ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року
м. Київ
справа №640/7029/19
адміністративне провадження № К/9901/35352/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2019 (головуючий суддя: Аверкова А.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 (головуючий суддя: Файдюк В.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі №640/7029/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" (далі - ТОВ "ФК "Гелексі" або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг або відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати розпорядження "Про застосування заходу впливу до ТОВ "ФК "Гелексі" від 26.03.2019 №455.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2023 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ФК "Гелексі" є фінансовою установою та здійснює діяльність на ринку фінансових послуг за основним видом діяльності - "надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у." (код КВЕД 64.99).
З цією метою позивачем організований сервіс з надання онлайн позик (https://cashinsky.ua), який забезпечує надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів позики.
24.07.2018 між позивачем, як Позикодавцем, і ОСОБА_1, як Позичальником, із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №18421.
28.08.2018 між позивачем, як Позикодавцем, і ОСОБА_2, як Позичальником, із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №24380.
08.09.2018 між позивачем, як Позикодавцем, і ОСОБА_3, як Позичальником, із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №26487.
12.10.2018 між позивачем, як Позикодавцем, і ОСОБА_4, як Позичальником, із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №31949.
26.11.2018 між позивачем, як Позикодавцем, і ОСОБА_5, як Позичальником, із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №40258.
Листами №2360/16-8 від 13.02.2019, №3150/16-8 від 21.02.2019, №1079/16-8 від 23.01.2019, №2453/16-8 від 14.02.2019, №1473/16-8 від 01.02.2019, №2591/16-8 від 15.02.2019, №1835/16-8 від 06.02.2019 Нацкомфінпослуг надіслало на адресу TOB "ФК "Гелексі" вимогу щодо надання інформації та документів по взаємовідносинам з ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
На виконання зазначених вимог, TOB "ФК "Гелексі" листами від 20.02.2019 №20/02-19/03, від 28.02.2019 №28/02-19/01, від 31.01.2019 №31/01-19/02, від 22.02.2019 №22/02-19/01, від 07.02.2019 №07/02-19/01, від 25.02.2019 №25/02-19/01, від 13.02.2019 №13/02-19/01 надало Нацкомфінпослуг інформацію та документи.
Листом Нацкомфінпослуг від 07.03.2019 №1344/16-8 позивачу був надісланий акт про правопорушення, вчинені TOB "ФК "Гелексі" на ринку фінансових послуг від 28.02.2019 №175/16-5/15, та повідомлено, що розгляд справи про правопорушення призначений на 26.03.2019 об 11 год. за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3.
TOB "ФК "Гелексі" подало на розгляд справи про правопорушення письмові пояснення (заперечення) №25/03-19/01 від 25.03.2019.
Розглянувши справу про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато на підстав акту про правопорушення, вчинені TOB "ФК "Гелексі" на ринку фінансових послуг від 28.02.2019 №175/16-5/15, Нацкомфінпослуг видано розпорядження від 26.03.2019 №455 про застосування заходу впливу до TOB "ФК "Гелексі", яким зобов`язано суб`єкта господарювання усунути порушення законодавства про фінансові послуги, а також повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін до 16.04.2019 включно.
