ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2023 року
м. Київ
справа № 826/8496/16
касаційне провадження № К/9901/31675/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 (головуючий суддя - Данилишин В.М., судді - Качур І.А., Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 (головуючий суддя - Мамчур Я.С., судді - Желтобрюх І.Л., Файдюк В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорос" до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Солом`яньскому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорос" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС), Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач 2, Інспекція, контролюючий орган), у якому просило:
визнати протиправними дії Інспекції щодо зволікання у направленні Товариству квитанції №2 про прийняття договору від 08.12.2015 №081220153 "Про визнання електронних документів";
визнати протиправними дії ДФС щодо відмови у прийнятті для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) поданих Товариством податкових накладних від 30.11.2015 №№5-7;
вважати податкові накладні від 30.11.2015 №№5-7 прийнятими та зареєстрованими у ЄРПН 15.12.2015;
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Інспекції від 13.05.2016 №0010501201, №0010511201.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що контролюючим органом безпідставно визначені грошові зобов`язання зі сплати штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими повідомленнями-рішеннями Інспекції від 13.05.2016 №0010501201, №0010511201, оскільки Інспекція у визначений законодавством термін не направила квитанцію №2 про прийняття договору №081220153, у зв`язку з чим ДФС протиправно не прийнято спірні податкові накладні. Вважає, що затримка реєстрації податкових накладних виникла не з вини позивача, а з вини відповідачів.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 30.08.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016, позов задовольнив повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що порушення строків реєстрації податкових накладних відбулося не з вини позивача, а тому відсутній його обов`язок сплачувати штрафну санкцію, установлену пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Неприйняття ДФС зазначених вище податкових накладних спричинено протиправним зволіканням Інспекції у направленні Товариству квитанції №2 про прийняття договору від 08.12.2015 №081220153 "Про визнання електронних документів", у зв`язку з чим ДФС протиправно відмовило Товариству у прийнятті для реєстрації вказаних податкових накладних.
Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, ДФС подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судові рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, скаржник фактично викладає обставини, якими відповідач керувався під час відмови у прийнятті для реєстрації зазначених вище податкових накладних та якими Інспекція керувалася час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що позивачем до Інспекції було подано новий договір №081220153, в якому порушено підпункт 6.4 пункту 6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі - Інструкція №233), в якому закріплено, що єдиною підставою для повернення договору та електронного носія, які надані платником податків є невідповідність реквізитів, вказаних у договорі.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає її розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.03.2017 відкрив касаційне провадження у цій .
Верховний Суд ухвалою від 27.07.2018 касаційну скаргу ДФС прийняв до провадження та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.03.2023 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 07.03.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариством 08.12.2015 направлено до Інспекції в електронному вигляді договір №081220153, що підтверджується відповідною квитанцією №1, який останньою прийнято 23.12.2015 відповідно до квитанції №2.
У подальшому Товариством складено податкові накладні від 30.11.2015 №№5-7, які 15.12.2015 направлено до контролюючого органу у електронному вигляді та які, згідно із відповідними квитанціями №1, доставлено до ДФС, однак не прийнято через невірний підпис - сертифікат відсутній у базі сертифікатів.
Також, позивачем складено податкові накладні від 03.12. 2015 №№1, 2, від 04.12.2015 №№3-5 та від 07.12.2015 №№6, 7, які у зв`язку із не направленням Товариством у визначений законодавством термін квитанції №2 про прийняття договору №081220153, зареєстровані лише 24.12.2015.
Інспекцією проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по ПДВ за листопад 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 22.04.2016 №4407/26-58-12-01-31517914, яким контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме: порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних від 30.11.2015 №№5, 6 (на 8 днів), №7 (на 13 днів).
На підставі висновків вказаного акту Інспекцією прийнято рішення від 13.05.2016 №0010501201, яким до Товариства застосовано штраф у розмірі 523368,17 грн.
Крім того, 22.04.2016 Інспекцією проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по ПДВ за грудень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки №4408/26-58-12-01-31517914, яким встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме: порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних від 03.12.2015 №№1, 2 (на 6 днів), від 04.12.2015 №№3-5 (на 5 днів), від 07.12.2015 №№6, 7 (на 2 дні).
На підставі висновків даного акту Інспекцією прийнято рішення від 13.05.2016 №0010511201, яким до Товариства застосовано штраф у розмірі 340953,30 грн.
Фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу про порушення платником строку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.