Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 143/549/21
провадження № 61-19702св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Міністерство юстиції України, ОСОБА_2,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_2 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року у складі судді Сича С. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Копаничук С. Г.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів.
Позов мотивовано тим, що ДП "Сетам" в рамках виконавчого провадження № 60026733 з примусового виконання виконавчого листа № 143/1269/17 від 10 серпня 2018 року, виданого Погребищенським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 17 960 489, 42 грн, було організовано проведення електронних торгів з реалізації права оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017), що знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. 16 грудня 2019 року у вищевказаних торгах взяв участь і переміг громадянин ОСОБА_1, що підтверджується Протоколом № 453945 проведення електронних торгів від 16 грудня 2019 року. Ціна продажу склала 848 304,11 грн. На підставі вказаного Протоколу та платіжних документів, які підтверджують сплату коштів за придбане майно, 19 грудня 2019 року приватним виконавцем Турським О. В. складено Акт про проведення електронних торгів з реалізації права оренди земельної ділянки. В подальшому ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р., якій надав Протокол № 453945 проведення електронних торгів від 16 грудня 2019 року та Акт про проведення електронних торгів з реалізації права оренди земельної ділянки від 19 грудня 2019 року. 20 грудня 2019 року державний реєстратор Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. прийняла рішення № 50357455 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017) за ОСОБА_1 28 грудня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області видало наказ про внесення змін до договору оренди землі від 29 листопада 2012 року.
08 січня 2020 року на підставі вказаного наказу між Головного управління Держгеокадасту у Вінницькій області та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди землі від 29 листопада 2012 року, якою внесено зміни до зазначеного договору оренди землі, а саме замінено сторону договору - орендаря з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 13 січня 2020 року адвокат Мартинюк Н. Р. в інтересах ОСОБА_2 подав до Міністерства юстиції України скаргу на рішення державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455. 03 липня 2020 року Наказом Міністерства юстиції України № 2281/5 скасовано рішення державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017.
03 липня 2020 року на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 03 липня 2020 року № 2281/5 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди на земельну ділянку площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017) було знову зареєстровано за ОСОБА_2 . Вищезазначений наказ Міністерства юстиції України було оскаржено ОСОБА_1 до Погребищенського районного суду Вінницької області.
29 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області Козак Р. В., якому надав наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 28 грудня 2019 року про внесення змін до договору оренди землі, додаткову угоду № 2 від 08 січня 2020 року до договору оренди землі від 29 листопада 2012 року та інші документи.
10 жовтня 2020 року державний реєстратор Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області Козак Р. В. прийняв рішення № 54348383 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017) за ОСОБА_1
ОСОБА_1 видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 226315680 від 01 жовтня 2020 року.
22 грудня 2020 року Погребищенський районний суд Вінницької області в справі № 143/1020/20 ухвалив рішення, яким скасував наказ Міністерства юстиції України від 03 липня 2020 року № 2281/2 та зобов`язав останнього відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1
04 березня 2021 року Вінницький апеляційний суд ухвалив постанову, якою залишив рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2020 року без змін.
Міністерство юстиції України, без врахування вказаних судових рішень, повторно розглянуло скаргу ОСОБА_2 від 13 січня 2020 року і наказом від 13 травня 2021 року № 1690/5 скасувало рішення державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017.
Крім того, 13 травня 2021 року наказом Міністерства юстиції України № 1678/5 було задоволено і іншу скаргу ОСОБА_2 від 06 жовтня 2020 року та скасовано рішення державного реєстратора Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області Козак Р. В. від 01 жовтня 2020 року № 54348383 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017.
На підставі вказаних наказів Міністерства юстиції України від 15 березня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 було знову зареєстровано за ОСОБА_2 .
Позивач вважав, що накази Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1678/5, № 1690/5, якими його позбавлено права оренди земельної ділянки, є незаконними і підлягають скасуванню, оскільки при їх прийнятті Міністерством юстиції України було порушено процедуру розгляду скарги, а саме в порушення вимог статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 10, 11, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25. грудня 2015 року № 1128 (надалі - Порядок № 1128), йому, як заінтересованій особі, не було надано копії скарги та доданих до неї документів, він не був повідомлений про час і місце засідання Колегії Міністерства юстиції України, що позбавило його права бути обізнаним з обставинами оскарження та матеріалами, що були предметом розгляду, а також можливості ознайомитися з доводами та вимогами даної скарги, подати свої пояснення (заперечення) та докази на їх обґрунтування.
Крім того, позивачем зазначено, що оскаржений наказ від 13 травня 2021 року № 1690/5 прийнятий на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 31 березня 2021 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 13 січня 2020 року.
