ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа №806/2591/17
адміністративне провадження № К/990/3216/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі № 806/2591/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації, Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" про визнання неправомірними та скасування дозволу і рішення,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У 2017 році ОСОБА_1 (далі також позивачка) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації (далі також відповідач-1 або Управління екології), Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області (далі також відповідач-2 або ГУ Держпродспоживслужби), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" (далі також ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" або третя особа), в якому просила:
визнати неправомірним та скасувати дозвіл Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" від 26.04.2017 № 1810700000-116;
визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 25.04.2017 № 05-02/1321 щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія".
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 13 лютого 2018 року в задоволені позовних вимог відмовив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 червня 2018 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року залишив без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 11 травня 2022 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року скасував.
Справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 29 вересня 2022 року позовні вимоги задовольнив.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 січня 2023 року залишив без змін рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року.
27 січня 2023 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія", в якій скаржник просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
20 лютого 2023 року від Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу.
27 лютого 2023 року від Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації надійшов відзив на касаційну скаргу.
08 березня 2023 року від ОСОБА_1 надійшли відповіді на вищезазначені відзиви.
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
Позивачка в обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувані рішення є неправомірними, виданими без повного та належного з`ясування всіх обставин, наявності обов`язкових документів екологічного характеру.
Відповідач-2 не погодився із позовом та зазначив, що враховуючи результати лабораторно-інстументальних вимірів атмосферного повітря, проведених фахівцями Коростенського міжрайонного відділу ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України", Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області прийняло рішення щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відокремленого виробничого підрозділу - деревообробний комбінат ТОВ.
Третя особа вважала позов безпідставним та наголосила, що здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку встановлюється КМУ за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Такий перелік затверджено постановою КМУ № 808 від 28.08.2013 і в ньому відсутній вид діяльності, який здійснює ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія", а саме: лісопильне та стругальне виробництво. Отже, підприємство не відноситься до об`єктів, вид діяльності якого становить підвищену екологічну небезпеку, відповідно і проведення державної екологічної експертизи не є обов`язковим.
У відповідь на заперечення відповідачів та третьої особи позивачка наголосила, що стаття 25 Закону України від 6 жовтня 1992 року № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" (далі також Закон № 2707-XII) виключає можливість проведення однієї із зазначених у нормі Закону експертиз, а зобов`язує проведення обох: і екологічної експертизи і санітарно-гігієнічної експертизи. Без проведення такого виду експертиз, відповідачі не могли надати об`єктивну оцінку впливу на довкілля викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і їх вплив на життя і здоров`я людини, що в подальшому призвели до порушення прав позивача на безпечне для життя і здоров`я довкілля, безпечні для життя і здоров`я умови проживання.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що третя особа зареєстрована в якості юридичної особи, видами діяльності якого є, у тому числі (…), лісопильне та стругальне виробництво, виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів.
Товариство здійснює, зокрема, сушіння тирси, пиломатеріалів з використанням сушильних камер та в своїй діяльності використовує котли, в яких відбувається згоряння твердих відходів деревини.
Третя особа подала заяву із пакетом документів до Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: генеральний план; відомості щодо санітарно-захисної зони, відомості щодо сировини, хімікатів, паливно-мастильних матеріалів та інших матеріалів, що використовуються на підприємстві, їх зберігання та споживання; відомості про район, де розташовано підприємство, умови навколишнього середовища; відомості щодо стану забруднення атмосферного повітря, відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря здійснюється за даними результатів розрахунків розсіювання; аналіз відповідності фактичних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до встановлених нормативів на викиди; пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; перелік заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин; заходи щодо здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин; пропозиції на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; відомості щодо сировини, хімікатів, паливно-мастильних матеріалів та інших матеріалів, що використовуються на підприємстві, їх зберігання та споживання; пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; інформація про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості; відомості щодо сировини, хімікатів, паливно-мастильних матеріалів та інших матеріалів, що використовуються на підприємстві, їх зберігання та споживання; відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; повідомлення щодо внесення до Переліку СП "Клаксон"; виписка з ЄДРПОУ; публікація в ЗМІ; довідка від Коростенської міськдержадміністрації; фонові концентрації та коротка кліматична характеристика; розрахунок ЕОЛ; акт санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкту ДПСС; протокол № 81 від 07.04.2017 дослідження повітря населених місць Коростенського міжрайонного відділу ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр ДСЕС України"; протокол № 2 від 07.04.2017 проведення досліджень шумового навантаження Коростенського міжрайонного відділу ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр ДСЕС України"; висновок СЕС на препарат "Еконадін"; повідомлення про ідентифікацію об`єкту.
