Постанова
Іменем України
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 725/4748/20
провадження № 61-291св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Державне підприємство "Сетам", Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ), приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 липня 2021 року у складі судді Нестеренко Є. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Лисак І. Н., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсними електронних торгів.
Позов обґрунтовано тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К. О. перебувало виконавче провадження № 58748158 про примусове виконання виконавчого листа від 12 квітня 2010 року № 6-621/10, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова 12 квітня 2010 року, про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 2 419 971,57 грн та 100,00 грн судових витрат.
Вказував на те, що 18 березня 2019 року приватним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: квартири АДРЕСА_1, що складається з шести житлових кімнат загальною площею 318,60 кв. м, житловою площею 179,40 кв. м.
20 серпня 2019 року приватним виконавцем призначено оцінку описаного та арештованого майна, проте його не було належним чином повідомлено про результати оцінки та передачу майна на реалізацію. Про вказані обставини йому стало відомо після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Більше того, він не повідомлявся про огляд спірного майна, оцінювач квартиру не оглядав, у звіті про оцінку відсутні посилання на дату огляду об`єкта оцінки чи існування будь-яких перешкод щодо фактичного огляду об`єкта оцінки.
Зазначав, що після ознайомлення зі звітом про оцінку майна від 18 жовтня 2019 року встановлено, що визначена у вказаному звіті вартість не відповідає ринковим цінам на таке майно станом на дату передачі майна на реалізацію. У постанові про опис та арешт майна та звіті про оцінку майна зазначалося, що загальна площа нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ) складає 318,6 кв. м. Проте зазначена площа майна не відповідає фактичній.
У подальшому постановою приватного виконавця від 28 жовтня 2019 року вказане виконавче провадження об`єднано у зведене виконавче провадження № 60432926.
Позивач звертався до приватного виконавця із заявою про зняття майна з торгів та призначення нової оцінки цього нерухомого об`єкта. У вказаній заяві зазначалась адреса реєстрації боржника, додавалась копія паспорта з відміткою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
25 лютого 2020 року приватним виконавцем повторно винесено постанову про опис та арешт майна боржника - квартири АДРЕСА_1 .
Постановою приватного виконавця від 06 березня 2020 року, з метою визначення вартості описаного та арештованого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, загальною площею 285,7 кв. м, житловою - 128,4 кв. м, повторно призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Згідно зі звітом про оцінку майна від 10 березня 2020 року оцінювача ОСОБА_4 вартість квартири АДРЕСА_1, становить 1 740 770,00 грн.
Відповідно до листа від 20 березня 2020 року № 936 приватним виконавцем передано майно Чернівецькій філії ДП "Сетам" за ціною згідно зі звітом про оцінку майна від 10 березня 2020 року (1 740 770,00 грн).
25 травня 2020 року він звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К. О. із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та 26 травня 2020 року ознайомився з матеріалами зведеного виконавчого провадження. Після ознайомлення з оцінкою майна, 01 червня 2020 року він оскаржив її шляхом подання скарги на дії приватного виконавця, проте судом не було здійснено перевірку оцінки майна вимогам законодавства, не призначено експертизу для визначення ринкової ціни майна, суд лише формально відмовив у задоволенні скарги, оскільки всупереч практики Верховного Суду вважав, що оцінка майна не може оскаржуватися шляхом подання скарги на дії приватного виконавця. Отже, таке оскарження не призвело до поновлення його прав та законних інтересів. У процесі розгляду скарги на дії приватного виконавця щодо оцінки майна майно було реалізовано.
16 липня 2020 року відбулися електронні торги з реалізації предмета іпотеки та складено протокол № 491081 проведення електронних торгів ДП "Сетам", переможцем торгів став ОСОБА_2, ціна продажу - 1 218 539,00 грн.
