Постанова
Іменем України
16 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 757/2272/14
провадження № 61-9008св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
боржник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович,
суб`єкт оціночної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроексперт груп",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 через адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року у складі судді Волкової С. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року у складі колегії суддів Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст скарги
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В. В., за участю заінтересованих осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), суб`єкта оціночної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроексперт груп" (далі - ТОВ "Євроексперт груп").
Скаргу мотивувала тим, що на виконанні приватного виконавця перебуває зведене виконавче провадження № 60645426 з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/2272/14-ц від 23 червня 2014 року про стягнення з неї на користь ТОВ "Факторинг Україна" заборгованості за кредитним договором.
З витягу з Автоматизованої системи виконавчих проваджень та після перемовин з приватним виконавцем ОСОБА_1 довідалася, що 18 червня 2020 року приватний виконавець передав на реалізацію квартиру, що належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 09 вересня 2002 року.
Зазначила, що отримала на електронну пошту електронну копію перших сторінок звіту про оцінку квартири, а не весь звіт, що унеможливлює його перевірку на відповідність чинному законодавству.
Послалася на те, що з нею не погодили вартість майна боржника та не надіслали жодної постанови по виконавчому провадженню, зокрема постанову від 10 червня 2020 року.
Вважає необґрунтованою, протиправною та такою, що не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" постанову приватного виконавця про передачу майна на реалізацію від 10 червня 2020 року,
На думку заявниці, вона не відноситься до переліку осіб, на яких не поширюється дія Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", та не відноситься до категорій осіб, які є суб`єктами Закону України "Про запобігання корупції" та листа Міністерства юстиції України від 03 листопада 2006 року № 22-48-548, а отже на її квартиру не може звертатися стягнення.
Стверджувала, що не отримувала жодної постанови виконавчого провадження і в зв`язку з проблемами зі здоров`ям могла перебувати в закладах охорони здоров`я.
Приватний виконавець не попередив її про можливість вчинення виконавчих дій.
Отже дійшла висновку, що приватний виконавець неправомірно та недостовірно вчинив виконавчі дії щодо опису та арешту майна боржника від 20 грудня 2019 року в виконавчому провадженні,
Просила визнати неправомірними дії приватного виконавця Корольова В. В. про передачу на реалізацію квартири АДРЕСА_1, на підставі звіту про оцінку ТОВ "Євроексперт Груп" від 24 січня 2020 року і зобов`язати приватного виконавця зупинити передачу на реалізацію квартири за зазначеною адресою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 09 листопада 2020 року в задоволенні скарги відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що матеріали виконавчого провадження містять докази надсилання постанов приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня на адресу боржника і стягувача.
Отже приватний виконавець дотримався строків доведення до відома сторони виконавчого провадження копій постанов та інших документів виконавчого провадження.
Зазначив, що копії всіх матеріалів провадження, зокрема повного звіту про оцінку майна, приватний виконавець направив боржнику на її електронну адресу.
Послався на те, що ОСОБА_1 є суб`єктом Закону України "Про запобігання корупції", оскільки є засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФП Консалтинг" (далі - ТОВ "ПФП Консалтинг") і Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФБ Консалтинг" (далі - ТОВ "ПФБ Консалтинг"), отже дія Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не поширюється на заявника.
Дійшов висновку, що оскаржені дії приватного виконавця вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і права заявника не порушені.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
На ухвалу місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд постановою від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року залишив без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що дії приватного виконавця при здійсненні виконавчих дій щодо передачі квартири боржника на реалізацію відповідали наведеним вимогам закону і підзаконних нормативно-правових актів, порядок здійснення виконавчих дій і строків направлення документів виконавчого провадження приватний виконавцем дотримався.
Отже він діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та у спосіб, визначені діючим законодавством України, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги.
Зазначив. що постанова про відкриття виконавчого провадження від 07 листопада 2019 року та інші документи, що складені в межах виконавчого провадження, приватний виконавець направив на адресу боржника, яка зазначена у виконавчому листі, що співпадає із адресою зареєстрованого місця її проживання.
Послався на те, що цю адресу ОСОБА_1 зазначила в апеляційній скарзі, відтак заявник вважається повідомленою про початок примусового виконання рішень, а дії приватного виконавця щодо надсилання документів є такими, що відповідають частині першій статті 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Апеляційний суд врахував, що обов`язок приватного виконавця пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови був передбачений частиною першою статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній до 09 березня 2011 року.
Виходив з того, що імперативні норми спеціального Закону України "Про виконавче провадження" не встановлюють обов`язку виконавця повідомляти сторони виконавчого провадження про вчинення виконавчих дій з опису та арешту боржника, а приписів частини п`ятої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", які зобов`язують виконавця надати сторонам виконавчого провадження копію постанови про опис та арешт майна, приватний виконавець дотримався.
Дійшов висновку, що направлення сторонам виконавчого провадження звіту про оцінку майна статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" не вимагається, оскільки виконавець, згідно з частиною п`ятою цієї статті лише повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторони, а не направляє сам звіт.
Врахував, що 22 червня 2020 року ОСОБА_1 отримала в електронній формі копію повного тексту звіту за її заявою, що заявниця визнала у відповіді на відзив на апеляційну скаргу, а зі скаргою на дії приватного виконавця вона звернулася 24 червня 2020 року.
Тому вважав неприйнятними доводи апеляційної скарги про неможливість здійснити перевірку звіту про оцінку квартири на відповідність положенням Національного стандарту № 1 "Про загальні засади оцінки майна і майнових прав".
Зазначив. що не ґрунтуються на законі та відхилив доводи апеляційної скарги про неотримання ОСОБА_1 копії постанови приватного виконавця про передачу на реалізацію квартири.
Системний аналіз статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 дають підстави для висновку, що чинне законодавство не передбачає складання окремим документом постанови про передачу на реалізацію арештованого майна боржника та, відповідно, направлення копії такої постанови сторонам виконавчого провадження.
Виходив з того, що ОСОБА_1 є засновником та керівником ТОВ "ПФП Консалтинг" та ТОВ "ПФБ Консалтинг", тому є особою, яка постійно або тимчасово обіймає посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків.
Тому місцевий суд дійшов правомірного висновку, що дія Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" на неї не поширюється.
Відхилив апеляційний суд і посилання заявника в апеляційній скарзі на висновок науково-практичної експертизи від 30 листопада 2020 року, оскільки цей доказ повернуто за клопотанням приватного підприємця ухвалою апеляційного суду від 10 лютого 2021 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 через адвоката Шаповалова А. М.,посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 14 червня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац другийчастини другої статті 389 ЦПК України.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 через адвоката Шаповалова А. М., зазначила порушення судами норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права (абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивувала тим, що приватний виконавець порушив принцип співмірності заходів примусового виконання рішення, оскільки сума стягнення не є співмірною сумі, отриманій внаслідок реалізації квартири, належної ОСОБА_1 .
Зазначила, що неправомірними діями приватний виконавець позбавив боржника єдиного, належного їй житла.
Квартира, яку вона використовує, як місце постійного проживання, не може бути примусово стягнута на підставі дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Послалася на те, що сам факт направлення листа не є фактом отримання такого листа, тому приватний виконавець не забезпечив отримання боржником матеріалів виконавчого провадження.
Стверджує, що приватний виконавець не надіслав жодного повідомлення про огляд квартири, про проведення оцінки нерухомого майна та постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності, а надалі не надав боржнику можливості ознайомитись з повним текстом звіту про оцінку квартири.
Наполягає на тому, що приватний виконавець не повідомив боржника про дату, час і місце проведення торгів, стартову ціну реалізації майна.
Вважає, що вона не відноситься до переліку осіб, на яких не поширюється дія пункту 6 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та не відноситься до категорій осіб, які є суб`єктами Закону України "Про запобігання корупції" та листа Міністерства юстиції України від 03 листопада 2006 року № 22-48-548.
Відзив на касаційну скаргу
У липні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов В. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Зазначив, що за документи виконавчого провадження, наявні в справі, підтверджують, що він неодноразово направляв постанови та інші документи на адресу ОСОБА_1 .
Послався на те, що суд встановив, що боржник вважалась повідомленою про примусове виконання рішення, а дії приватного виконавця щодо надсилання документів є такими, що відповідають Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, в межах ВП № 60545426 приватний виконавець виніс постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене ВП № 61204247 від 07 лютого 2020 року, якою приєднав ВП № 61203442 про стягнення коштів з ОСОБА_1 на суму 69 586,81 дол. США та 84 119,69 грн.
Таким чином коштів отриманих від реалізації майна в сумі 1 535 198,65 грн не вистачає для погашення заборгованості ОСОБА_1 за виконавчими документами по зведеному виконавчому провадженню.
Зазначив, що розділ VII Порядку реалізації арештованого майна покладає обов`язок повідомлення про дату та час торгів на організатора торгів, отже твердження про порушення приватним виконавцем прав боржника є необґрунтованими.
У вересні 2021 року ТОВ "Євроексперт Груп"подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Зазначило, що звіт про оцінку майна від 24 січня 2020 року, склало відповідно до положень Стандартів і Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" у відповідності до вимог законодавства.
Отже, відсутні підстави стверджувати про необ`єктивність та недостовірність оцінки нерухомого майна.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 09 вересня 2002 року, ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,90 кв. м, житловою площею 37,50 кв. м (т. 2, а. с. 16, 17).
Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1, із 03 жовтня 2002 року зареєстрована ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 101).
24 грудня 2007 року ЗАТ "ОТП Банк" і ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № PML-003/323/2007/1, за умовами якого ОСОБА_1 передала банку в іпотеку № 89 по АДРЕСА_2 для забезпечення виконання іпотекодавцем боргових зобов`язань за кредитним договором № ML-003/143/2005, укладеного сторонами 15 липня 2005 року (т. 1, а. с. 26-33).
24 грудня 2007 року ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № PML-003/323/2007/2, за умовами якого ОСОБА_1 передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, для забезпечення виконання іпотекодавцем боргових зобов`язань за кредитним договором № ML-003/323/2007, укладеного сторонами 24 грудня 2007 року (т. 1, а. с. 35-38).
Відповідно до копії виконавчого листа № 757/2272/14-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 23 червня 2014 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах" на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за договором позики у розмірі 7 362,41 дол. США, що еквівалентно 58 847,74 грн, пеню у розмірі 10 503,36 грн та в рівних частках витрати на оплату судового збору в розмірі 3 654 грн (т. 1, а. с. 124, 125, т. 2, а. с. 27, 28).
Згідно із копією виконавчого листа № 757/2278/14-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 24 серпня 2014 року вбачається, що стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за договором позики у розмірі 69 586,81 дол. США, пеню в розмірі 80 465,69 грн та судовий збір в розмірі 3 654 грн (т. 2, а. с. 14, 15, 199, 200).
Постановою від 07 листопада 2019 року приватний виконавець Корольов В. В. відкрив виконавче провадження ВП № 60545426 за виконавчим листом № 757/2272/14-ц, копію цієї постанови направив на адресу боржника рекомендованим листом.
Проте, цей лист повернувся за закінченням терміну зберігання (т. 1, а. с. 128-132).
Рекомендованим листом від 08 листопада 2019 року, внесеним до списку № 2455 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, приватний виконавець Корольов В. В. направив запит ОСОБА_1 щодо надання інформації про наявність будь-якого майна, що належить та зареєстроване за нею.
Між тим, й цей лист повернувся за закінченням терміну зберігання (т. 1, а. с. 152-155).
Постановою від 07 лютого 2020 року приватний виконавець Корольов В. В. відкрив виконавче провадження ВП № 61203442 за виконавчим листом № 757/2278/14-ц, копію цієї постанови направив на адресу боржника рекомендованим листом.
Цей лист також повернувся за закінченням терміну зберігання (т. 2, а. с. 31-35).
Згідно із копією постанови від 20 грудня 2019 року ВП № 60545420 опис та арешт майна проведені без участі боржника в присутності понятих (т. 1, а. с. 192, 193, т. 2, а. с. 129, 130).
Листом від 20 грудня 2019 року приватний виконавець направив копію постанови про опис та арешт майна боржника від 20 грудня 2019 року на адреси боржника і стягувача (т. 1, а. с. 191, т. 2, а. с. 128).
16 січня 2020 року приватний виконавець Корольов В. В. виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, призначено ТОВ "Євроексперт Груп" (т. 1, а. с. 195-197, т. 2, а. с. 132-134).
З копії титульного аркушу звіту про оцінку квартири АДРЕСА_1, який склало 24 січня 2020 року ТОВ "Євроексперт Груп" за постановою про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та висновку про вартість нерухомого майна, спірне нерухоме майно вартує 1 892 270 грн (т. 1, а. с. 45).
Повідомленням від 05 лютого 2020 року № 304 приватний виконавець поставив до відома боржника і стягувача про виконання вимог статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" про визначення вартості майна боржника та оцінку майна боржника, про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, про оцінку (згідно висновку) спірної квартири у 1 892 270 грн.
У цьому ж повідомленні зазначив, що відповідно до частини п`ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленої виконавцем; додатком до повідомлення є копія висновку про вартість нерухомого майна.
Це повідомлення направлено рекомендованим листом, внесеним до списку згрупованих поштових відправлень.
Однак цей лист повернувся за закінченням терміну зберігання (т. 1, а. с. 198-202, т. 2, а. с. 135-139).
Постановою приватний виконавець об`єднав виконавчі провадження ВП № 60545426, № 61203442 щодо боржника ОСОБА_1 у зведене виконавче провадження № 61204247 (т. 1, а. с. 225, 226, т. 2, а. с. 161, 162).
14 лютого 2020 року приватний виконавець направив вимогу на адресу ОСОБА_1 про надання 20 лютого 2020 року доступу до місця реєстрації та проживання з метою виявлення майна боржника, у разі відсутності можливості надати доступ до майна вимагав узгодити час опису майна.
Вимогу направив рекомендованим листом, внесеним до списку згрупованих поштових відправлень.
Однак цей лист повернувся за закінченням строку зберігання (т. 1, а. с. 227-231, т. 2, а. с. 163-167).
20 травня 2020 року приватний виконавець направив вимогу на адресу ОСОБА_1 про надання 02 червня 2020 року доступу до місця реєстрації та проживання з метою виявлення майна боржника, у разі відсутності можливості надати доступ до майна вимагав узгодити час опису майна.
Вимогу направив рекомендованим листом, внесеним до списку згрупованих поштових відправлень.
Проте, цей лист повернувся за закінченням терміну зберігання (т. 1, а. с. 232-236, т. 2, а. с. 168-172).
10 червня 2020 року приватний виконавець подав заявку на публікацію в Державне підприємство "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") щодо майна, яке передається на реалізацію, а саме квартири АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 247, т. 2, а. с. 182-185).
Листами від 11 червня 2020 року, 24 липня 2020 року, 03 вересня 2020 року ДП "СЕТАМ" направило приватному виконавцеві, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ОСОБА_1 відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів (т. 2, а. с. 7, 9, 10, 192, 194, 195).
Листами від 21 липня 2020 року, 02 вересня 2020 року приватний виконавець направив запити до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" щодо бажання стягувача залишити за собою нереалізоване майно (т. 2, а. с. 8, 11, 193, 196).
В матеріалах справи міститься роздруковане листування в електронному вигляді між боржником та приватним виконавцем щодо направлення матеріалів провадження (т. 2 а. с. 1-6, 186-191).
На запит Пенсійний фонд України щодо місця роботи боржника, повідомив, що місцем роботи ОСОБА_1 є ТОВ "ПФБ Консалтинг" та ТОВ "ПФП Консалтинг" за адресою: кімн. 89, пров. І. Мар?яненка 13, м. Київ (т. 1, а. с. 143).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є керівником, засновником, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичних осіб ТОВ "ПФП Консалтинг" та ТОВ "ПФБ Консалтинг", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 238-246, т. 2, а. с. 21-25, 173-181).
За інформацією від 22 червня 2020 року, приватний виконавець Корольов В. В 07 листопада 2019 року відкрив виконавче провадження № 60545426 на підставі виконавчого листа від 23 червня 2014 року № 757/2272/14-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва, боржник ОСОБА_1, сума стягнення 73 005,10 грн; 10 червня 2020 року передано на реалізацію ДП "СЕТАМ" квартира АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 40-44).
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 червня 2020 року, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
08 листопада 2019 року зареєстровано арешт спірної квартири на підставі постанови приватного виконавця Корольова В. В. від 07 листопада 2019 року про арешт майна у ВП № 60545426, заборонено проводити реєстрацію місця проживання фізичних осіб (т. 1, а. с. 22).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України(порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права