За змістом цього розпорядження, розглянувши справу про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг Нацкомфінпослуг встановлено, що TOB "ФК "Гелексі" надано фінансову послугу ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 шляхом обрання форми укладення договору позики від 24.07.2018 №18421, від 28.08.2018 №24380, від 08.09.2018 №26487, від 12.10.2018 №31949, від 26.11.2018 №40258 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи. Однак, прийняття пропозиції від TOB "ФК "Гелексі" укласти електронний договір (акцепт) ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 здійснено шляхом введення отриманого коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу з надання онлайн позик TOB "ФК "Гелексі", без заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, що не відповідає положенням абз. 3 частини шостої статті 11 Закону України від 03.09.2015 № 675-VIII "Про електронну комерцію" (далі - Закон № 675-VIII), згідно з яким відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Оскільки порядок акцептування пропозиції TOB "ФК "Гелексі" не відповідає положенням абз. 3 частини шостої статті 11 Закону №675-VIII, за висновками перевіряючих, TOB "ФК "Гелексі" надало фінансову послугу ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 без дотримання порядку укладення електронного договору, встановленого статтями 11 та 12 цього Закону. Відповідно укладені договори від 24.07.2018 №18421, від 28.08.2018 №24380, від 08.09.2018 №26487, від 12.10.2018 №31949, від 26.11.2018 №40258 є такими, що не прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі та в силу приписів статті 1055 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Враховуючи вищезазначене, за висновками Нацкомфінпослуг, TOB "ФК "Гелексі" надано фінансову послугу з порушенням частини першої статті 6 Закону України від 12.07.2001 №2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон №2664-III), відповідно до якої фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що у відповідача були відсутні законодавчо визначені підстави для застосування до фінансової установи заходу впливу у вигляді видачі оскаржуваного розпорядження із вимогою усунути порушення законодавства у сфері фінансових послуг. Зазначає, що з огляду на особливості вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, з метою уникнення будь-яких помилок та забезпечення отримання реальної згоди клієнта на отримання позики на визначених умовах, надання клієнтом-позичальником відповіді про прийняття (акцепт) пропозиції TOB "ФК "Гелексі" укласти електронний договір позики (оферти) здійснюється в декілька кроків шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, зміст яких чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею, а саме: 1) проставляння клієнтом чек-боксу "з умовами договору позики згоден"; 2) підтвердження даних банківської картки; 3) натискання кнопки "Підтвердити заявку"; 4) введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу.
За твердженням позивача, введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу являє собою підписання договору клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, як це визначено статтею 12 Закону №675-VIII.
За таких обставин позивач наполягає на тому, що ним повністю дотримано порядок укладення договорів позики у письмовій формі.
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що прийняття пропозиції від TOB "ФК "Гелексі" укласти електронний договір (акцепт) ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 здійснено шляхом введення отриманого коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу з надання онлайн позик TOB "ФК "Гелексі", без заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, що не відповідає положенням абз. 3 частини шостої статті 11 Закону №675-VIII. Таким чином, оскільки порядок акцептування пропозиції TOB "ФК "Гелексі" не відповідає положенням абз. 3 частини шостої статті 11 Закону №675-VIII, то відповідно TOB "ФК "Гелексі" надано фінансову послугу ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 без дотримання порядку укладення електронного договору, встановленого статтями 11 та 12 цього Закону. Отже, укладені правочини є нікчемним в силу 1055 ЦК України.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором має складатись саме з алфавітно-цифрової послідовності, тобто містити як алфавітні так і цифрові значення. Натомість електронний підпис одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 у вигляді цифрової послідовності - " 61166317", електронний підпис одноразовим ідентифікатором ОСОБА_6 у вигляді цифрової послідовності - " 15435037", електронний підпис одноразовим ідентифікатором ОСОБА_3 у вигляді цифрової послідовності - " 81311658", електронний підпис одноразовим ідентифікатором ОСОБА_4 у вигляді цифрової послідовності - " 69520281", електронний підпис одноразовим ідентифікатором ОСОБА_5 у вигляді цифрової послідовності - " 49719088" не відповідають вказаним вимогам. Також за вимогами пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором може бути використаний виключно особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, а не особою, яка надсилала пропозицію (оферту) укласти електронний договір. Суди встановили, що договори від 24.07.2018 №18421, від 28.08.2018 №24380, від 08.09.2018 №26487, від 12.10.2018 №31949, від 26.11.2018 №40258 скріплені електронними підписами одноразовими ідентифікаторами TOB "ФК "Гелексі" у вигляді алфавітної послідовності - "B.C. Михайличенко", що не узгоджується із вимогами пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII. Тобто TOB "ФК "Гелексі" не могло використовувати електронний підпис одноразовим ідентифікатором при укладанні зазначених правочинів.
Одночасно із цим, суди погодилися із твердженнями TOB "ФК "Гелексі" щодо можливості надання відповіді особою, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Проте зазначення позивачем переліку етапів укладення електронного договору з подальшим посиланням на нього в якості аргументації позовних вимог не є належним засобом доказування укладення такого електронного договору відповідно до вимог Закону №675-VIII. Такими доказами, за висновками судів попередніх інстанцій, є роздруківка інформації з електронного файлу, або сам електронний файл, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в інформаційно-телекомунікаційній системі, якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладення електронного договору в такій системі, яку позивач використовує для укладання електронних договорів. Проте, суди констатували, що таких доказів позивачем до матеріалів адміністративної справи не долучено.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник зазначає, що законодавство не містить приписів щодо обов`язкового застосування сторонами договору порядку укладання договору шляхом обміну офертою та акцептом, визначеного ЦК України.
