Відповідно до вимог Податкового кодексу України, з метою реалізації підпункту 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України , підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 , та з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

1. Затвердити Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Міністерства доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року № 765 "Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 217/24994;

наказ Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 року за № 1350/18645.

3. Управлінню організації обміну та аналізу інформації Міністерства фінансів України (Лінецький І.Л.) забезпечити в установленому порядку:

подання цього наказу до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію;

оприлюднення цього наказу.

4. Державній фіскальній службі України (Насіров Р.М.) в установленому законодавством порядку:

у місячний термін після оприлюднення наказу розробити план заходів щодо впровадження положень Порядку;

надавати роз’яснення щодо застосування Порядку, затвердженого цим наказом.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України Макеєву О.Л. та Голову Державної фіскальної служби України Насірова Р.М.

1. Цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

2. Терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях:

базовий запис - первинний запис в інформаційній системі;

достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів;

звітні показники - узагальнені показники, що характеризують результати ведення оперативного обліку та відображаються в звітності ДФС та її територіальних органів;

звітність ДФС та її територіальних органів - сукупність звітів та зведеної інформації, які розкривають результати діяльності фіскальної служби відповідно до покладених на неї завдань, що періодично складаються ДФС та її територіальними органами;

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;

коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю;

облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників;

облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку;

оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП;

первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо);

первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску;

перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок;

розрахункові операції - комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та цільовими фондами.

Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Податковому та Митному кодексах України, Законах України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

3. Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

4. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

5. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов’язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

6. За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.

1. З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов’язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.

Облікові показники, які відображаються у ІКП, залежать від форми обліку згідно із переліком форм інтегрованих карток для обліку податків, зборів та єдиного внеску, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП).

Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі оперативного обліку органів ДФС та не може бути присвоєний іншій ІКП.

Постійними реквізитами ІКП є:

податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

код виду бюджету;

код класифікації доходів бюджету/технологічний код класифікації єдиного внеску;

дата відкриття ІКП;

дата закриття ІКП;

код області (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь), району та органу ДФС, в якому відкрита ІКП.

Змінними реквізитами ІКП є:

дата здійснення облікової операції;

код облікової операції;

сума за обліковою операцією.

Органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

Органу ДФС, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації.

З метою перегляду інформації про платника, включаючи всі його філії та підрозділи, незалежно від того, в якому органі ДФС вони перебувають на обліку, органу ДФС, в якому платник перебуває на обліку за основним місцем, надається право доступу до ІКП таких філій та підрозділів та забезпечується можливість перегляду узагальненої інформації щодо стану розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами в цілому з урахуванням відповідних показників за такими підрозділами.

2. ІКП відкривається:

за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку);

за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).

Після закріплення новостворених платників податків за відповідними інспекторами, що здійснюють їх супроводження, структурний підрозділ, відповідальний за адміністрування податків, зборів, єдиного внеску, надає підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, службову записку про призначення таким платникам платежів та відкриття ІКП.

ІКП з податку на додану вартість та єдиного податку відкривається новоствореному платнику після включення до реєстру платників податку на додану вартість або реєстру платників єдиного податку.

Підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, не пізніше наступного робочого дня після отримання службової записки відкриває ІКП.

Крім того, ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі:

нарахування сум грошових зобов’язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);

нарахування сум грошових зобов’язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" , рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);

сплати податків, зборів та єдиного внеску за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску.

Якщо платника не включено/виключено з реєстру платників податку на додану вартість або реєстру платників єдиного податку, то ІКП за відповідним податком присвоюється ознака "платник відсутній в реєстрі".

При відкритті ІКП встановлюється контроль за відповідністю виду бюджету, коду класифікації доходів бюджету (технологічного коду класифікації єдиного внеску), коду форми ІКП, типу платника відповідно до Переліку форм ІКП.

За кожним видом платежу відкриваються ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування" за формою, що відповідає формі ІКП, за якою ведеться облік платежу згідно з бюджетною класифікацією.

Облік платежів, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органів ДФС, ведеться загальною сумою в ІКП "Платежі до з’ясування" або у розрізі платників - у випадках донарахування таких платежів за актами документальних перевірок. Облік надходжень на погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками ведеться загальною сумою в ІКП "Платежі до з’ясування".

Для відображення грошових зобов’язань, визначених за результатами перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, відкриває ІКП на підставі службових записок підрозділу, що здійснював (очолював) перевірку, не пізніше наступного робочого дня після реєстрації таким підрозділом акта перевірки в інформаційній системі органів ДФС.

3. ІКП закриваються структурним підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників в органах ДФС у зв’язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням.

Заходи щодо зняття з обліку платників в органах ДФС у зв’язку з припиненням платника податків проводяться відповідно до порядку обліку платників податків і зборів та порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведення відповідних заходів у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків орган ДФС за основним місцем обліку формує відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої ІКП або даті отримання повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання такого повідомлення були закриті всі ІКП.

