Постанова
Іменем України
08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 395/850/21
провадження № 61-5985 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Новомиргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 ;
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2022 року та додаткове рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2022 року у складі судді Забуранного Р. А., постанову Кропивницького апеляційного суду від 31 травня 2022 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новомиргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), (далі - Новомиргородський відділ ДРАЦС), ОСОБА_2 про анулюванняактового запису про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що з 27 вересня 2002 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюбних відносин вони не припиняли до 2021 року. Під час сварки відповідачка повідомила його про те, що шлюб між ними розірвано.
Із копії свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого відділом РАЦСу Новомиргородського районного управління юстиції, він дізнався, що шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано 15 вересня 2005 року, актовий запис № 113.
Вказував, що не звертався в органи ДРАЦС із заявою про розірвання шлюбу та не приймав участі в процедурі розірвання шлюбу, що свідчить про відсутність його волевиявлення на розлучення з ОСОБА_2 . Також звертав увагу суду на відсутність його підпису в графі "Підписи осіб, що розривають шлюб" актового запису про розірвання шлюбу від 15 вересня 2005 року № 113 та відсутність в графі "Для відміток" відмітки про реєстрацію розірвання шлюбу без його участі, що свідчить про недотримання органом ДРАЦС норм чинного на той час законодавства при складані вказаного актового запису.
Вказував, що після фіктивного розірвання шлюбу була придбана квартира, спір щодо якої перебуває у провадженні Новомиргородського районного суду Кіровоградської області. Вважав, що оскільки державна реєстрація розірвання шлюбу між ним і ОСОБА_2 відбулася без його згоди і з підробленням його підпису, актовий запис про розірвання шлюбу підлягає анулюванню в судовому порядку на підставі рішення суду.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд анулювати актовий запис від 15 вересня 2005 року № 113, складений Новомиргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої інстанції
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2022 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що державна реєстрація розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була проведена з дотриманням вимог законодавства та не порушує прав, свобод та інтересів позивача, а тому підстави для анулювання актового запису про розірвання шлюбу відсутні.
Додатковим рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2022 року доповнено рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2022 року із зазначенням у резолютивній частині про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 10 000 грн.
Задовольняючи частково заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Піскового Я. В. про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції, з урахуванням складності справи, тривалості затраченого представником відповідача часу, пропорційності витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих адвокатом послуг і результатів розгляду справи, вважав достатнім розміром стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат, понесених на правничу допомогу, у розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 31 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2022 року та додаткове рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що оскаржуваний ним актовий запис про розірвання шлюбу складено із порушенням вимог закону, що діяв на час його складання, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заявленого позову.
Апеляційний суд також зауважив, що ОСОБА_1, вказуючи про те, що про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 йому стало відомо у 2010 році в процесі розгляду цивільної справи № 2-417/2010 за позовом ОСОБА_2 до нього про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, разом з тим, не вжив жодних дій та заходів, направлених на захист своїх прав та інтересів.
Також апеляційний суд також зазначив, що суд першої інстанції, розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, встановивши неспівмірність затраченого адвокатом Пісковим Я. В. часу та вартістю його послуг, дійшов правильного висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, який є обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 31 травня 2022 року скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити; додаткове рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2022 року скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу
№ 395/850/21 із Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на його пояснення як свідка про те, що державна реєстрація розірвання шлюбі між ним і ОСОБА_2 відбулася без його згоди, оскільки в процедурі розірвання шлюбу 15 вересня 2005 року він участі не приймав та жодних заяв та інших документів, пов`язаних з розірванням шлюбу, не підписував, що свідчить про відсутність його волевиявлення на розлучення з ОСОБА_2 .
Суди також не врахували, що реєстрація розірвання шлюбу за взаємною заявою подружжя передбачає обов`язкову особисту присутність кожного з них або ж письмове підтвердження про згоду на розірвання шлюбу в разі відсутності одного з подружжя при реєстрації розірвання шлюбу. Проте, таких доказів суду не надано. При цьому, в основу рішення суди поклали лише пояснення представника Новомиргородського відділу ДРАЦС Крикотенко О. С. та ОСОБА_2 .
Також заявник вказував, що не погоджується зі стягнутими судом першої інстанції витратами на правничу допомогу, оскільки вважає, що відповідачем не надані неналежні докази на підтвердження цих витрат.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Новомиргородського відділу ДРАЦС, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Вказав, що актовий запис від 15 вересня 2005 року № 113 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складено відділом ДРАЦС в суворій відповідності до вимог діючого в Україні законодавства, просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У серпні 2022 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 178 ЦПК України до відзиву додаються: документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У частині четвертій статті 395 ЦПК України передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Із наданого ОСОБА_2 опису вкладення убачається, що додані до відзиву докази у порушення вказаних вимог закону не були надіслані ОСОБА_1, а тому такий відзив не може бути прийнятий судом касаційної інстанції до розгляду та підлягає поверненню заявнику.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 27 вересня 2002 року.
15 вересня 2005 року шлюб між сторонами розірвано на підставі актового запису про розірвання шлюбу № 113, складеного відділом РАЦС Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області на підставі постанови відділу від 15 вересня 2005 року, яка, в свою чергу, була винесена відповідно до заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей. Актовий запис внесеного до Державного реєстру актів цивільного стану громадян 07 вересня 2014 року за № 120399718.
Представник Новомиргородського відділу ДРАЦС Крикотненко О. С. в судове засідання надала належним чином завірену копію акту про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду за 2002-2012 роки (а. с. 51-71, т. 2), та пояснила, що документи які були підставою для складання актового запису про розірвання шлюбу від 15 вересня 2005 року № 113 на ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме: заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, та постанова відділу ДРАЦС, - знищені у 2011 році відповідно до Переліку документів що створюються у сфері державної реєстрації актів цивільного стану зі строками їх зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30 грудня 2013 року № 2804/5, - за закінченням строку їх зберігання (5 років).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Закон України "Про органи реєстрації актів громадянського стану", який був чинним на час складання актового запису від 15 вересня 2005 року № 113 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визначав, що акти громадянського стану - це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові. Вони є юридичними фактами, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав та обов`язків.
Акти громадянського стану підлягають обов`язковій реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану.
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 49 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 49 ЦК України, актом цивільного стану є, зокрема, розірвання шлюбу.
Частиною четвертою статті 49 ЦК України передбачено, що реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону.
Компетенцію органів державної реєстрації актів громадянського стану визначено у статті 18 Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану", відповідно до якої відділи реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції проводять реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові, приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення, а також анулювання записів актів громадянського стану та у встановленому порядку зберігають актові книги.
Відповідно до частин першої-другої статті 19 Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану", реєстрація народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені та по батькові провадиться органами реєстрації актів громадянського стану в книгах спеціального зразка, які є єдиними доказами засвідчених у них фактів. Зразки книг реєстрації актів громадянського стану затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Порядок реєстрації актів громадянського стану встановлюється цим Законом і Правилами, що затверджуються Міністерством юстиції України.
Відповідно до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 (далі - Правила № 52/5) (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18 листопада 2003 року № 140/5, чинній на час складання актового запису від 15 вересня 2005 року № 113 про розірвання шлюбу), реєстрація розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання подружжя або одного з них (пункт 5.1. Правил № 52/5).
Шлюб уважається припиненим у день винесення відділом реєстрації актів цивільного стану відповідної постанови про розірвання шлюбу, а у разі розірвання шлюбу судом - у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу (пункт 5.2. Правил № 52/5).