ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2023 року
м. Київ
справа №200/8620/19-а
касаційне провадження № К/9901/20176/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Міронова Г.М.; судді -Арабей Т.Г., Геращенко І.В.)
у справі № 200/8620/19-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО"
до Головного управління ДПС у Луганській області
про визнання протиправними дій щодо нарахування та погашення процентів та зобов`язання відкоригувати дані інтегрованої картки,-
В С Т А Н О В И В:
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" (далі - ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС у Луганській області; відповідач; контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника Відокремленого підрозділу "Луганська теплова електрична станція" ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" процентів за користування розстроченням у розмірі 603740,60 грн за кодом платежу 8513020100 00 "Рентна плата за спеціальне використання води", а також зобов`язати контролюючий орган здійснити корегування даних інтегрованої картки платника шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 603740,60 грн з інтегрованої картки платника Відокремленого підрозділу "Луганська теплова електрична станція" ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" за кодом платежу 8513020100 00 "Рентна плата за спеціальне використання води" та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення, як переплати.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 12 листопада 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Вирішуючи спір, суд виходив із того, що 21 березня 2016 року позивач самостійно сплатив розстрочене грошове зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води та проценти в розмірі 3603939,45 грн, що підтверджується відомостями з інтегрованої картки платника та листуванням ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" з контролюючим органом, а 25 квітня 2016 року був зарахований платіж за розстрочення/відстрочення в сумі 2208324,06 грн. Проте, за результатами дослідження інтегрованої картки платника позивача в ході розгляду справи не встановлено відображення у 2016 році процентів за розстрочення (відстрочення) податкових зобов`язань.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 20 травня 2020 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про часткове задоволення позовних вимог. Визнав протиправними дії ГУ ДПС у Луганській області щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника Відокремленого підрозділу "Луганська теплова електрична станція" ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" процентів за користування розстроченням у розмірі 603740,60 грн за кодом платежу 8513020100 00 "Рентна плата за спеціальне використання води". Зобов`язав контролюючий орган здійснити корегування даних інтегрованої картки платника шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 603740,60 грн з інтегрованої картки платника Відокремленого підрозділу "Луганська теплова електрична станція" ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" за кодом платежу 8513020100 00 "Рентна плата за спеціальне використання води" та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення, як переплати. В іншій частині позовних вимог відмовив.
ГУ ДПС у Луганській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, наголошує, що коригування в інтегрованій картці платника здійснено ним у повній відповідності до вимог статті 100 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 422).
Верховний Суд ухвалою від 06 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Луганській області.
26 жовтня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 травня 2019 року позивачем отримано лист ГУ ДПС у Луганській області від 26 квітня 2019 року № 4130/10/12-32-55-07, до якого додано акти звірки щодо донарахувань за сумами розстрочення (відстрочення) за 2016 рік від 25 квітня 2019 року, які відповідач просив підписати та один примірник повернути на його адресу.
Додані до вказаного листа акти звірки містили відомості про нарахування процентів за сумами розстрочення (відстрочення) з рентної плати за спеціальне використання води (код бюджетної класифікації 13020100 00), у тому числі: у розмірі 335406,61 грн з датою погашення 21 березня 2016 року; у розмірі 170306,86 грн з датою погашення 21 березня 2016 року; у розмірі 98027,03 грн з датою погашення 22 березня 2016 року та 25 квітня 2016 року.
Загальна сума нарахованих процентів за вказаними актами склала 603740,50 грн, відомості про які відповідачем 25 квітня 2019 року внесено до інтегрованої картки платника та погашено за рахунок наявної у позивача переплати.
Надаючи оцінку правовідносинам, щодо яких виник спір, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України в редакції, чинній протягом березня - квітня 2016 року, розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу
Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України в редакції, чинній на час вчинення відповідачем оскаржуваних дій, розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.
Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок № 422.
У пункті 2 Розділу І Порядку № 422 наведено такі визначення:
інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;
інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;
коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю;
первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо);