Постанова
Іменем України
08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 755/16517/20
провадження № 61-477 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Бабенко Сергій Сергійович,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолій Миколайович, державне підприємство "Сетам", ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - адвоката Бабенка Сергія Сергійовича, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року у складі судді Савлук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду
від 22 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М.,
Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва (далі - приватний виконавець) Телявського А. М., державного підприємства "Сетам"
(далі - ДП "Сетам"), треті особи: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" (далі - ТОВ "ФК "Інвест Хаус", товариство), про визнання недійсними електронних торгів
і протоколу проведення електронних торгів.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 04 березня 2008 року між ним та відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" (далі - ВАТ "Надра", банк) було укладено кредитний договір № 76/П/19/2008-840, право вимоги за яким на підставі договору про відступлення права вимоги від 05 березня 2020 року № GL2N79735 перейшло до ТОВ "ФК "Інвест Хаус".
19 червня 2020 року приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Личук Т. В. вчинив виконавчий напис за реєстровим № 1593, за яким запропоновано стягнути
з нього на користь товариства заборгованість за вищезазначеним кредитним договором у розмірі 2 756 742,86 грн.
На підставі вказаного виконавчого напису 02 липня 2020 року приватним виконавцем Телявським А. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62458726.
15 липня 2020 року він отримав копію висновку про вартість майна, складеного 08 липня 2020 року товариством з обмеженою відповідальністю "Євроексперт Груп" (далі - ТОВ "Євроексперт Груп"), відповідно до якого ринкова вартість належного йому автомобіля марки Infiniti G35, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 становить 243 390,00 грн, а також заявку приватного виконавця Телявського А. М. на реалізацію арештованого майна від 13 липня 2020 року, а саме зазначеного вище автомобіля.
Незважаючи на те, що він звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про визнання протиправними дій, визнання незаконним звіту про оцінку майна (справа № 640/17430/20), 03 серпня
2020 року ДП "СЕТАМ" провело електронні торги, на яких було реалізовано спірний автомобіль за 243 390,00 грн. Переможцем торгів визнано учасника торгів - ОСОБА_2, про що свідчить протокол проведення електронних торгів від 03 серпня 2020 року № 494855.
Позивач уважав, що електронні торги з реалізації належного йому на праві власності автомобіля відбулися з грубим порушенням установлених законодавством правил та процедури проведення торгів, що призвело
до порушення його прав. Зокрема, початкова ціна продажу автомобіля (243 390,00 грн) не відповідає реальній вартості транспортного засобу,
є заниженою. Крім того, автомобіль не був оглянутий суб`єктом оціночної діяльності всередині, що свідчить про те, що звіт є неповним та не може відображати реальної ринкової вартості об`єкта оцінки. Також він не надавав доручення на проведення оцінки.
Зазначав і про те, що заявка на реалізацію арештованого майна
не відповідає вимогам пункту 2 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5), оскільки в ній відсутні: відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність; повні відомості про зберігача майна, а саме: його адреса, електронна пошта, відомості про чинні обтяження, фото та/або відеоматеріали.
Крім цього, у порушення положень статті 43 Закону України "Про іпотеку"
та Розділу VІІ Порядку № 2831/5 ДП "Сетам" не здійснило належне повідомлення через засоби масової інформації про проведення прилюдних торгів, чим обмежило коло можливих потенційних покупців.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсними електронні торги від 03 серпня 2020 року з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме, автомобіля марки Infiniti G35,
2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ;
- визнати недійсним протокол проведення електронних торгів
від 03 серпня 2020 року № 494855;
- визнати недійсним акт про проведені електронні торги від 11 серпня
2020 року, складений приватним виконавцем Телявським А. М.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня
2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт порушення правил проведення торгів, визначених Порядком № 2831/5, як і не довів, що ці порушення могли вплинути на результати торгів, на його права та законні інтереси,
як боржника виконавчого провадження.
Районний суд, відхиляючи посилання позивача щодо порушення Закону України "Про виконавче провадження", оскільки оцінка спірного майна була проведена без його згоди та суттєво занижена, вказав, що такі дії приватного виконавця мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо
їх не оскаржено та не визнано незаконними у визначений законом спосіб.
Крім цього, суд першої інстанції вказав, що представник позивача, визначаючи як додаткову підставу для визнання електронних торгів недійсними наявність судового рішення про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, висловив свою позицію шляхом подання письмових пояснень, своїм процесуальним правом подати заяву про зміну підстав позову з дотриманням вимог частини третьої статті 49 ЦПК України не скористався. Указане не може розцінюватися як окрема підстава для визнання електронних торгів недійсними, тому суд не надавав правової оцінки заявленим підставам.