Позивач посилався на те, що йому не було повідомлено про передачу майна на реалізацію та про проведення торгів за адресою, вказаною для листування з позивачем у заяві від 30 січня 2020 року приватному виконавцю. Всупереч цьому, 30 липня 2020 року складено акт про реалізацію предмета іпотеки та 04 серпня 2020 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Всі ці обставини свідчать про порушення вимог законодавства під час визначення ціни предмета іпотеки відповідно до статей 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження". Вказані результати визначення вартості майна є такими, що не відповідають ринковим цінам на цей вид майна. Вся кореспонденція направлялась йому за невірно зазначеною адресою, а тому він не був належним чином повідомлений та ознайомлений із висновком по вартість майна, про результати оцінки арештованого майна та фактично був позбавлений можливості оскарження результатів такої оцінки майна та передачі його на реалізацію.
Вважав, що проведення електронних торгів з реалізації майна за ціною, яка є значно нижчою дійсної ринкової вартості спірного майна на час проведення торгів, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.
Крім того, у звіті про оцінку майна невірно ідентифіковано технічні особливості спірної квартири, а саме: вказано, що квартира є 6-кімнатною загальною площею 318,60 кв. м, хоча у постанові про арешт майна, заявці про передачу майна на реалізацію, протоколі проведення електронних торгів вказано, що спірна квартира є 4-кімнатною загальною площею 285,7 кв. м.
На підставі зазначеного, позивач просив визнати недійсними електронні торги, які проведені 16 липня 2020 року, за результатами яких продано ОСОБА_2, ІНП: НОМЕР_1, предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру загальною площею 285,7 кв. м, житловою площею - 128,4 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, номер об`єкта нерухомого майна: 856988973101, протокол № 491081 проведення електронних торгів від 16 липня 2020 року та акт про реалізацію предмета іпотеки від 30 липня 2020 року; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер НОІ599060, видане 04 серпня 2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Балан Р. Б., а також стягнути судові витрати.
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 січня 2021 року задоволено клопотання представника позивача, замінено первісного відповідача (Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) належним відповідачем - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) та залучено у справу як співвідповідача приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К. О.
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними електронні торги, які проведені 16 липня 2020 року, за результатами яких продано ОСОБА_2, предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру загальною площею 285,7 кв. м., житловою площею 128,4 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, номер об`єкта нерухомого майна: 856988973101, протокол № 491081 проведення електронних торгів від 16 липня 2020 року та акт про реалізацію предмета іпотеки від 30 липня 2020 року.
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер НОІ599060, видане 04 серпня 2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Балан Р. Б.
Стягнуто з ОСОБА_2, ДП "Сетам", Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ), приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К. О. на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 681,60 грн, по 420,40 грн з кожного, що сплачений при поданні позовної заяви.
Стягнуто з ОСОБА_2, ДП "Сетам", Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ), приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К. О. на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн, по 113,50 грн з кожного, що сплачений при поданні заяви про забезпечення позову.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що спірні електронні торги не відповідають вимогам частин другої, третьої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 2 частини п`ятої, частини дев`ятої розділу 3 Порядку реалізації арештованого майна, оскільки в інформаційному повідомленні про електронні торги була подана неповна та неправдива інформація щодо ринкової вартості об`єкта. Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої розділу 3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, інформаційне повідомлення про електронні торги повинно, зокрема, містити: інформацію про майно (лот), а саме: реєстраційний номер лота; вид майна; найменування майна; відомості про майно, що виставляється на електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), його склад, характеристики, опис, наявність дефектів; місцезнаходження майна; фотографічне зображення майна (відеоматеріали за наявності); відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб. Інформація про лот № 591081, розміщена на сайті ДП "Сетам", вказаним нормам не відповідала, а саме:
1) зазначено недостовірну ринкову ціну об`єкта, а тому стартова ціна продажу об`єкта не відповідала його ринковій вартості;
2) відсутнє повне фотографічне зображення майна.