У спірному випадку застосований порядок укладення електронного договору позики шляхом обміну офертою та акцептом, у якому акцепт (прийняття пропозиції) здійснюється Позичальником шляхом вчинення поетапних дій (проставлення чек-боксу "з умовами договору позики згоден"; підтвердження даних банківської карти; натискання кнопки "Підтвердити заявку"; введення коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу), відповідає вимогам абз. 4 частини шостої статті 11 Закону №675-VIII. За таких обставин, позивач стверджує, що клієнтами-позичальниками у належний спосіб акцептовано пропозиції TOB "ФК "Гелексі" на укладення договорів позики.
Окремо скаржник зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо ненадання фінансовою установою доказів дотримання порядку прийняття клієнтами-позичальниками пропозиції на укладення договорів позики, оскільки до апеляційної скарги були додані роздруковані знімки (скріншоти) електронних сторінок сервісу з надання онлайн позик ТОВ "ФК "Гелексі" (https://cashinsky.ua), які відображають алгоритм отримання позики з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Крім того, умови та порядок надання позик міститься на офіційній сторінці фінансової установи, що дає змогу перевірити алгоритм дій фінансової установи та споживача на предмет відповідності їх вимогам законодавства.
Також, з посиланням на імперативні приписи частини другої статті 640, статті 1046, частини другої статті 1047 ЦК України, скаржник стверджує, що договори позики вважаються укладеними з моменту перерахування грошей, а письмова форма вважається додержаною у зв`язку із наявністю квитанції про здійснення платежу. Зазначає, що факт отримання позичальником коштів Нацкомфінпослуг не заперечується.
Скаржник зазначає, що договори позики підписані позичальниками за допомогою одноразового паролю, що відповідає вимогам статті 11 Закону №675-VIII.
На противагу висновкам судів обох інстанцій про те, що електронний цифровий підпис з одноразовим ідентифікатором повинен складатись як із цифр, так і з букв скаржник зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
На думку скаржника, електронний цифровий підпис з одноразовим ідентифікатором може складатися окремо як із цифр, так і з букв, і не обов`язково має поєднувати у собі цифри та букви одночасно.
За таких обставин, скаржник зазначає, що електронні дані позикодавця та позичальників, що містяться у договорах позики від 24.07.2018 №18421, від 28.08.2018 №24380, від 08.09.2018 №26487, від 12.10.2018 №31949, від 26.11.2018 №40258, цілком відповідають вимогам до електронного підпису, встановленим статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис", пункту 12 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" та статті 12 Закону №675-VIII.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Позиція відповідача зводиться до того, що надання онлайн позик відбулося без дотримання порядку прийняття пропозиції на укладення договору в електронній формі, встановленого частиною шостою статті 11 Закону №675-VIII. Вважає, що позивачем надано фінансову послугу з порушенням частини першої статті 6 Закону №2664-III, якою встановлено, що фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.
07.12.2021 позивач подав до касаційного суду додаткові пояснення у справі, до яких долучив актуальну практику Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з розгляду справ про нікчемність кредитних договорів, укладених між фізичними особами та фінансовими установи, зокрема, постанову від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 09.09.2020 у справі 732/670/19 та інші. Відповідно до висловленої Верховним Судом позиції, підписання правочинів одноразовим ідентифікатором, що складається тільки з числової комбінації відповідає положенням Закону №675-VIII.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон №2664-III.
Згідно із пунктами 1, 2 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 N1070/2011, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.
Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Повноваження відповідача визначені статтею 28 Закону №2664-III відповідно до пунктів 10, 12 частини першої якої, Нацкомфінпослуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.
Статтею 39 цього Закону визначено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2112/22424, затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги (далі - Положення №2319).
Положення №2319 розроблене відповідно до Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про страхування", "Про кредитні спілки", "Про недержавне пенсійне забезпечення", інших законів та Положення №1070, з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - заходи впливу), та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг.
Положення №2319 визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження (пункт 1.1 Положення №2319).