ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 707/2903/19
касаційне провадження № К/9901/20941/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів -Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року (головуючий суддя - Гайдаш В.А.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Єгорова Н.М.; судді - Коротких А.Ю., Федотов І.В.)
у справі № 707/2903/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогазцентр"
до Головного управління ДПС у Черкаській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автогазцентр" (далі - ТОВ "Автогазцентр"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області; відповідач; контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 листопада 2019 року № 000267507, від 18 листопада 2019 року № 00327507, від 18 листопада 2019 року № 000329507, від 18 листопада 2019 року № 000328507.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 25 березня 2020 року позов задовольнив повністю.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 липня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у Черкаській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на здійсненні позивачем роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії в період з 01 липня 2019 року по 11 липня 2019 року, що є порушенням вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР).
Верховний Суд ухвалою від 13 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Черкаській області.
04 листопада 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що відповідачем проведено фактичні перевірки діяльності ТОВ "Автогазцентр" за адресами: Черкаська обл., м. Канів, вул. Енергетиків, 60; Черкаська обл., м. Городище, вул. Далекосхідна, 15; м. Черкаси, вул. Сурікова, 14/а; м. Черкаси, вул. Десантників, 4, результати яких оформлено актами від 17 жовтня 2019 року № 64/23/23/05/14211982, від 28 жовтня 2019 року № 86/23/23/05/14211982, від 28 жовтня 2019 року № 87/23/23/05/14211982, від 28 жовтня 2019 року № 88/23/23/05/14211982.
Перевірками встановлено порушення позивачем вимог частин двадцятої, тридцять третьої статті 15 Закону № 481/95-ВР з огляду на здійснення в період з 01 липня 2019 року по 11 липня 2019 року роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії.
На підставі зазначених актів перевірок відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 07 листопада 2019 року № 000267507, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250000,00 грн; від 18 листопада 2019 року № 00327507, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250000,00 грн; від 18 листопада 2019 року № 000329507, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250000,00 грн; від 18 листопада 2019 року № 000328507, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250000,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Статтею 1 Закону № 481/95-ВР серед іншого надано визначення таким поняттям: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон № 2628-VІІІ) внесено зміни до Закону № 481/95-ВР, зокрема частину двадцяту статті 15 викладено у такій редакції: "Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю".
Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2628-VІІІ останній набирає чинності з 01 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 01 липня 2019 року.
Одночасно Законом № 2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону № 481/95-ВР, за якою до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000,00 грн.
За змістом статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" (в редакції, чинній з 01 липня 2019 року) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, які ліцензуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".