Також третьою особою надано до суду копії:
сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІV № 165170521474 від 21 лютого 2017 року;
сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІV № 163171920848 від 11 липня 2017 року;
дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт № ІV 115160191278 від 19 січня 2016 року;
експертного звіту щодо розгляду проектної документації ДП Державного науково - дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ" №120/15 1 грудня 2015 року з додатками;
висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17 грудня 2015 року № 05.03.02-04/55854.
На підставі лабораторно-інструментальних вимірів атмосферного повітря, проведених фахівцями Коростенського міжрайонного відділу ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України (протокол від 07.04.2017 № 81), Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області 25 квітня 2017 року прийнято рішення № 05-02/1321 щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відокремленого виробничого підрозділу - деревообробного комбінату ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Сергія Кемського, буд 11-Б.
26 квітня 2017 року на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 25 квітня 2017 року № 05-02/1321, Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації видано ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" дозвіл № 1810700000-116 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу: 10 років, з 26.04.2017 до 26.04.2027.
Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області надало: копію листа ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" від 20.04.2021 (вх. №1386 від 24.04.2017) з проханням надати рішення щодо можливості/неможливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" з додатками: акт санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкту від 05.04.2017 ДУ Держпродспоживслужби в Коростенському районі; протокол №1703-1704 від 01.08.2016 дослідження повітря населених місць Коростенського міськрайонного відділу ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр ДСЕС України; Протокол № 2 від 07.04.2017 проведення дослідження шумового навантаження Коростенського міськрайонного відділу ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр ДСЕС України".
ІV. ОЦІНКА СУДІВ
11 травня 2022 року Верховний Суд, скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанції зазначив, що суди не дослідили чи дотримані відповідачами при ухваленні рішення про можливість видачі дозволу та при видачі дозволу вимоги щодо обов`язковості проведення державної екологічної і санітарно-гігієнічної експертизи, для оцінки екологічних ризиків та екологічної небезпеки діяльності такого підприємства, як того вимагає стаття 25 Закону № 2707-XII.
Також Верховний Суд у постанові від 11 травня 2022 року наголосив, що суди попередніх інстанцій не перевірили чи забезпечили відповідачі видаючи дозвіл та приймаючи рішення право позивачки на належний захист, як громадянина, його життя і здоров`я, охорони навколишнього природного середовища від екологічно небезпечного об`єкта, екологічної небезпеки.
Задовольняючи адміністративний позов, після його перегляду судом касаційної інстанції, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідачі при прийнятті позитивних рішень щодо надання третій особі дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, діяли не в порядку, визначеному законодавством, що призвело до порушення прав позивачки на захист життя, здоров`я від екологічно небезпечного об`єкта, екологічної небезпеки, аналіз та оцінка яких надається експертами у висновках відповідних державних експертиз (державної екологічної і санітарно-гігієнічної), які, в порушення вимог чинного законодавства України на момент видачі оскаржуваного дозволу, не було проведено.
Суди зазначили, що підставою для звернення третьої особи із заявою про надання дозволу на викиди в атмосферне повітря було введення в експлуатацію першої черги будівництва за адресою: вул. С. Кемського, 11-Б, м. Коростень, Житомирська область. Отже, має місце нове будівництво.
Наголосили, що третя особа з метою отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря, надала до Управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.12.2015 № 05.03.02-04/55854.
На думку судів, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.12.2015 № 05.03.02-04/55854 не має відношення до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки сферою застосування та реалізації об`єкта експертизи вказана: механічна та фізико-хімічна очистка господарсько-побутових та подібних до них за складом стічних вод, облаштування систем каналізації та ЛОС.
За таких обставин, суди дійшли висновку, що третя особа до заяви про надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не надала висновку санітарно-епідеміологічної експертизи щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів.
Проведення санітарно-епідеміологічної (санітарно-гігієнічної) експертизи документації (передпроєктної та проектів) суди вважали обов`язковим.
Також суди критично оцінили твердження третьої особи про те, що вид діяльності не відноситься до екологічно небезпечного в розумінні Постанови КМУ № 808 "Про затвердження переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" та вважали обов`язковим проведення державної екологічної експертизи.
Суди звернули увагу на ту обставину, що у Додатку 1 до Дозволу № 1810400000-116 від 26.04.2017 вказано: "На новостворені стаціонарні джерела викид дозволяється лише у випадку отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи, а для об`єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує комплексної державної експертизи - позитивні висновки державної екологічної та державної санітарно-гігієнічної експертиз".
