ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/3593/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук О. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Львівське територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги"
на рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2022 (суддя Сухович Ю. О.)
і постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 (головуючий суддя Малех І. Б., судді Гриців В. М., Зварич О. В.)
у справі № 914/3593/21
за позовом Національної служби здоров`я України
до Комунального некомерційного підприємства "Львівське територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги"
про стягнення коштів,
(у судовому засіданні взяли участь представники позивача - Зінченко І. Ю., Калька Ю. І.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Національна служба здоров`я України (далі - позивач, НСЗУ) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" (далі - відповідач) про визнання кредитором на загальну суму 6 426 321,22 грн та стягнення 6 426 321,22 грн.
2. Ухвалою від 22.12.2021 суд першої інстанції задовольнив заяву НСЗУ та клопотання Комунального некомерційного підприємства "Львівське територіальне медичне об`єднання" Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" про заміну відповідача. Залучив до участі у справі, як правонаступника відповідача, Комунальне некомерційне підприємство "Львівське територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" (далі - Клінічна лікарня, ідентифікаційний код 44496574) замінивши ним Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" (ідентифікаційний код 01996639).
3. Ухвалою від 21.02.2022 суд першої інстанції також прийняв до розгляду заяву представника позивача про зміну предмета позову, в якій останній просив розглядати спір лише з позовною вимогою про стягнення 6 426 321,22 грн.
4. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначав про порушення відповідачем зобов`язань, передбачених підпунктами 2, 4 пункту 19 укладеного між НСЗУ та Комунальним некомерційним підприємством "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 30.03.2020 № 0590-Е429-Р000, підпунктами 1, 2 пункту 6 додатку № 5 до договору "Спеціальні умови надання медичних послуг".
5. Вказане порушення виявлено позивачем за наслідками проведеного планового внутрішнього аудиту процесів дотримання виконання умов договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за пакетом "Медична допомога при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах" за період з 01.04.2020 по 28.02.2021. За наслідками чого складено аудиторський звіт від 19.03.2021 № 15-16/07-2021.
6. Внаслідок чого відповідач, який є правонаступником Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м.Львова", повинен повернути позивачу кошти в сумі 6 426 321,22 грн за надані не в повному обсязі послуги.
7. При цьому позивач посилався на положення статей 15, 16, 526, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 193, 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 2, 7, 8 Закону України "Про державні гарантії медичного обслуговування населення", постанову Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 65, якою затверджено Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році та І кварталі 2021 року.
Короткий зміст судових рішень
8. Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.05.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022, позовні вимоги задоволено повністю.
9. Судові рішення у справі мотивовані доведеністю позивачем обставин неналежного виконання відповідачем умов договору від 30.03.2021 № 0590-Е420-Р000, що підтверджується аудиторським звітом від 19.03.2021 № 15-16/07-2021.
10. Суди у справі виходили з того, що за результатами вибіркового дослідження позивачем встановлено: 102 випадки непроведення та недокументування скринінгу на порушення ковтання у пацієнтів, що є недотриманням надавачем послуг за договором (відповідачем) вимог підпункту 9 специфікації медичних послуг, які надаються, згідно з додатком №5 до договору із змінами, внесеними наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.04.2014 № 275; 154 випадки незабезпечення консультації логопеда (терапевта мови та мовлення) у перші 48 годин після госпіталізації, а також незабезпечення консультації лікаря з фізичної та реабілітаційної медицини та/або фізичного терапевта та/або ерготерапевта у перші 48 годин після госпіталізації, що є порушенням вимог підпункту 10 специфікації медичних послуг та підпункту 10 вимог до організації надання послуги додатку № 5 до договору, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.04.2014 № 275.
11. Оскільки належними та допустимими доказами наведеного відповідачем не спростовано, суд першої інстанції, з яким також погодився апеляційний суд, визнав обґрунтованими вимоги, які полягають в тому, що за період з квітня по грудень 2020 року позивачем зайво сплачено Клінічній лікарні за вищевказані медичні послуги, які були надані в неповному обсязі 6 426 321,22 грн, з яких 2 504 923, 92 грн за 102 випадки непроведення та недокументування скринінгу на порушення ковтання у пацієнтів та 3 921 390,30 грн за 154 випадки за незабезпечення проведення консультацій логопеда, лікаря з фізичної та реабілітаційної роботи та/або фізичного терапевта та /або енерготерапевта.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Клінічна лікарня подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2022 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
13. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зазначає про застосування судами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) без урахуванням висновків щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 905/902/20, постановах Верховного Суду від 18.06.2018 у справі №922/3605/17, від 31.05.2022 у справі № 904/3242/18, від 07.06.2022 у справі №922/605/15, від 05.07.2022 у справі № 904/3866/21, зокрема, щодо:
- дотримання судом принципів рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості як однієї з основних засад судочинства;
- обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборони використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.
14. Також скаржник зазначає про неврахування попередніми судами висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 24.12.2020 у справі №914/1979/18 в якій Судом досліджувалось питання щодо аудиторського висновку як доказу реальності господарської операції та сформовано правовий висновок про те, що виключно аудиторський висновок не може бути беззаперечним доказом здійснення реальності господарських операцій.
15. Водночас, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах, а саме щодо:
- застосування Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році та І кварталі 2021 року, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 65 та положень Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення";
- укладення та виконання договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за пакетом "Медична допомога при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах";
- порядку та способу реалізації прав замовника за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, а саме: 1) вимагати від надавача належного, своєчасного та у повному обсязі виконання своїх зобов`язань згідно з цим договором; 2) перевіряти відповідність надавача вимогам до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, умовам закупівлі, у тому числі щодо доступності медичних послуг осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до законодавства; 3) проводити моніторинг виконання умов договору, зокрема шляхом звірки повноти та достовірності інформації, що внесена у звіт про медичні послуги за договором, з інформацією, що міститься в системі, медичною документацією та іншими та іншими даними, що свідчать про надання послуг згідно з цим договором, та у разі виявлення невідповідностей чи порушень умов цього договору здійснювати перерахунок сплачених коштів за звітом про медичні послуги; 4) за результатами моніторингу складати висновок, до якого, в разі виявлення порушень, додається довідка із зазначенням відповідних пунктів договору; 5) зупиняти оплату за договором у випадках, встановлених законодавством та цим договором; 6) відмовитись від цього договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим договором;
- стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за пакетом "Медична допомога при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах" з підстав надання медичних послуг в обсязі меншому, ніж передбачено в специфікації;
- тарифу на медичну послугу та обсягу такої медичної послуги, що визначений специфікацією;
- допустимості доказів неналежного виконання умов договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, зокрема, належності та допустимості доказів надання медичних послуг в обсязі меншому, ніж передбачено в специфікації;
- здійснення аудиту та складання за його наслідками аудиторського звіту за результатами вибіркового дослідження на предмет недотримання надавачам вимог специфікації медичних послуг, які надаються згідно з додатком до договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
16. На переконання скаржника, оскільки суди дійшли висновку про те, що послуга з надання консультації лікаря логопеда, послуга з надання консультації лікаря з фізичної та реабілітаційної медицини, послуга з проведення скринінгу з порушення ковтання не є медичними послугами у розумінні закону та договору, а є частинами з надання медичної допомоги при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах, відтак за такі послуги не може бути стягнуто з відповідача суму у заявленому розмірі як за всі 256 пролікованих випадки за спірний період.
17. Скаржник наголошує, що послуги, за яку позивач має на меті стягнути кошти, надавались в повному обсязі за необхідності, проте не всі були відображені в медичній документації, а записи, які містяться в системі E-health та медичній документації, підтверджують відповідність пролікованих випадків кількості поданих лікарнею у звітах, які підписані НСЗУ за пакетом "Медична допомога при гострому мозковому інсульті".
18. За наведених доводів скаржник вважає хибним висновок попередніх судів про те, що умовами укладеного між сторонами типового договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, не передбачено можливості часткової оплати медичної послуги, наданої не у повному обсязі, оскільки такий підхід порушує визначені статтею 43 Конституції України гарантії лікарів на отримання заробітної плати, а також статтю 2 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та пункт 4 договору, які визначають перелік та обсяг медичних послуг, включених до тарифу.
19. Також скаржник вказує на помилковий висновок судів щодо неможливості відповідно до положень бюджетного законодавства здійснити взаємозалік по розрахункам за 2020 та 2021 роки, зменшивши суму оплати за звітом про медичні послуги в поточному звітному періоді або наступних періодах.
