Постанова
Іменем України
06 березня 2023 року
м. Київ
справа № 339/284/18
провадження № 61-16014св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідачі: акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго", Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14 травня 2021 року у складі судді Андрусіва І. М. та постанову Івано - Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Максюти І. О., Горейко М. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (далі - АТ "Прикарпаттяобленерго"), Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, у якому, з урахуванням уточненої та доповненої позовної заяви від 15 червня
2020 року, просила:
1) визнати заборгованість ОСОБА_1 за спожиту електроенергію в сумі 1 243,95 грн, вказану у попередженні АТ "Прикарпаттяобленерго" від 16 серпня 2018 року № 3/33054, незаконною, необґрунтованою та недоведеною у встановленому законом порядку;
2) визнати дії АТ "Прикарпаттяобленерго" щодо проведення розрахунків за спожиту електроенергію домоволодінням ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з 04 грудня 2015 року
по 01 червня 2018 року по виключенню із оспорюваних розрахунків із членів сім`ї пільговика - ОСОБА_1 членів її домогосподарства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та щодо направлення ОСОБА_1 попередження від 16 серпня 2018 року про відключення електропостачання з 31 серпня 2018 року незаконними;
3) визнати такими, що порушують вимоги пунктів 10, 11 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", наказу Міністерства праці та соціальної політики України
від 04 жовтня 2007 року № 535 "Про затвердження форми для розрахунку видатків та відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг "2-пільга" та Інструкції про порядок її заповнення" дії АТ "Прикарпаттяобленерго" щодо неподачі Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради щомісячних розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговику ОСОБА_1 (та іншим пільговикам) у минулих місяцях, згідно з Формою "2-пільга" за період з 23 травня 2003 року до 01 жовтня 2018 року;
4) стягнути з АТ "Прикарпаттяобленерго" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 725 000,00 грн;
5) стягнути з Болехівського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 725 000,00 грн;
6) постановити окрему ухвалу стосовно порушення Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради та АТ "Прикарпаттяобленерго" пункту 4 статті 191, частини другої статті 364, частини другої статті 366 Кримінального кодексу України щодо нецільового використання бюджетних коштів та безпідставного заволодіння бюджетними коштами АТ "Прикарпаттяобленерго" за період з 23 травня 2003 року по 01 жовтня 2019 року, яку надіслати прокурору для вжиття заходів, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.
Позовна заява мотивована тим, що 18 серпня 2018 року вона отримала попередження АТ "Прикарпаттяобленерго" № 3/33054, з якого дізналася про наявність у неї заборгованості за спожиту електроенергію за період з 04 грудня 2015 року по 01 червня 2018 року в сумі 1 243,95 грн та яким її попереджено про припинення електропостачання у випадку непогашення заборгованості.
З наведеною заборгованістю вона не погоджується, а дії АТ "Прикарпаттяобленерго" щодо її нарахування вважає неправомірними.
Зазначила, що при проведенні розрахунків відповідачем неправомірно визначено, що відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України її син ОСОБА_2 не відноситься до членів сім`ї пільговика і на нього не поширюються пільги, оскільки Бюджетний кодекс України не є тим законом, яким встановлюється склад сім`ї громадян України, яким надаються пільги згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Не взято до уваги і те, що з 03 грудня 2015 року разом з нею зареєстрований інвалід війни (Афганістан) ОСОБА_3, який також має право на пільги. Тобто її сім`я складається з трьох непрацездатних осіб і має право на 100% знижку оплати за електропостачання в подвійному розмірі.
Також позивачка зазначала, що неподання АТ "Прикарпаттяобленерго" Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради щомісячних розрахунків щодо вартості послуг, наданих їй як пільговику, суперечить вимогам пунктів 10, 11 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 04 жовтня 2007 року № 535 "Про затвердження форми для розрахунку видатків та відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг "2-пільга" та Інструкції про порядок її заповнення". Керівник Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради ОСОБА_4, починаючи з 2003 року, без отримання від постачальника послуг щомісячних звітів та розрахунків щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, та без підготовки інформації про фактично нараховані суми та актів звіряння розрахунків з підприємствами за надані послуги особам, які мають право на відповідні пільги, не мала права вирішувати питання про фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Тобто, посадова особа вчинила дії, за які настає кримінальна відповідальність, передбачена частинами 2, 3, 4, 5 статті 191; статтею 364; статтею 366 КК України.
