Постанова
Іменем України
08 березня 2023 року
м. Київ
справа № 336/5077/20
провадження № 61-6686св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_3,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс", Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2021 року у складі судді Дмитрюк О. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 червня 2022 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Кухаря С. В., Крилової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Державного підприємства (далі - ДП) "СЕТАМ", ОСОБА_3, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Укрдебт Плюс", Шевченківський відділ Державної виконавчої служби (далі - ВДВС) у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро), про визнання електронних торгів недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що вона з 28 вересня 2001 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
За час шлюбу ними за спільні кошти на підставі договору купівлі-продажу від 30 липня 2008 року був придбаний недобудований житловий будинок площею 60,7 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 518 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
У 2008-2020 роках за рахунок спільних з чоловіком коштів житловий будинок був добудований. Його площа складає 193,7 кв. м.
Право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2014 року у справі № 336/3578/14-ц з неї та ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі 804 589,1 грн та судові витрати.
На виконання вищевказаного рішення Шевченківським ВДВС відкрито виконавче провадження за № 51148101 щодо ОСОБА_2 .
У межах цього виконавчого провадження Шевченківський ВДВС і ДП "Сетам" організували і провели 03 січня 2020 року електронні торги з продажу належного їй та ОСОБА_2 будинку.
За результатами торгів, оформленими актом державного виконавця від 14 січня 2020 року і протоколом № 458535 від 03 січня 2020 року, переможцем визнано ОСОБА_3 .
Посилалася на те, що будинок є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2, тому його відчуження на електронних торгах без її згоди є незаконним.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати недійсними електронні торги, проведені ДП "СЕТАМ" 03 січня 2020 року з реалізації арештованого майна за лотом № 389379, а саме - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, площею 193,7 кв. м, розташованого на земельній ділянці площею 518 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 : визнати недійсним протокол № 458535 проведення електронних торгів від 03 січня 2020 року з реалізації арештованого майна за лотом № 389379; визнати недійсним свідоцтво № 126, видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусовою В. О. від 22 січня 2020 року про належність ОСОБА_3 на праві власності вказаного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 14 червня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що позивач у своєму позові не посилалась на порушення організатором торгів Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок) реалізації арештованого майна, а обґрунтувала свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Доказів того, що обставини, на які посилається позивач, вплинули на результати торгів, суду надано не було.
Суди послалися на відповідну практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1, мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги та не надали належної правової оцінки тому, що спірне майно було продано на електронних торгах у межах виконавчого провадження, боржником у якому був тільки ОСОБА_2, а виконавче провадження щодо неї завершено. При цьому, майно належало останньому та їй на праві спільної сумісної власності, чим були порушені її права, так як державний виконавець не запитав її згоди й не повідомив її про торги.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У серпні 2022 року ТОВ "Укрдебт Плюс" та ОСОБА_3 подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких вказують, що її доводи є безпідставними, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на правильність вирішення ними спору, тому просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2022 року справу призначено судді-доповідачу Бурлакову С. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
13 жовтня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2023 року у зв`язку з відрядженням судді Бурлакова С. Ю. до Вищої ради правосуддя, на підставі службових записок Секретаря Другої судової палати Червинської М. Є., справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 20 травня 2015 року були видані виконавчі листи у справі № 336/3578/14-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно з якими стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 804 589,10 грн, з яких: тіло кредиту - 583 818,38 грн, заборгованість за відсотками - 220 770,73 грн (том 1, а. с. 58-59, 60-61).
Вказані виконавчі листи були пред`явлені стягувачем для примусового виконання до Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя.
10 липня 2019 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59521754 (а. с. 56-57) щодо примусового виконання виконавчого листа № 336/3578/14-ц від 20 березня 2015 року, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Дельта Банк" заборгованості у сумі 804 589,10 грн.
30 квітня 2015 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ винесено постанову про оголошення заборони відчуження нерухомого майна боржника ОСОБА_1 (а. с. 62-63).
Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області 13 травня 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51148101 (а. с. 65) у межах виконання виконавчого листа № 336/3578/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором на загальну суму 804 589,10 грн.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 23 вересня 2008 року за ОСОБА_2 було зареєстровано на праві приватної власності житловий будинок на АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л. О. за реєстровим номером 3720 (а. с. 66-69).
Згідно з цим реєстром, 29 липня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О. Є. внесено обтяження - заборона відчуження на нерухоме майно житловий будинок на АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки № 3700, посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО, де обтяжувачем був ПАТ "Дельта Банк".
22 листопада 2019 року до ЗФ ДП "Сетам" з Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя надійшла заявка про реалізацію арештованого майна від 12 листопада 2019 року разом з пакетом документів (а. с. 85-88).
Відповідно до протоколу № 458535 проведення електронних торгів від 03 січня 2020 року, переможцем торгів з реалізації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 визнано ОСОБА_3 (а. с. 18-19).
Згідно зі свідоцтвом від 22 січня 2020 року, виданим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусовую В. О., ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 17).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування відповідних норм у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18, від 22 березня 2021 року у справі № 756/6374/17, від 05 квітня 2021 року у справі № 741/496/18.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цієї норми на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вона не посилалась на порушення організатором торгів норм Порядку реалізації арештованого майна, а обґрунтувала свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Верховний Суд з такими висновками судів погодитися не може виходячи з наступного.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, у межах якого було реалізоване спірне нерухоме майно, висновки апеляційного суду про те, що вона не оспорювала дій державного виконавця, є безпідставними, оскільки вона в силу процесуальних вимог закону позбавлена такого права.
Основним нормативним актом, який регулює спірні правовідносини щодо визнання правочинів недійсними, є ЦК України, згідно зі статтею 215 якого підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою і шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема вимог про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Аналіз змісту даної норми дає підстави для висновку, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені як безпосередньо ЦК України, так і іншими численними актами цивільного законодавства України, до яких належать закони та підзаконні акти, в тому числі і Порядок реалізації арештованого майна.