20. При цьому обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник, посилаючись на пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначає також про недослідження судами наданих відповідачем доказів та безпідставне відхилення клопотань останнього про витребування доказів та засвідчених належним чином додатків до позовної заяви, про призначення судової економічної експертизи, про виклик свідка, про долучення до апеляційної скарги нотаріально посвідченої заяви свідка. Окрім цього, посилається на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підстави недопустимих доказів, а саме аудиторського звіту від 19.03.2021 № 15-16/07-2021.
21. В наслідок цього, на думку скаржника, суди допустили порушення норм процесуального права, а саме абзацу 2 частини восьмої статті 42, частини першої статті 73, частин першої, другої статті 74, частини першої статті 76, частин першої та другої статті 77, статей 81, 86, частини четвертої статті 91, частин другої та четвертої статті 164, статті 236 ГПК України, не врахувавши при цьому висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 11.07.2018 у справі №904/8549/17, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 28.05.2019 у справі №925/859/16, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 28.07.2020 у справі 904/2104/19.
Позиція інших учасників справи
22. НСЗУ подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
23. У відзиві позивач вказує, зокрема, про те, що НСЗУ не проводило внутрішнього аудиту в Клінічній лікарні, а лише здійснювало збір інформації (аудиторських доказів) шляхом моніторингу візиту для забезпечення проведення об`єктивного внутрішнього аудиту, що відповідає чинному законодавству та не свідчить про порушення позивачем умов договору.
24. Також позивач вказує на помилковість доводів відповідача щодо можливості НСЗУ на підставі абзацу другого пункту 7 статті 20 Бюджетного кодексу України здійснити взаємозалік по розрахункам за 2020-2021 роки, зменшивши суму оплати за звітом про медичні послуги в поточному звітному періоді або наступних періодах, оскільки у наведеній нормі мова іде про продовження реалізації бюджетної програми у на ступних бюджетних періодах, а не про зміну початку та закінчення бюджетного періоду.
25. Клінічна лікарня у відповіді на відзив НСЗУ на касаційну скаргу зазначає про необґрунтованість викладених позивачем доводів щодо наявності підстав для задоволення позову, просить справу розглядати без участі відповідача.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
26. 30.03.2020 між НСЗУ (замовник) та Комунальним некомерційним підприємством "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" (надавач) укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 0590-E420-P000 (далі - договір) зі строком дії до 31.12.2020, який було продовжено до 31.03.2021.
27. Відповідно до пункту 8 договору надавач зобов`язувався надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.
28. Згідно з пунктом 9 договору медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору. Умови закупівлі та специфікації, визначені в оголошенні про укладення договору, є невід`ємною частиною договору.
29. Відповідно до пункту 10 договору медичні послуги надаються відповідно до порядків надання медичної допомоги, затверджених Міністерством охорони здоров`я, з обов`язковим дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я та в місцях надання медичних послуг, що зазначені у додатках до цього договору.
30. Згідно пункту 16 договору замовник має право:
1) вимагати від надавача належного, своєчасного та у повному обсязі виконання своїх зобов`язань згідно цим договором;
2) перевіряти відповідність надавача вимогам до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головним розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, умовами закупівлі, у тому числі щодо доступності медичних послуг осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до законодавства;
3) проводити моніторинг виконання умов договору, зокрема шляхом звірки повноти та достовірності інформації, що внесена у звіт про медичні послуги за договором, з інформацією, що міститься в системі, медичною документацією та іншими даними, що свідчать про надання послуг згідно з цим договором, та у разі виявлення невідповідностей чи порушень умов цього договору здійснювати перерахунок сплачених коштів за звітом про медичні послуги;
4) за результатами моніторингу складати висновок, до якого в разі виявлення порушень додається довідка із зазначенням відповідних пунктів договору;
5) зупиняти оплату за договором у випадках, встановлених законодавством та цим договором;
6) відмовитись від цього договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим договором.
31. Додатком № 5 до договору є спеціальні умови надання медичних послуг.
32. Підпунктом 1.1 пункту 1 додатку № 5 до договору встановлено, що надавач зобов`язаний надавати згідно з договором такі медичні послуги: медична допомога при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах. Одиницею медичної послуги є пролікований випадок.
33. За умовами підпункту 4 пункту 19 договору надавач зобов`язується надавати якісні медичні послуги відповідно до специфікацій та встановлених законодавством вимог.
34. У пункті 36 договору визначено, що у разі надання надавачем послуг, що не відповідають переліку, обсягу або якості медичних послуг, передбачених цим договором, надавач зобов`язаний повернути замовнику кошти, сплачені замовником за надання таких медичних послуг.
