Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 753/2309/20
провадження № 61-7669св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, відповідач - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Київського апеляційного суду від 07 липня
2022 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В.,
Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент)
про захист честі, гідності та ділової репутації.
Позовна заява мотивована тим, що з метою виконання своїх зобов`язань, передбачених договором з клієнтом та на підставі ордеру на представництво інтересів, ОСОБА_1 відвідав будівлю Департаменту, щоб у дозволений спосіб здійснити відеофіксацію ремонту приміщень, який був зроблений за бюджетні кошти, однак, згідно з офіційною відповіддю Департаменту від 17 лютого 2019 року № 05710-13276 на його інформаційний запит, кошти на проведення ремонту в бюджет департаменту не закладались.
Позивач вказував на те, що під час його розмови з директором Департаменту ОСОБА_2, останній звертався до нього у неналежній формі, з підвищеною інтонацією та висловлював думку, що ОСОБА_1 є корупціонером та бандитом, а також висловив йому погрозу словами "… ми передушимо таких, як ви корупціонерів…", "… вам в тюрмі сидіти…". Також ОСОБА_2 звертався до нього зневажливо, використовуючи форму звернення "ти", порушуючи цим положення Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року № 158.
Вважає, що при наявності у директора Департаменту ОСОБА_2 статусу державного службовця, його будь-яке висловлювання має високий авторитет та привертає увагу громадськості. Таким чином, директор Департаменту ОСОБА_2., висловлюючи свої негативні суб`єктивні думки у брутальній та принизливій формі, дискредитує позивача, як фахівця в галузі права та адвоката в очах потенційних клієнтів, що, у свою чергу, призводить до падіння авторитету та статусу позивача у суспільстві.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд визнати
дії Департаменту, які полягають у поширенні директором
останнього - ОСОБА_2 висловлювань (інформації) "… ми передушимо таких, як ви корупціонерів…", "… вам в тюрмі сидіти…, застосованих до ОСОБА_1, неправдивими та такими, що принижують честь і гідність, ділову репутацію адвоката ОСОБА_1. та зобов`язати Департамент спростувати висловлювання "…ми передушимо таких, як ви корупціонерів…", "… вам в тюрмі сидіти…", застосовані до ОСОБА_1 у той самий спосіб, яким було поширено неправдиві, та такі, що принижують честь, гідність і ділову репутацію адвоката ОСОБА_1. висловлювання (інформацію) на особистому прийомі директора Департаменту.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Шевченківський районний суд міста Києва своїм рішенням від 24 червня 2021 року (у складі судді Юзькової О. Л.) позов ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що висловлювання директора Департаменту не можуть свідчити про поширення висловлювань (інформації), оскільки виражають його думку на майбутнє стосовно осіб, винних у вчиненні кримінальних правопорушень, в таких висловах не міститься фактичних даних, їх не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки фактів), що унеможливлює захист прав позивача, способом, обраним останнім.
Київський апеляційний суд своєю постановою від 07 липня 2022 року,
з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 13 липня 2022 року про виправлення описки, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 червня 2021 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав дії Департаменту, які полягають у поширенні директором Департаменту ОСОБА_2 висловлювань (інформації) "… ми передушимо таких, як ви корупціонерів…", "… вам в тюрмі сидіти…", застосованих до ОСОБА_1, неправдивими та такими, що принижують честь і гідність, ділову репутацію адвоката ОСОБА_1.
Зобов`язав Департамент спростувати висловлювання "… ми передушимо таких, як ви корупціонерів…", "… вам в тюрмі сидіти…", застосовані до ОСОБА_1 у той самий спосіб, яким було поширено неправдиві, та такі, що принижують честь, гідність і ділову репутацію адвоката ОСОБА_1. висловлювання (інформацію), шляхом спростування таких висловлювань (інформації) на особистому прийомі директора Департаменту.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що поширена директором Департаменту інформація не є оціночним суб`єктивним судженням відносно ОСОБА_1, не є особистим відношенням директора Департаменту до нього, а є стверджувальними об`єктивними, чітко висловленими фактами, які можуть бути перевіреними. Спірна інформація сформульована способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів), за формою вираження вищезазначеної інформації указане повідомлення не містить критики або оцінки дій, виражено без застосування та вживання гіпербол, алегорій, сатири (чи інших мовностилістичних способів). Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2022 року, Департамент просить скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на:
- пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від: 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21),
26 квітня 2022 року у справі № 757/6877/21-ц (провадження
№ 61-15899св21), 19 травня 2022 року у справі № 368/802/18 (провадження № 61-5708св21), 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22), 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-3069св21);
- пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу), а саме вказує на пункт 5 частини першої
статті 411 ЦПК України (справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції постійно направляв процесуальні документи у справі на електронну адресу: dzr@kmda.gov.ua. При цьому, в жодних процесуальних документах, які подавав відповідач, вказана електронна адреса не вказувалась.
Також відповідач вказував, що відповідно до пункту 5 наказу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 березня 2020 року № 28 "Про затвердження функціонування доменної зони та Положення про інформаційні системи та електронні послуги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради та Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" як офіційну електронну скриньку заявника затверджено doc@kyivland.gov.ua.
У подальшому, пунктом 1 наказу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 квітня 2022 року № 15 внесено зміни до пункту 5 наказу від 25 березня 2020 року № 28 та затверджено нову електронну скриньку - ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є офіційною електронною адресою.
Отже, судове рішення прийняте з порушення норм процесуального права без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а тому є незаконним та необґрунтованим.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 23 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 надав до суду першої інстанції відеозапис події, яка відбулась 12 листопада 2019 року в приміщенні Департаменту.
З дослідженого відеозапису встановлено, що 12 листопада 2019 року між позивачем ОСОБА_1, який є адвокатом, та директором Департаменту ОСОБА_2 в приміщенні департаменту виникла розмова, в ході якої останній висловився на адресу позивача ОСОБА_1 "… ми передушимо таких, як ви корупціонерів…", "… вам в тюрмі сидіти…".
Відповідно до копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого 26 квітня 2018 року, копії посвідчення адвоката України та витягу з Єдиного Реєстру адвокатів України, ОСОБА_1. є адвокатом та має право на зайняття адвокатською діяльністю.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.