iplex360.Демо.Судові рішення

Постанова

Іменем України

07 грудня 2022 року

місто Київ

справа № 127/27542/19

провадження № 61-3981св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,

відповідач - Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова,

треті особи: ОСОБА_3, Державна організація "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямків підготовки "Медицина" і "Фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України", ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2022 року, постановлене суддею Королем О. П., та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складіСопруна В. В., Войтка Ю. Б., Стадника І. М.,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивачів

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у жовтні 2019 року звернулися до суду з позовом до Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова (далі - Університет), треті особи: ОСОБА_3, Державна організація "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямків підготовки "Медицина" і "Фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України" (далі - Центр тестування), ОСОБА_4, у якому з урахуванням уточнень просили скасувати наказ від 27 червня 2019 року № 345 про їх відрахування з Університету як таких, які отримали результат "не склав" на ліцензійному іспиті "Крок-2. Стоматологія", та зобов`язати Університет повернути їм кошти, сплачені ними відповідно до договорів від 05 вересня 2018 року № 450 с та № 451 с.

Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що їх підписи на оригіналах бланків відповідей ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія", який відбувся 30 травня 2019 року в Університеті, згідно з результатами яких цей іспит вони не склали, були підроблені. Внаслідок цього на підставі наказу відповідача від 27 червня 2019 року № 345 їх відраховано з Університету як таких, які отримали результат "не склав" на ліцензійному іспиті "Крок-2. Стоматологія", не враховуючи того, що вони подали апеляції та результати ліцензійного іспиту не набрали юридичної сили.

Позивачі зазначали, що їх підписи на оригіналах бланків відповідей були підроблені, а відтак відповідач незаконно в односторонньому порядку розірвав договори від 05 вересня 2018 року № 450 с та № 451 с про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом (закладом вищої освіти) та фізичною особою.

Позивачі, обґрунтовуючи незаконність такого рішення відповідача, просили скасувати наказ від 27 червня 2019 року № 345 про їх відрахування з Університету як таких, які отримали результат "не склав" на ліцензійному іспиті "Крок-2. Стоматологія".

Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач заперечував проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними і допустимими доказами.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 11 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2022 року, Вінницький міський суд Вінницької області відмовив у задоволенні позову; стягнув в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова на відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу 10 000, 00 грн та за проведення експертизи 18 533, 88 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов переконання, що відрахування позивачів з Університету здійснене відповідно до вимог чинного законодавства України, статуту відповідача та укладених із позивачами договорів. Це стало наслідком нескладення позивачами 30 травня 2019 року ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія" і невиконання вимог освітньої програми, що не порушило їх прав чи свобод, оскільки за результатами повторного складання ними 11 червня 2020 року ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія" їм присвоєно відповідну кваліфікацію та видано дипломи державного зразка про здобуту освіту.

Позивачі не довели, що їх підписи на оригіналах бланків відповідей ліцензійного інтегрованого іспиту "Крок-2. Стоматологія", який відбувся 30 травня 2019 року, були підроблені, оскільки ці доводи спростовані висновком експертів від 24 травня 2021 року № 1609/1610/1611/1612/1613/1614/21-21 за результатами проведення комісійного додаткового судового технічного та почеркознавчого дослідження. З урахуванням викладеного суд першої інстанції виснував, що правовий акт індивідуальної дії - наказ відповідача від 27 червня 2019 року № 345 - виданий відповідно до вимог законодавства та відповідає цивільному законодавству й не порушує цивільні права та інтереси позивачів, які обрали неправильний спосіб захисту, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції також врахував, що рішення про складення чи нескладення іспиту ухвалюється Центром тестування, який зробив висновки саме про нескладення позивачами іспиту, що й стало підставою для відрахування їх зі складу студентів закладу вищого освіти. Апеляційний суд наголосив на тому, що дії Центру тестування щодо анулювання результатів їх іспитів у передбаченому законом порядку, тобто у порядку адміністративного судочинства, позивачі не оскаржували. За умов невстановлення протиправності дій Центру тестування з анулювання результатів іспиту дії Університету щодо відрахування позивачів не можуть вважатися неправомірними, оскільки заклад вищої освіти ухвалив рішення з урахуванням результатів іспиту, які він самостійно не визначає, оскільки це належить до компетенції Центру тестування. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що позовні вимоги пред`явлені передчасно, проте позивачі не позбавлені права звернутися до суду за захистом своїх прав з такими вимогами у разі, якщо попередньо оскаржать дії Центру тестування щодо анулювання результатів їх іспиту у порядку адміністративного судочинства та якщо такі дії будуть визнані судом неправомірними.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30 квітня 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просять скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Заявники, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначили, що:

- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 127/15911/17, від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 21 листопада 2018 року у справі № 607/10548/14-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 201/11032/16-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 199/8787/15-ц, від 19 грудня 2018 року у справі № 524/9350/16-ц, від 11 березня 2020 року у справі № 459/2618/17, якими визначено порядок застосування правил статей 367, 368, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України);

- не сформульовано правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень пункту 18 частини першої статті 1, статті 22, частини другої статті 42, частини першої статті 53 Закону України "Про освіту"; частини третьої статті 32, пункту 5 частини першої статті 46, статей 34, 58, 63 Закону України "Про вищу освіту"; пунктів 1, 3, 15, 16 Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів "Медицина" і "Фармація", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 серпня 1998 року № 251; пункту 6 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15 січня 1999 року № 7 "Про заходи щодо виконання наказу Міністерства охорони здоров`я від 14 серпня 1998 року № 251 "Про затвердження Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів "Медицина" і "Фармація";

пунктів 3, 4.3, 5 Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації за напрямком підготовки "Медицина", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 31 січня 2005 року № 53, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 лютого 2005 року за № 244/10524;

пунктів 1.5, 1.6, 3.2.2., 6.2, 7.3, 7.4, 7.8, 7.10, 7.16, 7.19, 7.20, 9.1, 10 Порядку проведення ліцензійних інтегрованих іспитів від 12 квітня 2017 року, погодженого заступником Міністра охорони здоров`я України 12 квітня 2017 року; пункту 1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/3.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пироговау червні 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду відзив, у якому просив касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою від 13 червня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі, а ухвалою від 04 липня 2022 року зупинив виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2022 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2022 року до закінчення касаційного провадження у справі. Ухвалою від 29 листопада 2022 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 05 вересня 2018 року Університет (виконавець) та ОСОБА_1, а також ОСОБА_2 (замовники, одержувачі) уклали два договори про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною особою № 450 с та № 451 с, відповідно.

Відповідно до положень пункту 1 зазначених договорів, предметом яких є надання освітньої послуги, виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання одержувачу освітньої послуги, а саме за денною формою навчання, освітньо-кваліфікаційним рівнем - спеціаліст, за спеціальністю - стоматологія, на стоматологічному факультеті строком з 01 вересня 2018 року до 01 липня 2019 року в обсягах навчального навантаження - 60 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.

За змістом пункту 2 зазначених договорів виконавець зобов`язаний надати одержувачу освітню послугу на рівні стандартів вищої освіти; забезпечити дотримання прав замовника та одержувача; видати одержувачу документ про вищу освіту державного зразка за умови виконання одержувачем навчального навантаження в обсязі, потрібному для здобуття певного ступеня вищої освіти; інформувати одержувача про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про його права й обов`язки під час надання та отримання зазначеної послуги.

Згідно з пунктом 5 цих договорів замовник має право вимагати від виконавця надання освітньої послуги одержувачу на рівні стандартів вищої освіти; забезпечення дотримання своїх прав, а також прав одержувача; видачі одержувачу документа про вищу освіту державного зразка за умови виконання одержувачем навчального навантаження в обсязі, необхідному для здобуття певного ступеня вищої освіти; інформування одержувача про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про його права й обов`язки під час надання та отримання зазначеної послуги.

Відповідно до пункту 6 договорів одержувач зобов`язаний дотримуватися обов`язків, передбачених статтею 63 Закону України "Про вищу освіту", зокрема, виконувати в повному обсязі вимоги освітньої програми.

Згідно з пунктами 11-13 договорів за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно з законом та цим договором. У разі дострокового розірвання договору внаслідок порушення виконавцем договірних зобов`язань або з ініціативи замовника, у разі відрахування одержувача освітньої послуги (крім випадків, коли одержувач відрахований у зв`язку з невиконанням обов`язків, визначених статтею 63 Закону України "Про вищу освіту") кошти, що були внесені замовником, як плата за надання освітньої послуги, повертаються йому в порядку, встановленому Положенням про порядок розрахунків на підставі договору про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, затвердженим Вченою радою Університету (протокол від 29 грудня 2016 року № 6) та наказом ректора від 05 січня 2017 року № 03. У разі дострокового розірвання договору у зв`язку з порушенням замовником договірних зобов`язань або невиконанням одержувачем обов`язків, визначених статтею 63 Закону України "Про вищу освіту", грошові кошти, що були внесені замовником, залишаються у виконавця та використовуються для виконання його статутних завдань.

У підпункті 4 пункту 14 договорів зазначено, що договір розривається у разі відрахування з навчального закладу одержувача згідно з умовами цього договору та відповідно до чинного законодавства України, а саме за власним бажанням; у випадку переведення до іншого навчального закладу; невиконання індивідуального навчального плану; порушення одержувачем або замовником умов цього договору; за рішенням суду в разі систематичного порушення або невиконання однією із сторін умов договору; в інших випадках, передбачених законом.

Позивачі на ліцензійному іспиті "Крок-2. Стоматологія", який проводився у Університеті 30 травня 2019 року, отримали результат "не склав [іспит]".

Наказом ректора Університету від 27 червня 2019 року № 345 позивачів відраховано з цього закладу вищої освіти.

Згідно з висновком експертів за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи від 07 травня 2020 року № 1748/1749/20-21:

1) підпис у розділі "додаткова інформація" в оригіналі бланку відповідей ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія" від 30 травня 2019 року студента 5 курсу стоматологічного факультету Університету ОСОБА_1 виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів;

2) підпис у розділі "додаткова інформація" в оригіналі бланку відповідей ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія" від 30 травня 2019 року студента 5 курсу стоматологічного факультету Університету ОСОБА_2 виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів;

3) підпис у розділі "додаткова інформація" в оригіналі бланку відповідей ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія" від 30 травня 2019 року студента 5 курсу стоматологічного факультету Університету ОСОБА_1 виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою; 3.1) написи у розділі: ID студента "НОМЕР_3", Прізвище І. П. " ОСОБА_1", КОД екзамену "04", КОД тесту "34", ВНЗ "002", Варіант "94", курс, факультет "5 курс, стоматологічний", назва екзамену КРОК 2 стоматологія, дата "30.05.2019", ВНЗ "ВНМУ", Прізвище І. П. " ОСОБА_1" в оригіналі бланку відповідей ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія" від 30 травня 2019 року студента 5 курсу стоматологічного факультету Університету ОСОБА_1 виконані не самим ОСОБА_1, а іншою особою (особами);

4) підпис у розділі "додаткова інформація" в оригіналі бланку відповідей ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія" від 30 травня 2019 року студента 5 курсу стоматологічного факультету Університету ОСОБА_2 виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою (особами);

4.1) написи у розділі: ID студента " ОСОБА_2", Прізвище І. П. " ОСОБА_2", КОД екзамену "04", КОД тесту "34", ВНЗ "002", Варіант "80", курс, факультет "5 курс, стоматологічний", назва екзамену КРОК 2 стоматологія, дата "30.05.2019", ВНЗ "ВНМУ", Прізвище І. П. " ОСОБА_2" в оригіналі бланку відповідей ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія" від 30 травня 2019 року студента 5 курсу стоматологічного факультету Університету ОСОБА_2 виконані не самою ОСОБА_2, а іншою особою (особами).

