ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2023 року
м. Київ
справа № 420/4592/19
адміністративне провадження № К/9901/6672/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №420/4592/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 (головуючий суддя Крусян А.В., судді: Градовський Ю.М., Яковлєв О.В.),
В С Т А Н О В И В :
29.07.2019р. Приватне акціонерне товариство (надалі - позивач, ПАТ) "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій з нарахування пені за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, яке було визначено у податковому повідомленні-рішенні №0032751411 від 01.08.2018, в частині нарахування пені у сумі 293262,62грн.; визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 28.05.2019р. №164382-52 про наявність податкового боргу з податку на додану вартість, а саме пені у розмірі 321579,78грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом протиправно нараховано пеню на грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2018 №0032751411, яке набуло статусу узгодженого 04.04.2019р. оскільки платіжним дорученням №475 від 10.04.2019р. ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" його сплатило в сумі 1056803грн., тобто виконано вимоги податкового законодавства щодо погашення грошового зобов`язання в десятиденний строк.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 позов задоволений з підстав того, що відповідачем протиправно нараховано позивачу пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання в сумі 1056803грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 01.08.2018 №0032751411, в частині нарахування пені у сумі 293262,62грн., оскільки позивачем, після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 1540/4322/18 у встановлений 10-денний строк повністю самостійно сплачено це зобов`язання.
За наслідками апеляційного перегляду, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021, задоволено апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, рішення суду першої інстанції скасовано, та відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Судом апеляційної інстанції зазначено, що податковим органом не нараховувалась пеня на грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2018р. №0032751411, а тому позов є необгрунтованим.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС проведено податкову перевірку Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", за результатами якої складений акт від 04.07.2018 року №1451/15-32-14-11/00278818.
У зв`язку з виявленням під час перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі акту перевірки прийнято податкові повідомленні-рішення, які оскаржувались позивачем у судовому порядку (справа № 1540/4322/18).
У справі № 1540/4322/18, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2018, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019, податкове повідомлення-рішення №0032751411 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1138034,00грн (758 689 грн за податковими зобов`язаннями, 379 345 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями частково скасовано в частині збільшення суми грошового зобов`язання на суму 101231, 00 грн. (54154,00 грн. за податковими зобов`язаннями, 27077,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Платіжним дорученням №475 від 10.04.2019 ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" сплачено грошове зобов`язання у розмірі 1056803грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0032751411.
Податковою вимогою Головного управління ДФС в Одеській області №164382-52 28.05.2019 повідомлено ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" про те, що станом на 27.05.2019 у відповідності до вимог ст. 129 Податкового кодексу України, позивачу нарахована пеня в розмірі 321579,78грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що контролюючий орган мав право нарахувати пеню лише за період, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, нарахованого податковим повідомленням-рішенням №0032751411 від 01.08.2018, а саме з 11.08.2018 по день фактичної сплати - 12.04.2019, що становить 149247,06 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що нарахування пені контролюючим органом здійснено 02.01.2019р. на суму грошового зобов`язання згідно іншого податкового повідомлення-рішення від 01.08.2018р. №0055671411 (судом апеляційної інстанції допущено помилку, оскільки це податкове повідомлення-рішення прийнято 13.12.2018), яке не оскаржувалось позивачем в адміністративному та судовому порядку.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивачем подано касаційну скаргу, в обґрунтування якої зазначено, що апеляційним судом зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статей 129, 57, 54, 59 Податкового кодексу України, порушено норми процесуального права, не врахована правова позиція Верховного Суду, зазначена в постановах від 27 листопада 2018 у справі № 822/2591/17 та від 19 лютого 2019 у справі № 825/999/17.
Зокрема, позивач доводить суду, що судом апеляційної інстанції взагалі не досліджувалась та обставина, що податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 №0055671411 прийнято на виконання рішення суду у справі № 1540/4322/18, оскільки після часткового скасування судом податкового повідомлення-рішення №0032751411, воно в силу приписів п.п.60.1.5 ст. 60 ПК України вважається відкликаним. В даному випадку це має значення, оскільки рішення суду першої інстанції у справі № 1540/4322/18, в тому числі щодо податкового повідомлення-рішення №0032751411 набрало законної сили лише 04.04.2019. Також, зазначено, що ухвалою Верховного Суду від 22.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 1540/4322/18, тобто продовжується процедура оскарження податкового повідомлення-рішення №0032751411, а тому не доцільно оскаржувати окремо податкове повідомлення-рішення №0055671411. Також судом не враховано, що позивачем самостійно сплачено суму грошового зобов`язання в розмірі 1056803 грн.. у встановлений строк 11.04.2019, тобто протягом 10 календарних днів з дати набрання рішенням суду законної сили, а тому нарахування податковим органом пені з 30.04.2016 на суму 442260,85 грн. є протиправним.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду здійснювався розгляду справи №380/7694/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРОФРУТ" до Головного управління ДПС у Львівській області з подібними правовідносинами, за наслідками якого сформульовано правовий висновок. Ключовим питанням у зазначеній справі також була правомірність нарахування пені за весь період заниження грошового зобов`язання, нарахованого податковим органом за результатами податкової перевірки і узгодженого в судовому порядку, у випадку, якщо таке зобов`язання було сплачено платником податків протягом десяти днів з дня його узгодження.
Аналізуючи приписи податкового права, судом зазначено, що за змістом пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з абзацом другим пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Аналогічне положення міститься у підпункті 4 пункту 1 розділу V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28 грудня 2015 року.
Згідно з пунктом 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.
Зокрема судовою палатою зазначено, що аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що грошові зобов`язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження, а не отримання нового податкового повідомлення-рішення, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов`язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом. Норми ПК України хоча і передбачають направлення нового податкового повідомлення-рішення у випадку зменшення в судовому порядку суми грошового зобов`язання, однак, воно має інше юридичне значення та наслідки. Зокрема, на таке рішення не розповсюджується процедура узгодження грошового зобов`язання та/або виникнення права на його повторне оскарження
З таких підстав, висновки суду апеляційної інстанції у даній справі про наявність підстав для нарахування позивачу пені у зв`язку з не оскарженням податкового повідомлення-рішення №0055671411 є помилковими.
Крім того, відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України в редакції, діючій до 01 січня 2017 року, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України, в цій же редакції, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Судова практика з питання застосування норми статті 129 ПК України у зазначеній редакції при нарахуванні контролюючим органом суми податку у разі виявлення його заниження є сформованою і усталеною, а саме: підпункт 129.1.2 статті 129 ПК України встановлює застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені від дня настання строку погашення податкового зобов`язання та за весь період заниження податкового зобов`язання на суму такого заниження, оскільки платник весь період, коли він не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету.
У подальшому, у зв`язку із прийняттям Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності з 01 січня 2017 року, стаття 129 ПК України зазнала змін, а пункт 129.1 цієї статті був викладений в іншій редакції.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).