Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 760/14086/21
провадження № 61-9935св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Уманець Наталія Олегівна,
стягувач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",
боржник - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2021 року у складі судді Ільєвої Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Сушко Л. П., Суханової Є. М.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст подання приватного виконавця
У липні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Уманець Н. О. звернулась до суду з поданням про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна за виконавчим листом у рамках цивільної справи № 2-471/12 за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") до
ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Паперовий Змій" (далі - ТОВ "Паперовий Змій") про звернення стягнення на предмет іпотеки; за позовом ТОВ "Паперовий Змій" до ПАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Корольчук О. С., про визнання недійсним договору іпотеки та зобов`язання вчинити дії.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2021 року, залишеною буз змін постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року, у задоволенні подання відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що оскільки крім боржника у квартирі зареєстровані неповнолітні діти, то дозвіл на примусову реалізацію вищевказаної квартири призведе до порушення їх здорового та нормального зростання, а примусова реалізація квартири може призвести до погіршення рівня їх життя, достатнього для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, що є неприпустимим, з огляду на дотримання прав дитини, які їй гарантуються державою та міжнародним співтовариством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
АТ АБ "Укргазбанк" на ухвалу Печерського районного суду м. Києва
від 08 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 25 серпня 2022 року, в якій банк просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання.
Підставою касаційного оскарження ухвали Печерського районного суду
м. Києва від 08 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Особа, яка подала касаційну скаргу, вказує на застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17, від 06 травня 2019 року у справі № 639/5828/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 695/2714/15-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 754/15589/14-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 346/432/16-ц та від 08 червня 2021 року у справі № 607/8145/18.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_1, зловживаючи своїми правами, всупереч укладеному договору іпотеки, після передачі квартири в іпотеку банку, з метою недопущення реалізації майна за рішенням суду, зареєструвала у квартирі неповнолітніх дітей. Такі дії іпотекодавця є зловживанням правом, є недобросовісними та направленими не на захист прав та інтересів дітей, а виключно на перешкоджанню виконанню рішенню суду, яке з 18 грудня 2012 року залишається невиконаним.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Уманець Н. О. про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У липні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Уманець Н. О. звернулась до суду з поданням про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна, за виконавчим листом в рамках цивільної справи № 2-471/12 за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ТОВ "Паперовий Змій", про звернення стягнення на предмет іпотеки; за позовом ТОВ "Паперовий Змій" до ПАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корольчук О. С., про визнання недійсним договору іпотеки та зобов`язання вчинити дії.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва
Уманець Н. О. знаходиться виконавче провадження № 62898292 з виконання виконавчого листа № 2-471/12, виданого 17 лютого 2014 року Печерським районним судом м. Києва, яким у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 95 від 29 травня 2007 року у сумі 13 412 856,36 грн перед АБ "Укргазбанк" звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності
ОСОБА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною продажу предмету іпотеки, визначеною суб`єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця від 27 серпня 2020 року відповідно до статей 3, 4, 24-27 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження № 62898292 на підставі виконавчого листа.
Як стверджувала виконавець, постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до вимог статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за вихідним № 241. Боржник отримав цю постанову 01 вересня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0104229368494, на якому ним особисто проставлено дату, прізвище та особистий підпис.
08 вересня 2020 року з матеріалами виконавчого провадження ознайомився представник боржника, про що свідчить його особистий підпис.
02 жовтня 2020 року до приватного виконавця надійшов лист за підписом боржника, яка повідомила, що доступу до квартири з метою проведення опису та арешту добровільно не надасть.
Постановою приватного виконавця від 27 серпня 2020 року накладено арешт на предмет іпотеки, а саме: квартиру
АДРЕСА_1, і відповідний запис внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження 37913216.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року у справі № 2-471/12 приватному виконавцю надано дозвіл на примусове входження до квартири АДРЕСА_1, з метою проведення опису та арешту.
14 квітня 2021 року приватним виконавцем складено постанову про опис та арешт квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа Печерської районної в м. Києві державної адміністрації № 105/01-4858/1 від 01 вересня 2020 року боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, а також в квартирі зареєстровані неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян матір`ю дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_7 (мати неповнолітніх) має у приватній власності окремий садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Також встановлено, що 19 квітня 2021 року приватним виконавцем до Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації направлено подання щодо надання дозволу на реалізацію арештованої квартири у зв`язку з тим, що у процесі виконання зачіпаються інтереси малолітніх дітей, які зареєстровані у вказаній квартирі.
11 травня 2021 року до приватного виконавця надійшов лист № 105/78-709 від 22 квітня 2021 року Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, яка відмовила у наданні дозволу на реалізацію арештованої квартири, оскільки це не відповідає інтересам дітей.
За витягом з реєстру територіальної громади м. Києва станом на 11 травня 2021 року неповнолітні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, все ще зареєстровані у цій квартирі.
Описану та арештовану квартиру боржник передав в іпотеку відповідно до договору № K3BLGA15006723 від 06 лютого 2008 року, посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПАТ АБ "Укргазбанк" підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають.
Звертаючись до суду із цим поданням, приватний виконавець посилався на те, що боржник порушив численні норми законодавства України, заборгованість в сумі 13 412 856,36 грн за виконавчим листом № 2-471/12, виданим 17 лютого 2014 року Печерським районним судом м. Києва, не погашена, своїми діями, зокрема, реєструванням дітей в квартирі, яка передана і іпотеку без згоди іпотекодержателя, боржник умисно перешкоджає виконанню рішення.
Відмовляючи у задоволенні подання приватного виконавця, суди виходили із того, що оскільки крім боржника у квартирі зареєстровані неповнолітні діти, то дозвіл на примусову реалізацію вищевказаної квартири призведе до порушення їх здорового та нормального зростання, а примусова реалізація квартири може призвести до погіршення рівня їх життя, достатнього для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, що є неприпустимим, з огляду на дотримання прав дитини, які їй гарантуються державою та міжнародним співтовариством.
Також суди зазначили, що приватним виконавцем не було запропоновано суду альтернативного співмірного жилого приміщення для боржника та неповнолітніх дітей, з метою недопущення порушення їх прав.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.
За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження"
(тут і далі у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом пункту 10 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Пункт 1 частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Частиною восьмою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Згідно з частиною третьою, четвертою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
За змістом частини другої статті 18 Закону України "Про охорону дитинства" діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Згідно із пунктом 1 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 червня 2016 року
№ 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня
2016 року за № 1301/29431 (далі - Порядку реалізації арештованого майна), реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Пунктом 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна визначено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім-шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Підпунктом 3 пункту 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна визначено, що заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):