За висновками судів попередніх інстанцій наявність позитивного висновку експертиз: або комплексної державної експертизи, або державної екологічної та державної санітарно-гігієнічної експертиз є обов`язковою умовою для викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Разом з тим, на думку судів попередніх інстанцій, експертний звіт щодо розгляду проектної документації по проекту "Будівництво деревообробного комбінату по вул. Жовтневій 11-Б у м. Коростені" не є експертним висновком екологічної та/або санітарно-епідеміологічної експертизи.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Скаржник не погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх такими, що прийняті з невірним застосуванням норм матеріального права, а також із порушенням норм процесуального права.
Стверджує, що згідно із вимогами діючого на час звернення законодавства, з метою отримання дозволу на викиди надав до Управління екології разом із заявою всі необхідні документи, визначені пунктом 4 Порядку проведення оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженому постановою КМУ від 13.03.2002 № 302.
На переконання скаржника, суди не врахували, що при прийнятті оскарженого рішення про можливість видачі дозволу, чинним законодавством не передбачено проведення державної екологічної та державної санітарно-гігієнічної експертиз.
Скаржник також вважає хибними посилання судів на Додаток 1 до виданого Дозволу на викиди № 1810400000-116 від 26.04.2017, як підставу для висновку про необхідність проведення державної екологічної та санітарно-гігієнічної експертиз, оскільки саме у пункті 1 Додатку вказано: "На новостворені стаціонарні джерела викид дозволяється лише у випадку отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи, а для об`єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує комплексної державної експертизи - позитивні висновки державної екологічної та державної санітарно-гігієнічної експертиз", так як даний Додаток визначає умови до дозволу на викиди та стосується новостворених стаціонарних джерел викидів, які будуть виникати у Скаржника після отримання первісного дозволу на викиди забруднюючих речовин.
Також звертає увагу, що проведення комплексної державної експертизи регулюється Порядком затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 483 (втратила чинність 31 жовтня 2007 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1269 від 31 жовтня 2007 року, яка в свою чергу також втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 11 травня 2011 року, якою затверджено "Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи" (надалі - Порядок).
Цей Порядок визначає механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.
Стверджує, що на момент виникнення спірних правовідносин комплексна державна експертиза була скасована, так як чинним законодавством була введена інша експертиза, а саме експертиза проектів будівництва, яка по суті теж є комплексною так як проводиться з залученням атестованих експертів всіх напрямків.
Скаржник звертає увагу суду, що ним на підтвердження проведення даної експертизи, яка також передбачена статтею 31 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" надано до суду Експертний звіт щодо розгляду проектної документації по проекту "Будівництво деревообробного комбінату по вул. Жовтневій, 11- Б в м. Коростень" №120/15 від 31.12.2015 з додатками, виконаний ДП Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом ʼʼНДІПРОЕКТКОІІСТРУКЦІЯ", яка проведена з залученням атестованих експертів всіх напрямків, в тому числі експертів з питань екології та санітарної гігієни (епідеміології).
За твердженням скаржника в експертному звіті № 120/15 від 31.12.2015 визначено, що "За результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження, і може бути затверджена в установленому порядку".
В Додатку до експертного звіту в розділі Екологічна безпека також зазначено, що санітарно-захисна зона для цього об`єкту є 100 м. та за рахунок оптимізації проектних рішень при виконанні природоохоронних заходів та санітарних норм об`єкт практично не буде здійснювати шкідливого впливу на навколишнє середовище.
Із посиланням на Додаток № 4 до "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів. ДСП № 173-96", який регламентує "Санітарну класифікацію підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них" скаржник вважає, що проммайданчик деревообробного комбінату ТОВ "УХЛК" за технологією відноситься до заводів лісопильних, фанерних та деталей дерев`яних стандартних будівель, для яких встановлена нормативна санітарно-захисна зона розміром у 100 м, яка дотримана (клас IV. Санітарно-захисна зона 100 м.).
Стверджує, що після проведення вищезазначеної експертизи, проведення інших двох експертиз в розумінні чинного законодавства для отримання дозволу на викиди не є обов`язковим.
Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації (відповідач-1) надало відзив, у якому зазначило, що підтримує доводи касаційної скарги та просить їх задовольнити.
Стверджує, що отримання скаржником дозволу на викиди забруднюючих речовин здійснювалось з дотриманням вимог природоохоронного законодавства.
