ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 460/4474/19
адміністративне провадження № К/9901/12037/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Кашпур О.В., Шевцової Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року (головуючий суддя Дудар О.М.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року (головуючий суддя Ніколін В.В., судді Большакова О.О., Гінда О.М.),
І. Суть спору
У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 04 серпня 2017 року №397 "Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військ оперативного командування Захід", в частині встановлення 30 липня 2017 року, як кінцевої дати періоду виплати щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення за липень 2017 року старшому офіцеру відділу напрямків управління територіальної оборони підполковнику ОСОБА_1 .
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що спірним наказом відповідач у непередбачений законодавством спосіб обмежив кількість днів виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди за липень 2017 року, оскільки визначив кінцевим днем 30 липня 2017 року. Враховуючи, що позивача було звільнено відповідно до наказу від 13 вересня 2017 року та виключено зі списків особового складу частини з 28 вересня 2017 року, за відсутності підстав для зменшення розміру винагороди, передбачених пунктом 10 наказу Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року №550, відповідач, за твердженням ОСОБА_1, протиправно не здійснив виплату щомісячної додаткової грошової винагороди за липень 2017 року у повному обсязі.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.
Позивач проходив військову службу за контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
З 31 березня 2015 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України на посаді старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_1 ).
У період з червня по липень 2017 року на підставі спільних директив Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 26 квітня 2017 року №Д-322/1/5дск, від 25 травня 2017 року №Д-322/1/6дск, від 30 червня 2017 року №Д-322/1/8дск, переліків змін до штату №01/132 - Управління Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " - у військовій частині НОМЕР_1 були проведені організаційно-штатні заходи.
Зміни до штату №01/132 управління Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " введені в дію з 31 липня 2017 року на підставі наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) від 31 липня 2017 року №172. При цьому, відповідно до введених змін до штату, було змінено номенклатуру посад, і посада позивача була відсутня в новому штаті управління Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", тобто з 31 липня 2017 року посада, яку обіймав позивач була скорочена.
Відповідно до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 13 вересня 2017 року №318 (по особовому складу), ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пп. "б" пункту 1 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", за станом здоров`я. Відповідно до наказу Тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №215 від 21 вересня 2017 року підполковника ОСОБА_1, який знаходиться поза штатом управління оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1", з 28 вересня 2017 року виключено зі списків особового складу Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Рівненського об`єднаного військового комісаріату Рівненської області.
Наказом командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 04 серпня 2017 року №397 "Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " наказано виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення за липень 2017 року за період з 01 по 30 липня 2017 року.
Уважаючи зазначений наказ протиправним в частині встановлення 30 липня 2017 року, як кінцевої дати періоду виплати щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення за липень 2017 року старшому офіцеру відділу напрямків управління територіальної оборони підполковнику ОСОБА_1, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року, відмовлено позивачу у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у зв`язку зі скороченням з 31 липня 2017 року посади старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яку обіймав позивач та неможливістю ним виконання обов`язків за такою посадою, у подальшому у відповідача не було правових підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Інструкцією №550.
Також суди першої та апеляційної інстанцій відповідно до частини 4 статті 78 КАС України врахували обставини, встановлені рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року у справі №460/3502/19, яке набрало законної сили, в якому суд дійшов висновку щодо правомірності припинення відповідачем виплати ОСОБА_1 з 31 липня 2017 року, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Інструкцією №550.
Таким чином, наказ командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 04 серпня 2017 року №397 "Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в частині встановлення 30 липня 2017 року як кінцевої дати періоду виплати щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення за липень 2017 року старшому офіцеру відділу напрямків управління територіальної оборони підполковнику ОСОБА_1 є правомірним.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
03 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України.
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов повністю.
На обґрунтування своєї позиції, позивач посилається на незастосування судами попередніх інстанцій вимог статті 49-2 КЗпП України, всупереч правовим висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №487/2191/17, від 24 липня 2020 року у справі №816/654/17, та неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №569/19058/17 щодо визначення щомісячної додаткової грошової винагороди як щомісячного додаткового виду грошового забезпечення.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Відповідач зазначає, що оскаржуваний наказ командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України від 04 серпня 2017 року №397 "Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1" в частині встановлення 30 липня 2017 року, як кінцевої дати періоду виплати щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення за липень 2017 року старшому офіцеру відділу напрямків територіальної оборони підполковнику ОСОБА_1, є законним.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначаються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
У відповідності до частини 1 статті 9 Закону №2011-XII, Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", чинною на час виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова №889), установлено щомісячну додаткову грошову винагороду (пункт 1 Постанови №889).
Відповідно до пункту 2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Міністерством оборони України 24 жовтня 2016 року на виконання вищезазначеної Постанови №889 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція №550).
Згідно з пунктом 2 Інструкції №550 виплата щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) здійснюється у розмірі до 60 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць.
Відповідно до пункту 3 Інструкції №550 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).
Згідно з пунктом 4 Інструкції №550 виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов`язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов`язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)).
Відповідно до пункту 1.1 "Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року №260 (далі - Інструкція №260) Інструкція визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Згідно з пунктом 1.2 Інструкції №260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
Підпунктом 1.3.4 пункту 1.3 Інструкції №260 передбачено, що грошове забезпечення згідно з цією Інструкцією виплачується військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників) (далі - перебувають у розпорядженні), а також які звільнені від посад без зарахування у розпорядження, у тому числі у зв`язку зі скороченням штатних посад (далі - звільнені від посад).
Відповідно до пункту 9.1 Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим від посад, які вони займають (у тому числі у зв`язку з переходом військової частини на новий штат, частковою зміною штату), із дня, наступного за днем звільнення від займаних посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).
Грошове забезпечення у цьому випадку обчислюється виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення). Після закінчення двох місяців грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується тільки за рішенням Міністра оборони України.