ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5361/22
Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Баранця О. М., Булгакової І. В., Васьковського О. В., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р., Рогач Л. І.
розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Національного банку України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 (суддя Котков О. В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 (головуючий - Корсак В. А., судді Владимиренко С. В., Євсіков О. О.) у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість"
про забезпечення позову до подання позовної заяви,
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість";
відповідачі - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Таймкол"; 2) Державне підприємство "Сетам"; 3) Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Національний банк України.
Суть правозастосовного питання, переданого на вирішення об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
1. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
1) чи дозволяє процесуальний закон застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, в разі подання заявником будь-яких інших позовів (наприклад, про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна), ніж ті позови, що чітко визначено пунктом 6 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме позови про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.
2) чи розповсюджується передбачена частиною 12 статті 137 ГПК України заборона на зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру, на вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) арештованого майна за результатами електронних торгів, що були проведені в межах примусового виконання судового рішення за участю призначеного державним органом суб`єкта - Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам", Підприємство, відповідач-2), якому згідно з наказом Міністерства юстиції України від 29.03.2019 № 1008/5 доручено здійснювати функції з організації електронних торгів.
Короткий зміст і підстави подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви
2. 01.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" (далі - ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість", Товариство, заявник, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою, в якій просило вжити заходи забезпечення позову про визнання недійсними електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" (далі - АТ "Київмедпрепарат"), а саме: нежитлової будівлі площею 1128 м2, розташованої в місті Києві на вулиці Саксаганського, 139, корпус № 3, літ. "Р" (далі - нежитлова будівля, арештоване майно, корпус № 3), що відбувся 20.06.2022, та протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) до подання позову до суду шляхом:
1) зупинення реалізації арештованого майна;
2) заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Таймкол" (далі - ТОВ "Таймкол", відповідач-1) вчиняти будь-які дії щодо нежитлової будівлі, в тому числі проводити розрахунки та здійснювати оплату за неї на електронному аукціоні (торгах), який проводиться Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС Мінюсту України, ВДВС, відповідач-3) і ДП "Сетам";
3) заборони ДП "Сетам", ТОВ "Таймкол", ВПВР ДДВС Мінюсту України та іншим особам здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження нежитлової будівлі (лот № 511248, аукціон (торги) від 20.06.2022 (https://setam.net.ua/auction/509443)), оформлення результатів торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про торги;
4) заборони будь-яким особам (державним реєстраторам на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) і органам (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям, приватним виконавцям, ДП "Сетам" і ТОВ "Таймкол" вчиняти будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо продажу, відчуження будь-яким іншим способом, у тому числі шляхом дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо, будь-якого іншого обтяження, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів стосовно нежитлової будівлі.
3. Заява обґрунтовується тим, що: 1) ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Таймкол", ДП "Сетам" і ВДВС про визнання недійсним електронного аукціону (торгів) з реалізації лоту № 511248 стосовно нежитлової будівлі, а також визнання недійсним протоколу проведення аукціону (торгів) від 20.06.2022 № 572843 з тих підстав, що Товариство брало участь у торгах з реалізації арештованого майна, які проведено з порушенням чинного законодавства, зокрема, ДП "Сетам" організувало проведення 20.06.2022 електронних торгів з продажу нежитлової будівлі, стартова ціна якої - 21 255 843 грн, гарантійний внесок - 1 062 792,15 грн, крок аукціону - 212 558,43 грн, за результатами яких оформлено протокол № 572843, переможцем торгів стало ТОВ "Таймкол". Розмір додаткової винагороди організатору торгів становив 6 451 148,35 грн (з ПДВ), а сума, яку до 05.07.2022 мав перерахувати переможець торгів на рахунок продавця, - 142 764 869,51 грн; 2) крім арешту, накладеного в межах виконавчого провадження № 67278071 (номер запису про обтяження: 44699891), також існував арешт нежитлової будівлі як речового доказу, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.04.2016 у справі № 747/33036/16-к у межах кримінального провадження № 42016000000000904 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України; 3) необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову зумовлена тим, що у випадку реалізації арештованого майна заявник у межах одного судового провадження не зможе захистити або поновити свої права після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду його позову про визнання вказаних торгів недійсними.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022, заяву ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) задоволено повністю.
