Постанова
Іменем України
10 січня 2023 року
м. Київ
справа № 753/17628/19
провадження № 61-4990св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, державне підприємство "Сетам", головний державний виконавець Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ярмоленко Катерина Юріївна,
треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року у складі Лужецької О. Р. та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Нежури В. А., Березовенко Р. В., Суханової Є. М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, державного підприємства "Сетам", головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ярмоленко Катерини Юріївни, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу та визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ярмоленко К. Ю., треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О., про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу та визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17 січня 2019 року ДП "Сетам" провело електронні торги з продажу нерухомого майна - земельної ділянки, площею 0,0537 га, кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності. Зазначені електронні торги відбулися під час виконавчого провадження № 53682067, відкритого Оболонським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Оболонський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві).
Під час організації та проведення торгів було порушено пункт 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 та статтю 57 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, згідно з протоколом електронних торгів № 382955 стартова ціна зазначена у розмірі 416 232,60 грн, що на 178 385,40 грн менше, ніж вартість майна, визначена у звіті про експертну оцінку. Державний виконавець не повідомив позивача про результати визначення вартості земельної ділянки. Крім того, на зазначеній земельній ділянці розташований двоповерховий будинок з цегли, проте державним виконавцем не було в повній мірі забезпечено опис майна, оскільки в постанові не вказані площа будинку та інші параметри будинку та надвірних споруд.
Також позивач посилався на порушення черговості стягнення майна боржника, а також порушення при реалізації земельної ділянки прав третіх осіб - дружини позивача ОСОБА_3, оскільки земельна ділянка була придбана під час шлюбу.
Враховуючи наведені обставини, позивач просив суд визнати недійсними електронні торги від 17 січня 2019 року, які проводились ДП "Сетам" з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати протокол проведення електронних торгів, організованих ДП "Сетам" від 17 січня 2019 року № 382955 з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 45, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна відбулися з дотриманням процедури їх проведення, а факти порушення прав і законних інтересів позивача не підтверджені належними доказами. Позивач не надав правовстановлюючих документів про право власності на будинок, що розташований на спірній земельній ділянці, а тому за відсутності документального підтвердження права власності на будинок, неможливим є проведення його арешту, опису та оцінки з подальшою реалізацією на торгах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
29 березня 2021 року справу розподілено колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: ОСОБА_4 (суддя-доповідач), Коротенко Є. В., Зайцева А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано її з Дарницького районного суду м. Києва.
20 вересня 2021 року у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_4 проведено повторний автоматизований розподіл та справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
01 вересня 2022 року у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_5 проведено повторний автоматизований розподіл та справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що справу розглянуто за відсутності учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України); суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що позивач та його представник не були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції. Суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадження карантину на території України. Суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили в задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення справи за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця.
Суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що на спірній земельній ділянці розташований двоповерховий будинок з надвірними спорудами, а тому реалізація земельної ділянки проведена з порушенням статей 48, 50 Закону України "Про виконавче провадження".
Доводи інших учасників справи
У квітні 2021 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_6, подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволені касаційної скарги та залишити без змін оскаржувані судові рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 01 вересня 2015 року ОСОБА_1 на підставі рішення III сесії Київської міської ради XXIII скликання від 28 січня 1999 року № 114-11/215 належала земельна ділянка № НОМЕР_1, площею 0,0537 га, що розташована на АДРЕСА_2 (а. с. 17 т. 1).
Згідно з листом комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 04 березня 2019 року № 062/14-3565 (И-2019) реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, відсутня (а. с. 217 т. 1).
Листом від 31 жовтня 2019 року № 110/908-2067 комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" повідомило, що Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) свідоцтво про право власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, не видавалося (а. с. 220 т. 1).
Реалізація земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, площею 0,0537 га, що розташована за адресою: земельна ділянка № НОМЕР_1, АДРЕСА_2, з електронних торгів відбулася в межах виконавчого провадження № 53682067, відкритого Оболонським РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.
15 вересня 2017 року головний державний виконавець Оболонського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Ярмоленко К. Ю. винесла постанову про опис та арешт майна боржника у зведеному виконавчому провадженні № 53582067, згідно з якою описано та накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, площею 0,0537 га, що розташована за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_3 (а. с. 43, 44 т. 1).
23 серпня 2018 року головний державний виконавець Оболонського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Ярмоленко К. Ю. винесла постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання товариство з обмеженою відповідальністю "Київська оціночна компанія" (а. с. 45, 46 т. 1).
Відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності, вартість земельної ділянки, площею 0,0537 га, кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, що розташована за адресою: земельна ділянка № НОМЕР_1, АДРЕСА_2, становить 594 618,00 грн (а. с. 22-40 т. 1).
29 листопада 2018 року ДП "Сетам" провело перші електронні торги за лотом № 314274 з реалізації земельної ділянки, площею 0,0537 га, кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, що розташована за адресою: земельна ділянка № НОМЕР_1, АДРЕСА_2, зі стартовою ціною 594 618,00 грн.
Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 372605 вказані торги визнані такими, що не відбулися з підстави відсутності допущених учасників торгів (а. с. 149 т. 1).
26 грудня 2018 року проведено другі електронні торги за лотом № 319009 з реалізації земельної ділянки площею 0,0537 га, кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, що розташована за адресою: земельна ділянка № НОМЕР_1, АДРЕСА_2, зі стартовою ціною 505 425,30 грн.
Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 319009 вказані торги були визнані такими, що не відбулися з підстави відсутності допущених учасників торгів (а. с. 150 т. 1).
17 січня 2019 року ДП "Сетам" проведено треті електронні торги за лотом № 324504 з реалізації земельної ділянки площею 0,0537 га, кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, що розташована за адресою: земельна ділянка № НОМЕР_1, АДРЕСА_2, зі стартовою ціною 416 232,60 грн.
Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 382955 переможцем торгів став учасник під номером 5, який зробив пропозицію, яка дорівнює стартовій ціні продажу лота - 416 232,60 грн (а. с. 151 т. 1).
01 лютого 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О. зареєстрував за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:525:0010, площею 0,0537 га, що розташована за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_3 (а. с. 19 т. 1).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.
Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.