпеки України, третій - відокремленим підрозділом Служби безпеки України.
В той же час, позовна вимога сформульована лише відносно інтересів одного позивача - Кременчуцької міської ради, в інтересах якої заявлено віндикаційний позов, який не має жодного відношення до оборонної або військової сфери. В цьому позові прокурор просить витребувати у приватної особи до комунальної власності її квартиру. Позовні вимоги в інтересах Служби безпеки України та/або її відокремленого підрозділу взагалі прокурором не заявляються.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року до Верховного Суду на електронну та поштову адресу Верховного Суду надійшли ідентичні за змістом відзиви Керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону на касаційну скаргу, в яких останній просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права і доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Зазначає, що Кременчуцька міська рада, будучи обізнаною про наявність порушень інтересів держави, незаконного вибуття житлової квартири з комунальної власності, не вживає заходів щодо усунення порушень та повернення квартири в комунальну власність. Крім того, після розгляду листів прокуратури, надісланих в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Кременчуцька міська рада самостійно не вжила заходів щодо повернення спірної квартири до комунальної власності та запропонувала прокуратурі звернутися до суду з метою відновлення порушеного права Кременчуцької міської територіальної громади.
Крім того, спірна квартира була передана в управління Службі безпеки України, а рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради
від 04 грудня 2009 року №880 її закріплено за Службою безпеки України в особі 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки), як службову. Проте ані Службою безпеки України, ані 5 Управлінням (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) не вживалися заходи щодо повернення спірної квартири до сфери управління Служби безпеки України, зокрема, відомчого житлового фонду.
Вважає, що апеляційний суд правильно зазначив, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Також у травні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника Служби безпеки України та 5 Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) на касаційну скаргу, в якому останній просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що у позовній заяві та доданих до неї доказах містяться як обґрунтування щодо підстав представництва, так і відомості про повідомлення прокуратурою на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яке було подане до моменту скерування позовної заяви до суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2022 року Полтавська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Служби безпеки України, 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України, Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, - ОСОБА_2, про витребування майна від добросовісного набувача.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 серпня
2022 року вказана позовна заява залишена без руху для усунення недоліків, у якій позивачу, зокрема, визначено зазначити, в чому саме полягає нездійснення або здійснення неналежним чином такого захисту вказаними суб`єктами владних повноважень (кожним окремо) з огляду на скасоване рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 22 серпня
2014 року № 463 "Про виключення з числа службових приміщень квартири АДРЕСА_2", скасований ордер та свідоцтво про право власності на вказане житло, що є виключними підставами, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді.
22 серпня 2022 року на виконання вимог ухвали суду від 18 серпня 2022 року прокурором зазначено, що звернення до суду з позовною заявою спрямоване на задоволення потреби держави у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання повернення Кременчуцькій міській територіальній громаді в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області права комунальної власності на житлову квартиру АДРЕСА_2, а також повернення вказаної квартири до житлового фонду Служби безпеки України, як службової. Зазначено, що позивачами, після розгляду листів прокуратури, надісланих в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", самостійно не вжито заходів щодо повернення спірної квартири до комунальної власності.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 серпня 2022 року позовну заяву повернуто прокурору на підставі пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.