Вищевказані дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради і АТ "Прикарпаттяобленерго" щодо неї та членів її сім`ї призвели до душевних страждань та приниження її честі та гідності, оскільки на протязі довгого часу вона змушена доводити в судах, що не є порушником законів, а є жертвою ситуації, яка склалася з вини відповідачів. Позивачка вказала, що відповідачі спільними діями заподіяли їй моральну шкоду, а тому просила стягнути з них по 725 000,00 грн на її відшкодування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Долинського районного суду Івано - Франківської області
від 14 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Івано - Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що за особовим рахунком ОСОБА_1 було зареєстровано пільгу за соціальною ознакою "учасник бойових дій". Відповідно до її заяви від 07 грудня
2015 року та нового пакету документів, категорію пільги учасника бойових дій по даному особовому рахунку було змінено на пільгу - інвалід війни 3 групи. Пільгову знижку оформлено на ОСОБА_3, який згідно документів не є родичем власника житлового будинку.
Оскільки, ОСОБА_3 став основним пільговиком, то соціальний норматив використання електричної енергії склав 90 кВт*год. Якщо в будинку проживає крім основного пільговика особа, яка не належить до членів сім`ї пільговика, але має державну пільгу, то їй надається додаткових 30 кВт*год. Тому з 07 грудня 2015 року по 01 травня
2016 року надавалась 100% знижка по нормі 90+30=120 кВт*год на 2 особи. З 01 травня по 01 червня 2016 року пільгова знижка плати за електроенергію не застосовувалась у зв`язку із призначенням субсидії.
З 01 червня 2016 року по 01 січня 2018 року користування пільговою знижкою в розмірі 120 кВт*год відновлено у зв`язку з припиненням призначення субсидії. З 01 січня 2018 року соціальний норматив згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2017 року №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово - комунального обслуговування", а саме для житлових приміщень (будинків) 70 кВт*год на місяць на сім`ю з однієї особи та додатково
30 кВт*год на місяць на кожного члена сім`ї, але не більше як
190 кВт*год на місяць. Тому із січня 2018 року соціальний норматив становив 100 кВт*год (70 кВт*год + 30 кВт*год на іншого пільговика). Внаслідок неповної оплати за електроенергію у позивачки утворилася заборгованість, нарахування якої суди попередніх інстанцій вважали обґрунтованим.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14 травня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 24 січня 2023 року № 110/0/226-23, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 24 січня 2023 року, у зв`язку з відрядженням судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Усика Г. І. до Вищої ради правосуддя, на підставі службових записок Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д. справу призначено судді-доповідачеві
Сакарі Н. Ю., судді: Білоконь О. В., Осіян О. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, заявник зазначає:
1) пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:
- Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" щодо встановлення інформації з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальної о захисту", та персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків, яка підтверджує право на пільги конкретного пільговика та членів його сім`ї, а також категорії пільговика та переліку пільг, на які він та члени його сім`ї мають право;
- статей 12, 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо надання пільг за комунальні послуги (послуги електропостачання), надавані учасникам бойових дій, інвалідам війни та членам їх сімей;
- пункту 31 "Правил користування електричною енергією для населення" щодо надання пільг з оплати спожитої електричної енергії учасникам бойових дій, інвалідам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього;
- пункту 4 Інструкції про порядок заповнення форми "2-пільга" (наказ Міністерства праці та соціальної політики України 04 жовтня 2007 року № 535) щодо нарахування пільг за умови проживання в житловому приміщенні декількох сімей пільговиків окремо по кожній сім`ї;
- пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 року № 94 "Про порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо покриття місцевими фінансовими органами витрат підприємств, установ і організацій, пов`язаних з паданням пільг на підставі поданих постачальниками послуг розрахунків, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків та надання організаціями пільг, передбачених Законом № 3551-ХП, за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нормами у погоджені з фінансовими органами терміни;
- постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" щодо обов`язку головних розпорядників коштів місцевих бюджетів вести персоніфікований облік отримувачів пільг згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" та здійснювати розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги;
- пункту 10 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" щодо щомісячної подачі постачальниками послуг до 25 числа уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга";
- пункту 11 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" та наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 14 жовтня 2007 року № 535 "Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг "2-пільга" та Інструкції про порядок заповнення форми "2-пільга" щодо обов`язку уповноваженого органу щомісяця проводити звірку інформації, що міститься в реєстрі, з інформацією на паперових та електронних носіях (форма 2-пільга), яка формується і направляється щомісяця до 25 числа по конкретних пільговиках уповноваженому органу підприємствами та організаціями, що надають послуги, а саме розрахунків щодо вартості послуг, наданих конкретним пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга" і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;
- пункту 1 Інструкції про порядок заповнення форми "2-пільга" (наказ Міністерства праці та соціальної політики України 04 жовтня 2007 року № 535) щодо встановлення порядку заповнення форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, - форма "2-пільга".
3) пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України) - суди не дослідили зібрані у справі докази та ухвалили судові рішення на підставі недопустимих доказів.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дослідили та не надали правової оцінки рішенню Конституційного суду України по справі
№ 1-247/2018 (3393/18) від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо надання пільг учасникам бойових дій та членам їх сімей за отримувані ними комунальні послуги, в якому Конституційний суд України прийшов до висновку, що встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, регулюється тільки нормами Закону України № 3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме статтями 12 та 13 даного Закону, а не законами про державний бюджет.
Також суди не врахували положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", яким встановлено, що єдиним доказом наявності у особи права на пільги є інформація з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме в даному випадку інформація з пункту 9 персональної облікової картки пільговика ОСОБА_1 форма 1 пільга та пункту 9 персональної облікової картки пільговика ОСОБА_3 форма 1 пільга.
Суд посилався на докази, які не долучалися до справи сторонами та не були предметом судового дослідження в судових засіданнях. Також зазначала, що суддею Андрусів І. М. допущені порушення норм процесуального та матеріального права при наявності, на її думку, конфлікту інтересів, оскільки представником АТ "Прикарпаттяобленерго" в цій справі виступала адвокат Тураш А. В., яка є дружиною діючого судді Долинського районного суду Тураш В. А.
Крім того, суд розглянув справу без залучення до участі у справі інваліда війни 2 групи ОСОБА_3, хоча вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки при нарахуванні заборгованості за спожиту електричну енергію по споживачу ОСОБА_1, та, відповідно, без витребовування і дослідження персональної облікової картки форма 1-пільга пільговика ОСОБА_3 .
Також не погоджується з висновками судів про те, що пільгову знижку плати за використану електроенергію у даній справі має тільки основний пільговик ОСОБА_3 з посиланням на пункт 31 Правил користування електричною енергією для населення, та вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню абзац 5 підпункту 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" щодо застосування даної пільгової норми як до пільговика ОСОБА_3, так і до пільговика ОСОБА_1 та члена її сім`ї ОСОБА_2 .
Вважає безпідставними посилання відповідачів та суду на статтю 51 Бюджетного кодексу України, оскільки дана стаття стосується працівників бюджетних установ, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони… та членів їх сімей (частина 2 статті 51 Бюджетного кодексу України), і не стосується пільговика - учасника бойових дій
ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 .
Зазначає, що посилання суду в оспорюваному рішенні на статтю 51 Бюджетного Кодексу України як на підставу позбавлення пільг її сина ОСОБА_2 є неконституційним і незаконним, оскільки за правовою позицією Конституційного Суду України встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551, регулюється тільки нормами Закону України №3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме статтями 12 та 13 цього Закону.
Вважає, що єдиними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, її розміру та розміру пільги у пільговика ОСОБА_1 за спожиту електроенергію за спірний період мали бути щомісячні розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у минулих місяцях, за період
з 23 травня 2003 року до 01 жовтня 2018 року - форма "2-пільга", які у матеріалах цієї справи відсутні.
Вказує, що в результаті самовільного позбавлення пільги учасника бойових дій ОСОБА_1 та виключення зі складу сім`ї пільговика її сина інваліда 2 групи ОСОБА_2 з посиланням на Бюджетний Кодекс від 08 липня 2010 року, позбавивши і її права на пільгу, відповідачі чинять на неї та її сім`ю моральний тиск, об`явивши її злісним неплатником та принижуючи її гідність та честь.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що рішення є законними, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а викладені в касаційній скарзі доводи є необґрунтованими.