5. Ухвала та постанова мотивовані тим, що: 1) у випадку реалізації арештованого майна ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" буде позбавлене можливості здійснити захист або поновлення своїх прав у межах одного судового провадження, відкритого за його позовом про визнання недійсними електронного аукціону (торгів) і протоколу від 20.06.2022 № 572843, складеного за наслідком проведення аукціону, оскільки невжиття запропонованих Товариством заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Адже оплата за лот перебуває у стані очікування, акт про проведення цих торгів не підписано і право власності на майно за переможцем ще не оформлено, тобто процедуру відчуження майна за результатами проведеного аукціону не завершено; 2) запропонований Товариством захід забезпечення позову не підпадає під передбачену частиною 12 статті 137 ГПК України заборону, оскільки в спірних правовідносинах ДП "Сетам" є особою, яка здійснює лише заходи із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів та обслуговування цієї системи, тоді як немає доказів на підтвердження того, що торги проведені саме від імені держави (державного органу) або органу місцевого самоврядування.
При цьому, спростовуючи доводи ВДВС про те, що у спірних правовідносинах відповідач-3 виступає організатором і замовником торгів як державний орган, суди врахували викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19 висновок про те, що продаж майна, яке належить на праві приватної власності боржнику, на аукціоні в процедурі виконавчого провадження не є публічною конкурсною процедурою, на яку поширюються вимоги частини 12 статті 137 ГПК України, що виключає можливість застосування цієї норми до заходів забезпечення позову, які полягали в зупиненні стягнення, розпочатого виконавцем у межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса. Адже передумовою для застосування положень частини 12 статті 137 ГПК України є встановлення тих обставин, що торги були проведені саме від імені держави (державного органу) або органу місцевого самоврядування, а не державного органу (виконавчої служби) як ініціатора виконавчих дій з реалізації майна боржника.
Водночас, відхиляючи аргументи Національного банку України (далі - НБУ, Нацбанк, третя особа) щодо фактичного зупинення виконання остаточного судового рішення вжитими заходами забезпечення позову, апеляційний суд зауважив, що застосування судом унормованого чинним процесуальним законом інституту забезпечення позову є тимчасовим заходом, що спрямований на те, щоб упродовж судового розгляду спору по суті в суду залишалася можливість розглянути позов заявника за звичайною процедурою.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
6. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, в лютому 2023 року ВПВР ДДВС Мінюсту України (скаржник-1) та НБУ (скаржник-2) звернулися з касаційними скаргами, в яких просять зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" про забезпечення позову.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
7. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник-1 посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", статей 137, 236 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) суди не врахували висновку щодо застосування положень частини 12 статті 137 ГПК України, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20 та в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 380/5217/20, натомість помилково врахували викладену в постанові від 30.09.2020 року у справі № 910/19113/19 правову позицію Верховного Суду, яку в цьому випадку не можна було застосовувати, оскільки у вказаний справі організатором торгів був приватний виконавець, а не державний виконавець, тоді як у цій справі (№ 910/5361/22) організатором та замовником аукціону виступає державний орган - ВПВР ДДВС Мінюсту України.
8. В свою чергу, скаржник-2 звертає увагу на неврахування судами попередніх інстанцій викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 07.12.2022 у справі № 908/309/21, в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 524/7234/18, від 08.12.2021 у справі № 757/42929/20, від 05.10.2022 у справі № 705/3587/21-ц і в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 640/31815/21 висновку про те, що забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого нерухомого майна на публічних електронних торгах призводить до недопустимого зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили, зокрема, рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки способом його продажу на прилюдних торгах.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
9. ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" у відзивах на касаційні скарги ВДВС і НБУ просить залишити їх без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних ухвалі та постанові.
ДП "Сетам" і ТОВ "Таймкол" не скористалися правом на подання відзивів на касаційні скарги.