Суд першої інстанції застосував відповідні норми ЦК України
та Закону України "Про виконавче провадження", а також положення Порядку № 2831/5, й врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду України у справах про визнання прилюдних торгів недійсними.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенка С. С., залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду
міста Києва від 19 травня 2022 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам
і доводам сторін, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку
про відстність підстав для визнання недійсними електронних торгів, оскільки такі відбулися з дотримання процедури їх проведення.
Апеляційний суд застосував відповідні норми ЦК України, Закону України "Про виконавче провадження", положення Порядку № 2831/5, урахував судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду України у справах про визнання прилюдних торгів недійсними, а також преюдиційне судове рішення суду в адміністративній справі
№ 640/17430/20, яким не встановлено протиправності дій приватного виконавця (частина четверта статті 82 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції зазначив, що заявка на реалізацію містила всі необхідні дані для передання майна на реалізацію.
Оскільки реалізоване на електронних торгах майно не є предметом іпотеки, доводи позивача про те, що його реалізація здійснена з порушенням
статті 43 Закону України "Про іпотеку" та розділу VІІ Порядку № 2831/5,
є безпідставними.
Колегія суддів апеляційного суду відхилила доводи апеляційної скарги
про помилкове неврахування районним судом рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 березня 2021 року (справа
№ 755/10322/20), яким визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки у позовній заяві ОСОБА_1 не посилався,
як на підставу позову на факт визнання судом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. У ході розгляду справи клопотань про зміну підстав позову також не заявляв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У касаційній скарзі, поданій у січні 2023 року до Касаційного цивільного
суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Бабенко С. Г., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення
та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі. Витребувано цивільну справу
№ 755/16517/20 із Дніпровського районного суду міста Києва. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенка С. Г., мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Суб`єктом оціночної діяльності було порушено порядок проведення оцінки спірного майна, внаслідок чого ціна продажу належного позивачу автомобіля не відповідає його ринковій вартості, є значно заниженою. Транспортний засіб не був оглянутий всередині. Заявник уважає, що звіт про оцінку майна є неповним і не відповідає вимогам Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня
2003 року № 1440 та Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, які є обов`язковими для застосування під час проведення оцінки майна суб`єктами оціночної діяльності. Посилаючись на відповідну постанову Верховного Суду, вважає, що зазначені обставини є підставою для визнання такої оцінки майна недійсною.
Заявник зазначає, що на момент звернення до суду з цим позовом,
у позивача була відсутня можливість провести власну об`єктивну оцінку належного йому транспортного засобу через відсутність доступу до нього.
Також указує на невідповідність заявки на реалізацію арештованого майна вимогам пункту 2 Розділу ІІ Порядку № 2831/5 й про порушення ДП "Сетам" статті 43 Закону України "Про іпотеку" та Розділу VІІ Порядку № 2831/5 щодо повідомлення про проведення торгів.
Суди безпідставно не надали оцінку поданим ним додатковим поясненням, у яких він зазначав про ухвалення Галицьким районним судом м. Львова рішення від 02 березня 2021 року у справі №755/10322/20, яким було визнано виконавчий напис, на підставі якого були проведені оспорювані торги, таким, що не підлягає виконанню. Заявник уважає, що цими поясненнями він фактично змінив підстави позову, оскільки вони містили опис підстав, відмінних від підстав, описаних у позовній заяві, а прохальна частина пояснень містила вимогу врахувати їх під час винесення рішення. Районний суд долучив указане судове рішення як доказ у справі, проте зробив помилковий висновок, що позивач повинен був звернутися до суду
з клопотанням про зміну підстав позову.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив від приватного виконавця Телявського А. М. на касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - адвоката Бабенка С. Г., в якому заявник просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу -
без задоволення.
Вказується, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження його доводів щодо невідповідності вартості об`єкту оцінки ринковій.
При цьому законодавством визначено порядок спростування
та оспорювання результатів оцінки майна шляхом рецензування звіту
про оцінку. Позивач скористався своїм правом на оскарження оцінки майна шляхом подання відповідного позову, в задоволенні якого рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року
у справі № 640/17430/20 було відмовлено. Всі зазначені позивачем обставини не є підставами для визнання електронних торгів недійсними. Посилається на відповідні правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, ухвалених у подібних спорах.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої
цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенка С. Г., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси
у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон
або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи,
яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги
такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту,
який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права
у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який
не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Тобто, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме
її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
У справі, яка переглядається Верховним Судом, ОСОБА_1, звертаючись до суду з указаним позовом, посилався на те, що електронні торги
з реалізації належного йому автомобіля відбулися з порушенням установленого законодавством порядку їх проведення.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права
на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду,
що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод 1950 року.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження
і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб,
що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами першою, четвертою та п`ятою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.