ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 873/93/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача - Селіванова А.Г.,
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 (суддя Ходаківська І.П.)
у справі №873/93/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс"
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Газові трейдери України" від 01.03.2023 у третейській справі №01/23 (третейський суддя Суркіна А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс"
до Фізичної особи-підприємця Міклявої Світлани Григорівни
про стягнення 47461,71 грн,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст рішення третейського суду та заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду
1. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Газові трейдери України" (далі - Третейський суд) від 01.03.2023 у третейській справі №01/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Міклявої Світлани Григорівни (далі - ФОП Мікляєва С.Г.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс" (далі - ТОВ "Укрмедполіс") суму заборгованості в розмірі 47461,71 грн, третейський збір у сумі 5368,00 грн, гонорар третейського судді у сумі 1073,60 грн.
2. Позивач подав заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду (далі - Заява).
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції
3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 відмовлено у задоволенні Заяви ТОВ "Укрмедполіс" про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду від 01.03.2023 у третейській справі №01/23.
4. Ухвала мотивована тим, що Регламент Третейського суду (нова редакція), який затверджено протоколом №1-16 від 06.01.2023 загальних зборів членів Асоціації "Газові трейдери України" (далі - Регламент), визначає порядок та правила звернення до Третейського суду, порядок формування складу Третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції Третейського суду.
5. Суд першої інстанції зазначив, що системний аналіз наведених положень Регламенту Третейського суду та третейської угоди (застереження) свідчить, що формування складу суду - визначення та призначення судді у конкретній третейській справі, спір, в якій підлягає розгляду суддею одноособово, віднесено до повноважень голови третейського суду.
6. Однак, суд першої інстанції встановив, що відповідно матеріалів третейської справи №01/23, рішення у ній ухвалено третейським суддею Суркіною А.В. При цьому матеріали третейської справи не містять організаційно-розпорядчого документа голови Третейського суду про призначення судді Суркіної А.В. для розгляду цієї справи, що позбавляє Північний апеляційний господарський суд можливості перевірити та встановити набуття повноважень (компетенції) на вчинення процесуальних дій третейським суддею для розгляду конкретної справи.
7. Отже, склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору за наявності відповідних обставин не може бути визнано таким, що відповідає вимогам ст.ст. 16-19 Закону України "Про третейські суди".
8. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні Заяви.
Стислий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів скаржника
9. Позивач (далі - скаржник) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 12.04.2023 та прийняти нове рішення, яким задовольнити Заяву.
10. Скаржник зазначає, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 №873/93/23 прийнята з порушенням норм матеріального права, зокрема неправильним тлумаченням ст. 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст.ст. 16-19 Закону України "Про третейські суди".
11. На думку скаржника, суд припустився надмірного формалізму та в порушення ст.ст. 11, 73, 236, 355 ГПК України ст. 16 Закону України "Про третейські суди" не з`ясував обставини, що мають значення для розгляду справи №873/93/23, та не витребував під час розгляду справи відповідні документи, на які посилався під час розгляду справи.
12. Скаржник вважає, що Північний апеляційний господарськи суд не витребував у Третейського суду Регламенту та Положення, тоді як в ухвалі, що оскаржується, суд першої інстанції посилається як на Регламент так і Положення Третейського суду як на підставу встановлення невідповідності складу третейського суду вимогам закону, за відсутності таких документів.
13. В апеляційній скарзі зазначено, що ані Закон України "Про третейські суди", ані ГПК України не містять вимоги про те, щоб у матеріалах третейської справи повинен зберігатись організаційно-розпорядчий документ голови третейського суду про призначення третейського судді для розгляду третейської справи.
14. Скаржник зазначає, що він не мав можливості подати належним чином завірену копію розпорядження №01/23 від 10.02.2023 під час розгляду справи Північним апеляційним господарським судом, оскільки вимоги щодо цього документа немає у чинному законодавстві України, а суд не зобов`язував надати його під час розгляду справи №873/93/23.
15. У зв`язку з викладеним, скаржник просить прийняти як доказ належним чином засвідчені копії листа ТОВ "Укрмедполіс" №4 від 28.04.2023 Третейського суду про надання документів; супровідного листа Третейського суду №01/23 від 02.05.2023; розпорядження №01/23 від 10.02.2023 про призначення третейського судді у справі №01/23.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
16. Відзив від відповідача до Верховного Суду не надійшов.
17. Позиція Верховного Суду
18. Відповідно до положень ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 25 і ч. 2 ст. 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, ухвалені апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції.
19. З огляду на встановлені ст. 269 ГПК України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
20. Предметом розгляду в цій справі є Заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.
21. Згідно з положеннями ст. 352 ГПК України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
22. Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 56 Закону України "Про третейські суди".
23. Відповідно до ч. 3 ст. 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
24. У ст. 355 ГПК України наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а саме: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
25. Аналогічні підстави наведені у ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди".
26. Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та по суті заявлених та розглянутих вимог, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 355 ГПК України.
27. Частиною 6 ст. 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
28. Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (п. 5 рішення Конституційного Суду України від 24.02.2004 №3-рп/2004).
29. Функціонування третейських судів в Україні та можливість передачі на їх розгляд спорів у сфері цивільних і господарських правовідносин базується не лише на принципах національного, а й міжнародного права (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008 №1-рп/2008).
30. Одним із таких принципів (гарантій) є розгляд справи законним складом суду, який виражає правомірність участі судді у розгляді конкретної справи.
31. Законодавчі вимоги до складу третейського суду та порядку його формування у третейській справі урегульовані Законом України "Про третейські суди".
32. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).
33. Згідно із ч. 4 ст. 10 Закону України "Про третейські суди" порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється цим Законом та регламентом третейського суду.
34. Суд першої інстанції встановив, що у пп. 10.1 п. 10 договору №2013/7-А від 31.07.2013 сторонами погоджено, що всі спори і розбіжності, пов`язані з цим договором, його укладенням, або такі, які можуть виникнути в процесі виконання умов даного договору, підлягають вирішенню у відповідності з чинним законодавством України в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Газові трейдери України" у складі одного судді згідно з Регламентом та Положенням про третейський суд.