10. Крім того, заявник у поданому 27.03.2023 клопотанні просить на підставі пунктів 2 і 3 частини 1 статті 296 ГПК України закрити касаційне провадження за касаційними скаргами ВДВС і НБУ, посилаючись на те, що касаційну скаргу нібито подано відповідачем-3 як структурним підрозділом Міністерства юстиції України, тобто особою, яка не має процесуальної дієздатності, а НБУ не було залучено як третю особу до участі в справі № 910/5851/22 та оскаржуваними судовими актами не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки Нацбанку.
Проте об`єднана палата відхиляє зазначене клопотання як необґрунтоване, оскільки, по-перше, відповідно до статті 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу від 29.09.2016 №2832/5) систему органів примусового виконання рішень становлять Міністерство юстиції України та органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, до яких відноситься і ВПВР ДДВС Мінюсту України. При цьому касаційну скаргу підписано уповноваженим представником Міністерства юстиції України Юлдашевим Ю. М. та судовий збір за її подання сплачено зазначеним Міністерством, що не заперечується Товариством, а відтак фактично свідчить про подання касаційної скарги Міністерством юстиції України в особі ВПВР ДДВС Мінюсту України (код ЄДРПОУ 00015622), тобто юридичною особою в особі її структурного підрозділу, яка має процесуальну дієздатність, що виключає закриття касаційного провадження в цій справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 296 ГПК України.
По-друге, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 залучено до участі у справі № 910/5361/22 НБУ як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, а оскаржувану постанову ухвалено судом апеляційної інстанції в тому числі за результатами розгляду апеляційної скарги Нацбанку як повноправного учасника цієї справи, що виключає закриття касаційного провадження у справі № 910/5361/22 на підставі пункту 3 частини 1 статті 296 ГПК України.
Розгляд справи Верховним Судом
11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2023 (Краснов Є. В. - головуючий, судді Мачульський Г. М., Рогач Л. І.) відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ВПВР ДДВС Мінюсту України та НБУ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі № 910/5361/22 зі здійсненням перегляду судових рішень у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2023 справу № 910/5361/22 разом з касаційними скаргами ВПВР ДДВС Мінюсту України та НБУ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати від 01.02.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21).
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023 у зв`язку з відпусткою суддів Рогач Л. І. та Булгакової І. В. визначено такий склад колегії суддів: Чумак Ю. Я. - головуючий, Банасько О. О., Баранець О. М., Васьковський В. О., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Селіваненко В. П.
Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2023 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) справу № 910/5361/22 за касаційними скаргами ВПВР ДДВС Мінюсту України та НБУ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі № 910/5361/22 та призначено здійснити розгляд зазначених касаційних скарг у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023 у зв`язку з виходом з відпустки суддів Рогач Л. І., Булгакової І. В. і перебуванням у відпустці суддів Селіваненка В. П., Банаська О. О. визначено такий склад колегії суддів: Чумак Ю. Я. - головуючий, Баранець О. М., Булгакова І. В., Васьковський В. О., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Рогач Л. І.
З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, комплексності правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми процесуального права, визначається розумність строку розгляду цієї справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
12. ДП "Сетам" згідно з посиланням https://setam.net.ua/auction/509443 організувало проведення електронних торгів з продажу об`єкту нерухомого майна: нежитлової будівлі; номер лоту: 5111248, дата проведення аукціону: 20.06.2022 о 09:00; дата закінчення торгів: 20.06.2022 о 19:32; дата закінчення подання заявок: 20.06.2022 о 08:00; стартова ціна: 21 255 843 грн; гарантійний внесок: 1 062 792,15 грн; крок аукціону: 212 558,43 грн; область: м. Київ, місцезнаходження майна: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корпус 3 літ. "Р"; дата публікації: 23.02.2022 о 16:10.
13. Результати електронного аукціону (торгів) оформлено протоколом № 572843 проведення електронного аукціону (торгів), що сформований 20.06.2022 о 22:00:14 організатором торгів - Підприємством "Сетам", відповідно до якого переможцем торгів є ТОВ "Таймкол".
