ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 140/2165/19
адміністративне провадження № К/9901/3089/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 (головуючий суддя: Дмитрук В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 (головуючий суддя: Нос С.П., судді: Онишкевич Т.В., Шевчук С.М.) у справі №140/2165/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУПФУ у Волинській області або відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії пенсійного органу щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового страхового стажу періоду роботи в ДП "Шахта № 1 "Нововолинська" на посаді гірника підземного 3 розряду з 01.06.2015 по 06.06.2016 та відмови у перерахунку розміру пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 06.08.2018;
зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в ДП "Шахта № 1 "Нововолинська" на посаді гірника підземного 3 розряду з 01.06.2015 по 06.06.2016 та здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 06.08.2018.
Одночасно у позовній заяві позивач просив стягнути з ГУПФУ у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на його користь сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3 000 грн.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 09.09.2019, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, позов задовольнив:
визнав протиправними дії ГУПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового страхового стажу періоду роботи в ДП "Шахта № 1 "Нововолинська" на посаді гірника підземного 3 розряду з 01.06.2015 по 06.06.2016 та відмови у перерахунку розміру пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 06.08.2018;
зобов`язав відповідача зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в ДП "Шахта № 1 "Нововолинська" на посаді гірника підземного 3 розряду з 01.06.2015 по 06.06.2016 та здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 06.08.2018;
стягнув з ГУПФУ у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1000 грн.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення в означеній частині і ухвалити нову постанову про стягнення витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі (3000 грн).
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03.05.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ ЗАЯВИ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ
В обґрунтування заявленої до стягнення суми правничої допомоги позивач послався на договір про надання професійної правничої допомоги адвокатом від 01.02.2019, укладений між ним та ОСОБА_2, згідно умов якого вартість однієї роботи адвоката з підготовки позову, виходячи із складності справи, затраченого часу та значення справи для відповідача, складає 750 грн. Згідно із актом виконаних робіт на підставі договору від 01.02.2019, на підготовку адміністративного позову витрачено 4 години часу адвоката. За таких обставин, відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ у Волинській області підлягає 3000 грн (750 грн х 4). В підтвердження оплати послуг адвоката, позивачем надано квитанцію до прибуткового ордера №26/2019 від 08.07.2019.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Зменшуючи суму витрат на правничу допомогу до 1000 грн, суди обох інстанцій виходили з того, що заявлена у розмірі 3000 грн сума є завищеною та не співмірною зі складністю цієї адміністративної справи та часом витраченим на надання правової допомоги.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Скаржник вважає помилковими висновки судів про те, що обсяг виконаної роботи (4 години) та її вартість (3000 грн) є не співмірними із складністю справи. Зазначає, що обов`язок довести неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу покладається на відповідача. Водночас у спірному випадку відповідачем не доведено невідповідності заявленої до відшкодування суми витрат, понесених позивачем на правничу допомогу.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині без змін.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги позивача та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, виходить із такого.
Спірні правовідносини склалися з приводу розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу.
Колегією суддів установлено, що у цій справі, вимога про відшкодування судових витрат на правничу допомогу була заявлена позивачем у позовній заяві.
У постанові від 17 березня 2020 у справі № 520/8309/18 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, також визнавав, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена у позові є належною заявою, яка подана відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем у належний спосіб заявлено вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.12.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VІ встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).