Тобто, відділом примусового виконання рішень та ДП "СЕТАМ", на переконання суду першої інстанції, неналежно виконані вимоги закону та надана неповна та неправдива інформація щодо об`єкта продажу, що вплинуло на результати торгів.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що станом на день підготовчого розгляду справи позивач не подав до суду відповідний висновок, складений на його замовлення. Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 та його представник заперечують проти призначення такої експертизи, а також те, що призначення експертизи такого характеру не є обов`язком для суду, підстави для задоволення клопотання представника позивача, на думку суду, відсутні.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, про призначення судової оціночно-будівельної експертизи нерухомого майна.
Апеляційний суд вважав, що, враховуючи предмет цієї цивільної справи, зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду без призначення зазначеної експертизи.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_5 та ДП "Сетам" задоволено. Апеляційні скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, залишено без задоволення. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. У позові відмовлено. Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 лютого 2021 року про відмову у призначенні експертизи залишено без змін. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 522,40 грн в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ДП "Сетам" 2 522,40 грн в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що ОСОБА_1 був обізнаний про відкрите виконавче провадження від 29 березня 2019 року щодо стягнення з нього на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитними договорами, звернення стягнення на його майно, а також те, що станом 30 січня 2020 року приватним виконавцем вже здійснювалися заходи щодо опису та арешту спірного майна, його оцінки, а також передачі його для реалізації на електронних торгах; приватним виконавцем й організатором торгів на адресу ОСОБА_1 направлялись відповідні повідомлення про проведення виконавчих дій і здійснення процедури електронних торгів, а тому, відповідно до частини п`ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", він вважається ознайомленим з результатами визначення вартості та оцінки арештованого майна; боржник вже скористався своїм правом на оскарження дій приватного виконавця щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, а також щодо ознайомлення боржника про вартість його майна, що було предметом розгляду в іншій цивільній справі та містять факти, які є преюдиційними, а зазначені обставини свідчать про намагання боржника уникнути від виконання судового рішення, ухваленого у 2010 році, яке виконується у примусовому порядку з березня 2019 року у виконавчому провадженні, в межах якого здійснений продаж майна.
На спростування висновків суду першої інстанції щодо проведення електронних торгів з порушеннями апеляційний суд зазначив, що згідно з висновком експерта судової оціночно-будівельної експертизи від 28 грудня 2020 року № 191Е-12/20 звіт від 10 березня 2020 року № 20022 про оцінку нерухомого майна у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів, але має незначні недоліки, що не вплинуло на достовірність оцінки, і може використовуватись з метою, визначеною у звіті.Чинне законодавство не містить вимог до фотографій, які повинні розміщуватись разом з інформаційним повідомленням щодо реалізації майна. ДП "Сетам" зазначило в інформаційному повідомленні ту інформацію, яка містилася у заявці, підготовленій виконавцем, а нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна. Крім того, з цих підстав позов не заявлявся. У звіті від 10 березня 2020 року № 20022 про оцінку нерухомого майна міститься його фотографічне зображення.
На переконання апеляційного суду, позивач не довів належними та допустимими доказами, що електронні торги з реалізації нерухомого майна проведено з порушенням закону, які би дали підстави для їх скасування, а також факту порушення прав позивача під час проведення вказаних торгів.