У разі зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку у зв’язку з відсутністю об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, в органі ДФС виконуються такі операції:

підрозділ, який здійснює адміністрування податків, зборів, та підрозділ, який здійснює погашення заборгованостей, після отримання відповідних підтвердних документів здійснюють усі необхідні заходи щодо повноти розрахунків по платежах, контроль за справлянням яких здійснюють органи ДФС;

підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, закриває ІКП;

підрозділ, який здійснює облік платників, знімає з обліку платників податків за неосновним місцем обліку на підставі службових документів, наданих підрозділом, який здійснює адміністрування податків, зборів, після проведення відповідних заходів (у тому числі забезпечення відсутності грошових зобов’язань, податкового боргу, внесення до реєстру об’єктів оподаткування відповідних змін) за погодженням з підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень (у частині закриття всіх ІКП за неосновним місцем обліку).

За наявності грошових зобов’язань або податкового боргу орган ДФС не здійснює подальші процедури щодо зняття платника податків з обліку до їх погашення або визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному статтею 101 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України.

При цьому в інформаційній системі органів ДФС ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:

погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджету за заявою платника;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів соціального страхування за заявою платника;

відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття ІКП.

Інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті ІКП, враховується в звітності органів ДФС до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування та/або сплата.

У разі коли внаслідок припинення юридичної особи шляхом реорганізації частина її зобов’язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковуються складові суми переплат, до ІКП юридичних осіб - правонаступників працівником підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, засобами програмного забезпечення переносяться відповідні облікові показники з дотриманням хронології їх виникнення на підставі одного із документів:

рішення про узгодження плану реорганізації платника податків;

передавального акта;

розподільчого балансу.

4. При переведенні на обслуговування платника з одного органу ДФС до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов’язаною зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, заповнює пункт повідомлення щодо стану розрахунків платника з бюджетом та державними цільовими фондами.

У день взяття на облік платника податків в органі ДФС за новим місцезнаходженням (місцем проживання) або після закінчення поточного бюджетного періоду (для юридичних осіб, які після зміни місцезнаходження повинні сплачувати визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року) відбувається автоматична передача ІКП з попереднього місця обліку платника шляхом зміни реквізитів ІКП в частині кодів областей (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), району відповідно до нового місця обліку платника з фіксацією події в реєстрі передачі ІКП між органами ДФС. За новим місцем обліку платника отримані ІКП відображаються в реєстрі отриманих ІКП.

Після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджету та до фондів соціального страхування за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.

При переведенні на обслуговування платника з одного органу ДФС до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) у разі ліквідації чи реорганізації органу ДФС, адміністративно-територіальної реформи, зміни меж областей (Автономна Республіка Крим, області) (районів, міст) чи інших, не залежних від платника податків об’єктивних причин, унаслідок яких змінюється орган ДФС, в якому обліковується платник податків, здійснюються зняття з обліку платника податку в одному органі ДФС та взяття на облік в іншому відповідному органі ДФС. Переведення платників податків здійснюється на підставі переліку платників податків, стосовно яких змінюється місце обліку, затвердженого відповідним органом ДФС вищого рівня.

У день внесення до інформаційної системи в органі ДФС ознаки щодо належності до зазначеного переліку та зняття з обліку платника відбувається автоматична передача ІКП з попереднього місця обліку платника шляхом зміни реквізитів ІКП в частині кодів областей (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), району відповідно до нового місця обліку платника з фіксацією події в реєстрі передачі ІКП між органами ДФС. За новим місцем обліку платника отримані ІКП відображаються в реєстрі отриманих ІКП.

1. З метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами:

відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП;

відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП;

наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок);

наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС;

наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки "платник відсутній в реєстрі";

наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування";

одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов’язання (заборгованості (без пені)) в ІКП;

від'ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.

2. Розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок:

у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;

у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування". Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування" здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.

1. Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органiв Казначейства у процесi виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме:

відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B;

виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів;

звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

2. Оперативний облік надходжень також здійснюється за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року № 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за № 330/28460, а саме:

відомостей про рух страхових коштів на аналітичних рахунках 3719, відкритих на ім’я органів ДФС, у вигляді технологічного файла @E;

виписок з рахунків 3719, відкритих на ім’я головних управлінь ДФС, у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та у паперовому - на якому проставляється штамп відповідного органу Казначейства;

звітів про надходження страхових коштів на рахунки 3719, відкриті на ім’я головних управлінь ДФС та на ім’я органів ДФС;

оборотно-сальдової відомості за аналітичними рахунками 3719, відкритими на ім’я головних управлінь ДФС.

1. Після розміщення на відповідному сервері для завантаження інформації органів Казначейства відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B та відомостей про рух страхових коштів на аналітичних рахунках 3719, відкритих на ім’я органів ДФС, у вигляді технологічного файла @Е інформаційною системою органів ДФС забезпечується автоматична обробка таких файлів та виконується розподіл записів за критеріями:

рознесені платежі;

нерознесені платежі;

виключені з обробки платежі.

