ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/18472/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - Міністерство, відповідач, скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 (головуючий - суддя Борисенко І.І.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 (головуючий - суддя Разіна Т.І., судді Іоннікова І.А., Чорногуз М.Г.)
у справі №910/18472/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (далі - Завод, позивач)
до Міністерства
про стягнення 43 314,37 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для стягнення вартості витрат з дослідження генератора.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача коштів у розмірі 43 314,37 грн за вартість досліджень генератора СГО-30У серія 4 №Е84181.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- на виконання умов укладеного сторонами договору від 20.06.2018 на закупівлю послуг за державні кошти №720/4/18/63 (далі - Договір), позивач виконав роботи, що підтверджується витягом зі справи ремонту Чернобаевка Склад Аптечка В/Ч НОМЕР_1 Том ІІ, Часть 1; 2. Ремонт Генератору;
- позивач здійснив вказані роботи, та відповідно до акта приймання послуг за Договором, такі роботи прийняті відповідачем без зауважень;
- у ході експлуатації відремонтованого відповідно до Договору генератора, відповідачем виявлено несправність, у зв`язку з чим Міністерство направило на адресу рекламаційний лист з вимогою про направлення Товариством представника для виявлення та з`ясування причин несправності;
- оскільки Міністерство вартість дослідження не оплатило, заборгувавши таким чином позивачу 43 314,37 грн, останній, посилаючись на статті 526, 843, 854 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 у справі №910/18472/21, позовні вимоги задоволено повністю.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі Міністерство просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 у справі №910/18472/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи осіб, які подали касаційних скарг
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права з огляду на відсутність висновку Верховного Суду, сформованого під час дії особливого періоду в умовах правового режиму воєнного стану (не в мирний час) щодо правильності застосування норми статті 526 ЦК України у подібних правовідносинах.
4.2. Скаржник вважає, що для правильності застосування судами положень статті 526 ЦК України, існує необхідність у формуванні, з урахуванням умов особливого періоду та збройної агресії проти України, правового висновку, яким, за умови відсутності вини замовника та виконавця (експлуатаційний або ремонтний недолік) у виведенні з ладу під час гарантії агрегату виробу, потрібно застосовувати положення акту цивільного законодавства (пункту 7 глави 3 розділу IX Правил інженерно-авіаційного забезпечення державної авіації України, затверджених наказом Міністерства від 05.07.2016 №343 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.08.2016 за №1101/29231 [далі - Правила]) щодо покладення спірних витрат на дослідження та транспортування на виконавця, а не замовника.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу (подано як клопотання/заява) Товариство заперечило проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просило відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що 20.06.2018 позивачем (виконавець) і відповідачем (замовник) укладено Договір, відповідно до умов якого:
- виконавець зобов`язується у 2018 році надати замовнику послуги за номенклатурою, кількістю, термінами, цінами та місцем надання послуг, що зазначені в календарному плані надання послуг (додаток №1 до Договору), що є невід`ємною частиною Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги (пункт 1.1);
- ATM (авіаційно-технічне майно), яке вийшло з ладу (у тому числі, щодо якого виявлено невідповідність вимогам нормативних технічних документів, а також у всіх випадках відмов при прийманні замовником або в процесі експлуатації), у разі необхідності проведення дослідження та/або відновлення ATM в умовах ремонтного підприємства, переміщується від місця знаходження ATM до місця проведення його дослідження та/або відновлення замовником (військовою частиною, в якій експлуатується або зберігається ATM) власними силами і засобами. При цьому усі затрати, понесені замовником (військовою частиною, в якій експлуатується або зберігається ATM) під час переміщення ATM до місця проведення його дослідження та/або відновлення, покладаються на виконавця у разі, якщо за результатами дослідження буде встановлено, що вихід ATM з ладу (у тому числі, щодо якого виявлено невідповідності вимогам нормативних технічних документів, а також у всіх випадках відмов) стався з вини виконавця (співвиконавця), та в разі не виявлення вини експлуатуючої військової частини (з урахуванням пункту 7 глави 3 розділу IX Правил ІАЗ ДА) [пункт 2.4.4];
- ATM після проведення його дослідження та/або відновлення в умовах ремонтного підприємства переміщується від місця проведення дослідження або відновлення ATM до експлуатуючої військової частини силами і засобами та за рахунок замовника, якщо за результатами дослідження несправного ATM буде встановлена вина експлуатуючої військової частини (пункт 2.4.9);
- Договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків, гарантійних зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункти 10.1, 10.2).