У протоколі № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) зазначено, що розмір додаткової винагороди організатору торгів становить 6 451 148,35 грн, в тому числі ПДВ 20 %, сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця становить 142 764 869,51 грн, зазначаються реквізити рахунка організатора торгів та реквізити рахунка продавця, а також, що зазначені суми мають бути сплачені переможцем до 05.07.2022.
14. Торги за лотом № 511248, які відбулися 20.06.2022, проводяться на підставі заявки по виконавчому провадженню № 6351504 з примусового виконання наказу № 910/21577/16, виданого 11.10.2021 Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 25.05.2021 у справі № 910/21577/16, яким (рішенням) задоволено позов про звернення стягнення на нежитлову будівлю (предмет іпотеки) в рахунок погашення боргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" перед НБУ відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.
15. ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" під № 7 приймало участь у торгах за лотом № 511248 щодо реалізації арештованого майна, що підтверджується роздруківками з особистого кабінету на вебсайті ДП "Сетам" та платіжним дорученням від 17.06.2022 № 1035.
30.06.2022 Товариству стало відомо, що на нежитлову будівлю, крім арешту, накладеного в межах виконавчого провадження № 67278071 (номер запису про обтяження: 44699891), також ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.04.2016 у справі № 747/33036/16-к накладено арешт на нежитлову будівлю як на речовий доказ у межах кримінального провадження № 42016000000000904 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.
Передача справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
16. Передаючи справу разом із касаційними скаргами на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати від 01.02.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21), мотивуючи це тим, що наразі очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики в питанні застосування вказаної норми в такій категорії спорів (визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна), зокрема щодо можливості вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що в межах виконання судового рішення проводяться ВДВС та/або ДП "Сетам", яким доручено здійснення функцій з організації електронних торгів, задля недопущення можливостей довільного трактування цієї норми.
Позиція Верховного Суду
17. Здійснивши розгляд касаційних скарг у порядку письмового провадження, дослідивши наведені в них доводи, подані заперечення, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, об`єднана палата вважає, що касаційні скарги необхідно задовольнити з таких підстав.
18. В основу оскаржуваних ухвали та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про те, що запропонований Товариством захід забезпечення позову (зупинення реалізації арештованого майна) не підпадає під передбачену частиною 12 статті 137 ГПК України заборону, оскільки в спірних правовідносинах ДП "Сетам" є особою, яка здійснює лише заходи із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів та обслуговування цієї системи, а учасники справи не надали доказів на підтвердження проведення спірних торгів саме від імені держави (державного органу) або територіальної громади (органу місцевого самоврядування). При цьому, спростовуючи доводи ВДВС (державного органу) про наявність у нього статусу організатора та замовника торгів у спірних правовідносинах, суди врахували викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19 висновок про те, що продаж майна, яке належить на праві приватної власності боржнику, на аукціоні в процедурі виконавчого провадження не є публічною конкурсною процедурою, на яку поширюються вимоги частини 12 статті 137 ГПК України, що виключає можливість застосування цієї норми до заходів забезпечення позову, які полягали в зупиненні стягнення, розпочатого виконавцем у межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса.
19. Проте об`єднана палата не може погодитися з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для вжиття зазначеного вище заходу забезпечення позову з огляду на таке.
20. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
21. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні ді (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України від 15.01.2020 № 460-IX); 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України від 15.01.2020 № 460-IX); 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
22. Таким чином, зі змісту частини 1 статті 137 ГПК України вбачається, що цією диспозитивною нормою не визначено вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову, однак такий перелік може доповнюватися виключно за рахунок заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
23. Об`єднана палата зауважує, що норма пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України передбачає можливість вжиття такого запропонованого Товариством заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, проте із застереженням - якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.
Зокрема, згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
24. У зв`язку з наведеним Верховний Суд зазначає, що оскільки обраний Товариством захід забезпечення позову (в співвідношенні з позовом про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів)) прямо не передбачено частиною 1 статті 137 ГПК України, суд мав би з посиланням на пункт 10 частини 1 цієї статті зазначити закон або міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, якими цей захід забезпечення позову передбачено, натомість ані в ухвалі Господарського суду м. Києва від 04.07.2022, ані в постанові Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі № 910/5361/22 відсутнє посилання на пункт 10 частини 1 статті 137 цього Кодексу та на закон чи міжнародний договір, яким визначено такий захід забезпечення позову, як зупинення реалізації (продажу) арештованого майна.
Таким чином, з огляду на пункт 10 частини 1 статті 137 ГПК України об`єднана палата зазначає, що Законами України "Про виконавче провадження" та "Про іпотеку", а також іншими законами чи міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України, не передбачено можливості вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) арештованого майна, в разі подання позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів).
25. Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2022 ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання до суду позовної заяви про визнання недійсними електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна АТ "Київмедпрепарат", що відбувся 20.06.2022, та протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів).
При цьому спірні електронні торги з реалізації нежитлової будівлі проводилися на підставі Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5) та на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 у справі № 910/21577/16, яке набрало законної сили 13.09.2021 та яким, зокрема, задоволено позов НБУ про звернення стягнення на корпус № 3 - предмет іпотеки за іпотечним договором від 02.04.2009, укладеним між НацБанком та АТ "Київмедпрепарат", зі встановленням способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
26. Об`єднана палата наголошує, що поза увагою судів попередніх інстанцій помилково залишилися вимоги поданої заяви про забезпечення позову, яка не містить жодних відомостей щодо наміру подання Товариством позову про визнання права власності на арештоване майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, яке (майно) є предметом зазначених торгів, що не узгоджується з положеннями пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України, яким чітко визначено можливість застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, виключно в разі подання позову про визнання права власності на майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, але не в порядку вжиття забезпечення позову з іншим предметом позову.
27. Об`єднана палата зауважує, що при обранні позивачем способу захисту своїх прав, передбаченого частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", і як наслідок, при вжитті відповідних заходів забезпечення позову, суди мають враховувати саме положення пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України, якими чітко встановлено, що позов забезпечується зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, тобто з обов`язковим дотриманням критерію обмеженості предмета відповідного позову, з перевіркою всіх обставин справи та дослідженням відповідних доказів. Проте, заява ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" про забезпечення позову не відповідає вимогам статей 136, 137 ГПК України.
28. Водночас відповідно до частини 12 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
29. Об`єднана палата враховує викладений в пунктах 45, 48, 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20 висновок про те, що вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа безпосередньо не полягає та не має наслідком зупинення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб`єкта. Такий запроваджений законодавцем механізм зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа суттєво відрізняється від обмежень у виді припинення, відкладення, зупинення чи іншого втручання у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави або територіальної громади, передбачених частиною 12 статті 137 ГПК України. Поширення обмежень, передбачених цією нормою, на заходи забезпечення судом позову, встановлені пунктом 5 частини 1 статті 137 ГПК України, призвело би до повного припинення застосування судом такого способу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, та унеможливило б ефективний захист або поновлення порушених прав позивачів у разі незаконної видачі виконавчого напису нотаріуса та продажу належного їм майна на його примусове виконання.
30. За таких обставин Верховний Суд погоджується з твердженням скаржників у тій частині, що Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові чітко розмежувала норми пункту 5 частини 1 та частини 12 статті 137 ГПК України як такі, що регулюють різні відносини та призначені для різних випадків проведення конкурсів, аукціонів, торгів, тендерів чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави чи територіальної громади, в тому числі їх зупинення, та, як наслідок, дійшла висновку, що дія норми частини 12 статті 137 цього Кодексу не розповсюджується на відносини забезпечення судом позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, що передбачено нормою пункту 5 частини 1 статті 137 ГПК України.
31. Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Суд незалежно від наявності посилання сторін вирішує, які норми права повинні застосовуватися для вирішення спору, при цьому сторони не зобов`язані доказувати в суді наявність та необхідність застосування певної норми до спірних правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).
У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (такий висновок викладено в пункті 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (такий висновок викладено в пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).
32. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 234 ГПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.