2. Рознесені платежі відображаються в ІКП відповідними обліковими операціями зі сплати/повернення сум відповідно до поля "Призначення платежу" документів на переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419.

3. Нерознесені платежі щоденно відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. При цьому виконуються такі процедури:

якщо платнику не відкрита ІКП, інформаційна система дає можливість працівнику підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, відкрити ІКП за відповідним платежем та обробити запис розрахункового документа, що автоматично не був рознесений інформаційною системою;

якщо реквізити платіжного документа невірно заповнені, але з полів платіжного документа можливо виділити інформацію про код платника, якому призначено відповідний платіж або у якого є декілька відкритих ІКП, працівнику підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, надається можливість або підтвердити рознесення даних документа за визначеними інформаційною системою реквізитами, або рознести дані документа за самостійно визначеними користувачем реквізитами;

якщо платника податків з податковим номером, що визначений інформаційною системою з платіжного документа, не знайдено серед платників податків, що перебувають на обліку в органі ДФС, сума розрахункового документа розноситься до ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування".

Підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, не пізніше 4-го робочого дня від дня одержання технологічних файлів @B і @Е від органу Казначейства передає до відповідних підрозділів, відповідальних за адміністрування податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску, інформацію щодо надходжень платежів до з’ясування.

Не пізніше 4-ох робочих днів від дати надходження такої інформації підрозділи, відповідальні за адміністрування податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску, повідомляють підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, про результати опрацювання платежів до з’ясування.

У разі з’ясування призначення платежу в звітному місяці, в якому здійснена сплата платником, підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводить перерознесення відповідних сум з ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування" до ІКП платника шляхом редагування податкового номера платника податків.

У разі з’ясування призначення платежу після настання 5-го робочого дня місяця, наступного за звітним, підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводить перерознесення поточною датою відповідних сум з ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування" до ІКП платника, використовуючи операції, призначені для відображення сум з’ясованих платежів.

4. Критерій "Виключені з обробки платежі" присвоюється переліку розрахункових документів, які містять код банку та номер аналітичного рахунку за платежами, які не контролюються органами ДФС (не враховуються в обліку та звітності органу ДФС).

Після рознесення сум до ІКП автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 цього розділу, та проведення відповідних операцій щодо нарахування пені в ІКП.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган ДФС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС щоденно списує помилково та/або надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в ІКП більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов’язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення таких сум.

1. Після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік та/або внесення змін до закону про Державний бюджет України та затвердження місцевих бюджетів у разі зміни переліку видів надходжень, що зараховуються до державного та місцевих бюджетів, в органах Казначейства відкриваються (перевідкриваються) рахунки для зарахування доходів бюджетів та/або відбувається перенесення залишків коштів на нові рахунки з обліку надходжень бюджетів.

Інформацію про реквізити рахунків, відкритих органами Казначейства для зарахування податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску, органи ДФС доводять до платників шляхом її розміщення в центрах обслуговування платників податків та на офіційному веб-порталі ДФС.

2. Підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, на підставі інформації про відкриття (перевідкриття) рахунків за відповідними кодами класифікації доходів бюджету, отриманої від органу Казначейства, проводить процедуру перекодування ІКП за місцем її відкриття.

При цьому у разі зміни коду класифікації доходів бюджету перекодування відбувається датою відкриття (перевідкриття) рахунку за нововведеним кодом класифікації доходів бюджету шляхом зміни коду, за яким відкрито ІКП, та із збереженням інформації, що містилася в ІКП.

У разі виключення коду класифікації доходів бюджету підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, відповідно до інформації, отриманої від органу Казначейства, проводить перенесення залишків коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації.

У разі зміни організаційно-правової форми господарювання платника, яка призводить до зміни коду бюджетної класифікації, за яким проводиться облік податків, зборів, платежів до бюджету та єдиного внеску, такому платнику не пізніше першого операційного (банківського) дня року, наступного за роком, у якому відбулись вказані зміни, підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, забезпечується відповідне перекодування ІКП.

1. З метою відображення інформації про нарахування та надходження митних платежів засобами інформаційної системи органів ДФС щоденно забезпечується отримання даних про нарахування/сплату із інформаційної системи органів ДФС з питань державної митної справи за платниками:

які декларують до нарахування/сплати суми податку на додану вартість (код за ЄДРПОУ якого вказано для включення такої суми до податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ));

які декларують до нарахування/сплати суми митних та інших платежів (крім ПДВ) та є відповідальними за фінансове врегулювання особами.

2. Показники щодо сум нарахованих митних та інших платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету, та сум, сплачених до бюджету, формуються на підставі даних з митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (далі - митні декларації).

У разі коригування даних митних декларацій до інформаційної системи органів ДФС заноситься показник, який розраховується як різниця між даними первинного та коригуючого документів.

3. Інформація про нарахування та надходження митних платежів за даними інформаційної системи органів ДФС з питань державної митної справи відображається в інформаційній системі в режимі перегляду.