З мотивів рішення, викладених у висновку Колегії з розгляду скарг від 31 березня 2021 року, слідує, що колегія, розглядаючи скаргу ОСОБА_2, перевіряла не дотримання державним реєстратором процедури проведення реєстраційних дій, а фактично вдалася до оцінки правомірності придбання ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки на електронних торгах, тобто Комісія вийшла за межі своїх повноважень, перейняла на себе повноваження суду і фактично вирішила спір про право оренди земельної ділянки, який виник між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017), укладений із ОСОБА_1 за результатами електронних торгів з реалізації права оренди, не був визнаний судом недійсним, а відтак цей договір в силу статті 204 ЦК України є правомірним і тягне за собою встановлення, зміну і припинення цивільних прав та обов`язків, як для ОСОБА_2 - припинення прав орендаря, так і для ОСОБА_1 набуття прав орендаря.
Питання правомірності цього правочину, на думку позивача, не може вирішуватися Міністерством юстиції України, адже повноваження останнього під час розгляду скарг обмежуються лише правом перевірки дотримання державним реєстратором процедури проведення реєстраційних дій, без права надавати оцінку обставинам, які стали підставою для проведення реєстраційних дій, і які виходять за межі процедурних питань розгляду скарг Колегією, оскільки стосуються спору про право, який може розглядатися і вирішуватися лише судом.
Відтак, Колегією у висновку надано оцінку не діям державного реєстратора, а документам, які були подані для державної реєстрації та правочину, на підставі якого ОСОБА_1 набув право оренди, що є перевищенням повноважень при розгляді скарги по суті.
Зазначені обставини вже були встановлені рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2020 року в справі № 143/1020/20, яке набрало законної сили 04 березня 2021 року, в якому суд вказав, що колегія Міністерства юстиції України вийшла за межі наданих їй законом повноважень.
Однак, незважаючи на судове рішення, Міністерство юстиції України, повторно розглядаючи скаргу, скасувало з тих самих підстав рішення державного реєстратора Чубатюк О. Р. Із аналогічних підстав позивач також вважав незаконним Наказ Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1678/5.
Позивач вказував, що мотиви рішення, викладені у висновку Колегії, на підставі якого прийнято Наказ Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1678/5, про те, що державний реєстратор Козак Р. В. при прийнятті рішення та вчиненні реєстраційної дії начебто не перевірив наявність правочину, на підставі якого передбачена можливість виникнення, переходу або припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, а також не перевірив належним чином документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав, є необґрунтованими і суперечать фактичним обставинам.
Придбаним майном в даному випадку є "право оренди (користування) земельною ділянкою", яке набув ОСОБА_1 за результатами проведення прилюдних торгів. В підтвердження набуття права оренди ОСОБА_1 надав державному реєстратору Акт про проведені електронні торги з реалізації права оренди земельної ділянки, затверджений приватним виконавцем Турським О. В., який відповідно до пункту 8 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, є підтвердженням виникнення у ОСОБА_1 права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017, наказ Головного управління Держгеокадасту у Вінницькій області від 28 грудня 2019 року та додаткову угоду № 2 від 08 січня 2020 року до договору оренди землі від 29 листопада 2012 року.
Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №226315680, який 01.10.2020 був сформований державним реєстратором Чубатюк О.Р., підтверджується, що державний реєстратор Козак Р. В. встановив факт припинення права оренди земельної ділянки у ОСОБА_2, і факт виникнення цього права у ОСОБА_1 .
Вказані документи були перевірені державним реєстратором, як на предмет наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, так і на предмет наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, у межах повноважень, які надані державному реєстратору відповідно до закону, виходячи із презумпції правомірності правочину і не вдаючись до юридичної оцінки дійсності самих правочинів.
Міністерство юстиції України, на думку позивача, має навести відповідні мотиви, із зазначенням конкретних норм закону, які були порушені державним реєстратором, і того, в чому полягає порушення цих норм із посиланням на докази, які це підтверджують. Проте, в цьому випадку у висновку Колегії взагалі не зазначено, чому Колегія вважає, що вищевказані обставини не були перевірені державним реєстратором Козак Р. В., і які докази це підтверджують, тому позивач вважає, що висновок Колегії не можна розцінювати як обґрунтований.
ОСОБА_1 просив:
визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1690/5 про задоволення скарги ОСОБА_2 від 13 січня 2020 року на рішення державного реєстратора Липовецької РДА Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455;
зобов`язати Міністерство юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 ;
визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1678/5 про задоволення скарги ОСОБА_2 від 06 жовтня 2020 року на рішення державного реєстратора Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області Козак Р. В. від 01 жовтня 2020 року № 54348383;
зобов`язати Міністерство юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1690/5 про задоволення скарги ОСОБА_2 від 13 січня 2020 року на рішення державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455.
Зобов`язано Міністерство юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 .
Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1678/5 про задоволення скарги ОСОБА_2 від 06 жовтня 2020 року на рішення державного реєстратора Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області Козак Р. В. від 01 жовтня 2020 року № 54348383.
