ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 640/351/20
адміністративне провадження № К/9901/29048/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2020 (головуючий суддя Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020 (колегія суддів у складі: Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 ( далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати дозвіл №3211000000-84, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації (далі - Відповідач, Департамент) Товариству з обмеженою відповідільністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" (далі - ТОВ, Третя особа) на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 10.07.2019
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивачці стало відомо про існування оскаржуваного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 10.07.2019, виданого Відповідачем ТОВ з порушенням норм чинного законодавства. Вказувала, що відповідач своїми неправомірними діями порушив її права, передбачені статтями 3, 10, 16, 50 та 68 Конституції України, оскільки остання заінтересована проживати в екологічно чистому місці, мати безпечні для життя і здоров`я умови проживання, отримувати достовірну інформацію про довкілля. Вказані права та інтереси позивача, порушені діями відповідача, можуть бути поновлені лише шляхом скасування оскаржуваного дозволу в судовому порядку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги скаржниця вказувала, що нею наведено підстави для задоволення позовних вимог, однак судовий розгляд фактично не відбувся. Наголошувала, що спірний Дозвіл видано з численними порушеннями, а тому такий підлягає скасуванню.
Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2020 відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У відзивах на касаційну скаргу відповідач та третя особа просили залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.
У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 05.07.2019 ТОВ "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" звернулось до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації із заявою про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 08.07.2018 №10-04.3-01/6840 погоджено можливість видачі ТОВ "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" дозволу на викиди за адресою: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 38А/1 за умови виконання вимог, викладених у вказаному рішенні.
В подальшому, на підставі вищевказаних заяви ТОВ "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" та рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації 10.07.2019 видав Товариству дозвіл №3211000000-84 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами терміном дії на 10 років з 10.07.2019 по 10.07.2029.
Позивач не погоджуючись із видачею такого дозволу, вважаючи свої права порушеними, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що право позивача не порушено в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. При цьому вказано, що позивач скористався своїм правом на судовий захист та йому такий захист надано відповідно до способу захисту, обраного позивачем.
Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 № 2707-XII (далі - Закон № 2707-XII) спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.
Відповідно до статті 11 цього Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру та адміністраторів визначає Закон України від 6 вересня 2005 року №2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №2806-IV).
Частиною першою статті 4-1 вказаного Закону передбачено, що порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, суб`єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин, які справляють негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища зобов`язані отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Тобто законодавець встановив обов`язок отримувати такий дозвіл тим підприємствам, які експлуатують об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №302 затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи (далі - Порядок №302).
Відповідно до пункту 4 Порядку №302 для отримання дозволу суб`єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря, остаточного припинення діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.
Суб`єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Мінприроди надає право на розроблення цих документів.
За змістом статті 1 Закону №2806-IV спеціально уповноважений орган з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності (далі - уповноважений орган) - це центральний орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку №302 дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років:
суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінекоенерго за погодженням з Держпродспоживслужбою;
суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держпродспоживслужби.
Згідно з пунктом 5 Порядку №302 Суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, для отримання дозволу подає Мінекоенерго, а суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи,- дозвільному центру у письмовій та в електронній формі документи, підготовлені відповідно до затвердженої Мінекоенерго Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, а також вміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян.
Відповідно до пункту 6 Порядку №302 Мінекоенерго та дозвільні центри передають Держпродспоживслужбі, її територіальним органам відповідно заяву та документи на отримання дозволу.
Держпродспоживслужба, її територіальні органи протягом 15 календарних днів з дати надходження документів приймають рішення щодо можливості/неможливості видачі дозволу, яке надсилається Мінекоенерго та дозвільним центрам відповідно.
У разі прийняття рішення щодо неможливості видачі дозволу у ньому зазначається зміст зауважень.
Пунктом 7 указаного Порядку визначено, що місцеві держадміністрації розглядають зауваження громадських організацій, у разі потреби організовують проведення їх публічного обговорення і протягом 30 календарних днів з дати опублікування інформації про намір суб`єкта господарювання отримати дозвіл повідомляють про це орган, який видав дозвіл.
Орган, який видав дозвіл, аналізують зауваження та у разі необхідності пропонує суб`єкту господарювання врахувати їх під час підготовки дозволу до видачі.
Відповідно до пункту 8 Порядку №302 орган, який видав дозвіл, протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл.
У разі наявності зауважень документи повертаються суб`єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання.
Рішення про видачу дозволу надсилається органом, який видав дозвіл, суб`єкту господарювання та Держпродспоживслужбі або її територіальним органам.
Відповідно до положень статті 4-1 Закону №2806-IV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
Судами попередніх інстанцій установлено, що 05.07.2019 ТОВ "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" звернулось до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації із заявою про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 08.07.2018 №10-04.3-01/6840 погоджено можливість видачі ТОВ "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" дозволу на викиди за адресою: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 38А/1 за умови виконання вимог, викладених у вказаному рішенні та в подальшому, 10.07.2019 видав Товариству дозвіл №3211000000-84 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами терміном дії на 10 років з 10.07.2019 по 10.07.2029.