1. З метою контролю за повнотою та достовірністю відображення в ІКП показників щодо надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, щоденно формує реєстр надходжень і повернень за банківський день та наростаючим підсумком з початку року у розрізі платежів.

У разі виявлення розбіжностей між реєстром надходжень і повернень та звітами органу Казначейства про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та про надходження страхових коштів підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, щоденно проводиться опрацювання нерознесених податків, зборів, єдиного внеску та усунення розбіжностей між таким реєстром і звітами органу Казначейства.

Перенесення даних про надходження платежів до бюджету вважається проведеним достовірно та повністю у разі відсутності розбіжностей між реєстрами надходжень і повернень, сформованими органами ДФС у розрізі платежів, та відповідними звітами органу Казначейства.

2. Щомісяця не пізніше 4-го числа місяця, що настає за звітним, органи ДФС проводять звірку доходів за кодами класифікації доходів бюджету та надходжень єдиного внеску з органами Казначейства на підставі відповідних звітів станом на 1-ше число місяця, що настає за звітним, та складають відповідні акти звірок.

1. Облік сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється в ІКП за формою згідно з переліком форм ІКП.

У разі анулювання свідоцтва платника ПДВ форма ІКП набуває ознаки "платник відсутній в реєстрі".

2. З метою обліку сум бюджетного відшкодування в ІКП відображаються облікові операції щодо сум, які:

заявлені платниками до відшкодування згідно із податковою звітністю;

знаходяться у стадії камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування;

зменшені/збільшені за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування;

знаходяться у процедурах адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні);

поновлені за результатами адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні);

підтверджені до відшкодування за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування;

за якими органами ДФС сформований висновок про суми відшкодування ПДВ;

за якими органами ДФС висновок про суми відшкодування ПДВ переданий до органів Казначейства;

відшкодовані органами Казначейства на поточні рахунки платників за висновками органів ДФС;

відшкодовані органами Казначейства на поточні рахунки платників за рішеннями судів.

Суми ПДВ, які підлягають автоматичному відшкодуванню платникам, відображаються в ІКП з використанням окремих облікових операцій.

3. Після рознесення до ІКП інформації про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника або зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим до раніше поданої звітності, в ІКП платника зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а у разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом в календарній черговості його виникнення, при відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг.

Зменшення в ІКП сум бюджетного відшкодування ПДВ при погашенні грошових зобов’язань платника податків та пені з ПДВ відбувається у календарній черговості їх виникнення.

1. Нарахування пені розпочинається:

після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня:

1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Податковим кодексом України;

2) при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України;

у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або органом ДФС під час перевірки такого податкового агента.

Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу ІІ Податкового кодексу України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).

Нарахування пені закінчується:

у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань;

у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

при прийнятті рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

2. У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема при поданні платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Пеня не нараховується:

на пеню;

за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів і інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, якщо таке несвоєчасне або неповне перерахування відбулось через порушення банком строків зарахування податків, зборів до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" .

У разі коли керівник органу ДФС (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.

3. Суми пені зараховуються до бюджетів або цільових фондів, до яких згідно із законодавством зараховуються відповідні платежі та єдиний внесок.

1. Первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку (далі - Звітні документи).

2. Структурні підрозділи ДФС, які за своїми функціональними обов’язками відповідають за розробку форм Звітних документів, визначають первинні показники Звітних документів, що мають відображатись в ІКП (показники, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетами), та описують алгоритми відображення їх значень в ІКП (зокрема визначають умови, дати граничного терміну сплати та облікові показники (операції) для такого відображення), а також алгоритми арифметичного та логічного контролю Звітних документів. У таких алгоритмах описуються, зокрема, додаткові вимоги до автоматизованого приймання та обробки Звітних документів з урахуванням потреб адміністрування податків, зборів та єдиного внеску.

На підставі таких алгоритмів, що затверджені окремим організаційно-розпорядчим актом ДФС, в інформаційній системі органів ДФС здійснюються процедури:

приймання та реєстрації Звітних документів;

проведення арифметичного та логічного контролю Звітних документів;

відображення (рознесення) даних первинних показників Звітних документів в ІКП.

1. Звітні документи подаються за вибором платника, якщо інше не передбачено законодавством, в один із таких способів:

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

особисто платником або уповноваженою ним особою;

надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

В інформаційній системі органів ДФС фіксується інформація про спосіб подання платником Звітного документа.

2. Прийняття Звітного документа є обов’язком контролюючого органу.

При прийманні поданих платниками Звітних документів здійснюється контроль щодо наявності/достовірності обов’язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України. Інші показники, зазначені у Звітному документі, до його прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти Звітний документ з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України, у тому числі висунення будь-яких умов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такого, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо), забороняється.

При відсутності зауважень до оформлення Звітного документа він вважається прийнятим та реєструється датою фактичного отримання органом ДФС.