Окремо апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, враховуючи предмет позову, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 липня 2021 року, постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року, ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 лютого 2021 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач просить оскаржувані судові рішення скасувати та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 березня 2020 року у справі № 927/1184/15, від 22 липня 2020 року у справі № 750/2447/18, від 19 серпня 2020 року у справі № 372/2894/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У своїй касаційній скарзі заявник також зазначає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам законності та обґрунтованості в мотивувальній частині, а постанова апеляційного суду є повністю незаконною та необґрунтованою. На думку заявника, апеляційний суд не звернув увагу на те, що позивач не оскаржує дії державного виконавця щодо формування лоту, а вказував у позові та апеляційній скарзі на обставини, які свідчать про незаконність початкової ціни лоту (ціни як істотної умови правочину), заниження її всупереч вимогам закону. Реалізація майна за ціною, визначеною з порушенням вимог, установлених законом, які вплинули на вартість такого майна, впливає на результат електронних торгів, а, відтак, проведені прилюдні торги, які за своєю суттю є багатостороннім правочином, не відповідають положенням статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (додержання яких є необхідною умовою чинності правочину), що з урахуванням вимог частини першої статті 215 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними. Правильність оцінки майна відноситься до обставин дотримання встановленого порядку проведення торгів, а продаж майна за ціною, яка визначена з порушенням вимог законодавства, свідчить про порушення пункту 1 розділу І, пункту 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, що не врахував апеляційний суд. Суди не надали оцінки обставинам заниження ціни спірного майна на 10 % (про що вказано в самому звіті про оцінку майна від 10 березня 2020 року) із посиланням на умови вимушеного продажу на прилюдних торгах. Якби ціна спірного майна не була незаконно знижена на 10 %, то вартість майна склала б на 174 077,00 грн більше, а сума погашених перед стягувачем зобов`язань була б більшою.
Заявник звертає увагу на те, що суди не надали жодної оцінки звіту про оцінку спірного об`єкта, складеному суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 26 грудня 2019 року на замовлення ОСОБА_7, де вартість спірної квартири становила 2 695 865,00 грн.
Заявник вказує, що заниження вартості об`єкта оцінки з мотиву, що при примусовій реалізації майна відсутній добровільний продавець, оскільки державний або приватний виконавець повинен обов`язково реалізувати його у визначені законом строки, суперечить приписам частин шостої, сьомої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у виконавця відсутній обов`язок обов`язкового продажу майна на прилюдних торгах. Натомість, нереалізоване на прилюдних торгах майно може бути залишено стягувачем за собою, в іншому випадку майно повинно бути повернуто виконавцем боржникові. Позивач як власник майна був позбавлений права на справедливу та законну ціну внаслідок реалізації спірного майна, яке було реалізовано в рази нижче його реальної вартості, що порушило справедливу рівновагу, а позивач поніс надмірний тягар, що є порушенням статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Окрім цього, заявник зазначає, що всупереч вимогам щодо обґрунтованості судового рішення, у своїй постанові не вказав, які обставини, на які посилається позивач у цій справі та посилався у справі № 751/3555/20, є тотожними і в якій частині підлягає преюдиція. У справі № 751/3555/20 позивач не посилався на заниження вартості майна на 10 %, оскільки така обставина була виявлена ним вже на етапі оскарження прилюдних торгів, обставини щодо заниження вартості на 10 % у наведеній справі не оскаржувалися і оцінка таким обставинам не надавалася. Також у скарзі у справі № 751/3555/20 не вказувалося на обставини не проведення огляду об`єкта оцінки як обов`язкового етапу визначення вартості нерухомого майна, і суд не досліджував доказів у цій частині, зокрема, про вказані обставини відсутнє мотивування судів про їх відхилення у справі № 751/3555/20.
На думку заявника, посилання апеляційного суду на установлені судами обставини у справі № 751/3555/20 ("16 березня 2020 року приватним виконавцем сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення про вартість майна боржника (т. 1 а.с. 51), яке ОСОБА_1 отримав особисто 18 березня 2020 року, що вбачається з роздруківки з сайту поштових відправлень "Укрпошта" (т. 1 а.с. 49)"), не є обґрунтованим, оскільки оцінка такої роздруківки не може мати преюдиційного значення у цій справі, з огляду на висловлену Великою Палатою Верховного Суду позицією у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17, які саме обставини мають преюдиціальне значення.
Позивач повідомляв приватного виконавця, що він проживає та зареєстрований за іншою адресою, ніж вказана у виконавчому документі, а також надав копію паспорта, де вбачається, що з 2016 року він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим приватний виконавець направляв повідомлення, адресовані ОСОБА_1, за іншою адресою: АДРЕСА_3 . Вказане свідчить, що приватний виконавець всупереч положенням статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" не встановив місця фактичного проживання боржника, незважаючи на факт повідомлення боржником такого місця проживання, та надсилав повідомлення за адресою, яка не була адресою проживання боржника. Подання приватним виконавцем як доказу отримання боржником повідомлення про оцінку роздруківку із сайту не доводять факту отримання боржником такого повідомлення.
