Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
місто Київ
справа № 663/1322/21
провадження № 61-2250св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Херсонський державний університет,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Херсонського державного університету на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 13 серпня 2021 року, постановлене суддею Клімченком М. І., та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі Радченка С. В., Вейтас І. В., Семиженка Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у травні 2021 року звернувся до суду з позовом до Херсонського державного університету (далі - ХДУ, університет), у якому просив припинити право постійного користування ХДУ земельною ділянкою, площею 0, 7784 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 6524755500:01:001:0573.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що АТ ЗТ "Експериментальний механічний завод" за договором купівлі-продажу від 08 серпня 2011 року на його користь відчужив три будинки латвійського типу, тринадцять будинків вагонного типу, дві душові, склад, три навіси, дитячу гральню та спортивний майданчик.
Заочним рішенням від 22 серпня 2011 року Скадовський районний суд Херсонської області визнав за ним право власності на три будинки латвійського типу, зазначені у технічному паспорті літерами "Б", "В", "Г"; тринадцять будинків вагонного типу, зазначених у технічному паспорті літерами "Д", "Ж", "З", "Е", "І", "Л", "М", "О", "П", "Р", "С", "Т", "У"; дві душові, зазначені літерами "К", "Ш", три навіси, зазначені літерами "Ф", "Х", "И", дитячу гральню та спортивний майданчик, зазначені в технічному паспорті літерою "І", які знаходяться на території спортивно-оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1"
(далі - СОТ "ІНФОРМАЦІЯ_1") на АДРЕСА_1 .
Додатковим рішенням від 22 серпня 2011 року Скадовський районний суд Херсонської області визнав за ним право власності на три будинки латвійського типу, зазначені в технічному паспорті літерами "Б", "В", "Г"; тринадцять будинків вагонного типу, зазначених в технічному паспорті літерами "Д", "Ж", "З", "Е", "І", "Л", "М", "О", "П", "Р", "С", "Т", "У"; склад літера "Н"; дві душові, зазначені літерами "К", "Ш", три навіси, зазначені літерами "Ф", "Х", "И", дитячу гральню та спортивний майданчик, зазначені в технічному паспорті літерою "І", які знаходяться на території СОТ " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_1 . Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване за позивачем 30 листопада 2011 року.
ОСОБА_1 зазначав, що належне йому на праві власності нерухоме майно розміщене на земельній ділянці, площею 5, 25 га, що була надана в постійне користування Херсонського педагогічного інституту ім. Н. К. Крупської на підставі державного акта від 04 червня 1996 року, правонаступником якого є ХДУ. Наявність нерухомого майна, що не належить відповідачу ані на праві власності, ані на підставі будь-якого іншого речового права виключає можливість використання частини земельної ділянки університетом під розміщення СОТ "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
Університет заперечував проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами. Заявив про застосування наслідків пропуску позовної давності.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 13 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року, Скадовський районний суд Херсонської області позов задовольнив.
Суд визнав припиненим право постійного користування університету земельною ділянкою, площею 0, 7784 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6524755500:01:001:0573.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, врахував принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинків, споруд та виснував, що після переходу до позивача права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані у межах земельної ділянки, площею 0, 7784 га, право університету на користування земельною ділянкою, у тій частині, на якій розташоване належне позивачу нерухоме майно, припиняє свою дію. Також суд першої інстанції врахував, що позов про припинення права постійного користування земельною ділянкою є негаторним, тому заява про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.
Суд апеляційної інстанції, визначаючи площу земельної ділянки, право на користування якою має позивач, а відтак право на користування якою припинилося в університету, застосував статтю 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), відповідно до якої земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Апеляційний суд врахував, що у визначеному законом порядку в 2015 році органом місцевого самоврядування сформовано земельну ділянку для обслуговування належного ОСОБА_1 нерухомого майна на АДРЕСА_1 з присвоєнням їй кадастрового номера 6524755500:01:001:0573 та визначенням загальної площі 0, 7784 га. Відомості про цю земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру та станом на час вирішення судами спору інформація про цю земельну ділянку як об`єкта цивільних прав не виключена з Державного земельного кадастру. З огляду на наведене, а також на те, що площа земельної ділянки визначалася з урахуванням нормативних розмірів згідно із
ДБН 360-92** і її цільове призначення зміни не потребує, колегія суддів дійшла переконання, що право відповідача на користування земельною ділянкою, площею 0, 7784 га, припинено.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ХДУ 07 лютого 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 13 серпня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Університет, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального правата порушенням норм процесуального права, підставами касаційного оскарження наведених судових рішень визначив те, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 910/14144/17 (провадження № 12-88гс18), від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18), у постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року № 127/10011/18 (провадження № 61-13977св19);
- суди першої та апеляційної інстанцій не повністю з`ясували обставини, що мають значення у справі, та не здійснили аналіз доводів університету;
- в ухваленні рішення суду першої інстанції брав участь суддя, якому було заявлено відвід, проте суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи апеляційної скарги щодо сумнівів у його об`єктивності та законності прийнятого рішення.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надійшов.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 31 березня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ХДУ, а ухвалою від 28 липня 2022 року направив до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області копії матеріалів касаційного
провадження № 61-2250ск22 у цивільній справі № 663/1322/21 для вирішення процесуального питання про відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою від 22 вересня 2022 року Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відновив втрачене судове провадження у справі № 663/1322/21 в частині судових рішень.