Якщо Звітний документ оформлено з порушеннями, платнику надається письмове повідомлення про відмову у його прийнятті із зазначенням причин такої відмови. Звітний документ реєструється в інформаційній системі органів ДФС з ознакою "Вважається неподаним" та інформацією про причини відмови у прийнятті.

Дані Звітних документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп’ютерної обробки Звітних документів (далі - Регламент комп’ютерної обробки).

Після повного внесення даних Звітного документа такий документ отримує статус "Повністю введено".

Для звітних документів, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі, статус "Повністю введено" вважається присвоєним за умовчанням.

Відповідальними за приймання та реєстрацію Звітних документів незалежно від способу подання є відповідні структурні підрозділи органів ДФС згідно з функціональними обов’язками та порядком приймання та реєстрації Звітних документів органами ДФС.

1. За алгоритмами арифметичного та логічного контролю здійснюється перевірка Звітних документів та відповідні показники відображаються в ІКП, якщо вони відповідають умовам рознесення.

У разі виявлення помилок для Звітних документів, допущених при перенесенні даних до інформаційної системи ДФС з паперових носіїв, відповідальним за внесення даних надається інформація про помилку для внесення вірних даних в підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів у терміни, встановлені Регламентом комп’ютерної обробки.

Виправлення помилок здійснюється до настання граничного терміну сплати. В ІКП відображаються нові показники Звітних документів.

2. У разі встановлення недостовірності обов’язкових реквізитів за результатами опрацювання зареєстрованих Звітних документів за випадками зазначення:

звітного періоду, що не відповідає звітному періоду, передбаченому нормами Податкового кодексу України для конкретного платника;

реквізитів щодо контролюючого органу, в якому платник податку не перебуває на обліку;

звітного періоду, що не відповідає обраному режиму оподаткування, підрозділи, відповідальні за адміністрування податків, зборів, у терміни, встановлені пунктом 49.11 статті 49 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України, готують та направляють платникам податків повідомлення про відмову у прийнятті Звітних документів із зазначенням причини. Звітний документ отримує в інформаційній системі органів ДФС ознаку стану обробки "Вважається неподаним" згідно з пунктом 49.15 статті 49 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Інформація про виявлені помилки зберігається в інформаційній системі органів ДФС та використовується відповідальними структурними підрозділами при проведенні камеральних перевірок.

1. Для відображення в ІКП даних Звітних документів використовуються облікові показники (операції) щодо нарахування/ зменшення/ збільшення/ виключення з обліку.

Звітні документи зі статусом "Повністю введено" (крім документів зі станами обробки "Вважається неподаним" або "Історія подання") автоматично обробляються інформаційною системою органів ДФС в частині відображення даних, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетом, в ІКП.

2. Дані Звітних документів зі статусом "Повністю введено", поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Звітними документами, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Звітними документами.

Дані Звітних документів зі статусом "Повністю введено", поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Звітних документів та дані Звітних документів, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких Звітних документів до органу ДФС. При цьому за уточнюючими Звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Звітному документі, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Звітного документа.

За фактом порушення законодавчо встановленого терміну подання Звітного документа автоматично здійснюється розрахунок штрафу за його неподання або несвоєчасне подання. Структурні підрозділи органів ДФС, що відповідають за оформлення рішень про застосування штрафів до платників податків за неподання або несвоєчасне подання звітності, отримують доступ до інформації про розраховані штрафи. Суми штрафів після прийняття керівником органу ДФС відповідного повідомлення-рішення відображаються в ІКП у порядку, визначеному у розділі V цього Порядку.

3. Звітні документи зі статусом "Повністю введено", які набули ознаки стану обробки "Вважається неподаним", після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Звітними документами автоматично обробляються інформаційною системою органів ДФС в частині виключення з обліку раніше рознесених до ІКП сум грошових зобов’язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Якщо за результатами судового або адміністративного оскарження платником відмови у прийнятті Звітного документа встановлено факт неправомірності такої відмови, стан обробки Звітного документа змінюється з "Вважається неподаним" на "Вважається поданим за рішенням суду або органу ДФС". Датою подання такого Звітного документа вважається дата його фактичного отримання органом ДФС.

Дані Звітних документів зі статусом "Повністю введено", які набули ознаку стану обробки "Вважаються поданими за рішенням суду або органу ДФС", після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Звітними документами відображаються в ІКП датою присвоєння цієї ознаки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

4. Якщо після подання Звітного документа платник податків подає до граничного строку подання новий Звітний документ із виправленими показниками, поданий раніше Звітний документ стає недіючим та отримує ознаку стану обробки "Історія подання".

Дані Звітного документа, який отримує ознаку стану обробки "Історія подання", після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за таким Звітним документом виключаються з ІКП. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Крім того, ознаку стану обробки "Історія подання" отримують звітні документи, для яких відповідальними за адміністрування відповідного податку підрозділами проводяться нарахування у ручному режимі (крім ПДВ) (наприклад, якщо відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України платник податків подає разом з таким Звітним документом доповнення, складені за довільною формою (податковий компроміс, введення у зв’язку з податковою реформою нових податків тощо)).