Згідно з висновком експертів за результатами проведення додаткової судової технічної та почеркознавчої експертизи від 29 вересня 2020 року № 5361/5362/5363/20-21:

1) підписи в оригіналі бланку відповідей ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія" від 30 травня 2019 року студента 5 курсу стоматологічного факультету Університету ОСОБА_1, заяві щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 24 червня 2019 року, доповненнях до заяви щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 10 липня 2019 року та від 12 липня 2019 року ОСОБА_1 виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів;

2) підписи в оригіналі бланку відповідей ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія" від 30 травня 2019 року студента 5 курсу стоматологічного факультету УніверситетуОСОБА_2, заяві щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 24 червня 2019 року, доповненнях до заяви щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 10 липня 2019 року та від 12 липня 2019 року ОСОБА_2 виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів;

3) встановити чи виконано підписи в оригіналі бланку відповідей ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія" від 30 травня 2019 року студента 5 курсу стоматологічного факультету Університету ОСОБА_1, заяві щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 24 червня 2019 року, доповненнях до заяви щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 10 липня 2019 року та від 12 липня 2019 року ОСОБА_1 однією чи різними особами, не представилось можливим з причин, що викладені у пункті 3 дослідницької частини висновку;

4) підписи у заяві щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 24 червня 2019 року, доповненнях до заяви щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 12 липня 2019 року ОСОБА_2 виконані однією особою;

4.1) підпис у розділі "додаткова інформація" в оригіналі бланку відповідей ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія" від 30 травня 2019 року студента 5 курсу стоматологічного факультету Університету ОСОБА_2 виконаний не тією особою, яка виконала підписи у заяві щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 24 червня 2019 року, доповненнях до заяви щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 12 липня 2019 року;

4.2) підпис від імені ОСОБА_2 у доповненнях до заяви щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 10 липня 2019 року виконаний не тією особою, яка виконала підписи у заяві щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 24 червня 2019 року, доповненнях до заяви щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 12 липня 2019 року;

4.3) підписи у розділі "додаткова інформація" в оригіналі бланку відповідей ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія" від 30 травня 2019 року студента 5 курсу стоматологічного факультету Університету ОСОБА_2 та підпис від імені ОСОБА_2 у доповненнях до заяви щодо апеляції відносно тестового балу за тестовим екзаменом медичного ліцензійного іспиту від 10 липня 2019 року виконані різними способами.

Згідно з висновком експертів за результатами проведення комісійного додаткового судового технічного та почеркознавчого дослідження від 24 травня 2021 року № 1609/1610/1611/1612/1613/1614/21-21:

Також суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що згідно з наказом Університету від 10 квітня 2020 року № 151 позивачів поновлено у складі студентів для перескладання ліцензійного іспиту "Крок-2. Стоматологія", який вони склали 11 червня 2020 року.

Наказом Університету від 30 червня 2020 року № 229 позивачам присвоєно кваліфікацію лікарів-стоматологів з видачою дипломів за спеціальністю "Стоматологія".

ОСОБА_1 видано диплом спеціаліста від 30 червня 2020 року

НОМЕР_1, а ОСОБА_2 - диплом спеціаліста від 30 червня 2020 року НОМЕР_2 про те, що вони у 2020 році закінчили Університет за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, спеціальністю "Стоматологія" та здобули професійну кваліфікацію лікарів-стоматологів.

Право, застосоване судом

Згідно зі статтею 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

У пункті 18 частини першої статті 1 Закону України "Про освіту" зазначено, що освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб`єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Згідно з частиною першою статті 906, частиною першою статті 907 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України "Про вищу освіту" вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

У частині першій статті 53 Закону України "Про освіту" передбачено, що здобувачі освіти мають право на справедливе та об`єктивне оцінювання результатів навчання.

Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону України "Про вищу освіту" атестація - це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти. Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, у тому числі під час захисту дисертації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації. Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи). Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Документ про вищу освіту (науковий ступінь) видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню (наукову) програму та пройшла атестацію (частина перша статті 7 Закону України "Про вищу освіту").

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України "Про вищу освіту" підставами для відрахування здобувача вищої освіти є завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; власне бажання; переведення до іншого навчального закладу; невиконання індивідуального навчального плану; порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; інші випадки, передбачені законом.

Державна атестація випускників проводиться у формі стандартизованого тестового і практично-орієнтованого державних іспитів відповідно до розділу 1 Положення "Про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації за напрямком підготовки "Медицина", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31 січня 2005 року № 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 лютого 2005 року за № 244/10524.

У розділі 2 цього Положення зазначено, що стандартизований тестовий державний іспит - це ліцензійний інтегрований іспит, який проводиться відповідно до Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів "Медицина" і "Фармація", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 серпня 1998 року № 251, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 вересня 1998 року за № 563/3003, і здійснюється Державною екзаменаційною комісією вищого навчального закладу та Центром тестування. Ліцензійний інтегрований іспит є стандартизованим засобом вимірювання рівня професійної компетентності фахівця.

Ліцензійний інтегрований іспит включає в себе та складається з двох тестових екзаменів "Крок-1" і "Крок-2". Складовою частиною державної атестації випускників вищих навчальних закладів є тестовий екзамен "Крок-2", який вимірює показники якості загальної лікарської підготовки - фахового компоненту повної вищої освіти і визначає рівень професійної компетентності, необхідний для присвоєння кваліфікації фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст.

Порядком проведення ліцензійних інтегрованих іспитів, погодженим заступником Міністра охорони здоров`я України 12 квітня 2017 року

(далі - Порядок), відповідальність за організацію та проведення ліцензійних іспитів покладається на дві сторони: на ректора (директора) вищого навчального закладу та директора Центру тестування, а відповідальність за дотримання порядку проведення ліцензійного іспиту покладається на представника (представників) Центру тестування та уповноваженого представника вищого навчального закладу, визначеного наказом ректора (директора) відповідного змісту (пункти 1.5, 1.6 Порядку).

У пункті 7.10 Порядку передбачено, що у бланку відповідей у вікні "Додаткова інформація" студент (інтерн) має поставити свій підпис ручкою та внести обов`язкові ідентифікаційні та екзаменаційні дані. Для персоніфікації екзаменаційного буклету студент (інтерн) заповнює графи на обкладинці буклету, у які вносить свій ідентифікаційний код та прізвище, а номер буклету записує у свій бланк відповідей.

Бланки відповідей студентів (інтернів), які склали іспит, зберігаються у Центрі тестування впродовж 30 днів з дня оприлюднення результатів іспиту. Бланки відповідей студентів (інтернів), які не склали іспит, зберігаються в Центрі тестування впродовж 1-го року (пункт 7.21 Порядку).

Згідно з пунктами 8.1, 8.2 Порядку результат ліцензійного іспиту представляється у якісній та кількісній формах. Якісний результат ліцензійного іспиту, представлений як "Склав"/"Не склав", базується на вимогах щодо професійної компетентності фахівця відповідно до державних стандартів вищої освіти України. Величини критерію "склав" затверджуються Міністерством охорони здоров`я України. Кількісний результат ліцензійного іспиту представлений у багатобальній шкалі ліцензійного іспиту (бал МЛІ) з середнім балом 200 та стандартним відхиленням 20, тобто змінюються в інтервалі від 140 до 260 балів.

Відповідно до пунктів 8.5, 8.6 Порядку офіційне оприлюднення результатів студентів (інтернів) ліцензійного іспиту здійснюється Центром тестування впродовж 14 днів шляхом електронного інформування вищого навчального закладу за офіційною адресою. Результати ліцензійного іспиту вносяться до бази даних Центру тестування. При успішному складанні ліцензійного іспиту студенту (інтерну) видається відповідний сертифікат. Оформлення та видача сертифікатів здійснюється у 30-денний термін з дня оприлюднення результатів іспиту. У випадку неуспішного складання ліцензійного іспиту студент допускається до наступних етапів атестації.

У пункті 9.1 Порядку передбачено, що при порушенні Порядку проведення іспиту представник Центру тестування може припинити складання іспиту для студента (інтерна) у випадках визначених пунктами 2.4, 2.5, 7.11, 7.12, а також у разі: виявлення під час іспиту у студента (інтерна) або на його робочому місці будь-яких технічних засобів зв`язку, пристроїв зчитування, обробки, збереження, відтворення інформації, друкованих або рукописних матеріалів, що не передбачені процедурою тестування; виконання тесту не на робочому місці, визначеному представником Центру тестування; виконання тесту іншою особою; спілкування в процесі роботи над тестом з іншими студентами (інтернами); списування відповідей на тестові завдання в іншого студента (інтерна); пошкодження бланків відповідей студента (інтерна), що унеможливлює їх автоматизовану обробку; неповернення бланків відповідей тестування представнику Центру тестування після завершення часу, відведеного для виконання тесту. Рішення про анулювання результатів приймається Центром тестування на підставі записів про порушення Порядку проведення ліцензійного іспиту, зроблених у Акті проведення іспиту, який підписується представником вищого навчального закладу та Центру тестування, а також на підставі виявленого факту порушення Порядку проведення іспиту за результатами аналізу відеоспостереження.

У разі виявлення факту несанкціонованого доступу до питань екзаменаційного буклету: до початку ліцензійного іспиту - іспит для студентів (інтернів), які мали проходити тестування за цим тестом, не проводиться та призначається інша дата його складання; після початку проведення ліцензійного іспиту до часу його завершення - результати іспиту для студентів (інтернів), які мали проходити тестування за цим тестом, не оприлюднюються та призначається інша дата його складання. У цих випадках Центр тестування складає відповідний Акт та невідкладно інформує вищий навчальний заклад та Міністерство охорони здоров`я України. У разі необхідності Центр тестування проводить службове розслідування та звертається до правоохоронних органів.

Процедура оформлення апеляції визначена у пунктах 10.1-10.7 Порядку, згідно з якою студент (інтерн) має право подати апеляцію щодо підтвердження тестового балу (далі - апеляція). Розгляд апеляційних заяв здійснює Центр тестування. Подати апеляцію можуть особи, які проходили тестування та отримали результат "не склав". Апеляції з питань відсторонення екзаменованого від тестування у результаті порушення процедури не розглядаються.

Апеляція щодо тестового балу повинна подаватися не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня оприлюднення результатів іспиту екзаменованим особисто або надсилатися рекомендованим листом. Апеляцію можуть подавати як особи, для яких оформлялися копії бланків відповідей, так і ті, для яких копії не оформлялися. Апеляція подається шляхом подання офіційної заяви на ім`я директора Центру тестування. Апеляційна заява повинна містити наступні відомості: прізвище екзаменованого, адресу місця проживання, назву вищого навчального закладу, місце проведення іспиту (адреса і номер аудиторії), прізвище представника вищого навчального закладу в аудиторії; аргументацію причин, що дають підставу для подачі заяви про апеляцію, чіткий перелік документів, що додаються (якщо вони є). Апеляційна заява до Центру тестування повинна бути засвідчена ректором (директором) вищого навчального закладу, де навчається екзаменований.

Усі апеляції мають бути розглянуті не пізніше, ніж за 30 днів з дня оприлюднення результатів ліцензійного іспиту у присутності екзаменованого. Розгляд апеляції полягає у порівнянні бланку відповідей екзаменованого з протоколом його обробки, на підставі якого розраховано результат. Після проведення апеляції екзаменований і представник Центру тестування підписують акт звірки результатів, який є остаточним.

Відповідно до пункту 11.4 Порядку студенти, які одержали незадовільну оцінку на тестовому екзамені "Крок 2", "Крок М" та "Крок Б" можуть повторно його скласти один раз не раніше ніж через рік протягом трьох років. Студент, який не склав стандартизований тестовий державний іспит "Крок 2", "Крок М" та "Крок Б" повторно, не допускається до подальших перескладань без проходження повторного навчання.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

................

Перейти до повного тексту