Позивач не був обізнаний про призначення суб`єкта оціночної діяльності, оцінку майна, передачу майна на реалізацію та його примусову реалізацію, що позбавило його права на належне ознайомлення, висунення власних заперечень щодо повноти та об`єктивності ціни його майна. У свою чергу не направлення позивачу документів, які передували підготовці, організації та проведенню таких торгів, вказує на порушення положень Порядку реалізації арештованого майна, що є підставою для визнання торгів недійсними.
На переконання заявника, суди неправильно відмовили йому у призначенні експертизи всупереч тій обставині, що позивач позбавлений можливості самостійно замовити висновок експертизи, оскільки не є власником майна і не може забезпечити доступ експерта до спірного майна. Водночас позивач оскаржує спірний правочин саме у зв`язку з невідповідністю ціни спірного майна вимогам законодавства, зокрема її заниження, що підлягає доведенню, в тому числі, шляхом призначення експертизи.
У червні 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, в якій співвідповідач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Інші відзиви на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2022 року касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 передана на розгляд судді-доповідачу Каралашу А. А.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 лютого 2021 року та ухвали Чернівецького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року відмовлено з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Іншою ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 липня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року залишено без руху з метою усунення недоліків, зокрема доплати судового збору.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року № 605/0/226-22 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 18 травня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та матеріали справи № 725/4748/20 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 725/4748/20 із Першотравневого районного суду м. Чернівці та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2022 року частина матеріалів справи № 725/4748/20 надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 725/4748/20 після дооформлення.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного суду, якою скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанційвстановили, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек від 14 жовтня 2020 року ОСОБА_1 був власником квартири АДРЕСА_1 .
Приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К. О. на підставі виконавчого листа від 12 квітня 2010 року № 6-635/10 винесено постанови від 29 березня 2019 року про відкриття виконавчих проваджень № 58748444, № 58758158 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитом в розмірі 1 285 230,59 грн та 2 419 971,57 грн, які в подальшому об`єднані у зведене виконавче провадження № 60432926.
Згідно зі звітом про оцінку об`єкта, складеним суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 26 грудня 2019 року на замовлення ОСОБА_1, вартість квартири АДРЕСА_4, становить 2 695 865,00 грн, без ПДВ.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К. О. від 25 лютого 2020 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1, а саме: на квартиру АДРЕСА_5 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К. О. від 06 березня 2020 року для визначення вартості описаного та арештованого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, призначено суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 та зобов`язано його надати висновок вартості описаного та арештованого майна, а також попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання ним обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.
Згідно зі звітом про оцінку об`єкта, який складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 10 березня 2020 року, вартість квартири АДРЕСА_4, становить 1 740 770,00 грн, без ПДВ.
Відповідно до заявки від 20 березня 2020 року № 936 на реалізацію арештованого майна зведеного виконавчого провадження № 60432926 приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К. О. передав до Чернівецької філії ДП "СЕТАМ" документи щодо проведення реалізації майна, описаного та арештованого виконавцем при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 60432926.
Згідно з протоколом № 491081 про проведення електронних торгів від 16 липня 2020 року електронні торги були проведені та за їх результатами переможцем визначено учасника № 5 - ОСОБА_2
30 липня 2020 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Самокіщуком М. Ю. складений акт про реалізацію предмета іпотеки, чотирикімнатної квартири АДРЕСА_5, шляхом проведення електронних торгів.
Відповідно до свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балан Р. Б. про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер НОІ599060, від 04 серпня 2020 року, ОСОБА_2 належить на праві власності квартира АДРЕСА_5 .