Верховний Суд дійшов переконання, що відновлених матеріалів справи достатньо для розгляду справи судом касаційної інстанції.
Ухвалою від 23 грудня 2022 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 Цивільного процесуального кодексу України
(далі -ЦПК України), відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ХДУ як правонаступнику Херсонського державного педагогічного інституту ім. Н. К. Крупської та Херсонського державного педагогічного університету Районною радою народних депутатів Скадовського району Херсонської області надано у постійне користування земельну ділянку, площею 5, 25 га, для розміщення СОТ "ІНФОРМАЦІЯ_1", що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 04 червня 1996 року, серія I-ХС, № 001539.
Рішенням від 28 жовтня 2016 року у справі № 663/2845/14-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2017 року, Скадовський районний суд Херсонської області визнав недійсним рішення Лазурненської сільської ради від 24 жовтня 2016 року № 106, яким затверджено технічну документацію та надано ХДУ у постійне користування спірну земельну ділянку, площею 5, 1188 га, на АДРЕСА_1 під розміщення СОТ "ІНФОРМАЦІЯ_1" та державний акт на право землекористування земельною ділянкою, серія ЯЯ, № 322884, виданий ХДУ 14 листопада 2006 року.
ОСОБА_1 08 серпня 2011 року придбав у АТ ЗТ "Експериментальний механічний завод" три будинки латвійського типу, тринадцять будинків вагонного типу, дві душові, склад, три навіси, дитячу гральню та спортивний майданчик, які знаходяться на території СОТ "ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням від 22 серпня 2011 року Скадовський районний суд Херсонської області визнав за ОСОБА_1 право власності на три будинки латвійського типу, зазначені у технічному паспорті літерами "Б", "В", "Г"; тринадцять будинків вагонного типу, зазначених у технічному паспорті літерами "Д", "Ж", "З", "Е", "І", "Л", "М", "О", "П", "Р", "С", "Т", "У"; дві душові, зазначені літерами "К", "Ш"; три навіси, зазначені літерами "Ф", "Х", "И"; дитячу гральню та спортивний майданчик, зазначені в технічному паспорті літерою "І", які знаходяться на території СОТ " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_1 .
Додатковим рішенням від 22 серпня 2011 року Скадовський районний суд Херсонської області визнав за ОСОБА_1 право власності на три будинки латвійського типу, зазначені в технічному паспорті літерами "Б", "В", "Г"; тринадцять будинків вагонного типу, зазначених у технічному паспорті літерами "Д", "Ж", "З", "Е", "І", "Л", "М", "О", "П", "Р", "С", "Т", "У"; склад літера "Н"; дві душові, зазначені літерами "К", "Ш"; три навіси, зазначені літерами "Ф", "Х", "И"; дитячу гральню та спортивний майданчик, зазначені в технічному паспорті літерою "І", які знаходяться на території СОТ " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_1 .
Право власності на зазначене нерухоме майно 30 листопада 2011 року зареєстроване за ОСОБА_1 .
З метою фактичної реалізації набутого права на земельну ділянку під своїм нерухомим майном ОСОБА_1 звернувся до Лазурненської селищної ради із заявою про надання земельної ділянки в оренду.
Рішенням Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 10 листопада 2015 року № 899 "Про затвердження проектів землеустрою, технічної документації щодо відведення в оренду земельних ділянок зі складанням договору оренди" затверджено проєкт землеустрою щодо відведення в оренду строком на 10 років ОСОБА_1 земельної ділянки, загальною площею 0, 7784 га, під обслуговування існуючого об`єкта нерухомого майна.
На підставі зазначеного рішення 17 листопада 2015 року між Лазурненською селищною радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0, 7784 га, під обслуговування існуючого об`єкта нерухомого майна - три будинки латвійського типу, тринадцять будинків вагонного типу, дві душові, три навіси, дитяча гральня та спортивний майданчик, склад на АДРЕСА_1 .
За цим договором оренди земельної ділянки до ОСОБА_1 строком на 10 років перейшла у користування земельна ділянка, площею 0, 7784 га, кадастровий номер 6524755500:01:001:0573.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Лазурненської селищної ради від 21 грудня 2015 року № 66 "Про впорядкування поштової нумерації оздоровчих закладів, комерційних об`єктів, будівель та земельних ділянок та надання поштової адреси по АДРЕСА_1", будівлям та спорудам ОСОБА_1 та земельній ділянці, на якій знаходяться будівлі та споруди надано поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Рішенням від 02 лютого 2017 року у справі № 663/1738/16-ц Скадовський районний суд Херсонської області визнав недійсними рішення селищної ради від 10 листопада 2015 року № 899 та договір оренди землі від 17 листопада 2015 року, а також витребував від ОСОБА_1 та зобов`язав повернути ХДУ земельну ділянку рекреаційного призначення державної власності, площею 0, 7784 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6524755500:01:001:0573.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Вирішуючи спір по суті пред`явлених вимог, суди першої та апеляційної інстанцій врахували, що підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються статтею 377 ЦК України та статтею 120 ЗК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 661/3925/16-а (провадження № 11-949апп18) зроблено висновок про те, що набуття певного речового права на земельну ділянку особою, яка набула право власності на нерухоме майно, розміщене на цій земельній ділянці, відбувається шляхом переходу від попереднього власника нерухомого майна в тому ж обсязі, або відповідно до рішення органу місцевого самоврядування.
У постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18), на яку посилається заявник у касаційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка потрібна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка потрібна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 08 серпня 2011 року придбав у АТ ЗТ "Експериментальний механічний завод" три будинки латвійського типу, тринадцять будинків вагонного типу, дві душові, склад, три навіси, дитячу гральню та спортивний майданчик, які знаходяться на території СОТ "ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням від 22 серпня 2011 року, з урахуванням додаткового рішення від 22 серпня 2011 року, Скадовський районний суд Херсонської області визнав за ОСОБА_1 право власності на три будинки латвійського типу, зазначені у технічному паспорті літерами "Б", "В", "Г"; тринадцять будинків вагонного типу, зазначених у технічному паспорті літерами "Д", "Ж", "З", "Е", "І", "Л", "М", "О", "П", "Р", "С", "Т", "У"; дві душові, зазначені літерами "К", "Ш"; три навіси, зазначені літерами "Ф", "Х", "И"; дитячу гральню та спортивний майданчик, зазначені в технічному паспорті літерою "І", які знаходяться на території СОТ " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_1 .
Втім у справі, що переглядається, суди не встановили, на якому праві, АТ ЗТ "Експериментальний механічний завод" як попередньому власнику зазначеного нерухомого майна належала спірна земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 .
Також суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що постановою від 16 жовтня 2019 року у справі № 663/1738/16-ц (провадження № 14-355цс19) Велика Палата Верховного Суду залишила в силі рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 02 лютого 2017 року в частині визнання недійсним та скасування рішення Лазурненської селищної ради від 10 листопада 2015 року № 899 "Про затвердження землевпорядної документації", визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки, укладеного 17 листопада 2015 року між Лазурненською селищною радою та ОСОБА_1, витребування у ОСОБА_1 та зобов`язання повернути університету земельну ділянку рекреаційного призначення державної власності, площею 0, 7784 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6524755500:01:001:0573.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду першої інстанції про те, що ХДУ є правонаступником Херсонського педагогічного інституту ім. Н. К. Крупської та є постійним землекористувачем земельної ділянки, загальною площею 5, 25 га, за державним актом від 04 червня 1996 року, який не потребує переоформлення відповідно до пункту 6 Перехідних положень ЗК України, які втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року
№ 5-рп/2005. Відповідно до абзацу 11 пункту 5.3 цього Рішення стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках, станом на 01 січня 2002 року до його переоформлення.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що право користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому порядку до 01 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його непереоформлення підприємством, яке за новим ЗК України не є суб`єктом права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства як за правонаступником того землекористувача, якому було видано державний акт на право постійного землекористування.
Також у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 663/1738/16-ц (провадження № 14-355цс19) Верховний Суд встановив, що 14 листопада 2006 року університет у порядку правонаступництва отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, серія ЯЯ, № 322884. До державного акта внесено дві земельні ділянки за однією адресою на АДРЕСА_1, яким присвоєно різні кадастрові номери, а саме земельна ділянка № 1, площею 5, 1007 га, та земельна ділянка № 2, площею 0, 0181 га.