35. На виконання пункту 3 Розділу І підрозділу "Об`єкти внутрішнього аудиту, включені за дорученням/зверненням" Операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту на 2021 рік Національної служби здоров`я України, затвердженого т. в. о. Голови НСЗУ 28.12.2020, з 20.01.2021 до 17.03.2021 позивачем проведено плановий внутрішній аудит процесів дотримання виконання умов договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за пакетом "Медична допомога при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах" за період з 01.04.2020 по 28.02.2021.
36. За наслідками аудиту позивачем складено аудиторський звіт від 19.03.2021 № 15-16/07-2021, відповідно до якого виявлено наступні недоліки.
37. Так, за результатами вибіркового дослідження встановлено 102 випадки непроведення та недокументування скринінгу на порушення ковтання у пацієнтів, що є недотриманням надавачем вимог підпункту 9 специфікації медичних послуг, які надаються згідно з додатком № 5 до договору.
38. Також, в ході аудиту встановлено 154 випадки незабезпечення консультації логопеда (терапевта мови та мовлення) у перші 48 годин після госпіталізації, а також незабезпечення консультації лікаря з фізичної та реабілітаційної медицини та/або фізичного терапевта та/або ерготерапевта у перші 48 годин після госпіталізації, що є порушенням вимог підпункту 10 специфікації медичних послуг та підпункту 10 вимог до організації надання послуги додатку № 5 до договору.
39. Дані порушення позивачем встановлено шляхом співставлення форм первинної облікової документації № 003/о (медичних карт стаціонарного хворого), форм первинної облікової документації № 001/о (журнал обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації) з даними електронної системи охорони здоров`я.
40. У відповідності до підпунктів 1, 2 пункту 6 додатку № 5 до договору "Спеціальні умови надання медичних послуг" (в якому визначені умови надання послуг з медичної допомоги при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах), зазначено, що надавач зобов`язується під час надання медичних послуг дотримуватися відповідних порядків надання медичної допомоги та галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я, примірних табелів матеріально-технічного оснащення, в тому числі клінічних протоколів; надавати медичні послуги в обсязі не меншому, ніж визначено в специфікації.
41. В підпункті 9 пункту 8.2 "Специфікація медичних послуг, які надаються згідно з цим додатком" розділу 8 "Інші умови" додатку № 5 до договору "Спеціальні умови надання медичних послуг" визначено, що до обсягу послуг належить проведення та документування скринінгу щодо порушень ковтання у всіх пацієнтів до початку годування чи прийому ліків через рот (не пізніше 24 годин після госпіталізації) з забороною годування чи прийому ліків через рот у разі ознак дисфагії.
42. Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 розділу 3.2.1 "Приймальне відділення" Уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої, третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації. Геморагічний інсульт (внутрішньомозкова гематома, аневризмальний субарахноїдальний крововилив), що затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.04.2014 № 275 (далі - Протокол) до обов`язкових дій лікаря приймального відділення закладу, що надає вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, належать проведення неврологічного обстеження з проведенням тесту на виявлення порушення ковтання, форма проведення якого викладена у додатку № 7.
43. Підпунктом 2 пункту 19 договору встановлено, що надавач зобов`язується відповідати вимогам до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, умовам закупівлі, у тому числі щодо доступності медичних послуг для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до законодавства.
44. Згідно з підпунктом 5 пункту 8.1 "Умови закупівлі медичних послуг, які надаються згідно з цим додатком" розділу 8 "Інші умови" додатку № 5 до договору "Спеціальні умови надання медичних послуг" до вимог з організації надання послуги належить забезпечення консультації лікаря з фізичної та реабілітаційної медицини та/або фізичного терапевта та/або ерготерапевта у перші 48 годин після госпіталізації та проведення заходів з медичної реабілітації при потребі.
45. В підпункті 10 пункту 8.2 "Специфікація медичних послуг, які надаються згідно з цим додатком" розділу 8 "Інші умови" додатку № 5 до договору "Спеціальні умови надання медичних послуг" до обсягу послуг належить забезпечення консультації логопеда (терапевта мови та мовлення) у перші 48 годин після госпіталізації.