Вказане проведення нарахувань здійснюється підрозділами, відповідальними за адміністрування відповідного податку, у період до настання граничної дати сплати грошового зобов’язання та відображається в ІКП з використанням облікових показників (операцій) щодо нарахування/ зменшення/ збільшення таких зобов’язань, пені.

1. З метою контролю за повнотою внесення до інформаційної системи органів ДФС даних Звітних документів, поданих на паперових носіях, за обраний період формується щоденно засобами підсистеми, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, перелік прийнятих (зареєстрованих) Звітних документів, які не отримали статус "Повністю введено".

Перелік формується в розрізі органів ДФС, до яких подано Звітний документ, та кодів Звітних документів за такими параметрами:

код/назва Звітного документа;

реєстраційний номер Звітного документа;

дата реєстрації Звітного документа;

інформація щодо способу подання Звітного документа.

Підрозділи органів ДФС, відповідальні за приймання та реєстрацію Звітних документів, поданих платниками на паперових носіях, вживають заходів для повного внесення даних Звітних документів згідно з Регламентом комп’ютерної обробки Звітних документів.

2. Звітні документи, які отримали статус "Повністю введено" (крім документів зі станами обробки "Вважається неподаним" або "Історія подання"), та дані яких в автоматичному режимі не були відображені в ІКП, потрапляють до переліку нерознесених Звітних документів.

Структурні підрозділи органів ДФС, відповідальні за адміністрування податків, зборів, інших платежів до бюджетів, єдиного внеску, визначають причини нерознесення Звітних документів та вживають заходів для відображення даних з таких Звітних документів в ІКП. Роботи щодо такого відображення даних в ІКП завершуються не пізніше 3-ого робочого дня місяця, наступного за місяцем, на який припадає дата граничного терміну сплати.

1. З метою контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП та внесених до підсистеми, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, засобами програмного забезпечення проводиться технологічна робота щодо порівняння відповідних даних.

Порівняння виконується з урахуванням коду органу ДФС, де відкрито ІКП, за такими параметрами:

реєстраційний номер та дата реєстрації Звітного документа;

стан обробки Звітного документа;

код класифікації доходів, за яким відкрито ІКП;

вид бюджету, за яким відкрито ІКП;

дата проведення облікового показника (операції) в ІКП (нарахування/ збільшення/ зменшення/ виключення з обліку грошових зобов’язань, заявленого бюджетного відшкодування, зобов’язань щодо сплати єдиного внеску);

сума облікового показника (операції) в ІКП (нарахування/ збільшення/ зменшення/ виключення з обліку грошових зобов’язань, заявленого бюджетного відшкодування, зобов’язань щодо сплати єдиного внеску).

За результатами вказаного порівняння засобами підсистеми, що забезпечує облік платежів, формується електронний реєстр розбіжностей даних відповідної підсистеми та ІКП (далі - Реєстр розбіжностей "Податкова звітність").

2. До Реєстру розбіжностей "Податкова звітність" включається інформація про податкову звітність помилково відсутню /наявну в ІКП.

Зазначений реєстр формується окремо за кожним кодом Звітного документа наступного дня після завершення терміну його обробки згідно з Регламентом комп’ютерної обробки Звітного документа.

Структурні підрозділи органів ДФС, відповідальні за адміністрування податків, зборів, інших платежів до бюджетів, єдиного внеску, завершують роботи щодо усунення розбіжностей не пізніше третього робочого дня місяця, наступного за місяцем, на який припадає дата граничного терміну сплати.

1. У разі коли згідно з Податковим кодексом України відповідальність за визначення податкового зобов’язання платника покладається на органи ДФС, суми податкових зобов’язань розраховуються на підставі інформації про суб’єкти та об’єкти оподаткування.

Для визначення сум податкових зобов’язань платників здійснюється:

формування переліків суб’єктів та об’єктів оподаткування;

розрахунок сум податкових зобов’язань;

формування податкового повідомлення-рішення про сплату податків;

відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями з використанням облікових показників (операцій) щодо нарахування зобов’язань.

Органи ДФС відповідно до статей 266, 267 та 269 розділу ХІІ Податкового кодексу України визначають податкові зобов’язання фізичних осіб - платників:

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

транспортного податку;

земельного податку.

2. Формування переліків суб’єктів та об’єктів оподаткування:

1) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Первинні показники, необхідні для розрахунку сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб містяться у реєстрі платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сформованому на підставі даних про об’єкти нерухомості, отриманих органами ДФС у порядку, встановленому підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 розділу ХІІ Податкового кодексу України.

За внесення змін до реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та ведення довідника ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідають структурні підрозділи органів ДФС, які за своїми функціональними обов’язками забезпечують адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Інформація у довіднику ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оновлюється на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дати отримання органом ДФС такого рішення.

Зміни до реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вносяться:

на підставі інформації інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про пільги, про об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування, тощо (протягом 10 робочих днів з дати отримання відповідної інформації);

за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, прийнятим на підставі заяви платника з доданням оригіналів документів про право власності на об’єкти нерухомості, площу таких об’єктів тощо (протягом 10 робочих днів з дати отримання заяви);

2) транспортний податок.

ДФС отримує відомості, необхідні для розрахунку податку, від органів внутрішніх справ у порядку, встановленому підпунктом 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України;

3) плата за землю.

Первинними показниками для розрахунку сум плати за землю є дані державного земельного кадастру, які ДФС на підставі пункту 286.1 статті 286 розділу ХІІ Податкового кодексу України отримує від органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.

Структурні підрозділи органів ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки, які за своїми функціональними обов’язками забезпечують адміністрування плати за землю, вносять до інформаційної системи органів ДФС дані про земельні ділянки та їх власників на підставі документів про право власності та право користування земельними ділянками, отриманих від платників, про ставки земельного податку та грошову оцінку земельних ділянок, отриманих від територіальних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, рішень органів місцевого самоврядування.

Внесення зазначених даних здійснюється протягом 10 робочих днів з дати отримання відповідної інформації.

3. Суми податкових зобов’язань податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю розраховуються інформаційною системою органів ДФС, ґрунтуючись на відповідних первинних показниках, наявних в інформаційній системі органів ДФС станом на дату розрахунку.

1. Структурні підрозділи органів ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки, які за своїми функціональними обов’язками забезпечують адміністрування плати за землю, здійснюють формування податкового повідомлення-рішення про сплату фізичними особами плати за землю за поточний рік у термін до 01 травня поточного року.

Структурні підрозділи органів ДФС за місцем реєстрації платника, які за своїми функціональними обов’язками забезпечують адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку, здійснюють формування податкового повідомлення-рішення про сплату фізичними особами податкових зобов’язань зазначених податків за попередній рік у термін до 15 червня поточного року.

Сформовані податкові повідомлення-рішення реєструються, друкуються та надсилаються платникам податку з повідомленням про вручення.

2. Інформація про дату вручення платнику податку податкового повідомлення-рішення вноситься до інформаційної системи ДФС структурними підрозділами органів ДФС, якими сформовані податкові повідомлення-рішення, не пізніше дня, наступного за днем отримання такої інформації.

1. Після внесення до інформаційної системи органів ДФС інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення облікові показники щодо нарахованих органом ДФС податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю відображаються в ІКП датою граничного строку сплати (60 календарних днів з дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення) з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій) та беруть участь у розрахунках.

Якщо платнику, якому сформовано податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю, не відкрито відповідну ІКП, вона відкривається автоматично за реквізитами, зазначеними у податковому повідомленні-рішенні.

2. Інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

За результатами адміністративного або судового оскарження:

при частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення на суму, що залишилась;

при збільшенні донарахованої суми формується повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані у главі 8 цього розділу).

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення.

У разі якщо за результатами судового оскарження (рішення суду, прийняте по суті) нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо поновлення такої суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

3. З податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

4. З плати за землю податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

5. З транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

1. Інформаційною системою органів ДФС в автоматичному режимі формуються переліки податкових повідомлень-рішень та реєстри розбіжностей (нерухоме майно/транспортний податок/земельний податок) на основі показників, внесених до інформаційної системи працівниками структурних підрозділів органів ДФС, які здійснюють адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки/ транспортного податку/ земельного податку (далі - майнові податки).

Переліки сформованих, несформованих повідомлень-рішень та податкових повідомлень-рішень, що формуються, складаються не рідше одного разу на декаду протягом травня та липня поточного року і щоденно протягом червня з урахуванням статусів документів ("діючі", "вручені", "не вручені", "скасовані" тощо) та містять таку інформацію:

податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

П.І.Б. платника податків;

орган ДФС, який сформував податкове повідомлення-рішення;

дата податкового повідомлення-рішення;

номер податкового повідомлення-рішення;

тип податкового повідомлення-рішення;

статус податкового повідомлення-рішення;

код платежу, за яким відкрито ІКП;

сума податкового зобов’язання;

дата проведення суми в ІКП;

дата сплати.

2. Підрозділ територіального органу ДФС, який здійснює адміністрування майнових податків, опрацьовує :

переліки несформованих податкових повідомлень-рішень у період після 15 червня року та до повного відпрацювання відповідних переліків;

переліки сформованих, але не вручених податкових повідомлень-рішень у період після 30 червня поточного року та до повного відпрацювання відповідних переліків.

Відповідальними за невідпрацювання переліків несформованих податкових повідомлень-рішень станом на 01 липня поточного року, сформованих, але не вручених податкових повідомлень-рішень станом на 01 серпня поточного року, є заступники керівників територіальних органів ДФС, що здійснюють організацію роботи з адміністрування майнових податків.