Також відповідач-1 наголосив, що оскаржений дозвіл на викиди є актом індивідуальної дії, та не впливає на права позивачки, оскільки останній не є учасниками правовідносин, що стосується порядку отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, між відповідачами і третьою особою. Оскаржувані рішення є індивідуальними актами, які може бути оскаржено виключно особою, щодо якої вони прийняті або прав, свобод та інтересів, якої вони безпосередньо стосуються. Вважає, що оскаржувані рішення про видачу дозволу, не породжують для позивачки права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
За позицією відповідача-1, суб`єктом звернення до суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру може виступати відповідний дозвільний органу визначених законом випадках.
Просив касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог позивачки.
Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області подало відзив, у якому наголосило, що рішення щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відокремленого виробничого підрозділу - деревообробний комбінат ТОВ " Українська холдингова лісопильна компанія" було видано відповідно до вимог діючого законодавства.
Просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог позивачки.
Своєю чергою позивачка надала відповіді на відзиви відповідачів, у яких наголосила на відсутності експертизи, визначеної статтею 13 Закону України "Про екологічну експертизу".
Вважає, що акт санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта не є державною екологічною та санітарно-екологічною експертизою, необхідною для визначення безпеки для здоров`я людини, передбаченою статтею 25 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Також стверджує, що при видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами третій особі від 25.04.2017 року № 05-02/1321, не було враховану відсутність обов`язкових санітарно-гігієнічної та екологічної експертиз щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів ТОВ "УХЛК".
Наголошує, що порушення її прав підтверджуються висновками зробленими у рішенні Малинського районного суд Житомирської області у справі № 284/518/17-ц від 12 березня 2020, яким встановлено, що діяльність підприємства призвела до забруднення навколишнього природнього середовища небезпечними хімічними речовинами, негативний вплив на довкілля з порушенням конституційного особистого немайнового права позивачки на безпечне довкілля, у зв`язку з чим судом було присуджено стягнути ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" 50000 тисяч гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди як сатисфакцію для позивачки.
Із посиланням на вимоги Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів № 173 від 19.06.1996 року, наголосила на недотриманні санітарно - захисної зони, яка становить 1000 метрів.
В той час, як у рішенні Головного управління Держпродспоживслужби України в Житомирській області від 25.04.2017 зазначено санітарно - захисну зону 100 метрів. Сушка із джерела викидів ТОВ "Українська лісопильна холдингова компанія" розміщена на відстані 42 метрів від садиби ОСОБА_1 . При цьому на ТОВ "Українська лісопильна холдингова компанія" 61 джерело викидів забруднюючих речовин. Також на цій відстані розміщено автостоянку для транспортних засобів. Все це грубо порушує право ОСОБА_1 на безпечні для життя і здоров`я умови проживання, на безпечне довкілля.
Наголошує, що інформування громадськості щодо відкриття підприємства проводилось неналежним чином, мешканці міста Коростеня та ОСОБА_1 були категорично проти відкриття та діяльності такого виду підприємства, з приводу чого було проведено в 2016 році акцію протесту "Досить нас труїти" під головуванням ОСОБА_1 з перекриттям транспорту та дорожніх вулиць. З приводу вказаної акції також був судовий розгляд справи про захист честі, гідності то ділової репутації підприємств, де також Малинський районний суд підтвердив право ОСОБА_1 висловлювати свою думку з приводу порушення її екологічних прав та прав мешканців м. Коростеня (Справа № 283/950/16-ц).
До матеріалів справи також було надано копії скарг, підписів мешканців м. Коростеня Житомирської області, які категорично заперечували проти будівництва і діяльності такого підприємства як ТОВ "Українська лісопильна холдингова компанія".
Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Предметом спору у справі є правомірність рішень відповідачів щодо надання дозволу третій особі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1810700000-116 від 26.04.2017.
Закон України 25 червня 1991 року № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі також Закон N 1264-XII) визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Відповідно до статті 11 Закону №1264-XII місцеві ради, органи державної влади в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов`язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Своєю чергою Закон України "Про охорону атмосферного повітря" визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.
Відповідно до статті 11 Закону № 2707-XII викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
За приписами статті 25 Закону№ 2707-XII для визначення безпеки для здоров`я людини та екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об`єктів проводиться державна екологічна і санітарно-гігієнічна експертизи у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України від 9 лютого 1995 року № 45/95-ВР "Про екологічну експертизу" (далі також Закон № 45/95-ВР) екологічна експертиза в Україні це вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об`єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об`єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки