Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 523/7110/18
провадження № 61-5457св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Яремка В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкти оскарження: начальник Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Лавренюк Алла Олександрівна, державний виконавець Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Боржемський Сергій Іванович,
заінтересована особа (стягувач) - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Павлишин Юрій Миколайович, на постанову Одеського апеляційного суду від 23 травня 2022 року у складі колегії суддів: Дришлюка А. І., Князюка О. В., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та рішення начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Перший Суворовський ВДВС м. Одеси ГТУЮ) Лавренюк А. О. та державного виконавця Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Боржемського І. С.
На обґрунтування скарги посилалася на таке.
Їй на підставі договору купівлі-продажу від 19 листопада 2003 року належала квартира АДРЕСА_1 .
16 травня 2018 року ОСОБА_2 разом із трьома невідомими особами приїхав до неї та, погрожуючи зламати двері у квартирі, вимагав, щоб вона виселялася. У зв`язку з цими обставинами вона викликала поліцію та подала відповідну заяву про злочин.
19 травня 2018 року нею було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно з якою 04 грудня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О. М. було зареєстровано право власності на спірну квартиру та видано ОСОБА_2 свідоцтво про придбання з торгів вказаної квартири.
Державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Суворовський ВДВС м. Одеси ГТУЮ) 31 травня 2016 року відкрито виконавче провадження № 51271649 з виконання виконавчого листа від 02 березня 2010 року № 2-3810/09 про стягнення з неї на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль") заборгованості у розмірі 778 746,33 грн.
Вважала, що електронні торги з продажу зазначеної квартири були проведені з порушенням вимог статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки її не було повідомлено про оцінку квартири, унаслідок чого вона була позбавлена можливості оскаржити її.
Відповідно до звіту про вартість майна оцінка вартості спірної квартири становить 33 000,00 дол. США, тобто 858 000,00 грн, що свідчить про заниження її вартості. Державним виконавцем не залучено оцінювача і не здійснено оцінки нерухомого майна, яке належало їй, як боржнику.
Крім того, не проводилися фото та відеофіксація квартири, чим порушено пункт 2 розділу II наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна".
Представником заявника було направлено адвокатський запит до Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ про надання інформації щодо виконавчого провадження і надання можливості ознайомитися з ним, проте ні інформації, ні можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження надано не було.
З урахуванням викладеного та уточнення скарги ОСОБА_1 просила:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮБоржемського С. І., яка полягала у ненаправленні постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2016 року № 50675719 їй, як боржнику, у встановлений статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" строк;
- визнати неправомірним неповідомлення державним виконавцем її про оцінку вартості спірної квартири;
- визнати неправомірними дії державного виконавця з примусового виконання виконавчого листа від 11 січня 2011 року № 2-3243/10 у виконавчому провадженні № 50675719 до вручення боржнику ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2016 року, а також у порушення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та статті 50 Закону України "Про виконавче провадження";
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮБоржемського С. І. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07 квітня 2017 року, яка винесена до вручення їй, як боржнику, постанови про відкриття виконавчого провадження, а також у порушення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та Закону України "Про виконавче провадження";
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 20 квітня 2017 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта оцінювання для участі у виконавчому провадженні, яка винесена до вручення їй постанови про відкриття виконавчого провадження;
- визнати неправомірною передачу на реалізацію з електронних торгів квартири АДРЕСА_1 без перевірки вручення їй постанови про відкриття виконавчого провадження;
- визнати неправомірним передачу на реалізацію з електронних торгів вказаної квартири до продажу земельної ділянки та будинку на АДРЕСА_2 ;
- визнати неправомірним підписання та направлення заявки начальником Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ на реалізацію арештованого майна і передачу організатору електронних торгів спірної квартири без перевірки вручення їй, як боржнику, постанови про відкриття виконавчого провадження та звіту про оцінку квартири;
- визнати неправомірним підписання заявки начальником Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮна реалізацію арештованого майна та надсилання її організатору торгів разом з документами, передбаченими пунктом 3 розділу II Порядку реалізації арештованого майна без фото, відеоматеріалів квартири боржника, що є порушенням розділу II пункту 2 Порядку реалізації арештованого майна від 29 вересня 2016 року № 2831/5; визнати неправомірним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 24 листопада 2017 року;
- визнати неправомірним затвердження начальником відділу державної виконавчої служби акта про реалізацію предмета іпотеки - спірної квартири від 24 листопада 2017 року;
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 24 листопада 2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження;
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця про арешт майна боржника від 29 листопада 2017 року;
- визнати неправомірним нездійснення державним виконавцем огляду, опису, фото та відео фіксації квартири перед її продажем з електронних торгів;
визнати неправомірним неповідомлення державним виконавцем її, як боржника, про оцінку квартири.
Короткий зміст рішень судів
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано бездіяльність державного виконавця Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Боржемського І. С., яка полягала у ненаправленні постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2016 року № 50675719 боржнику ОСОБА_1 у встановлений статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" строк, неправомірною.
Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Боржемського С. І. від 20 квітня 2017 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яка винесена до вручення боржнику ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2016 року, а також у порушення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та статті 50 Закону України "Про виконавче провадження".
Визнано неправомірною передачу на реалізацію з електронних торгів квартири АДРЕСА_1 без перевірки вручення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2016 року та звіту про оцінку її квартири, а також в порушення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та статті 50 Закону України "Про виконавче провадження".
Визнано неправомірним передачу на реалізацію з електронних торгів квартири АДРЕСА_1, яка є постійним місцем проживання ОСОБА_1 в порушення статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" до продажу з торгів земельної ділянки та будинку, що на АДРЕСА_2 .
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відсутні докази належного повідомлення державним виконавцем Каталєвської О. М. як боржника про відкриття виконавчого провадження, хоча початку проведення виконавчих дій має передувати повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження.
Оцінка спірної квартири була проведена з порушенням положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Крім того, спірна квартира, предмет іпотеки, є місцем постійного проживання ОСОБА_1, придбана не за кредитні кошти, унаслідок чого на неї поширюються положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". У Першому Суворовському ВДВС м. Одеси ГТУЮ перебуває виконавче провадження за іншим кредитом ОСОБА_1, який також забезпечений іпотекою, а саме земельною ділянкою та будинком на АДРЕСА_2, а також земельною ділянкою на АДРЕСА_3 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник не зазначила і не залучила інших заінтересованих осіб, а саме: ОСОБА_3 та Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль").
Незважаючи на вказані порушення, суд першої інстанції відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду.
21 серпня 2018 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" самостійно звернулось до суду першої інстанції із заявою про залучення до участі у справі.
Судом першої інстанції у порушення вимог процесуального законодавства не було витребувано та досліджено матеріали виконавчого провадження для повного, об`єктивного розгляду скарги та перевірки її доводів.
Постановою Верховного Суду від 15 липня 2020 року постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що з огляду на правову природу ухвали суду, постановленої за наслідками розгляду скарги на дії державного виконавця, вона є судовим рішенням, яке ухвалюється по суті скарги. За таких умов нормами процесуального права, які визначають повноваження суду апеляційної інстанції при розгляду такої ухвали, є статті 375-378 ЦПК України.
Отже, положення зазначених норм не передбачають право суду апеляційної інстанції на скасування таких ухвал з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи з підстав, визначених вимогами статті 379 ЦПК України.
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 травня 2022 року ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2019 року скасовано.
Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення начальника Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Лавренюк А. О. та державного виконавця Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Боржемського І. С. залишено без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявниці було відомо про існування виконавчого провадження у квітні 2018 року, однак зі скаргою на дії та рішення начальника Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Лавренюк А. О. та державного виконавця Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Боржемського І. С. вона звернулася до суду лише 22 травня 2018 року, тобто з пропущенням встановленого законом строку, та не надала обґрунтованих пояснень щодо обставин пропущення строку.
Отже, у задоволенні клопотання про поновлення строку для звернення до суду зі скаргою необхідно відмовити та залишити скаргу на дії та рішення начальника Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Лавренюк А. О. та державного виконавця Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Боржемського І. С. без розгляду.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У червні 2022 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Павлишин Ю. М., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на таке.
Суд апеляційної інстанції не застосовував норми частини другої статті 449 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), згідно з якою пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом.
Також не застосовував частину першу статті 127 ЦПК України, згідно з якою суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Суд апеляційної інстанції не встановив, коли вона була ознайомлена із виконавчим провадженням № 50675716, а лише зазначив, що їй було відомо про нього, тому судове рішення ґрунтується припущеннях.
Строк на оскарження дій та рішень державного виконавця може бути поновлений, а причини його пропуску з поважних причин, серед яких є перешкоди у заявника з ознайомленням з ВП № 50675719 та вини державної виконавчої служби, які унеможливили подання скарги у визначені процесуальним законом строки.
Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм статті 127 ЦПК України та частини другої 449 ЦПК України з питань поважності пропуску строку на оскарження рішень, дій, бездіяльності державної виконавчої служби у подібних правовідносинах.
Судові рішення оскаржуються з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: статті 127, частини другої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, недослідження доказів.
У серпні 2022 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від державного виконавця Боржемського С. І., у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
На обґрунтування відзиву посилався на те, що представник заявниці адвокат Павлишин Ю. М. підтвердив, що саме 13 квітня 2018 року ОСОБА_1 дізналась про існування виконавчого провадження № 50675719, в рамках якого було здійснено продаж квартири та видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності (придбання з торгів квартири АДРЕСА_1 ).
Вказані обставини підтверджується матеріалами виконавчих проваджень № 50675719 та № 51271649, належним чином дослідженні та оцінені судом апеляційної інстанції.
Твердження заявниці про відсутність висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинахспростовується постановою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 439/1493/15-ц.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Підставами відкриття касаційного провадження у цій справі є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.