З метою контролю за відповідністю відображених в ІКП показників про визначені органами ДФС податкові зобов’язання з майнових податків формуються електронні реєстри розбіжностей сум узгоджених/неузгоджених податкових зобов’язань, вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях та наявних в ІКП (далі - Реєстр розбіжностей (нерухоме майно/транспортний податок/земельний податок ІКП).

До Реєстру розбіжностей (нерухоме майно/транспортний податок/земельний податок ІКП) включається інформація щодо податкових повідомлень-рішень, помилково відсутніх/наявних в ІКП, або які мають невідповідність сум.

Реєстр розбіжностей (нерухоме майно/транспортний податок/земельний податок ІКП) формується та опрацьовується територіальними органами ДФС щодекадно.

Опрацювання Реєстру розбіжностей (нерухоме майно/транспортний податок/земельний податок ІКП) забезпечують підрозділи, які здійснюють адміністрування майнових податків, разом з підрозділами, що забезпечують супроводження та збереження баз даних.

У процесі опрацювання Реєстру розбіжностей (нерухоме майно/транспортний податок/земельний податок ІКП) виконуються роботи щодо з’ясування причин помилкової відсутності/наявності окремих показників податкового повідомлення-рішення в ІКП, шляхів виправлення можливих помилок вводу та/або роботи інформаційної системи органів ДФС, виправлення (усунення) помилок і їх недопущення надалі.

3. З метою здійснення контролю за повнотою та достовірністю внесеної до ІКП інформації про оскарження податкових повідомлень-рішень щодо визначення органами ДФС податкових зобов’язань з майнових податків, сформованих засобами інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та судового оскаржень, реєстри документів про початок, продовження та результати адміністративного та/або судового оскарження підлягають відпрацюванню не пізніше 3-ого робочого дня, наступного за днем надходження таких реєстрів до підрозділів, що здійснюють адміністрування майнових податків.

1. Працівники підрозділів, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, при організації, проведенні та оформленні документів за їх результатами вносять інформацію до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в день вчинення відповідних дій: при направленні у встановлених законодавством випадках повідомлень платнику податків про початок документальної перевірки; підписанні наказів, направлень на проведення перевірок; реєстрації актів (довідок) перевірки, інших складених актів (довідок); при прийнятті та врученні податкових повідомлень-рішень, рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску.

Відповідальними за своєчасність та повноту внесення інформації в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, є підрозділи, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи.

2. Формування первинних показників за результатами контрольно-перевірочної роботи:

1) відображення в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум нарахування (зменшення) грошового зобов’язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, зменшення/збільшення сум податкових зобов’язань, податкового кредиту з ПДВ, сум нарахування пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору здійснюється на підставі податкових повідомлень-рішень, форми яких затверджені відповідним нормативно-правовим актом.

Податкове повідомлення-рішення формується за кожним окремим податком, збором разом зі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган ДФС, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення органом ДФС суми бюджетного відшкодування, зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

У разі встановлення порушення вимог законодавства з питань державної митної справи контролюючим органом складається податкове повідомлення-рішення у порядку та строки, визначені статтею 354 Митного кодексу України, крім випадків, коли розмір несплачених сум митних платежів з товарів, зазначених в одній митній декларації, або з товарів, відправлених протягом дня одним відправником на адресу одного одержувача, становить менш як 20 гривень.

У разі заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з ПДВ, окремі податкові повідомлення-рішення надсилаються (вручаються) платникам податків лише у випадках, коли зазначене заниження або завищення не враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

2) нарахування сум штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" , здійснюється на підставі рішення, форма якого визначена постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

До підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, заносяться:

рішення керівника контролюючого органу про проведення перевірки, оформлене наказом;

направлення на проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку, тривалість перевірки, період, що перевіряється, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку;

акт перевірки (довідка) щодо додержання суб’єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов’язкових для виконання;

матеріали правоохоронних органів, органів ДФС та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб’єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

рішення про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафів;

інші документи, що впливають на результати контрольно-перевірочної роботи.

У разі невиконання суб’єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду;

3) занесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, визначених за результатами перевірок платників єдиного внеску, здійснюється на підставі документів, форма яких визначається інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

4) занесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, донарахованих за результатами перевірок платників податків, здійснюється на підставі податкового повідомлення-рішення;

5) у разі якщо відповідно до чинного законодавства передбачено стягнення визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум, що підлягають сплаті до бюджету за рішенням суду, їх відображення здійснюється на підставі рішення суду, що набрало законної сили, та/або виконавчого листа до такого рішення.

3. До основних первинних показників, які підлягають занесенню до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, на підставі документів, визначених у пункті 2 цієї глави, належать:

орган ДФС, який прийняв (склав) документ за результатами перевірки;

податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) та найменування (П.І.Б.) платника податків;

номер, дата прийняття (складання) та вручення документа, тип документа;

донараховані суми податкових зобов’язань, єдиного внеску, штрафних (фінансових) санкцій, пені, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток та/або ПДВ, зменшення/збільшення сум податкових зобов’язань, податкового кредиту з ПДВ.