46. Відповідно до підпунктів 6.1.4 та 6.1.5 пункту 6 розділу 3.2.2 "Діагностика" Протоколу до необхідних дій лікаря, при проведенні діагностики в закладі, що надає вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу. Належать планові діагностичні дії логопеда (проводиться для виявлення порушень мовлення (афазії, дизартрії) та/або ковтання (дисфагії), виявлення супутніх неврологічних порушень (дискалькулії, диспраксії), профілактики виникнення вторинних відхилень мовлення, надання першочергової логопедичної допомоги, підбору необхідного комунікативного засобу для подальшого спілкування з фізичної реабілітації (проводиться для призначення: рухового режиму у іммобілізованого пацієнта для профілактики утворення пролежнів, правильного позиціонування уражених кінцівок та профілактики утворення патологічних поз, проведення реабілітаційного обстеження та призначення індивідуальної програми ранньої реабілітації).
47. Судами також встановлено, що відповідно до розрахунку, наведеного в довідці-вибірці зайво сплачених коштів НСЗУ за надані Комунальним некомерційним підприємством "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" медичні послуги, які включено до звітів за період з квітня по грудень 2020 року, а саме: відсутність скринінгу ковтання відповідно до умов закупівлі медичних послуг за напрямком "Медична допомога при гострому мозковому інсульті" та відсутність огляду фахівцями відповідно до Спеціальних умов надання медичних послуг, позивачем було зайво сплачено 2 504 923,92 грн та 3 921 397,30 грн відповідно.
48. 13.04.2021 позивач звертався до Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" з листом № 7276/5-17-21 про повернення коштів в сумі 6 426 321,22 грн.
49. Однак, листом від 22.04.2021 № 02-02вих.2351 Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" відмовило у поверненні заборгованості. При цьому вказало, що записи які містяться в системі E-health та медичній документації підтверджують те, що кількість пролікованих випадків відповідає кількості поданих лікарнею у звітах, які підписані НСЗУ за пакетом "Медична допомога при гострому мозковому інсульті". Також просило переглянути вимоги, що містить лист НСЗУ та віднайти механізм та/або розробити шкалу у разі виявлення неповноти документування та/або надання медичної допомоги для часткового повернення та/або утримання коштів оплачених НСЗУ за програмою медичних гарантій.
50. Позивач зазначав, що скільки Комунальним некомерційним підприємством "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" були надані медичні послуги в обсязі меншому ніж передбачено в специфікації, такі медичні послуги не мали бути включені до звіту та оплачені позивачем.
51. З огляду на вказане, позивач просив стягнути з відповідача як правонаступника Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" 6 426 321,22 грн зайво отриманих коштів за надані не в повному обсязі послуги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
52. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
53. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
54. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
55. Разом з тим згідно із частиною четвертою статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Щодо суті касаційної скарги
56. Згідно зі статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
57. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
58. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
59. Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
60. Як визначено статтею 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
61. Згідно з частиною третьою статті 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
62. Відповідно до частин першої, другої статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
63. Згідно з частиною четвертою статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
64. Правовідносини у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій регулюються, зокрема, Основами законодавства України про охорону здоров`я, Законом України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та прийнятими на їх основі актами Уряду, наказами Міністерства охорони здоров`я.
65. Так, відповідно до статті 18 Основ законодавства України про охорону здоров`я медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів у закладах охорони здоров`я та фізичними особами-підприємцями, які зареєстровані та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення.
66. Вимоги до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, порядок укладання таких договорів та типова форма договору затверджуються Кабінетом Міністрів України.
67. Порядок укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій а також типову форму договору затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410.
68. Відповідно до статей 2, 7 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" НСЗУ (Уповноважений орган) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, однією з функцій якого є укладення, зміна та припинення договорів про медичне обслуговування населення.
69. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між закладом охорони здоров`я, реабілітаційним закладом незалежно від форми власності чи фізичною особою - підприємцем, яка у встановленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та/або має право на надання реабілітаційної допомоги згідно із законодавством та Уповноваженим органом.
70. Згідно з пунктом 4 типової форми договору про медичне обслуговування населення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410 медичні послуги - послуги з медичного обслуговування населення (послуги з охорони здоров`я), що включені до програми державних гарантій медичного обслуговування населення (далі - програма медичних гарантій), які надавач зобов`язується надавати згідно з цим договором, перелік та обсяг яких визначений у додатках до цього договору.
71. Відповідно до статті 2 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" програма державних гарантій - це програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.
72. Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 4 цього ж Закону програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.