Зобов`язано Міністерство юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Суд першої інстанції вказав, що під час розгляду скарги по суті Міністерство юстиції України має запросити скаржника та/або його представника, суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, та вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання зазначених суб`єктів реєстраційних правовідносин для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати, зокрема заінтересованих осіб, про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані. Міністерство юстиції України повинно обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та заінтересовані особи повинні бути обізнаними про подання скарги та її зміст, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення, зокрема заінтересованої особи, про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача мають свідчити про поінформованість заінтересованої особи, а також про об`єктивну спроможність всіх суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги. Недотримання порядку розгляду скарги у вимірі сказаного, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням. Неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги.
Суд першої інстанції встановив, що позивачу не надавалися копії скарг та доданих до них документів, він не був повідомлений про дату, час та місце засідання колегії, що позбавило його можливості ознайомитись із доводами та вимогами скарг, подати пояснення (заперечення) та докази на їх обґрунтування. Міністерством юстиції України не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували здійснення додаткового повідомлення позивача про дату, час і місце засідання колегії в означені способи. Міністерство юстиції України вочевидь мало можливість і повинно було з офіційних джерел, якими безсумнівно є матеріали попередньої позовної заяви ОСОБА_1, встановити засоби зв`язку ОСОБА_1, як "заінтересованої особи". Зазначені процедурні порушення розгляду скарги, на переконання суду, обумовлюють наявність достатніх, самостійних, безумовних і необхідних правових підстав для визнання оскаржених наказів незаконними та їх скасування. Тому зазначені накази не підлягають перевірці по суті встановлених під час їх прийняття обставин, тобто результатів перевірки скарг ОСОБА_2, оскільки позбавлення позивача, як заінтересованої особи, можливості взяти участь у розгляді скарг є істотним порушенням процедури їх розгляду, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішень, що є достатньою правовою підставою для визнання незаконними та скасування спірних наказів. Суд вважає вмотивованими доводи позивача про те, що надаючи правову оцінку правочину щодо переходу до нього права оренди земельною ділянкою внаслідок реалізації такого права державним виконавцем на публічних торгах, Колегія Міністерства юстиції України вийшла за межі наданих їй законом повноважень.
Суд першої інстанції зазначив, що визначаючись із обґрунтованістю позовних вимог щодо зобов`язання Міністерства юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1, суд виходить із того, що кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що може трактуватися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражається в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб. Захист судом порушеного права орендаря у згаданий спосіб є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права, характеру його порушення та спричиненим прийняттям оспорюваного наказу наслідкам.
Суд першої інстанції вказав, що прохальна частина позовної заяви містить дві однакові за своїм змістом та юридичною спрямованістю позовні вимоги щодо зобов`язання Міністерства юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди позивача на земельну ділянку. Суд вважає, що звернення ОСОБА_1 із зазначеними позовними вимогами в їх сукупності, не суперечить завданням цивільного судочинства та узгоджується із принципом диспозитивності цивільного судочинства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та Міністерства юстиції України задоволено частково.
Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року у частині зобов`язання Міністерства юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1, а також у частині розподілу судових витрат скасовано та постановлено в цих частинах нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Міністерства юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 відмовлено.
В іншій частині рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що коли в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо. Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 19 травня 2021 року у справі №640/17492/20 (провадження №К/9901/5501/21). Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16, від 19 червня 2019 року у справі № 826/9614/17, від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/1701/18, від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3539/17, що процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу. Cуд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяють належному виконанню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення скарги.
Апеляційний суд вказав, що встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті. Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували здійснення додаткового повідомлення позивача про дату, час і місце засідання колегії в зазначені способи та позивачу не надавалися копії скарг та доданих до них документів, а відтак він не був повідомлений про дату, час та місце засідання колегії, що позбавило його можливості ознайомитись із доводами та вимогами скарг, подати пояснення (заперечення) та докази на їх обґрунтування. За таких обставин, позивач не брав участі у розгляді скарги саме через неналежне дотримання вимог закону щодо повідомлення про час та місце її розгляду.
Апеляційний суд зазначив, що позбавлення заінтересованої особи, яка є власником (користувачем) майна, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення. Таким чином колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що встановлені процедурні порушення розгляду скарги нівелюють відповідні наслідки та обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправними та скасування спірних наказів. Такий правовий висновок узгоджується з висновком щодо застосування відповідних норм права, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №143/1020/20 від 13 жовтня 2021 року.
Апеляційний суд вказав, що при задоволенні позову в частині зобов`язання Міністерства юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1, суд першої інстанції не звернув увагу, що відповідно до пункту 17 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації у разі скасування судом рішення Мін`юсту про задоволення скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст не пізніше наступного робочого дня з дня надходження судового рішення також забезпечує внесення відповідних відомостей до реєстрів відповідно до закону. Таким чином ця вимога є передчасною, оскільки доказів ухилення відповідача від внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань матеріали справи не містять, та відповідно означені дії відповідачем вчиняються автоматично, за наявності судового рішення та не потребують окремих дій позивача, з огляду на приписи пункту 17 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
Аргументи учасників справи
01 грудня 2021 року Міністерство юстиції України подало касаційну скаргою на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року, в якій просило: скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.