6.2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що:
- позивач свої зобов`язання з виконання ремонту генератору СГО-30У серія 4 №Е84181 за Договором виконав належним чином, що підтверджується відповідним актом приймання-передавання послуг за Договором, підписаним уповноваженими представниками сторін;
- водночас листом від 16.12.2019 №3010 відповідач повідомив позивача про те, що в ході експлуатації Генератора СГО-30У серія 4 №Е84181 відповідачем виявлено несправність, у зв`язку з чим вимагав направити представника позивача для з`ясування причин несправності по гарантійному строку;
- відповідно до спільного акта позивача та відповідача, 09.06.2020 проведено огляд та дослідження спірного генератора, та проведеним дослідженням встановлено, що дефект не пов`язаний із якістю ремонту Товариства;
- у пункті 8 акта від 09.06.2020 №59-ВЗ/20, вказано, що характер несправності є експлуатаційним або ремонтний. Крім того, зазначено, що причиною виходу з ладу Генератора став перегрів щіточко колекторного вузла, який ремонтувався відповідачем на підприємстві АТ "Мотор Січ";
- справність генератора відновлено позивачем, що підтверджується пунктом 8 рекламаційного акта від 17.12.2019 №303/30/23;
- згідно із Калькуляцією до дослідження генератора СГО-30У серія 4 зав. №84181, вартість вказаного ремонту становила 43 314,37 грн з ПДВ, що підтверджується також звітами від 13.07.2020 №522 про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, копіями квитанцій, ТТН, на відновлювальний ремонт Генератора СГО-30У серія 4 №Е84181, звітів на використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, розрахунком фактичних трудових витрат за статтями: "Основна заробітна плата виробничих працівників" та "Додаткова заробітна плата виробничих працівників", належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи;
- у зв`язку з викладеним позивач листом звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування понесених витрат, а також супровідним листом від 22.06.2021 №1905 на адресу Міністерства надіслано акт приймання наданих послуг від 22.06.2021 та рахунок на оплату №159;
- проте листами від 13.07.2021 №370/4755 відповідач повідомив позивача про відмову в добровільному порядку відшкодувати витрати, понесені останнім у ході виконання робіт з відновлення справності вказаного генератора, а також відмовився від підписання акта приймання наданих послуг.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/18472/21 на підставі пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України, у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Міністерством у касаційній скарзі як підставу касаційного оскарження визначено пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
8.4. Так, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, сформованого під час дії особливого періоду в умовах правового режиму воєнного стану (не в мирний час) щодо правильності застосування норми статті 526 ЦК України у подібних правовідносинах.
8.5. На думку скаржника, для правильності застосування судами положень статті 526 ЦК України, існує необхідність у формуванні, з урахуванням умов особливого періоду та збройної агресії проти України, правового висновку, яким, за умови відсутності вини замовника та виконавця (експлуатаційний або ремонтний недолік) у виведенні з ладу під час гарантії агрегату виробу, потрібно застосовувати положення акту цивільного законодавства (пункту 7 глави 3 розділу IX Правил) щодо покладення спірних витрат на дослідження та транспортування на виконавця, а не замовника.
8.6. Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.7. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
8.8. Слід зазначити, що висновки Верховного Суду щодо питання застосування саме приписів статті 526 ЦК України та пункту 7 пункту 7 глави 3 розділу IX Правил, у справах стосовно стягнення за договором про закупівлю послуг за державні кошти відсутній.
8.9. Отже, з огляду на відсутність такого висновку, необхідно з`ясувати наявність або відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
8.10. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
8.11. Пунктом 7 глави 3 розділу IX Правил визначено, що постачальник, за умови невиявлення вини експлуатуючої організації, зобов`язаний відновити продукцію, що відмовила, своїми силами і засобами та за власний рахунок у найкоротші строки, визначені відповідно до нормативно-технічної документації, або у інші строки, погоджені з замовником письмово.