ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа №460/1145/19
провадження № К/9901/27139/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року (суддя Жуковська Л.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року (головуючий суддя Шинкар Т. І., судді Коваль Р. Й., Обрізко І. М.)
у справі № 460/1145/19
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2019 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (замінене у процесі розгляду справи в суді першої інстанції на Акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, просило визнати протиправною та скасувати постанову від 09 квітня 2019 року №543 "Про накладення штрафу на ПАТ "РІВНЕГАЗ" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання".
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року, позов задоволено повністю.
3. Відповідач з вказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності є КВЕД 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.
6. На підставі постанови НКРЕКП від 05 березня 2019 року №314 "Про проведення позапланових перевірок ПАТ "Вінницягаз", ПАТ "Волиньгаз", ПАТ "Дніпрогаз", ПАТ "Дніпропетровськгаз", ПАТ "Житомиргаз", ПАТ "Закарпатгаз", ПАТ "Запоріжгаз", ПАТ "Івано-франківськгаз", ПАТ "Київоблгаз", ПАТ "Криворіжгаз", ПАТ "Львівгаз", ПАТ "Миколаївгаз", ПАТ "Рівнегаз", ПАТ "Сумигаз", ПАТ "Харківгаз", ПАТ "Харківміськгаз", ПАТ "Хмельницькгаз", ПАТ "Чернівцігаз", ПАТ "Чернігівгаз" та звернення споживача 1 за ЕІС - кодом 56ХМ29G83354675К, з урахуванням листа Державної регуляторної служби України від 25 лютого 2019 року №1155/0/20-19 Сектором НКРЕКП у Рівненської області проведена позапланова перевірка дотримання Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з дотримання вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема, дотримання вимог глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494 в частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимого цього Кодексу.
7. За наслідками вказаної перевірки Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, складено акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 01 квітня 2019 року №127, в якому зафіксовано порушення Товариством пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу щодо дотримання вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинного Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме: щодо дотримання вимог глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу.
8. Товариство на акт позапланового заходу від 01 квітня 2019 року №127 подало Сектору НКРЕКП у Рівненській області заперечення.
9. 09 квітня 2019 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за результатами розгляду акта від 01 квітня 2019 року № 127 винесено постанову "Про накладення штрафу на ПАТ "РІВНЕГАЗ" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання" №543, якою:
1) відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17 та статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" накладено штраф у розмірі 850 000,00 грн. на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинного Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме, вимог глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу ГРМ;
2) відповідно до пункту 1 частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" у строк до 26 квітня 2019 року зобов`язано позивача привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку споживачу за ЕІС-кодом 56XN22A33500641N за період, що перевірявся, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу;
3) у разі здійснення позивачем неправомірних донарахувань із застосуванням коефіцієнтів приведення об`ємів природного газу до стандартних умов іншим побутовим споживачам Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" до 26 квітня 2019 року привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку таким споживачам у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року.
10. Не погоджуючись з прийняттям постанови від 09 квітня 2019 року №543 "Про накладення штрафу на ПАТ "Рівнегаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання", Товариство звернулося до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що постанова від 09 квітня 2019 року №543, яка винесена за результатами розгляду акта від 01 квітня 2019 року № 127 на засіданні Національної комісії, що проведено у формі відкритого слухання, стосується не тільки накладення штрафних санкцій, а й усунення виявленого у ПАТ "Рівнегаз" порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, тобто всупереч вказаним законодавчим положенням, оскільки відповідач не видав окреме розпорядження щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу контролю.
12. НКРЕКП за наслідками проведеної перевірки не складало розпорядження про усунення виявлених порушень у вигляді окремного документа, натомість постановила про необхідність усунення порушень у постанові про накладення штрафу. НКРЕКП не було надано можливості позивачу добровільно виконати виявлені порушення та уникнути санкцій, оскільки в порушення наведених вище норм законодавства відповідачем не видавалося розпорядження про усунення товариством порушень вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
13. Окрім того, оскаржуваною постановою Товариство зобов`язано здійснити перерахунок фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу споживачу, звернення якого не було підставою для проведення перевірки: підставою для проведення позапланової перевірки було звернення споживача за ЕІС - кодом 56ХМ29G83354675К, проте оскаржуваною постановою зобов`язано Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку споживачу за ЕІС - кодом 56XN22A33500641N, за період, що перевірявся, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу.
14. Суди вважали, що акт перевірки, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, за формою, наведеною в додатку 18 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 (далі - Порядок №428), не відповідає уніфікованій формі акта перевірки, встановленій Методикою розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342 (далі - Методика №342).
15. По суті виявлених порушень, суди відзначили про те, що на позивача покладено обов`язок при комерційному обліку газу, у тому числі, здійснювати дві окремі процедури: 1) приведення газу до стандартних умов; 2) розрахунок спожитого обсягу енергії природного газу, про який повідомляється споживача в платіжному документі.
Обов`язок оператора ГРМ проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу визначений саме нормами Кодексу ГРС та Типового договору, у зв`язку з чим проведення Товариством таких дій є правомірним. Отже, облік природного газу Операторами ГРМ на особових рахунках побутових споживачів з урахуванням приведення обсягів, визначених лічильниками, до стандартних умов, відповідає вимогам чинного законодавства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
16. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 640/111/19.
17. Скаржник заперечує проти висновків судів про наявність у нього обов`язку перед накладенням на суб`єкта господарювання штрафу видати розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов, мотивуючи це тим, що у першу чергу Національна комісія керується та застосовує норми Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", які є спеціальними при проведенні планових або позапланових перевірок, та у разі відсутності відповідної норми у спеціальному законі можуть бути застосовані норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".
18. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, вказав на помилковість застосування судами попередній інстанцій у спірних правовідносинах, зокрема, (1) положень пункту 3 глави 1 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, які, як стверджує скаржник, не передбачають застосування позивачем об`ємів природного газу, приведених до стандартних умов, під час здійснення комерційних розрахунків (тобто не передбачають застосування таких об`ємів під час оплати споживачами послуг з газопостачання); (2) приписів Розділу 1 Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу; (3) поза увагою судів залишилась норма пункту 5.6 Типового договору розподілу.
19. На думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій, в порушення норм матеріального права, не було встановлено, що розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу газорозподільних підприємств (операторів газорозподільних систем) на 2016 рік у обсягах, які затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25 грудня 2015 року №847 (далі - Наказ Міненерговугілля № 847), були розраховані з урахуванням втрат, які виникають у зв`язку з не приведенням показань побутових лічильників газу до стандартних умов, та в наступному були включені до тарифу на розподіл природного газу для Ліцензіата, затвердженого постановою НКРЕКП від 15 грудня 2016 року № 2303.
20. НКРЕКП наполягає на помилковості висновків судів попередніх інстанцій щодо невідповідності форми акта, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №428 (додаток 18).
21. Крім того, відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій не було досліджено той факт, що 10 грудня 2019 року Антимонопольний комітет України прийняв рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем, зокрема щодо АТ "Рівнегаз".
22. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій і зазначає, зокрема, про те, що приведення обсягів спожитого газу до стандартних умов застосовується до всіх категорій споживачів, як юридичних осіб так і фізичних. Жоден нормативний акт не передбачає обов`язку НКРЕКП при встановленні тарифу використовувати обсяги ВТВ, які визначено у наказах Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
Рішенням суду першої інстанції від 18 липня 2018 року у справі № 640/20691/18, яке залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції від 11 вересня 2019 року та постановою Верховного Суду від 17 червня 2020 року позов АТ "Рівнегаз" задоволено, визнано протиправною та скасовано Постанову НКРЕКП № 1511 з мотивів того, що у відповідача були відсутні достатні правові підстави для заборони позивачу приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за природний газ шляхом винесення спірної постанови.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
(а) щодо форми акта
24. Одним з ключових питань для правильного вирішення цього спору є питання про те, чи мав право відповідач у даному конкретному випадку застосовувати акт, затверджений постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №428 (додаток 18), та чи такий відповідав вимогам, установленим до складення уніфікованої форми акта перевірки, визначених Методикою розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).
25. Згідно зі статтею 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
26. Постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №428 затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, який набрав чинності 12 серпня 2018 року (за текстом - Порядок №428), який застосовується комісією при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
27. Порядок №428 встановлює: процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов (пункти 1.3 та 1.4 Порядку № 428).
28. Згідно з пунктом 7.2 Порядку №428 при відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки фіксують факт відмови в акті перевірки. При цьому, вказуються причини відмови та додаються відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата (у разі їх надання). Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за відсутності передбачених для цього законом підстав [...]. Відмова ліцензіата у проведенні перевірки за відсутності передбачених для цього законодавством і цим Порядком підстав є порушенням законодавства та відповідних ліцензійних умов та є підставою для застосування санкцій, зокрема санкції у вигляді анулювання ліцензії.
29. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
30. Частиною 15 статті 4 вказаного Закону передбачено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
31. За приписами абзаців 1, 8 частини 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджується Кабінетом Міністрів України.
Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
32. Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342, яка набрала чинності 12 червня 2018 року (за текстом - Методика № 342).
33. Частиною 5 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею, зокрема посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю).
34. Згідно зі статтею 10 вказаного Закону суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
35. За приписами частини 15 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів, які відповідно до статті 5 цього Закону, затверджуються органом державного нагляду на підставі Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), яка затверджуються Кабінетом Міністрів України. Після затвердження уніфікованої форми акту, орган державного нагляду (контролю) зобов`язаний оприлюднити такий акт на власному офіційному веб-сайті.
36. Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі №460/1042/19 Верховний Суд визнав правильним застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій, які виходили з того, що вимоги, установлені до складення уніфікованої форми акта перевірки Методикою розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), дотримані відповідачем у постанові №428, якою затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, невід`ємною частиною якого є додатки до нього. Цей Порядок набрав чинності та не був оскарженим і скасованим в установленому законодавством порядку. За цих обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена постанова правомірно застосована відповідачем до спірних правовідносин під час здійснення контрольного заходу.
37. Згодом ці ж висновки Верховного Суду щодо застосування норм права були застосовані й у постанові Верховного Суду від 13 серпня 2021 року у справі №280/62/20 та багатьох інших постановах Верховного Суду, й колегія суддів, перевіряючи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального права у справі, яка розглядається, підстав для відступу від цього висновку не вбачає.
38. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанції про те, що акт, складений за результатами перевірки позивача, не може бути належним доказом наявності фактів, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, і що це є самостійною підставою для визнання її протиправною.
(б) щодо розпорядження про усунення порушень
39. Як встановлено судовим розглядом цієї справи та сторонами не заперечується, НКРЕКП за наслідками проведеної перевірки не складала розпорядження про усунення виявлених порушень у вигляді окремного документа й постановила про необхідність усунення порушень у постанові про накладення штрафу. Яка оскаржується у цій справі.
40. Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, за преамбулою до якого цей Закон визначає правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.
41. Відповідно до положень статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".
Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.
42. Згідно з положеннями статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" основною формою роботи Регулятора як колегіального органу є засідання.
43. Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.
Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.
44. Основним нормативно-правовим актом, що регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності є Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.
45. За приписами частин чотирнадцятої, п`ятнадцятої статті 19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", якими встановлено, що акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.